Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві регламентується “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.

Розслідування проводиться за участю представників профспілок. У розслідувані групових та із смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу держнагляду.

За наслідками розслідування нещасного випадку власник складає акт розслідування, копію якого він зобов’язаний видати потерпілому не пізніше 3 днів після закінчення розслідування.

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапились:

· Під час виконання трудових обов’язків, а також дій в інтересах підприємства;

· На робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

· Протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи;

· Під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації і на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;

· Під час аварій (пожеж тощо), їх ліквідації.

Про кожний нещасний випадок очевидиць, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).

Цей керівник в свою чергу зобов’язаний:

· Терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

· Повідомити про те, що сталося, власника (керівника) підприємства;

· Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:

керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу, представника профспілки.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з моменту події:

· Обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і причетних осіб, одержати пояснення потерпілого;

· Розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;

· Установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи що до запобігання подібним випадкам;

· Скласти акт за формою Н-1 у п’яти примірниках.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві 45 років.

Загальні питання безпеки праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою

Одним із найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Безпека праці – стан умов праці, при якому відсутній виробничий травматизм.

Безпека умов праці – стан умов праці, при яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих рівнів.

Умови праці поділяються на 4 класи:

1. клас – оптимальні умови праці;

2. клас – допустимі умови праці;

3. клас – шкідливі умови праці;

4. клас – небезпечні умови праці.

Нанесення травми людині на виробництві обумовлене наявністю фізичних, хімічних, біологічних, та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Фізичні небезпечні виробничі чинники – це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена темп-ра поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це дія на людину їдких та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:

⃝ за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні);

⃝ за шляхом проникнення до організму людини (через органи дихання, через травну систему, через шкірний покрив).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це біологічні об`єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювань (бактерій, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники – це фізичні та нервово-психічні перевантаження.

Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Досягається це за допомогою організаційних заходів (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічних засобів безпеки. З точки зору ОП основними вимогами до устаткування є: безпечність для здоров`я і життя людей, надійність і зручність під час експлуатації.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці і він чинний на всіх підприємствах. До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро - і пневмомашин та інструментів, вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, роботи з радіоактивними речовинами – усього понад 150 видів робіт. Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які прийшли перевірку знань з питань охорони праці і мають задовільний результат.