Визначення якості харчових продуктів та питної води

За загальною кількістю МАФАМ

Згідно з чинними стандартами загальна кількість мікро­орга­нізмів у харчо­вих продуктах та питній воді визначається методом висівів на поживному сере­довищі МПА. Визначається загальна кіль­кість колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроорганізмів у 1 см³ або 1 г продукту.

Проби досліджуваного матеріалу попередньо десятикратно розбав­ляють. З цією метою використовують пробірки з 9 см³ стерильної води.

Вода. Водопровідний кран обпалюють за допомогою змоченого спир­том тампону, відкривають і впродовж 10 хв спускають воду, після чого відбирають пробу у стерильну колбу чи пробірку.

Стерильною піпеткою відбирають 1 см³ досліджуваної води і вили­вають її у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА (далі, як у роботі 1).

Молоко. Щоб здійснити розведення, використовують пробірки з 9 см³ сте­рильної води. Стерильною піпеткою відбирають 1 см³ мо­лока і вносять в першу пробірку, закривають ватним корком, ре­тель­но перемішують. Таким чином одержують перше розведення 1:10. Ана­логічно виконують друге і наступні розведення. З остан­нього розве­дення 1 см³ суспензії висівають у чашку Петрі і заливають роз­плав­леним МПА (далі, як у роботі 1).

Харчові продукти твердої консистенції (кухонна сіль, цукор, конди­терські вироби, борошно, крупи та ін.). На стерильному папері або склі зва­жують 10 г продукту і переносять у колбу з 90 см³ сте­рильної води, збовтують 5 хв (кухонна сіль, цукор, цукристі кон­дитерські вироби повністю розчиня­ються). Таким чином отримують перше розведення 1:10.

Готуючи наступні 10-тикратні розведення, використовують про­бірки з 9 см³ стерильної води і піпетки на 1 см³. З останнього розве­дення набирають 1 піпеткою 1 см³ суспензії, роблять висів у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА. Чашки вміщують у термостат. Облік результатів і висновки щодо відповідності харчових продуктів та питної води вимогам стандартів роблять на наступному занятті.

 

Визначення стану бактеріального забруднення непродовольчих товарів за загальною кількістю МАФАМ

Визначаючи стан загального бактеріального забруднення непро­до­вольчих товарів, застосовують метод висівів на твердому пожив­ному середовищі – м’ясо-пептонному агарі (МПА). Обрахо­вують загальну кількість мікроорганізмів на 1 см² площини (тканина, шкіра, посуд та ін.) або в 1 г (бавовна, шерсть, пряжа, мило, косметичні засоби) об’єктів.

Визначення кількості мікроорганізмів на поверхні товарів. Змивають 10 см³ площі досліджуваного об’єкту за допомогою сте­рильних ватних тампонів і 100 см³ стерильної води в колбах.

У чашку Петрі піпеткою вносять 1 см³ змиву, заливають роз­плав­леним МПА і вміщують у термостат. Облік результатів і виснов­ки роблять на наступному занятті.

Визначення кількості мікроорганізмів в одиниці маси товарів. Дотримуючись стерильності, зважують 10 г досліджуваного об’єкта і переносять у колбу з 90 см³ стерильної води, ретельно пере­мішують, збовтуючи впродовж 5 хв. Таким чином отримують роз­ведення 1:10. Далі піпеткою відбирають з розведення 1 см³ суспензії, висі­­вають у чашку Петрі, заливають розплавленим МПА і вміщують у тер­мостат. Висновки про бактеріальне забруднення роблять на наступ­ному занятті.

Визначення наявності бактерій групи кишкових

Паличок (БГКП) у молоці

Визначаючи наявність БГКП у молоці, роблять висіви у шістьох про­бірках з поплавками зі стерильним поживним середовищем Кеслера, до складу якого входять пептон (1%), лактоза (0,25%), ген­ціан-віолет (барвник), жовч (5%).

У перші три пробірки (№ 1, 2, 3) стерильною піпеткою вносять 1 см³ досліджуваного молока, в наступні (№ 4, 5, 6) – 1 см³ молока, попе­редньо розведеного у співвідношенні 1:10. Вміст кожної про­бірки обережно перемішують. Висіви вміщують у термостат при 37^оС для культивування мікроорганізмів.

Облік результатів і висновки роблять на наступному занятті.