Під робочим місцем розуміють просторову зону, висотою до 2 метрів від рівня опорної поверхні, оснащену необхідними засобами, в якій працює людина.
Оцінка умов праці та атестація робочих місць проводиться з метою підвищення ефективності виробництва, зокрема, за рахунок поліпшення умов праці. Організовують таку роботу керівники підприємств спільно з профспілковими комітетами або уповноваженими колективу, робітниками і службовцями, раціоналізаторами та винахідниками.
Завдання атестації робочих місць:
1) Визначення фактичних значень небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
2) Оцінка фактичного стану умов праці;
3) Надання пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;
4) Розробка заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці.
Атестація робочих місць передбачає:
― комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці, відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
― виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
― санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
― встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
― обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
― визначення (підтвердження) права працівників на пільги;
― аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Атестація полягає в оцінці відповідності кожного робочого місця вимогам охорони праці та сучасному науково-технічному рівню. При атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно - з технічного та організаційного рівня, а також за умовами праці і техніки безпеки.
При оцінці умов праці і техніки безпеки на робочому місці аналізуються такі основні показники:
1) відповідність санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;
2) відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;
3) обсяги ручної і важкої фізичної праці;
4) наявність монотонної праці;
5) забезпеченість спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального та колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки та встановленим нормам.
Умови праці диференціюються за ступенем відхилення від гігієнічних нормативів, вплив на функціональний стан і здоров'я працюючих і поділяються на:
ü оптимальні (I клас),
ü допустимі (II клас),
ü шкідливі і небезпечні (III клас).
До оптимальних (I клас) відносяться умови і характер праці, що виключають несприятливий вплив на здоров'я працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (внаслідок їх відсутності або відповідності гігієнічним нормативам для населених пунктів) і забезпечують збереження високого рівня працездатності.
До допустимих за умовами і характером праці (II клас) є такі, при яких рівні шкідливих і небезпечних факторів, по-перше, не перевищують нормативи для робочих місць, по-друге, не надають несприятливого впливу в найближчому і віддаленому періоді на здоров'я працюючих та на їхнє потомство.
До шкідливих і небезпечних (III клас) відносяться такі умови і характер праці, при яких працюючі піддаються впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а також психофізичних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни організму, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності і (або) порушення здоров'я працюючих.
Шкідливі і небезпечні умови і характер праці (III клас) поділяються на ступені:
1 ступінь - викликають функціональні порушення, які мають оборотний характер при ранньому виявленні та припиненні впливу;
2 ступінь - викликають стійкі функціональні порушення, що сприяють росту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;
3 ступінь - характеризується підвищеною небезпекою розвитку професійних захворювань, захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності.
За результатами атестації робочі місця поділяються на три групи:
1 - атестовані - робочі місця, показники яких повністю відповідають висунутим вимогам.
2 - підлягають раціоналізації - робочі місця, що не відповідають вимогам, показники яких можуть бути доведені до рівня цих вимог у процесі раціоналізації;
3 - підлягають ліквідації - робочі місця, показники яких не відповідають і не можуть бути доведені до рівня встановлених вимог.
проведення атестації за даними лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце, яка включає оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічну оцінку умов праці, оцінку технічного та організаційного рівня.
Карта містить оцінку наступних факторів виробничого і трудового процесу:
§ шкідливих хімічних речовин від І до IV класу небезпеки включно;
§ пилу;
§ вібрації;
§ шуму;
§ інфразвуку;
§ ультразвуку;
§ неіонізуючого випромінювання різних діапазонів;
§ мікроклімату у приміщенні (температури повітря, швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання);
§ температури зовнішнього повітря влітку та взимку;
§ атмосферного тиску;
§ біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму від І до ІV класу небезпеки включно);
§ важкості праці (динамічної роботи, статистичного навантаження);
§ робочої пози;
§ напруженості праці (уваги, напруженості аналізаторних функцій, емоційної та інтелектуальної напруженості, одноманітності);
змінності
Атестація робочих місць проводиться не рідше двох разів в 5 років, її результати заносяться в «Карту умов праці на робочому місці».
