Горіння речовини і способи його припинення

Горіння – це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум’я, іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші. Розрізняють такі види процесу горіння:

Ø Вибух,

Ø спалах,

Ø займання,

Ø тління,

Ø самозаймання,

Ø власне горіння.

Вибух – це швидке перетворення речовини в газо – чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об’єм речовини збільшується в сотні, тисячі разів. Характерно ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався. Однією з найпоширеніших причин вибуху в навчальних закладах є неправильне користування газовими приладами.

Спалах – це швидке згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Займання –це загоряння речовини з появою полум’я. Якщо займання відбувається без джерела загоряння – це само загоряння.

Тління – це горіння речовини без уявного утворення полум’я. Як правило, під час тління утворюється багато диму.

Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності. Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900° С. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із зачиненими дверима та вікнами, є повільний розвиток горіння протягом перших 30 – 40 хв. через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовини можливе не лише при піднесенні до неї полум’я, а і внаслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум’ям чи розжареними продуктами горіння.

Існують такі способи припинення горіння:

Ø охолодження вогнища горіння;

Ø ізоляція вогнища горіння або зниження вмісту кисню;

Ø механічний зрив полум’я;

Ø створення умов вогнеперешкодження;

Ø гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї.

Вогнегасильні речовини

Вогнегасильні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють.

Вони можуть бути газоподібними (вуглекислий газ, водяна пара), рідкими (вода), твердими (сухий пісок, земля). До вогнегасильних речовин відносять також азбестові, повстяні або брезентові простирадла.

Вогнегасильні речовини за принципом дії поділяють на:

Ø охолоджуючі (вода),

Ø ізолюючі зону горіння від доступу кисню (порошкоподібні речовини, простирадла, піни),

Ø ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода)

Ø уповільнюючі процес горіння (галоїдні вуглеводні).

Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння: пісок, воду, азбестові простирадла, вогнегасники тощо.

Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, бензин, гас чи дизельне пальне, електроустановки.

Одним із засобів пожежогасіння є піна.

Піною гасять усі тверді речовини, які можна гасити водою. Вона швидко припиняє доступ окислювача (кисню, повітря) до зони горіння і тому ефективніша за воду. Утворюється піна за рахунок хімічної реакції при змішування кислотної та лужної частин у спеціальних машинах та відповідних вогнегасниках.

У піногенераторах хімічну піну отримують змішуванням пінопорошків з водою. Струмінь води під тиском захоплює з бункера пінопорошок, змішується з ним і отримана піна подається до вогнища пожежі. Хімічною піною не можна гасити електрообладнання, тому що вона електропровідна. Не можна хімічною піною також гасити натрій і калій, оскільки вони вступають у взаємодію з водою і при цьому виділяється вибухонебезпечний водень. Хімічну піну використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.

Гасіння пожежі порошк ом відбувається внаслідок того, що значна кількість тепла йде на нагрів дрібних часток порошку. Крім того, порошкова хмара припиняє доступ кисню до вогнища пожежі й спричинює гальмування реакції горіння.

Порошки використовують для гасіння лужних металів, електроустановок, що перебувають під напругою. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння тих речовин, які за жодних обставин не можна гасити водою.

Пісок є ефективним засобом гасіння невеликих кількостей розлитих паливно – мастильних матеріалів. Гасіння відбувається внаслідок припинення доступу кисню до вогнища пожежі.

В усіх навчальних приміщеннях мають бути засоби гасіння пожеж. Весь пожежний інвентар повинен бути у постійній готовності до застосування.