Плани першого і другого поверхів. На кресленні планів слід показати все, що попадає в площину перерізу, яка умовно приймається на висоті 1000мм від рівня підлоги. Конструктивні елементи будинку, розсічені горизонтальною площиною, на кресленнях планів не заштриховуються.
Плани слід розробляти на основі заданої планувальної схеми в такій послідовності.
Визначити конструктивну схему будинку, тобто на схемі плану призначають несучі стіни.
Нанести промарковані координатні осі капітальних стін, при цьому слід дотримуватися вимог модульної координації розмірів у будівництві – осьові розміри повинні бути кратними 100 мм. Поперечні осі виносяться в нижню частину креслення та маркуються зліва направо арабськими цифрами. У разі наявності ненаскрізних поперечних стін їх осі треба виносити також у верхню частину креслення. Поздовжні координатні осі виносяться вліво від креслення і маркуються великими літерами української абетки знизу вгору.
Здійснити прив’язку зовнішніх і внутрішніх стін до осей. Координатні осі зовнішніх стін розміщують на відстані 200 мм від внутрішніх граней стін, внутрішніх стін – посередині товщини стін.
Викреслити сходи із позначенням стрілкою напряму підйому на другий поверх. Ширина сходових маршів і міжповерхової площадки (якщо сходи розміщені в сходовій клітці) приймається 900 мм. Кількість східців підраховується виходячи з висоти першого поверху, приймаючи висоту сходинки 150...200 мм, але не більше 18 східців в одному марші.
Визначити розміри усіх приміщень і нанести товщини перегородок. Починати цей етап слід із розміщення комунікаційних, санітарно-технічних і підсобних приміщень, розміри яких нормуються. Глибина тамбурів біля входів до будинку повинна бути не менше 1400 мм, ширина коридорів – не менше 1100мм. Мінімальні глибини вбудованих шаф –
600 мм, а комор – 800 мм. Мінімально допустимі розміри ванних кімнат 1750 х 1500 мм, вбиралень 800 х 1200 мм – при відкриванні дверей назовні та 800 х 1500 мм при відкриванні дверей всередину. Санвузол на другому поверсі рекомендується приймати суміщеним площею не менше 3,5 м2. Для оптимального проектування вентиляційних труб, каналізації та водопроводу розміщувати його бажано над санвузлом першого поверху. Розміри житлових кімнат і кухні приймається згідно з рекомендаціями, викладеними в розділі 2. В процесі розробки планувального вирішення поверхів для отримання потрібних площ іноді буває необхідно змінити розміри будинку.
Призначити ширину віконних і дверних прорізів, показати напрямок відкривання дверей. Ширину дверей рекомендується приймати: вхідних у житлові кімнати та кухні – 800 мм, ванних та вбиралень – 700 мм, головних вхідних у будинок – 1300 мм. Двері до вбудованих шаф і комор приймаються нестандартні з відкриванням назовні. Номінальна ширина віконних прорізів приймається залежно від площі приміщення і висоти вікна. У кожній житловій кімнаті та кухні має бути одне вікно. На другому поверсі слід запроектувати балкон.
Передбачити влаштування вентиляційних каналів в приміщеннях: кухні, вбиралень, ванних кімнат, підвалу, а також в приміщенні, де встановлений опалювальний агрегат. Окрім того, для опалювального агрегату слід передбачити влаштування димового каналу перерізом 270х140мм, такий самий димовий канал влаштовують і для каміну. Вентиляційні та димові канали слід згрупувати разом в одну або дві вентиляційно-димові труби і вивести на дах. В разі необхідності для розміщення вентиляційних каналів влаштовують додаткові короткі внутрішні стіни товщиною 380 мм стінки.
Розмістити санітарно-технічне обладнання: на кухні – газову або електричну плиту з розмірами 600 х 600 мм і мийку посуду 500 х 500 мм; у приміщенні ванної кімнати – ванну 1700 х 750 мм і умивальник
500 х 700 мм. У вбиральнях, розміщених не біля ванної, треба ставити додатковий рукомийник.
Нанести внутрішні розмірні лінії не менше, ніж в двох місцях по ширині та довжині будинку, на яких розмістити ланцюжки розмірів приміщень і товщини огороджень. В місцях розміщення інших приміщень слід давати додаткові розміри. Усі перегородки повинні бути прив’язані - показані відстані їх до стін. В навчальному проекті допускається не показувати внутрішні розміри вікон і ширину дверей, наводити їх марки.
Зовнішні розмірні лінії слід нанести з чотирьох (або з трьох) боків плану: на першій, розміщеній на відстані 15 мм від зовнішньої поверхні стіни, показують розміри прорізів та простінків; на другій – відстані між координатними осями; на третій – загальний розмір будинку.
Підраховувати площі приміщень за їх внутрішніми розмірами. У правому нижньому куті кожного приміщення необхідно проставляти його площу з точністю до 0,01 м2. У кожному приміщені написати у колах цифрові позначки для переліку найменувань приміщень в експлікації, яка наводиться в пояснювальній записці.
Показати та позначити арабськими цифрами лінії поперечного та поздовжнього розрізів, а також розрізу по зовнішній стіні.
Після завершення розробки планів стіни обводять лініями товщиною 0,7...0,8 мм, перегородки – лініями товщиною 0,6...0,7 мм. Стандартним шрифтом виконують написи з назвами креслень.
Приклад оформлення креслень планів показаний на рис. 24, 25.
Рис. 24. Приклад оформлення плану першого поверху
Рис. 25. Приклад оформлення плану мансардного поверху
Розрізи. Розробка двох розрізів виконується за призначеними на всіх планах та узгодженими з керівником проектування лініями розрізів,
які можуть бути ламаними. Вони обов’язково повинні проходити по найбільш складних конструктивних елементах будинку: віконних і дверних прорізах, санвузлу, сходах та інше.
Працювати над кресленнями слід у такій послідовності:
Нанести промарковані координатні осі та прив’язати до них товщини стін, нанести позначки рівнів верху підлог підвалу та поверхів.
Розробити конструкцію сходової клітки, що рекомендується починати з нанесення ширини міжповерхової площадки (якщо вона є) та проекції довжини сходового маршу.
Нанести товщини перекриттів і розробити їх конструктивне вирішення з показом складу їх на “прапорцях”.
Розробити кроквяну систему з влаштуванням мансардних приміщень на горищі, якщо це потрібно; слід зробити виноски з написами перерізів усіх елементів крокв.
Викреслити перегородки, які потрапили в розріз, віконні та дверні прорізи, при цьому відстань від поверхні підлоги до низу віконного прорізу рекомендується приймати 800 мм. Віконні та дверні прорізи слід перекривати перемичками відповідно до розділу 2.
Викреслити перерізи фундаментів капітальних стін, які потрапили в площину розрізу. Показати уступчасті переходи від фундаментів більшого заглиблення (там, де є підвал) до фундаментів меншого заглиблення (там, де немає підвалу). Висота уступу фундаменту повинна бути не більша 500мм, а довжина – не менша 1000 мм.
Нанести розмірні лінії – по вертикалі та по горизонталі, підрахувати і проставити розміри та позначки. Слід давати у приміщеннях будинку позначки рівнів поверхонь: усіх підлог та стель, горища, сходової площадки. Із зовнішніх боків креслення виносять позначки: підошви фундаментів, спланованої поверхні будівельного майданчику, площадок перед входами, верху цоколю, низу та верху прорізів, верхів стін, карнизів, вентиляційних труб.
Нанести “прапорці” – написи із назвами всіх горизонтальних елементів та їх товщиною у мм.
Виконати штрихування елементів, які потрапили у площину розрізу, із дотриманням умовних зображень будівельних матеріалів [2].
Приклади оформлення креслень розрізів показані на рис.26, 27.
План фундаментів. Під усіма несучими та самонесучими стінами будівлі треба запроектувати стрічкові бетонні, залізобетонні або бутові фундаменти відповідно до завдання.
Креслення фундаментів та сполученого з ними підвалу розробляються в такій послідовності.
Прив’язуються розміри підошов фундаментних стрічок, ширину стін підвалу до координатних осей; показують відстані між фундаментними стрічками.
Рис. 26. Приклад оформлення креслення розрізу
Рис. 27. Приклад оформлення креслення розрізу
Наносяться промарковані координатні осі з показом розмірів між осями.
Проектуються сходи до підвалу, які рекомендується влаштовувати в сходовій клітці або в приміщенні веранди, показують розміри сходів.
Наносяться позначки підошов фундаментів, в тому числі і в місцях уступів, та позначка підлоги підвалу.
Наносяться необхідні виноски та написи.
Приклад креслення плану фундаментів показаний на рис. 28.
План міжповерхового перекриття. На цьому кресленні показується розріз горизонтальною площиною будівлі на рівні підлоги перекриття. Креслення слід розробляти у такій послідовності:
Нанести координатні осі та відстані між ними.
Нанести контури стін, вентиляційні та димові канали.
Розмістити балки перекриття та балкону із спиранням їх на стіни.
Викреслити несучі елементи маршів та площадок сходів із показом їх спирання на стіни.
Показати анкеровку балок перекриття до стін і зв’язки, що з’єднують їх між собою.
Проставити відстані між балками та між крайніми балками і внутрішніми поверхнями стін, які приймаються кратними 100 мм.
Показати маркування та кількість балок, наприклад: БД-55 (5 шт.), що означає - балки дерев’яні, довжиною 55 дециметрів (5500 мм), в кількості 5 штук.
Нанести необхідні виноски, розміри та надписи.
Приклад плану міжповерхового перекриття наведений на рис. 29.
План крокв. На кресленні показуються конструктивні елементи горищного покриття – кроквини, стояки, ригелі, мауерлати, лежні, кобилки (рис.30). Креслення розробляється у взаємозв’язку із розробкою конструктивного вирішення крокв на розрізах у такій послідовності:
Наносять промарковані координатні осі.
Намічають контури будівлі, розташування стін, місця розташування вентиляційних труб.
Показують розташування конструктивних елементів: кроквин, стояків, мауерлатів, підкроквяних балок, кобилок. Відстані між кроквинами приймають: до 1000 мм для покрівлі з черепиці, до 1500 мм для покрівель з хвилястих листів та покрівельної жерсті; відстані між стояками – до 6000 мм. Стояки, на які спираються підкроквяні балки показуються пунктиром.
Проставляють необхідні ланцюжки розмірів у поздовжньому та поперечному напрямках і відстані між координатними осями.
Виконують необхідні виноски: назви і перерізи конструктивних елементів та надписи.
Фасад рекомендується викреслювати з боку основного входу до будинку або фронтонної стіни. Креслення розробляється на основі планів і розрізів в такій послідовності:
Рис. 28. Приклад оформлення плану фундаментів
Рис. 29. Приклад оформлення плану міжповерхового перекриття
Рис. 30. Приклад оформлення плану крокв
Наносять координатні осі та прив’язують до них фасадну проекцію будинку.
Показуються вікна, двері, балкон, труби на даху.
Проставляються позначки поверхні спланованого будівельного майданчику, низу і верху віконних та дверних прорізів, карнизу, верху даху та труб.
Показують елементи архітектурно-декоративного оздоблення: карнизи, пояски, сандрики, полички, лиштву тощо.
Виконують побудову тіней та відмивку акварельними фарбами або ілюмінування тушшю.
Приклад оформлення креслення фасаду показаний на рис.31.
Розріз по зовнішній стіні. На цьому кресленні треба детально показати конструкцію багатошарової стіни із розбивкою на цеглини, заповнення віконного прорізу, перемички, примикання до стіни конструкцій перекриттів і даху, фундамент з необхідною гідроізоляцію та мощення (див. рис.32, 33, 34).
Конструктивні вузли. Виконується не менше 6 конструктивних вузлів, перелік яких погоджується з керівником проектування. Вузли повинні відповідати проекціям їх на основних кресленнях. На вузлах необхідно докладно зобразити конструктивні елементи, їх стики і зв’язки, теплоізоляційні та опоряджувальні шари.
На кресленнях вузлів треба подати всі розміри, пояснювальні виноски, “прапорці”, позначки та координатні осі з маркуванням.
Пояснювальна записка об’ємом 10...15 сторінок має бути написана від руки з одного боку аркушів формату А4.
Необхідно привести:
– місце і кліматичний район будівництва, рельєф та інженерно-геологічні умови будівельного майданчику, глибину промерзання ґрунту;
– просторово-планувальне вирішення будинку;
– експлікацію всіх приміщень із зазначенням їх площ;
– конструктивне вирішення всіх частин будинку: фундаментів, стін, перекриттів, покриття, сходів, перегородок, вікон і дверей тощо;
– оздоблення внутрішнє та зовнішнє;
– інженерне обладнання;
– техніко-економічні показники.
У техніко-економічних показниках слід підрахувати: площу забудови (площа, яку займає будинок на земельній ділянці), житлову площу (сума площ всіх житлових кімнат), загальну площу (сума площ всіх приміщень), будівельний об’єм (об’єм приміщень і конструкцій від підлоги підвалу або першого поверху до верху термоізоляційного шару горищного перекриття).
Окрім того, у пояснювальній записці повинен бути теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни [10, 12].
Рис. 31. Приклад креслення фасаду
Рис. 32. Приклад оформлення креслення розрізу по зовнішній стіні (стіна із зовнішнім шаром термоізоляції)
Рис. 33. Приклад оформлення креслення розрізу по зовнішній стіні (стіна із внутрішнім плитним шаром термоізоляції)
Рис. 34. Приклад оформлення креслення розрізу
по зовнішній стіні та мансардному приміщенню
(стіна із термоізоляційними вкладишами)
Список літератури
1. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Т. 3. Жилые здания / Под ред. Шевцова К.К. – М.: Стройиздат, 1983. – 239 с.
2. Гетун Г.В. Основи проектування промислових будівель. – К.: Кондор, 2003. – 210 с.
3. Гетун Г.В., Криштоп Б.Г. Багатоповерхові каркасно-монолітні житлові будинки. – К.: Кондор, 2005. – 220 с.
4. ДБН 79-92. Житлові будинки для індивідуальних забудовників України. – К., 1992.
5. ДБН В.2.6-14-95. Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. – К., 1998.
6. ДК 018-2000. Державний класифікатор будівель та споруд. – К.: Держстандарт України, 2000.
7. Криштоп Б.Г. Архітектурно-конструктивне проектування одноквартирного житлового будинку садибного типу з дрібнорозмірних конструктивних елементів: Методичні рекомендації. –К.: КНУБА, 2001. – 92 с.
8. Маклакова Т.Г., Нанасова С.М. Конструкции гражданских зданий. – М.: АСВ, 2000. – 280 с.
9. Русскевич И.Л., Ткач Д.И., Ткач М.И. Справочник по инженерно-строительному черчению. – К.: Будівельник, 1987. – 264 с.
10. Сергейчук О.В. Архітектурно-будівельна фізика. Теплотехніка огороджуючи конструкцій будинків. – К.: Такі справи, 1999. – 156 с.
11. ДБН В.2.2-15-2005. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.
12. СНиП 11.3.79. Строительная теплотехника. – М., 1998.
13. Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. – М.: Архітектура-С, 2005. – 176 с.
Навчально-методичне видання
