Тренінг у психосоціальній роботі з людьми похилого віку

Шевцова О. Н. – студентка 36-СР групи

факультету педагогіки і психології

Глухівського НПУ ім. О. Довженка

Комплекс тренінгів та реабілітаційних заходів, що організовуються для літніх людей, може бути успішно побудований з урахуванням значущості двох важливих сфер: спілкування з оточуючими і індивідуальна повсякденна діяльність.
Інтерес до конкретного виду зайнятості виникає в пізньому віці звичайно в тому випадку, коли людина має можливість самостійно вибрати відповідний вид діяльності і відпочинку і ця діяльність або захоплення більш значущі для нього, ніж дороге і добре організоване захід. Успіх чи розчарування при спробах внести новий зміст у життя людей пізнього віку залежить від того, якою мірою береться до уваги факт їх особистої участі у пропонованій діяльності.

Для літньої людини, включеного в будь-який вид активності, важливим являється мати свій власний соціальний статус і простір. Виступ або висловлювання перед іншими підвищує його значення для оточуючих безпосередньо в момент самовираження, привертаючи увагу до власної проблеми, допомагаючи встановлювати контакти з людьми, що мають схожі проблеми. При цьому під активністю літніх людей мається на увазі процес їх взаємодії, спілкування та культурний обмін, в результаті якого змінюються особистісні установки, розвивається творче мислення, що сприяє зростанню особистості. В області групової роботи створюються групи за інтересами, програмно-орієнтовані тренінгові групи, дискусійні гуртки, групи родичів, помічників, самодопомоги, спогадів і соціально-комунікативні групи. Як відзначають багато авторів, при такому розмаїтті можливостей важко визначити, а ще важче побачити, чого хочуть самі клієнти.
З ростом екзистенціальної і гуманістичної психології, трансакційного аналізу та інших теорій індивідуальне та групове обговорення проблем літніх людей отримало легітивний статус для широкого використання в практиці. Цікаво те, що ще до поширення цих підходів багато чого з їхньої практики використовували в догляді за недієздатними людьми літнього віку професіонали-непсихологі: священики, соціальні працівники, добровольці, волонтери благодійних організацій. Обговорення – це своєрідна групова та індивідуальна робота з людьми похилого - "випадковий" продукт їхньої діяльності, який, як з'ясувалося, має значний ефект за підтримки будь-якого рівня (моральної, психологічної, соціальної та інш.). Тому в їх практику увійшов термін "обговорюють терапевти". Вони ж звернули увагу на те, що в такій роботі необхідні особистісні якості емпатії, сердечності, щирості та гідне і доброзичливе ставлення до похилих людей.
Бажаний напрямок психосоціальної роботи зі старими людьми - підкреслення приємних сторін життя, збагачення соціальних контактів і стимулювання фантазій. Без цього будь-яка робота виявляється неповноцінною. Однак при цьому необхідно виробити особливі техніки обговорення складних життєвих ситуацій. Головна опора потрібно робити на те, щоб продовжити життя і наповнити його дією в решту життя з урахуванням використання минулого досвіду.
Наступна ж проблема полягає в тому, що коло спілкування у міру старіння звужується, і до того ж у літніх людей є труднощі в комунікації. Найбільш відповідний при комунікативних труднощах психологічний вплив може забезпечити група. Проте спроби розширити коло спілкування і модернізувати комунікативні вміння літньої людини можуть мати тільки у тому випадку, якщо в спілкуванні він сам буде проявляти активність, тобто коли він не тільки отримує інформацію (займає пасивну позицію), але і несе її сам (активна позиція).
Індивідуальна повсякденна діяльність має величезне значення в наповненні соціальним змістом пізнього періоду життя і формування досвіду у літньої людини. Якщо на перших етапах з початку старості для літньої людини це зберігаюча або частково зберігаюча громадська діяльність, то потім (вже в більш похилому віці) мова може йти лише про ті чи інші форми повсякденної зайнятості. Часто фахівці з соціальної роботи включають в заняття з літніми людьми у відділеннях денного перебування і будинках-інтернатах різні гуртки за інтересами (в'язання, кулінарії, літератури та мистецтва, соціально-побутової адаптації, факультети краєзнавчих музеїв та видатних пам яток тощо) або клуби з спілкування. Однак найпоширеніша помилка їх полягає у тому, що цю занятість легко організувати. Спроби штучно порушити інтерес у літньої людини до кулінарії, садівництва, філателії зазвичай виявляються безрезультатними і марними. Точно так само для них дуже рідко виявляються цікавими спеціально організовані диспути, екскурсії та інші заходи.

Коли соціальний працівник знає природу і характер соціальних впливів, він зможе краще зрозуміти, чому люди відчувають певні емоції і психологічні стани, і зрозуміти мотивацію їх вчинків. Він стає менш уразливим для небажаних маніпуляцій і більш обізнаним у механізмі керування своєю діяльністю. Соціальна психологія – це основа соціальної роботи з людьми похилого віку. Практика соціальної роботи у світі показала, що гендерні ролі залежать від культури і в індустріальних суспільствах є надзвичайно різноманітними (наприклад, у Північній Америці молоді чоловіки і жінки з рівним ступенем вірогідності закінчують коледж, тоді як для японських чоловіків ця ймовірність виявляється у три рази вищою, ніж для яонських жінок).
Фахівець із соціальної роботи проводить консультування членів сім ї похилої людини, що дозволяє людині вчитися і знаходити нові підходи і стратегії управління стресовими факторами, розглянути їх і обрати найбільш підходящі для себе.
Висновки

В даній роботі було теоретично проаналізовано вітчизняні та зарубіжні теоретичні джерела та обґрунтовано закономірності роботи соціальних працівників з людьми похилого віку.Було визначено, що зміни статусу людини в старості, викликаного, насамперед припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів самого способу життя і спілкування, а також виникненням різних утруднень, як у соціально-побутовій, так і психологічної адаптації до нових умов. Точне і повне знання особливостей впливу соціально - психологічних і біологічних факторів на процес старіння особистості дозволить направлено змінити умови, спосіб життя старих людей таким чином, щоб сприяти оптимальному функціонуванню особистості старої людини і робити тим самим стримуючий вплив на процес її старіння.

Переважна більшість старих людей має потребу в самому широкому спектрі послуг і допомоги, що робиться їм сторонніми людьми, будь те члени родини, сусіди, медичні, соціальні або благодійні організації. Стосовно до Росії в основній своїй масі родини нездатні, узяти на себе всі турботи про старих і безпомічних родичів. Уся вага по відходу за старими людьми ляже в першу чергу на плечі державних соціальних служб, а також на органи охорони здоров'я. Отже, соціальний працівник повинний прагнути удосконалювати свої професійні знання і практичний досвід, ставити службовий борг вище усього. У роботі з людьми похилого віку необхідно здійснювати індивідуальний підхід до людей на основі не тільки глибокого вивчення особистих і професійно-ділових якостей, але і виявлення інтересів і потреб, створюючи умови для всілякого розвитку творчих здібностей і максимальної трудової віддачі.

Список використаних джерел:

1. Капська А.Й. та ін. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська. О.В. Безпалько, Р.X. Вайнола: Заг. рел.: І. Звєрєвоъ та Г. Лактіонової. - К., 2001. - 129 с.

2. Галкин Р.А., Гехт И.А., Суслин С.А. Организация медико-социальной помощи лицом пожилого возраста в сельской местности / Под ред. Р.А. Галкина. – Самара: Издательство ГП «Перстектива», 2001 – 208с.

3. Бедный М. С. Демографические процессы и прогнозы здоровья насиления. – М., 1980.

4. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2001. - 416 с.

5. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. - СПб., 1997. - 688 с.

6. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника: Серия «Учебные пособия». - Ростов-н/Д, 2001. - 320 с.

7. Коваль Л. Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. - К., 1997. - 392 с.

8. Социальная работа: история, теория и практика: Науч.-учебно-метод. пособие для студентов, магистрантов, аспирантов и специалистов в области социальной педагогики, социальной работы / Харченко С.Я., Кратинов Н.С., Ваховский Л.Ц., Кратинова В.А., Песоцкая О.П., Покладова В.В.: В 2 ч. - Луганск, 2002- Ч. 1. - 158с.

9. Психология социальной работы / О.Н. Александрова, О.Н. Боголюбова, Н.Л. Васильева и др.; Под общей ред. М.А. Гулиной. - СПб., 2002. - 352 с.

10. Технологія социальной работы: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г. Зайнышева. - М., 2000. - 240 с.

11. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб. пособие. - М., 2000. - 496 с.

12. Соціальні служби в родині: Розвиток нових підходів в Україні / За ред. І.М. Григи,. Т.В. Семигіної. - К., 2002. - 128 с.