Обязанности работника:
заботиться о личной безопасности и здоровье, а также о безопасности и здоровье окружающих людей;
• знать и выполнять инструкции пользования машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, пользоваться средствами коллективной и индиви дуальногозащиты;
• соблюдать обязательства по охране труда, предусмотренных коллективным договором (соглашением, трудовым договором) и правилами внутреннего трудового распорядка учреждения, организации, п идприемства;
• проходить в установленном порядке предварительные и периодические медицинские осмотры;
• сотрудничать с собственником или уполномоченным им органом в деле организации безопасных и безвредных условий труда, лично принимать посильные меры к устранению любой производственной ситуации, создающей угрозу его жизни или здоровью либо окружающих его людей и окружающей среды, сообщать о опасности своему непосредственному руководителю или другому должностному лицу;
15.Роль профспілок у забезпеченні безпечних та комфортних умов праці.
•Профсоюзы играют очень большую и важную роль в обеспечении безопасных и комфортных словий труда,т.к они являются опорой во многих вопросах для работников предприятия.Например,если на предприятии ухудшились условия труда и что либо может повлиять на здоровье и безопасность работников.Работники могут обратится в профсоюз,чтобы они обратили внимание на сложившиюся ситуацию и приняли какие нибудь меры относительно работодателя
Профсоюзные инспекторы труда в установленном порядке имеют право беспрепятственно посещать любых работодателей (организации, независимо от их организационно-правовых форм и форм собственности, а также работодателей - физических лиц), у которых работают члены данного профессионального союза или профсоюзов, входящих в объединение, для проведения проверок соблюдения трудового законодательства и иных нормативных правовых актов, содержащих нормы трудового права, законодательства о профессиональных союзах, выполнения условий коллективных договоров, соглашений.
Профсоюзные инспекторы труда, уполномоченные (доверенные) лица по охране труда профессиональных союзов имеют право:
- осуществлять контроль за соблюдением работодателями трудового законодательства и иных нормативных правовых актов, содержащих нормы трудового права;
- проводить независимую экспертизу условий труда и обеспечения безопасности работников;
- принимать участие в расследовании несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний;
- защищать права и законные интересы членов профессионального союза по вопросам возмещения вреда, причиненного их здоровью на производстве (работе);
- предъявлять работодателям требования о приостановке работ в случаях непосредственной угрозы жизни и здоровью работников;
- направлять работодателям представления об устранении выявленных нарушений трудового законодательства и иных нормативных правовых актов, содержащих нормы трудового права, обязательные для рассмотрения;
- обращаться в соответствующие органы с требованием о привлечении к ответственности лиц, виновных в нарушении трудового законодательства и иных актов, содержащих нормы трудового права, сокрытии фактов несчастных случаев на производстве.
16 Вредный производственный фактор - фактор среды и трудового процесса, воздействие которого на работающего при определенных условиях (интенсивность, длительность и др.) может вызвать профессиональное заболевание, временное или стойкое снижение работоспособности, повысить частоту соматических и инфекционных заболеваний, привести к нарушению здоровья потомства.
Классификация по происхождению: техногенные; биологические; психофизиологические; химическая; природные и др.
Техногенные источники опасности — это прежде всего опасности, связаны с использованием транспортных средств, с эксплуатацией подъемно-транспортного оборудования, использованием горючих, легковоспламеняющихся и взрывоопасных веществ и материалов, с использованием процессов, которые происходят при повышенных температурах и повышенном давлении, с использованием электрической энергии, химических веществ, разных видов ви-проминювання
Биологические факторы: биологические объекты, воздействие которых на работающих вызывает травмы или заболевания, микроорганизмы (бактерии, вирусы, риккетсии, спирохеты, грибы, простейшие) и макроорганизмы (растения и животные). Биологический фактор в зависимости от вида тоже может быть опасным или вредным.
Психофизиологические факторы по характеру действия подразделяются на следующие подгруппы: физические перегрузки, нервно-психические перегрузки. Физические перегрузки подразделяются на статические, динамические и гиподинамию.
физические перегрузки - характеристика трудового процесса, отражающая преимущественную нагрузку на опорно-двигательный аппарат и функциональные системы организма (сердечно-сосудистую, дыхательную и др.), обеспечивающие его деятельность
нервно-психические перегрузки - характеристика трудового процесса, отражающая нагрузку преимущественно на центральную нервную систему, органы чувств, эмоциональную сферу работника.
химическим относятся: повышенная запыленность и загазованность; попадание промышленных ядов, используемых в технологических процессах и ядохимикатов – в быту и сельском хозяйстве, на кожу и слизистые оболочки; применение лекарственных средств ошибочно, не по назначению; действие боевых отравляющих веществ. По степени потенциальной опасности химические вещества делятся на 4 класса: 1 – чрезвычайно опасные (ртуть), 2 – высоко-опасные (хлор, щелочь), 3 – умеренно опасные (диоксид азота), 4 – малоопасные (ацетон, бензин).
Природные(Естественные источники опасности) - это природные объекты, явления природы и стихийные бедствия, которые представляют угрозу для жизни или здоровья людей (землетрясения, оползни, сели, вулканы, наводнения, снежные лавины, штормы, ураганы и др.)
17 Опасные и вредные факторы физического характера подразделяются на следующие подгруппы
- движущиеся машины и механизмы;
- незащищенные подвижные элементы производственного оборудования;
- передвигающиеся изделия, заготовки, материалы;
- повышенная запыленность и загазованность воздуха рабочей зоны;
- повышенная или пониженная температура поверхностей оборудования, материалов; воздуха рабочей зоны;
- повышенный уровень вибрации, шума на рабочем месте;
- повышенный уровень ультразвука, инфразвуковых колебаний;
- повышенное или пониженное барометрическое давление в рабочей зоне и его резкое изменение;
- повышенная или пониженная влажность, подвижность и ионизация воздуха;
- повышенный уровень ионизирующих и лазерных излучений в рабочей зоне;
- опасный уровень напряжения в электрической цепи, замыкание которой может произойти через тело человека;
- повышенный уровень статического электричества и электромагнитных излучений;
- повышенная напряженность электрического поля, магнитного поля
отсутствие или недостаток естественного света, недостаточная освещенность
- повышенная яркость света, пониженная контрастность, прямой и отраженный блеск, повышенная пульсация светового потока;
- повышенный уровень ультрафиолетовой, инфракрасной радиации.
- Острые кромки, заусеницы на поверхности инструмента, оборудования, инвентаря, тары и т.п.
Действие фактора: ранения, повреждения незащищенных участков тела.
(18) хімічні
Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які викликають хронiчнi та гострi отруэння. Залежно від їх практичного використання можна поділити на:
• промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);
• лікарські препарати;
• хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;
• хімічна зброя.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори. Токсичні речовини — це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему).
Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів. Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак).
Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це — свинець, радіоактивні речовини тощо. Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).
Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).
Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).
Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад розчинники, формалін, лаки на основі нітро - та нітрозосполук тощо.
Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин.
Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.
Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості,кiл-тi, шляху проникнення. Нормування – це визначення кількісних показників факторів навколишнього середовища, що характеризують безпечні рівні їхнього впливу на стан здоров'я й умови життя населення. У залежності від нормованого фактора навколишнього середовища розрізняють: гранично допустимі концентрації (ГДК), допустимі залишкові кількості (ДЗК), гранично допустимі рівні (ГДР), орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі скиди (ГДС) і інші.
19)До небезпечних та шкідливих психофізіологічних виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).
Праця економістів, фінансистів, працівників банківських установ, науково-дослідних та інших установ, а також інших працівників невиробничої сфери характеризується тривалою багатогодинною (8 год і більше) працею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях.
Робоче положення "сидячи" супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.
Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м'язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м'язів кисті; ниючий біль в ділянці зап'ястя.
У результаті виникають локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової систем. Ці захворювання увійшли до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р., № 1662.
Крім того, робота "сидячи" призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.
Помірними гімнастичними вправами можна викликати активізацію обміну речовин в організмі.
Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.
Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.
20.Небезпечні та шкідливі фактори санітарно-гігієнічного характеру,що притаманні при роботі за фахом:
рухомімашини і механізми, рухомічастинивиробничогообладнання, вироби, щопересуваються (матеріали, заготовки);
підвищеназапиленість і загазованістьповітряробочоїзони;
підвищеначизнижена температура поверхоньобладнання, матеріалів, повітряробочоїзони;
підвищенірівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуковихколивань;
підвищенийчизниженийбарометричнийтиск і йогорізкізміни;
підвищеначизниженавологість, рухомість, іонізаціяповітря;
підвищенийрівеньіонізуючихвипромінювань, напруги в електромережі, статичноїелектрики, електромагнітнихвипромінювань, напруженостіелектричного і магнітногополів;
відсутністьчи брак природного світла, зниженаконтрастність, пряма і відбитаблискотливість, підвищенапульсаціясвітлового потоку;
підвищенірівніультрафіолетової та інфрачервоноїрадіації;
гострікраї, шершавість, задирки на поверхні заготовок, інструментів і обладнання;
розташуванняробочогомісця на значнійвисотівідносноземлі (підлоги);
невагомість.
21.Аналіз причини ураження електричним струмом на робочому місці.
Питома вага електротравм у загальній кількості виробничих травм становить близько 1% від нещасних випадків на виробництві, зі смертельним наслідком – 20-30%. Тому відповідно до нормативнихвимогробітники, зайняті у виробничихпроцесах, повинні бути навченібезпечним методам звільненнялюдинивіддіїелектричного струму та наданняпостраждаломупершоїдолікарськоїдопомоги.
Причини ураженняелектричнимструмом
1. Появанапруги на частинахелектроустановок та машин, що не знаходятьсяпіднапругою в нормальнихумовахексплуатації (корпуси, пультитощо), частіше за все виникаєвнаслідокпошкодженняізоляції. Запобіжнийзахід – застосуваннязаземлення.
2. Утворенняелектричної дуги міжструмоведучоючастиноюелектроустановки й людиною при напрузі, більшій за 1000 В. Спосібзапобігання – утворенняпевноївідстаніміжустановкою та людиною (15 кВ - 0,7 м, 220 кВ - 3,0 м).
3. Появакроковоїнапруги на поверхніземлі в результатізамиканняструмоведучихпроводів на землю.
4. Унаслідокдії атмосферного чи статичного електричного струму.
5. Неузгодженіабопомилковідії персоналу, відсутністьнагляду за електроустановками, порушенняексплуатаційнихвимог і т. ін.
