Текнонічна будова регіону

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кафедра географії та методики її викладання

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

із геології

Тема: «Геологічна будова території села Політанки»

Студента 1 курсу Geol-B15 групи

напряму підготовки 6.040104 Географія:

Ваврик В.В

Керівник: доцент кафедри географії та методики її викладання

Матвійчук Б.В.

Національна шкала _________________________

Кількість балів: ________

Кам’янець-Подільський – 2016 рік

Зміст.

 

Географічне положення села Політанки.

(Адміністративне, фізико-географічне, загальні особливості рельєфу, гідромережа, кліматичні особливості, рослинний і грунтовий покрив.)

 

Текнонічна будова регіону.

(Літосферна плита, платформа чи геосинкліналь, їх макроструктура. Глибина залякання фундаменту і його особливості, особливості осадового чохла, вираженість регіональних розломів, давні і сучасні вертикальні рухи, а також їх наслідки)

 

Типи гірських порід та їх просторове поширення.

(Характеристика особливостей залягання порід різних генетичних і вікових типів, опис фізичних властивостей найбільш поширених порід, характеристика їх породоутворюючих мінералів)

 

Мінеральні ресурси.

(Типи мінеральної сировини, запаси, спосіб видобування, використання).

 

5. Додатки (фотографії, таблиці, малюнки)

Список використаної літератури

 

 

Географічне положення міста села Писарівка

 

Політанки— село, що розташоване у центральній частині України в Вінницькій області, Шаргородському районі. Розташовується за 99 км на південний захід від Вінниці. Політанки знаходиться в такому історико-географічному краї як Правобережжя. У вужчому розумінні територія Писарівки належить до території Поділля. Площа села — 24,46 км². Населення — 786 мешканців (за переписом 2001 року). Густота населення — 32.13 осіб/км².

Координати села Політанка48°40′26″ пн. ш. 28°07′36″ сх. д.

Територія села Політанки розташована на Подільській височині. Середня абсолютна висота села 226 метрів над рівнем моря.

Положення села Політанки в системі одиниць фізико-географічного районування країни наступне:

- фізико-географічна країна – Південний захід Східноєвропейської рівнини

- фізико-географічна зона – Лісостеп

- фізико-географічний край – Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край

Рослинність місцевості характерна для лісостепу. Ліси Вінниччини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, осика, тополя, черемха, черешня та інші. Основні види грунтів в селі Політанки – чорноземи і опідзолені грунти.

Клімат місцевості – помірно-континентальний. Середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

Гідрографія в селі Політанки характеризується одним озером, двома ставками та однією річкою Мурашка - права притока Мурафи, що має переважно снігове й дощове живлення і належить до типу рівнинних.

 

 

Текнонічна будова регіону.

 

 

В геоструктурному плані основна частина території припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами. Кристалічні породи у межах українського кристалічного масиву виступають вище базису ерозії, часом як мальовничі скелі та пороги (так званий гранітовий краєвид). Поверхня українського кристалічного масиву дещо хвиляста, ускладнена тектонічними рухами та процесами денудації. Складчастий фундамент розчленовано меридіональними глибинними розломами на ряд блоків, що виділяються в рельєфі: Волинсько-Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський (так звана Запорізька гряда) і Приазовський.

Український кристалічний масив майже весь складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим анатексисом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини.

Фундамент території складають гірські породи, утворення яких відноситься до докембрійського часу. Вони представлені в основному гранітогнейсами. Виходи докембрійських порід на денну поверхню мають місце в глибоких ярах, балках та у вигляді порогів на річці Мурашка.

Рельєф поверхні Політанки різноманітний. Його розвиток і особливості будови визначаються двома основними природними процесами: дією внутрішніх(ендогенних) сил, тобто тих, що знаходяться всередині Землі, і зовнішніх (екзогенних) сил, які поступають на Землю з сонячним промінням і зумовлюють вітер, дощ, тощо. До дії природних процесів долучається ще й господарська діяльність людини (вирубка та насадження лісів, будова гребель на ріках, насипів розорювання степів і лук тощо)

Морфоструктура Шаргородського району виявлена нерівностями земної кори. Основною морфоструктурою Політанки є Подільське Плато, яке сформувалось на Подільській Плиті. У межах Подільське плато можна вважати морфоструктурою першого порядку. Внаслідок тектонічних рухів докембрійський фундамент Подільської плити зазнав чисельних розломів, якими плита була розбита на окремі блоки зі своїми власними тенденціями рухів і формами рельєфоутворення. Характерною ознакою у будові рельєфу Подільського плато є те, що кристалічний фундамент тут перекритий осадовими породами палеозойського та мезозойського віку невеликої потужності які залягають майже горизонтально з невеликим нахилом на південь і південий захід.

Морфоскульптури це форми рельєфу, утворені зовнішніми (екзогенними) процесами. Серед цих процесів в рельєфі села Політанки перше місце займають водноерозійні процеси, які полягають у розмиві геологічних утворень текучими водами та їх площинному змиві. Водноерозійні процеси створили в Городку різні форми рельєфу, наприклад «Шпиндівський яр» (Мал. 2) який є найбільший та найстаріший в селі подекуди має висоту 100 метрів і ширину подекуди 150 м., довжина «Шпиндівського яру» складає близько 5 км. також характерні такі морфоскульптури як промоїни, балки та долинами, особливе місце в рельєфі займає долина р. Мурашка яка має положисті схили і простягається з півночі на південь через всю територію села. Еолові процеси також поклали свій відбиток на створеня рельєфу села, подекуди можна зустріти карстові форми які утворились внаслідок розчинення вапняків, також на схилах можна побачити зсуви.