Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах

Збереження життєдіяльності деяких мікроорганізмів в бензині та інших видах палива може тривати кілька місяців. Гриби в таких умовах зберігаються довше, у порівнянні з бактеріями. Для розвитку мікроорганізмів при зберіганні пального у сховищах, резервуарах та ін. вирішальне значення має температура. При зберіганні пального під час перебування літаків в опалювальних ангарах спостерігається швидке збільшення кількості мікроорганізмів. Часта ротація палива значно зменшує їх вміст. Ефективним є також використання мікро­біоцидів, а саме 2-метоксиетанолу або суміші 3,2-двогід­ро­к­си­лу­­хло­боранілу з іншими антисептиками.

Крім авіапалива та олії, як джерело вуглецю мікроорганізми можуть використовувати і мастила. Умовою розвитку мікроорганізмів в мастилах є наявність в них води. В результаті розвитку мікроорганізмів мастила можуть змінити своє забарвлення і консистенцію. Інколи можливе повне знищення цілого шару мастил.

Мікробіологічні процеси, які протікають в мастилах, є однією з причин того, що після певного часу зберігання мастила зумовлюють корозію матеріалів. З метою захисту мастил від мікроорганізмів використовують різні суміші мікробіоцидів, в склад яких входять крезоли і сполуки саліцилової кислоти.

Біодеградація косметичних, фармацевтичних

Та оптичних виробів

 

Сухі продукти косметичного та фармацевтичного виробництва часто характеризуються значною мікробною забрудненістю, зокрема грамдодатніми бактеріями. При зволоженні таких продуктів може початися швидкий розвиток бактерій, що призводить до зміни їх забарв­лення, консистенції. В пастоподібних продуктах в результаті роз­витку мікроорганізмів починається розшарування емульсії. Мо­жуть спостерігатись також процеси ферментації. Характер мікро­біо­ло­­гічних процесів обумовлений типом і складом емульсії. Якщо до складу емульсії входить цукор, – це сприяє розвитку дріжджів і плісені, а також деяких бактерій. Рослинні олії та мінерально-олійні емульсії також можуть бути заражені мікро­організмами. Дуже важ­лива герметичність пакування, яка запобігає розвитку аеробних мікро­організмів.

Гриби з роду Aspergillus зустрічаються в пудрах і тальку. Деякі з них, незважаючи на те, що не належать до типово патогенних, можуть бути причиною захворювань шкіри й нігтів людини.

З метою запобігання забруднень косметичних і фармацевтичних ви­робів мікроорганізмами у їх виробництві використовують сте­рильну сировину, а готові вироби стерилізують або застосовують антисептики.

Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю МАФАМ (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)

Для визначення загальної кількості мікроорганізмів вико­ристовують метод висівів на твердому поживному середовищі – м’ясо-пептонному агарі (МПА). Цей метод називають також методом обліку колоній або чашковим методом.

Кожна жива клітина при висіві на тверде поживне середовище закріплюється у ньому, розмножується і нагромаджується у вигляді колоній, які можна побачити неозброєним оком. Проводячи облік кількості мікроорганізмів, кожну колонію рахують як одну бак­те­ріальну клітину. Загальна кількість МАФАМ розраховується за кіль­кістю колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроорганізмів в одиниці об’єму змиву або на одиниці площі суб’єкта.

 

Визначення загальної кількості мікроорганізмів у повітрі. За­галь­на кількість мікроорганізмів у повітрі визначається за методом осад­ження їх на поверхню поживного середовища МПА у чашках Петрі.

Чашку із середовищем МПА переносять у досліджуване примі­щення і розміщують на розгорнутому папері, в якому вона стерилі­зу­валась. Не перевертаючи чашки, здвигають кришку на край таким чином, щоб вся поверхня була повністю відкрита, і витримують 5 хв, потім закривають кришкою і вміщують у термостат при 37^оС для куль­тиву­вання мікроорганізмів.

Розраховуючи результати, користуються формулою В.Л.Омелянсь­кого, згідно з якою на поверхню 100 см² осідає за 5 хв стільки мікроорганізмів, скільки їх міститься в 10 дм³ повітря.

Кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря (х) дорівнює:

 

 

де а – кількість колоній, що виросли в чашці Петрі;

b – площа чашки Петрі (3,14х5²=78,5 см²);

100 – перерахунок площі чашки на 100 см²;

100 – перерахунок на 1 м³ повітря.

 

Визначення загальної кількості мікроорганізмів на поверхні обладнання, інвентарю, посуду, рук, спецодягу. Загальна кількість мікроорганізмів визначається у 1 см³ змиву з поверхні досліджуваних об’єктів.

Змив з обладнання здійснюють за допомогою нержавіючих металевих трафаретів (площа вирізу 10, 25 або 100 см²). Перед взяттям проби трафарет обробляють спиртом і обпалюють. Потім його накладають на досліджувану поверхню, і обмежену площу змивають змоченим у стерильній воді стерильним ватним тампоном та витирають сухим. Обидва тампони занурюють у колбу з 100 см³ стерильної води і струшують впродовж 5 хв. Таким чином отримують розведення 1:100.

З метою дотримання чистоти інвентарю та посуду здійснюють змиви з усієї поверхні, яка торкається продукту.

Зі склянок беруть змиви з внутрішньої поверхні та верхнього краю зовнішньої поверхні на відстані 2 см від вінця.

Змиви з рук проводять, протираючи спочатку зволоженим, а потім сухим стерильним ватним тампоном долоні, місця під нігтями і між пальцями рук.

Висів. У стерильні чашки Петрі стерильною піпеткою вносять 1 см³ розведеного змиву і заливають розплавленим і охолодженим до 46–48°С МПА. Чашки Петрі закривають і, легкими круговими обертами на столі ретельно перемішують поживне середовище з висіяним матеріалом, після чого залишають чашку в горизонтальному стані для застигання середовища. Чашки з висіяним підписують і вміщують у термостат при 37°С для культивування мікроорганізмів.

У лабораторному журналі слід записати хід роботи, назву досліджуваного об’єкта, розведення висіву. Облік результатів
висівів і висновки щодо відповідності СанПіН роблять на наступному занятті.