Встановлення факту родинних відносин з метою отримання спадку

 

Встановлення фактів, що мають юридичне значення є необхідною передумовою для виникнення, зміни та припинення суб’єктивних цивільних прав та обов’язків фізичних осіб, а отже, розвитку цивільно – правових відносин в цілому.

Зокрема, встановлення факту родинних відносин сьогодні набуває важливого значення і стає все більш поширеним актуальним в умовах сучасного громадянського суспільства, адже є одним з факторів, що забезпечує охорону прав та законних інтересів особи, створює необхідні умови для реалізації особистих немайнових чи майнових прав.

Перш за все, варто уяснити значення поняття родинності, або так званого кровного споріднення. Адже його сутність полягає у біологічному факторі, тобто у походженні від спільного предка чи один після одного. Тобто, не є родичами зведені брати та сестри, немає кровного зв’язку і у свояцтві, так як воно ґрунтується на шлюбі і означає відносини між одним із подружжя і кровними родичами іншого з подружжя або між родичами обох з подруж­жя.

Так, ці юридичні факти, очевидно, зумовлюють певні правові наслідки. Наприклад, мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку та пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сес­тер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм на­лежного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надава­ти матеріальну допомогу [1,с.72].

Відтак, на законодавчому рівні чітко регламентовано декілька можливих варіантів, які фізична особа може використати, як дієві та ефективні інструменти задля встановлення факту родинних відносин. Одним із таких напрямків є право на звернення із заявою про видачу витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян за місцем проживання до територіального відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану така інформація відсутня, слід звернутися до місцевої державної архівної установи із заявою про отримання довідки про підтвердження родинних зв’язків (за місцем народження чи проживання спадкодавця).

Відповідно до п. 4.2. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин [2].

З огляду на це, останньою та найвищою формою захисту прав та законних інтересів є судове встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) у п.1 ч.1 ст. 256 передбачає можливість розгляду справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Заява подається за місцем проживання заявника. Місце проживання заявника фізичної особи визначається за правилами, встановленими ст.29 ЦПК України. Місце виникнення або реєстрації факту, що має юридичне значення, не впливає на визначення підсудності справи. Як виняток з цього правила – якщо заявником порушено питання про встановлення факту володіння будівлею, то така заява розглядається судом першої інстанції за місцезнаходженням цієї будівлі [3].

Згідно ч.1 ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт [4,с.120]. Такими доказами можуть бути паспорти, ідентифікаційні номери платників податків, документи, акти, листи ділового чи приватного характеру, які вміщують відомості про родинні відносини, довідка органів РАЦС про неможливість поновлення свідоцтва Про народження або свідоцтва Про шлюб заявника чи осіб, стосовно яких подана заява.

Важливо те, що встановлення родинних відносин повинне мати для заявника юридичне значення в майбутньому, адже в протилежному випадку воно буде безпредметним, що зумовить відмову у відкритті провадження у справі про встановлення такого факту відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, або ж закриття провадження у справі у випадку його помилкового відкриття з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Однією з цілей встановлення факту родинних відносин між фізичними особами є одержання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину. Тобто заявниками у справі можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом так і за заповітом, окрім осіб, які відповідно до ст.1224 Цивільного Кодексу України усунуті від спадщини [5]. Також, відповідно до ст.36-1 «Про прокуратуру», прокурор в порядку ст.ст.45,46 ЦПК України також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких прокурор має представляти за законом [6].

Заінтересованими особами у даній категорії справ можуть бути інші особи, що мають право на спадщину, зокрема, брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом.

Якщо звернути увагу на позовну давність звернення із заявою до суду, то в даному випадку строки на вимоги особистих немайнових прав не поширюються [5,с.88]. Тобто, існує можливість на власний розсуд визначати алгоритм дій у сфері приватного життя фізичної особи.

Але також закріплено і деякі заборони, адже керуючись п.7 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження не може встановлюватися факт родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити надалі своє право на житло, приміщення або на його обмін [7].

Необхідно зазначити, що рішення суду про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами не зумовлює внесення змін, доповнень чи виправлень у акт цивільного стану, але тим не менш є підставою для підтвердження кровної спорідненості та визначення її ступеня. Відповідно, це означає водночас право на спадкове майно, тобто видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Отже, підводячи підсумки, потрібно підкреслити, що встановлення родинних відносин між фізичними особами з метою отримання спадку є важливою процедурою в контексті обов'язку держави щодо забезпечення та охорони прав та свобод громадян, а за своєю сутністю дозволяє виявити та розв'язати нетипові та спірні питання, що постають у судовій практиці та закріплені текстуально на законодачому рівні.

 

Список використаних джерел:

1. Сімейний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 6 лютого 2015 р.: (офіц. текст). – К.: Алерта, 2015. – 78 с. – (Правова єдність);

2. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 [Електронний ресурс] – Режим доступу до електронного ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12;

3. Узагальнення судової практики щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення [Електронний ресурс] – Режим доступу до електронного ресурсу: http://kr.pl.court.gov.ua/sud1615/2/6/8/;

4. Цивільний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2015 р.: (офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2015. – 203 с. – (Кодекси України);

5. Цивільний Кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 3 червня 2014 р.: (офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2014. – 377 с. – (Кодекси України);

6. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12 [Електронний ресурс] – Режим доступу до електронного ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1697-18;

7. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 [Електронний ресурс] – Режим доступу до електронного ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95.