Японські фахівці з-поміж диверсифікованих компаній виділяють:
1) компанії з домінуючим продуктом, на який припадає від 70% до 95% загального обсягу продажу;
2) компанії з технологічно пов’язаною (до70%) продукцією. Так, колишні суднобудівні фірми “Міцуї” та “Міцубісі” диверсифікувавши своє виробництво для стабілізації обсягів продажу і рівня попиту, створили виробництво в галузях, технологічно подібних до суднобудування: виготовлення металевих конструкцій, будівництво виробничих підприємств. Нині в цих всесвітньо відомих фірмах безпосередньо на суднобудування припадає лише 20 – 30% загального обсягу продажу і вони успішно працюють;
3) компанії, що виробляють різноманітну продукцію, розраховану на те саме коло покупців (не менше 70% загального обсягу продажу). Це, наприклад, компанії, що випускають комплекти спортивного знаряддя, одягу та взуття для гірськолижного спорту: лижі, черевики, окуляри, костюми. Ці вироби мають різне призначення і технологію виготовлення, але реалізуються в тих самих крамницях;
4) компанії, що виробляють продукцію, пов’язану технологією виробництва і системою збуту (не менше 70% продажу). Так, фірма “Кенон” виробляє фотокамери, копіювальні апарати, калькулятор, які мають подібну технологію виробництва і одну систему збуту;
5) компанії, що виробляють найрізноманітнішу продукцію. Наприклад, японська фірма “Убе Косан” займається виробництвом добрив, пластмас, цементу, обладнання.
Провівши дослідження взаємозв’язків між типами диверсифікації та ефективністю діяльності 102 - ох компаній обробної промисловості за 18 років, економісти Японії встановили деякі закономірності. Дослідження засвідчили, що зі збільшенням рівня диверсифікації норма прибутку на сукупні капіталовкладення спочатку зростає, але згодом зменшується. Найвищу ефективність мають компанії, що виробляють продукцію майже однакову за системами збуту та за технологією (“Соні”, “Міцубісі”): у цих компаніях ефективніше використовуються технологічних потенціал, виробничі та збутові потужності. На другому місці – компанії з домінуючим продуктом із високим рівнем спеціалізації (“Тойота”, “Ніссан”). Найнижча ефективність у компаній, що виробляють різноманітну продукцію.
ПРИКЛАДИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ «МАЙ»
Один з найбільших операторів російського чайного ринку компанія «Май» вирішила годувати росіян снеками, сухими сніданками і напувати енергетиками. Виробник чаю «Майский» у своїй новій стратегії розвитку збирається орієнтуватися на досвід транснаціональних компаній Kraft Foods і Nestle. Серед причин розширення бізнесу «Май» називає можливості, що відкриваються після вступу Росії до СОТ.
Компанія починає активний розвиток категорії «Упаковані продукти харчування», до якої належать не тільки снеки, але і сухі сніданки, різні суміші, енергетичні напої. Поки «Май» не розголошує інформацію, під яким брендом, в яких цінових категоріях і які саме продукти планується випускати. Нові продукти з'являться на полицях магазинів вже в 2013 році. Як приклад стратегії розвитку бізнесу «Май» візьме досвід компаній Kraft Foods і Nestle.
«Nestlе»
Повоєнні роки стали найбільш динамічним періодом в історії розвитку компанії. Диверсифікований підхід до роботи на ринку продуктів харчування ліг в основу нової стратегії і дозволив компанії ще більш ефективно реагувати на попит споживачів. Внаслідок приєднання до корпорації ряду компаній до асортименту Nestlé додалися десятки нових продуктів. У 1947 році Nestlé об'єдналася з компанією Alimentana SA - Виробником приправ і супів Maggi, і була перейменована в «Nestlé Alimentana Company». За цим послідувало придбання в 1950 році британського виробника консервованих продуктів Crosse & Blackwell, фірм Findus (заморожені продукти) в 1963 році, Libby (фруктові соки) в 1971 році і Stouffer (заморожені продукти) в 1973 році.
У цей же період почався стрімкий розвиток торговельної марки Nescafe. З 1950 по 1959 рік продажі розчинної кави збільшилися майже втричі, а з 1960 по 1974 рік - ще в чотири рази. За 15 років, що минули після закінчення Другої світової війни, загальний обсяг продажів компанії зріс удвічі. Розробка технології сублімаційного сушіння призвела до появи в 1966 році на ринку розчинної кави марки «Taster's Choice».
У 1974 році компанія стала найбільшим акціонером фірми L'Orеal - одного зі світових лідерів у виробництві косметики, таким чином вийшовши за межі ринку продуктів харчування.
У зв'язку з різкими змінами в світовій економіці в цей час продажу продукції на традиційних для компанії ринках впали, і позиції компанії похитнулися. Щоб стабілізувати ситуацію, компанія стала нарощувати обсяги виробництва і продажів в країнах, що розвиваються. Крім того, був придбаний американський виробник фармацевтичних та офтальмологічних товарів - Alcon Laboratories, Inc.
У 80-ті роки компанія поставила перед собою два основні стратегічні завдання: зміцнення фінансового становища шляхом внутрішньої реорганізації і продовження політики, спрямованої на придбання стратегічно вигідних підприємств. Таким чином, в період з 1980 по 1984 рік компанія продала кілька підприємств що входили до складу корпорації, які або були неприбутковими, або не вписувалися в загальну стратегію розвитку. У 1984 році поліпшення економічного становища Nestlе дозволило зробити ряд нових покупок, включаючи купівлю найбільшу в США компанію-виробника продуктів харчування Carnation (торгова марка «Friskies»). Підписання договору про придбання Carnation стало однією з найбільших операцій в історії харчової промисловості. Також в 1988 придбана британська кондитерська компанія Rowntree Mackintosh, що приєднало бренд Willy Wonka до Nestlе.
Потім були придбані італійський концерн з виробництва мінеральної води San Pellegrino (1997 рік), британський виробник кормів для домашніх тварин Spillers Petfoods (1998 рік) і Ralston Purina (2002 рік). Було прийнято рішення про закриття своїх підприємств з виробництва меленої кави в США (Hills Bros, MJB, Chase & Sanborn), що дозволило компанії сконцентрувати зусилля на просуванні нового асортиментного ряду елітного Nescafe, виробництво якого почалося на Західному Березі в 1999 році.
У грудні 2005 Nestlе купує грецьку компанію Delta Ice Cream, а в січні 2006 в повне володіння переходить Dreyer's. Це дозволило Nestlе стати найбільшим виробником морозива в світі, контролюючим 17,5% ринку.
У квітні 2007 Nestlе купує виробника дитячого харчування Gerber.
