Шум. Класифiкацiя за часом дії, походженням, спектральним складом та характером порушень фізіологічних функцiй людини

Поняття вібрація.Джерела вібрації.Вплив на організм людини.

Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш небезпечна. Напруження, викликані вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також і відмови машин, приладів.

За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передасться через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, яка передасться через рухи людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації — загальної та локальної.

Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою; Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з’являється безсоння.

При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.

Функціональні зміни, пов’язані з дією вібрації на людину-оператора — погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій; швидка втомлюваність.

Негативні відчуття від вібрації виникають при прискореннях, що складають 5 % прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість яких знаходиться в межах 6-30 Гц.

Резонансні частоти окремих частин тіла такі:

• очі —22 – 27
• горло — 6 – 12
• грудна клітка — 2 -12
• ноги, руки —2-8
• голова —8-27
• обличчя та, щелепи —4-27
• пояснична частина хребта — 4-14 -і
• живіт —41-12

Загальну вібрацію, за джерелом її виникнення поділяють на:

• транспортну, яка виникле внаслідок руху по дорогах;
• транспортно-технологічну, яка виникає при роботі машин, які Виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків;
• технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.
• вібрації, що впливають на операторів різних машин, поділяються на категорії згідно ГОСТ 12,1.012-90:
• трактори, автомобілі вантажні, будівельно-дорожні машини, снігоочищувачі — 1;
• екскаватори, крани промислові та будівельні, самохідні бурильні установки, шляхові машини, бетоноукладачі — 2.

Підземний виробничий транспорт, верстати метало- та деревообробні, ковальсько-пресове обладнання, ливарні машини, електричні машини, насосні агрегати та вентилятори; бурильні вишки та установки, бурові верстати, обладнання промисловості будматеріалів — 3.

2.Заходи та засоби захисту від впливу вібрації

Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються на колективні та індивідуальні (рис. 2.27). Колективні заходи та засоби віброзахисту можна розподілити за такими напрямами:

- зниження вібрації в джерелі її виникнення;

- зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела;

- організаційно-технічні заходи;

- лікувально-профілактичні заходи.

Зменшення вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи мінімально знижують дію динамічних сил. Контакту працівника з віброоб'єктом, а відтак і шкідливої дії вібрації можна уникнути шляхом використання дистанційного керування, автоматичного контролю та сигналізації, а також застосування захисного огородження. Вібропоглинання (вібродемпфірування) полягає в штучному збільшенні втрат у коливальній системі; при цьому енергія вібрації перетворюється на теплову. Динамічне віброгасіння полягає у збільшенні реактивного опору коливної системи. Засоби динамічного віброгасіння за принципом дії поділяються на ударні та динамічні віброгасники.

 

Шум. Класифiкацiя за часом дії, походженням, спектральним складом та характером порушень фізіологічних функцiй людини.

Шум- це набір звуків різної частоти і інтенсивності, які перебувають у безперервному і хаотичному поєднанні. (Це звукові хвилі в діапазоні 16- 20000 Гц. Звукові хвилі характеризуються частотою, інтенсивністю, звуковим тиском).

Шум- негативний фактор, що викликає зменшення швидкості реакції, роздратування, втрату сну,впливає на артеріальний тиск, формулу крові, зменшує працездатністью

За походженням шуми бувають:

- аеродинамічного походження — шум, що виникає у газах;

- гідродинамічного походження — шум, що виникає у рідинах;

- електромагнітного походження — шум, що виникає внаслідок коливань елементів електромеханічних пристроїв під впливом магнітних змінних сил;

- механічного походження — шум, що виникає внаслідок вібрацій поверхонь машин та обладнання, а також ударів у з'єднаннях деталей, збірних одиниць або конструкцій у цілому.

За частотою коливань:

- низькочастотні(<300 Гц);

- средньочастотні (300—800 Гц);

- високочастотні (>800 Гц).

За часом дії:

- постійні (протягом 8 год збільшення на 5 дБ)
- непостійні: мінливі (коливаються в часі), переривчасті, імпульсивні.

За спектральним складом:

- широкосмуговий з безупинним спектром шириною більше однієї октави (октава – смуга частот, у якої верхня гранична частота в два рази перевищує нижню);

- тональний, у спектрі якого є виражені дискретні тони.

За характером порушень фізіологічних функцій людини:

- такий, що заважає (перешкодлає спілкуванню)

- подразнювальний

- шкідливий

- травмуючий

 

4. Заходи,та засоби колективного та iндивідуального захисту вiд шуму