Предмет та об’єкт курсу загального мовознавства. Багатоаспектність лінгвістичних досліджень.
Мовознавство – наука про природну людську мову загалом іпро всі мови світу яу її індивідуальних представників. Курс знайомить з сучасною лінгвістикою, її історією, найбільш важливими напрямками і школами, основними проблемами, ідеями, методологією і методикою наукового дослідження, показує роль вітчизняного мовознавства у розвитку загальної науки про мову. Предметом(те як досліджують) мовознавства є мова як притаманний тільки людині засіб спілкування і окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами(суспільством, свідомістю, культурою тощо). Обєктом(те, що досліджують) є приролна людська мова.
Проблеми загального мовознавства:
1) проблема об’єкта лінгвістики, її меж;
2) проблема структурного членування мови і внутрішніх зв’язків мовної структури;
3) проблема функціонування мови;
4) проблема історичного розвитку мови;
5) проблема знаковості мови;
6) проблема мовних універсалій;
7)проблема науки про мову, її методів і методики, її внутрішньої структури і зовнішніх зв’язків з іншими науками.
2. Визначення та уточнення предмету мовознавства в різні періоди його розвитку.
3. Проблеми періодизації історії мовознавства.
4. Особливості формування індійської, китайської та греко-латинської традиції в мовознавстві. Роль світових релігій у цьому процесі.
5. Особливості розвитку мовознавства в епоху Середньовіччя (проблеми граматичної теорії, лексикологія та лексикографія, філософсько-лінгвістична проблематика: реалізм, номіналізм, концептуалізм).
6. Філософія мови 17-18 ст. (Ф.Бекон, Р.Декарт, Г.Ляйбніц)
Значення граматики “Пор-Рояль” (уклали фр. Антуан Арно та Клод Лансло) для розвитку теорії мовознавства.
"Граматика Пор-Рояля" - один з найбільш значних і знаменитих текстів світового лінгво-філологічного спадщини. Ця невелика за обсягом книга, що вийшла першим виданням в Парижі в 1660 р., послужила поворотним пунктом у розвитку європейської лінгвістичної думки. Автори граматики - видатний логік і філософ-янсеніст А. Арно і чудовий граматист К. Лансло. Обидва автори були пов'язані зі знаменитим абатством Пор-Рояль, звідки загальноприйнята назва "Граматика Пор-Рояля". Вони зуміли в стислій, майже афористичною формі, викласти основи нового підходу до граматики. Граматика Пор-Рояля має своєю метою вивчення логічних принципів, що лежать в основі всіх мов, дослідження загальних, універсальних ознак, а також дослідження природи слів, їх будови і різних властивостей. Автори граматики вважають, що в мові все має бути підпорядковано логіці і доцільності: "Якщо логіка, оперуючи категоріями поняття, судження, умовиводу і доказу, формулює закони і принципи, необхідні для досягнення яких-небудь результатів, то завдання раціональної граматики полягає в тому, щоб сформулювати закони, які забезпечують вивчення як окремої мови, так і всіх мов світу ". А. Арно і К. Лансло вважають, що цього можна досягти, лише з'ясувавши шляхи і способи відображення в мові таких логічних категорій, як поняття, судження, умовивід. Судження, будучи виражено в словах, називається пропозицією, а слово розуміється як поняття, виражене членороздільні звуками. Кожна пропозиція (наприклад, Людина біжить) включає в себе суб'єкт (людина), зв'язку (є) і атрибут (біжить, тобто людина є що біжить). Граматика Пор-Рояля виходить з ототожнення логічних і мовних категорій: логічні категорії є позачасовими і загальними, такими ж вважаються і відповідні їм мовні категорії. Раз це так, стверджує раціональна граматика, то не слід дивуватися, виявляючи в конкретній мові ті ж закономірності, що й в інших мовах. Тому одним з головних завдань мовознавства повинно стати виявлення універсальних категорій, що зустрічаються у всіх мовах. Автори граматики вважали недостатнім суто описовий підхід до мови і прагнули створити пояснювальну граматику, в ній говорилося, що стимулом до її написання послужив "шлях розумних пояснень багатьох явищ, або загальних для всіх мов, або властивих лише деяким з них".
Цей підхід заснований на аналізі мови з позицій "розуму", його можливостей і основних "операцій" (звідси визначення граматики як "раціональної"). Раціональний аспект мови відображає, на думку авторів Пор-Рояля, загальне в будові всіх мов (звідси визначення граматики як "загальної"). "Граматика Пор-Рояля" поклала початок традиції "граматичної науки" та за її зразком у Європі XVIII початку XIX ст. Були описані багато європейські та неєвропейські мови. Цей зразок широко впроваджувався в шкільне викладання.
