Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій. Визнаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вказують на головну її особливість, яка полягає в тому, що, крім штрафних санкцій, вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними та юридичними особами обов'язків, передбачених податковим законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється відповідно до положень глав 11 та 12 Податкового Кодексу України. Заходами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства є штрафні фінансові санкції (фінансові штрафи) та пеня. Їх особливості полягають у такому:
— застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяженнях;
— є заходами державного примусу, що застосовується до правопорушників;
— мають за мету покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;
— мають майновий (грошовий) характер.
Відповідно до пп. 14.1.265 Податкового Кодексу, штрафна санкція (фінансова) санкція (надалі – фінансовий штраф) – це плата у фіксованій сумі та/або у вигляді відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Застосування фінансових штрафів не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до ст. 112 Податкового Кодексу, притягнення до фінансової відповідальності платників податків не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Фінансові штрафи за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом та іншими законами України.
Види і розміри фінансової відповідальності, які регламентуються Податковим Кодексом, надано у табл. 8.2.
Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум фінансових штрафів здійснюються у порядку, визначеному Податковим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань відповідно до глави 4 Податкового Кодексу. Суми фінансових штрафів зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Таблиця 8.2 – Фінансові штрафи за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
| Вид порушення | Розмір фінансового штрафу | Законодавчо-нормативна база |
| Неподання платником податків у встановлені строки заяв або документів для взяття на облік у органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження, внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до встановлених вимог | 1) накладення штрафу у разі порушення: - на самозайнятих осіб - 170 гривень; - на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень; 2) у разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення: - на самозайнятих осіб - 340 гривень; - на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.117, п.117.1 ПКУ |
| Неподання банками або іншими фінансовими установами органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків, повідомлення про відкриття або закриття його рахунків протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунка, включаючи день відкриття/закриття | накладення на банк або іншу фінансову установу штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки | Р. ІІ, гл. 11, ст.118, п.118.1 ПКУ |
| Здійснення банком або іншою фінансовою установою видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби | штраф на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 % суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.118, п.118.2 ПКУ |
Продовження табл. 8.2
| Неподання або подання банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби з порушенням строку, визначеного ПКУ | 1) штраф в розмірі 170 гривень. 2) за ті самі дії, вчинені протягом року після застосування штрафу, - штраф в розмірі 340 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.128, п.128.1 ПКУ |
| Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку | накладення на фізичну особу-підприємця, особу, що проводить незалежну професійну діяльність штрафу в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення | Р. ІІ, гл. 11, ст.118, п.118.3 ПКУ |
| Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, передбаченого ПКУ | 1) накладення на платника податків штрафу у розмірі 85 гривень; 2) за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - накладення на платника податків штрафу у розмірі 170 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.11, п.119.1 ПКУ |
| Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку | 1) накладення штрафу у розмірі 510 гривень; 2) за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - накладення штрафу у розмірі 1020 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.119, п.119.2 ПКУ |
| Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, визначених пунктом 119.2 ст.11 гл. 11 Р. ІІ ПКУ) | накладення штрафу у розмірі 170 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.119, п.119.3 ПКУ |
| Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) | 1) штраф в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; 2) за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання | Р. ІІ, гл. 11, ст.120, п.120.1 ПКУ |
Продовження табл. 8.2
| Невиконання платником податків вимог щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності (якщо виявлені помилки не зазначаються ані в уточнюючому розрахунку до раніше поданої ним декларації ані у декларації за будь-який наступний період) | накладення штрафу у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені главою 120 ПКУ, не застосовуються | Р. ІІ, гл. 11, ст.120, п.120.2 ПКУ |
| Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ | 1) накладення штрафу в розмірі 510 гривень; 2) за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - накладення штрафу в розмірі 1020 гривень | Р. ІІ, гл. 11, ст.121, п.121.1 ПКУ |
| податків-фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом | встановлених для фізичних осіб-платників єдиного податку, визначених законодавчим актом | ст.122, п.122.1 ПКУ |
| У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків (крім випадку, коли контролюючий орган є відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов`язань, застосування фінансових санкцій з окремого податку або збору відповідно до законодавства) | 1) штраф на платника податків в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування; 2) при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - штраф у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування | Р. ІІ, гл. 11, ст.123, п.123.1 ПКУ |
| Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) | додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 ст.123 гл. 11 Р. ІІ ПКУ - стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє винних осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування | Р. ІІ, гл. 11, ст.123, п.123.2 ПКУ |
Продовження табл. 8.2
| Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без отримання попередньої обов'язкової згоди органу державної податкової служби відповідно до ПКУ | накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна | Р. ІІ, гл. 11, ст.124, п.124.1 ПКУ |
| Порушення порядку отримання та використання торгового патенту суб'єктами господарювання: 1) за порушення порядку використання торгового патенту (щодо розміщення і збереження оригіналу та копії торгового патенту, забезпечення їх відкритості та доступності для огляду); 2) за здійснення діяльності без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту (щодо території дії патенту, його передачі іншому суб`єкту господарювання) (крім діяльності у сфері розваг); 3) за здійснення реалізації товарів, яка здійснюється без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання (щодо території дії патенту, його передачі іншому суб`єкту господарювання); 4) за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання (щодо території дії патенту, його передачі іншому суб`єкту господарювання); 5) за здійснення діяльності у сфері розваг без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання (щодо території дії патенту, його передачі іншому суб`єкту господарювання); | 1) штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал); 2) штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць; 3) штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік; 4) штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності; | Р. ІІ, гл. 11, ст.125, п.125.1 ПКУ |
У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, фінансові штрафи застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид фінансового штрафу, передбаченої Податковим Кодексом та іншими законами України.
Граничні строки застосування фінансових штрафів до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним статтею 102 Податкового Кодексу.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків фінансових штрафів за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Поряд зі штрафом, сплату пені також слід розглядати як захід фінансової відповідальності, бо згідно статті 111 Податкового кодексу України за порушення законодавства з питань оподаткування та іншого законодавства застосується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Законодавче визначення, порядок нарахування та погашення пені закріплено у статті 129 Податкового Кодексу України.
Пеня нараховується:
1) після закінчення встановлених Податковим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;
б)..при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні;
2) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або нарахованого самостійно платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
3) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків-фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Пеня скасовується у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини).
Нарахування пені закінчується:
1) у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
2) у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
3) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
4) при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
При стягненні коштів і майна платників податків-клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, органи державної податкової служби або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства України.
У разі якщо керівник контролюючого органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 Податкового Кодексу (понад 20-денний строк, наступний за днем отримання скарги, але не більше 60 календарних днів), пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує платник податків у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, а в останню чергу - в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої черговості платежів орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у зазначеному порядку.
Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно Податкового Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.
Строком сплати митних платежів для цілей обчислення пені вважається:
1) при порушенні обмеження щодо користування та розпорядження товарами в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, - перший день, коли особою було здійснено таке порушення, а якщо такий день установити неможливо, - день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;
2) при порушенні вимог і умов митних процедур, що тягне за собою обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення, а якщо такий день установити неможливо, - день початку дії відповідної митної процедури;
3) в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних платежів.
У разі якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;
б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання
