За способом виплати відсотків

Тема. Облігації на ринку цінних паперів

План

1. Сутність та основні види облігацій

2. Конвертовані та іпотечні облігації

3. Позитивні якості та недоліки різних видів облігацій

Література: Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: навч.пос.-2-ге вид.,змін. та доп.-К.:Дакор, КНТ,2009. Ст..69-99

Питання 1. Сутність та основні види облігацій

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації строк та виплатити доход за облігацією.

Емітент у порядку встановленому ДКЦПФР, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації – це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Цільові облігації – це облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення облігацій.

Дисконтні облігації – це облігації, що розміщуються за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною ціною виплачується власнику облігації під час її погашення, і становить доход (дисконт) за облігацією.

Облігації випускаються іменними або на пред’явника, у документарній формі з випуском сертифіката облігації й у формі електронного запису на рахунках.

Існують такі види ціни на облігації:

Номінальна вартість – це сума за якою нараховується поточний доход (відсотки).

Ціна погашення – ціна, за якою емітент викуповує облігацію по закінченню строку позики.

Ринкова або курсова ціна – залежить від умов позики та ринкової кон’юнктури в кожний конкретний момент.

Викупна ціна – договірна ціна, за якої емітент готовий викуповувати облігацію до настання передбаченого умовами емісії моменту погашення.

Значення ринкової ціни вираженої у відсотках до номіналу, називається курсом облігації. (наприклад: курс облігації 77,560 означає, що облігація котирується за ціною 77,56% від номіналу).

Дохід виплачуваний власниками облігацій, найчастіше виходить у вигляді періодичних платежів один або кілька разів на рік до дати погашення – це купонні платежі.

Основні види облігацій

За характером суб’єкта є такі види облігацій:

1. Державні облігації (в Україні це ОВДЗ, ОВДСЗ, ПДВ-облігації тощо).

2. Державні облігації зовнішніх позик.

3. Муніципальні або місцеві позики (наприклад, міські позики Харкова, Одеси тощо) випускаються відповідно до «Положення про порядок випуску й обігу облігацій внутрішніх місцевих позик», за­твердженого рішенням Комісії № 414 від 07.10.2003 р. (у редакції рішення комісії від 11.12.2007 р. № 2285).

4. Корпоративні облігації випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об’єднаннями підприємств, акціонерними й іншими товариствами, крім низки структур, яким заборонено випускати облігації (інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній).

5. Іпотечні облігації — облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечується іпотечним покриттям (правами вимоги по забезпеченим іпотекою грошовим зобов’язанням боржників за дого­ворами кредитів).

6. Іноземні облігації.

Всі емісії облігацій підлягають обов’язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

За строками облігації бувають:

короткострокові - 1-3 роки;

середньострокові - 3-7 років;

довгострокові - 7-20 років.

Безстрокові або рентні без строку погашення (державні). Напри­клад, англійські консолі випущені ще в середині XVIII століття й обертаються дотепер. В Україні не передбачена можливість випуску безстрокових облігацій...

За способом виплати відсотків.

Купонні - з процентними купонами, які вирізують і надають до оплати при настанні строку виплати відсотків. Таким чином, фіксована процентна ставка, що завжди оголошується в річному вирахуванні, навіть якщо виплати провадяться частіше, ніж раз на рік, називаєть­ся купонною ставкою, а самі платежі купонами. Фіксована купонна ставка встановлюється в момент емісії. По облігаціях, випущених у бездокументарній формі, може бути передбачений купонний доход, але відсутні самі купони на паперовому носії.

З нульовим або міні-купоном - продаються з дисконтом, із знижкою в ціні, часто досить високою, і потім гасяться за номіналом або за викупною ціною. Первісна загальна прибутковість до погашення в них найчастіше заздалегідь зафіксована. До цієї категорії облігацій належать також відділені купони, отримані в результаті стріпінгу (роздільного обігу купонів і основної суми).

З плаваючою купонною ставкою або зі ставкою, що коригується (залежно від інших економічних показників). Наприклад, були облі­гації, по яких мав виплачуватися доход, що дорівнює рівню інфляції плюс 2%.

Змішаного типу — наприклад, при продажу з дисконтом і купон­ними платежами при обігу.

З доплатою на вибір — інвестор у певний термін самостійно ви­бирає викуп облігації або їх обмін на акції (конвертація).

Дохідні облігації, по яких повертається номінал, а відсотки ви­плачуються залежно від прибутку емітента.

З рівномірно зростаючою купонною ставкою (що індексуються залежно від інфляції).

Такі, що беруть участь - із прив’язкою процентних платежів до прибутку емітента.

За способом забезпечення позики облігації бувають забезпеченими та незабезпеченими.

Забезпечені або з додатковим забезпеченням — це облігації, зобов'язання емітента по яких повністю або частково забезпечуються (гарантуються) поручителем або страховою компанією.

Бувають такі види забезпечення:

З майновою заставою - наприклад, заставляється в банку зем­ля або нерухомість, дорогоцінні метали.

Повні - забезпечені заставою всього майна емітента (бланкові).

Із заставою у вигляді майбутніх податків (державні й муніци­пальні).

З трастовим забезпеченням - заставляються цінні папери інших емітентів.

Іпотечні облігації із заставою пула заставних. Такі облігації ви­пускаються кредитором, на забезпеченні в якого перебуває пул (пакет) іпотек під видані позички під нерухомість.

Облігації, які гарантуються іншою юридичною особою, напри­клад, солідним банком. Або фірма з високим кредитним рейтингом гарантує зобов’язання емітента з низьким рейтингом, що дозволяє зменшити вартість запозичення.

Проектні облігації, що випускають із метою фінансування кон­кретного проекту. Як джерело забезпечення й погашення проектних облігацій виступає доход, що утворюється внаслідок виконання цього проекту. Муніципальні позики часто бувають проектними.

Незабезпечені облігації.

Без забезпечення й без гарантій облігації випускаються тільки під відоме ім’я емітента, під обіцянку виплатити борг і відсотки. Ясно, що по незабезпечених облігаціях емітент змушений виплачувати інвес­торам більш високі відсотки. Боргові зобов’язання без забезпечення, випущені позичальниками з низькою економічною ефективністю, можуть бути винятково ризикованими в періоди економічного спаду. Ці облігації часто випускаються у вигляді конвертованих облігацій із зобов’язанням наступного обміну на звичайні акції емітента.

Облігації без забезпечення часто називають дебентурами.

За міжнародною термінологією «сміттєві» облігації, або облігації спекулятивного рівня є високоприбутковими облігаціями, що мають рейтинг нижче інвестиційного рівня й не мають забезпечення. Такі облігації виникають, коли фірма має недостатню фінансову історію або коли кредитоспроможність емітента падає вже після емісії облігацій. Варто враховувати, що в багатьох країнах менеджерам, що управляють портфелями цінних паперів, часто законодавчо заборонено інвестувати кошти в такі облігації.

Гарантовані облігації випускаються під гарантії поручителя.

Субординаційні облігації відрізняються тим, що у випадку бан­крутства емітента вимоги власників цих облігацій задовольнятимуться тільки після повного задоволення вимог інших кредиторів, що мають більші права черговості виплати заборгованості (наприклад, власників звичайних облігацій). Тому процентні ставки по них трохи вищі, ніж по звичайних облігаціях (припустімо, на 1/2%).

За характером обігу.

1. Такі, що відшкодовуються - у будь-який момент обмінюються на гроші (викуповуються за бажанням утримувача).

2. Конвертовані — можна в певний період обміняти на акції цього емітента.

3. З правом дострокового погашення з ініціативи емітента.

4. З правом дострокового погашення на вимогу інвестора.

5. Без права вільного обігу на ринку або із закритим продажем, за якого розміщення, обіг облігацій відбувається серед юридичних і фі­зичних осіб, коло яких заздалегідь визначається емітентом у рішенні про випуск облігацій і не перевищує 50 осіб.

6. Облігації, що випускають із варантом або передплатними пра­вами на акції або облігації. Ці облігації дуже схожі на конвертовані облігації.

За видами валют

В Україні облігації можуть випускатися в національній валюті, у валюті інших держав (як правило, державні) і в подвійній номінації.

У будь-якому варіанті всі випуски облігацій (крім державних) мають пройти процедуру державної реєстрації в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Серійні облігації

Умови випуску таких облігацій передбачають щорічну виплату частини боргу (наприклад, за тиражем погашається частина облігацій) і відповідні скорочення процентних платежів для емітента.

Ординарні облігації - викуповуються одночасно у встановлену дату.

Цільові облігації випускаються з указівкою товару (послуг), під якими вони випускаються. Доход по цільових облігаціях у період во­лодіння не виплачується (наприклад, житлові облігації).

Облігації зі зміною строку заборгованості -це облігації з можливістю скорочення з ініціативи емітента строку заборгованості або облігації з можливістю збільшення строку заборгованості. Випускаються з метою забезпечення збуту облігацій у довгостроковій перспективі або для можливості регулювання умов виплати боргу.

Можливість заздалегідь оголошеного погашення або викупу облі­гації часто називають убудованою офертою погашення або випуском облігацій з опціоном на покупку (у цьому випадку правом на покупку володіє емітент).

Офертою називається пропозиція, що виражає намір особи, яка її запропонувала, вважати себе такою, що уклала договір з адресатом, яким була прийнята пропозиція.

При емісії облігацій механізм убудованої оферти погашення при­пускає можливість інвестора достроково погасити приналежні йому облігації, скориставшись через певний період часу після випуску гарантованим котируванням на покупку облігації, попередньо ви­ставленої емітентом у вигляді оферти. Оферта звичайно припускає повернення утримувачу суми, раніше витраченої ним на покупку облігації при її розміщенні. Ціна викупу визначається, як правило, за номінальною вартістю (якщо ці облігації розміщалися також за номіналом). При розміщенні облігацій з дисконтом викуп облігацій здійснюється також з деяким дисконтом, але з меншим, ніж при пер­винному їх розміщенні.

Стріпінг облігацій - означає процес відділення непогашених купо­нів від номіналу й роздільну торгівлю (обіг) ними. Звідси «стріп» - це цінний папір, утворений у результаті стріпінгу (відділення купонів, роздягання) купонної облігації (якщо чинним у країні законодавством дозволена така процедура й визнаються за отриманими інструментами права цінних паперів). Термін «стріп» має американське походжен­ня – це абревіатура слів Separate Trading of Registered Interest and Principal of Securities.

Внаслідок стріпінгу замість купонної облігації, за якою передбачена періодична виплата купонного доходу й по закінченні строку обігу виплата основної суми боргу - номіналу, на ринку з’являються дисконтні облігації, кожна з яких надає право на погашення шляхом виплати одного купонного платежу, і дисконтна облігація, за якою має бути виплата основної суми боргу в момент погашення облігації. Всі ці дисконтні облігації можуть обертатися роздільно й можуть належати рівним інвесторам, а саме перетворення купонної облігації має прово­дитися організовано, наприклад депозитарієм. При цьому материнська облігація перестає існувати як єдине ціле. Нові дисконтні облігації продаються з дисконтом, іноді досить великим. Стріпи звичайно збе­рігають форму випуску материнського папера - бездокументарний залишається бездокументарним.

Стріпи - достатньо зручний і необхідний інструмент на фондовому ринку. Учасники ринку, використовуючи його, мають можливості точніше планувати момент одержання майбутніх доходів за придба­ними облігаціями. Інвестор отримує можливість вибору: або купува­ти цілу облігацію з періодичними виплатами купонів, або тільки її окремі частини й формувати з них такий портфель, який відповідає мовним інвестиційним характеристикам, з доходами, що надходять за графіком. Головна приваблива риса стріпів - їх гнучкість і зручність при формуванні портфеля цінних паперів. А коли з’являється мож­ливість придбати недооцінені ринком стріпи як дисконтні папери, то з’являється можливість одержати додатковий доход.

 

Питання №2. Конвертовані та іпотечні облігації

Конвертовані облігації

Конвертовані облігації є облігаціями, які дають їх утримувачу можливість через певний строк конвертувати (обміняти) ці обліга­ції в акції компанії емітента на умовах, які встановлюються під час емісії цих облігацій. Конвертовані облігації, як і конвертовані акції, часто називають гібридними інструментами, оскільки вони мають деякі властивості звичайної облігації (купонна ставка, прибутковість до погашення, строк обігу, можливий дисконт і т. д.) і властивості опціону на покупку певної кількості акцій компанії, часто ускладнені деякими додатковими умовами у вигляді можливості відкликання, примусової конвертації тощо.

Найчастіше конвертовані облігації дають їх власникам право, але не обов’язок, провести конвертацію на заздалегідь обговорених умовах, і при цьому компанія сподівається, що облігація буде конвертована і її не доведеться погашати грішми, але буває, що конвертація є обов’яз­ковою умовою випуску.

Для емітентів конвертовані облігації привабливі тим, що дозволя­ють прилучити капітал на більш вигідних умовах (їх прибутковість до погашення може бути нижче), провести фактично емісію акцій, відсу­нувши її розміщення на деякий термін (наприклад, щоб не проводити розводнення статутного капіталу в цей момент). Якщо компанія не має можливості випустити забезпечені облігації, то конвертовані облігації можуть бути більш привабливими й менш ризикованими для інвесто­рів.

Для інвестора придбання таких облігацій з конверсією забезпечує можливість продати свої акції, отримані замість облігацій, за більш високою ціною, тому що обмін звичайно відбувається тоді, коли курс акцій зростає. Випуск таких облігацій може бути цікавий для тих ін­весторів, які впевнені у зростанні курсу акцій цього емітента й готові чекати якийсь час до обміну. Конвертовані облігації випускаються на достатній строк, і в цей період їх власник має можливість всебічно оцінити перспективу зростання акцій, надійність компанії й підготу­ватися до ухвалення зваженого рішення щодо інвестицій в акції. Це забезпечує певні переваги утримувачу облігації порівняно з акціоне­ром, який часто перебуває в ситуації невизначеності.

Якщо акції емітента на ринку падають у ціні, то ціна конвертова­них облігацій знижується до ціни звичайних облігацій, що обмежує втрати інвестора.

Конвертовані облігації можуть погашатися із премією, тобто якщо інвестор не здійснює конвертацію облігації в базисні акції протягом передбаченого на це часу, то при її погашенні він може одержати не номінал облігації, а більшу суму.

Випуск конвертованих облігацій і їх обмін не веде до зниження ринкової ціни акцій даної корпорації, що звичайно відбувається при новій емісії акцій, хоча при конвертації на ринку з’являється деяка додаткова кількість акцій і це впливає на ринок.

Конвертовані облігації сполучають надійність облігацій і за пре­стижністю наближаються до акцій, оскільки вони можуть легко обмінюватися на акції. З погляду свого забезпечення, конвертовані облігації нічим не гірше, ніж прості, адже й у цьому випадку емітент залишається безумовним боржником інвестора.

Конверсійний коефіцієнт або конверсійне відношення показує, яку кількість акцій можна одержати в обмін на таку облігацію по досягненні дати конвертації. Очевидно, це відповідає конверсійній ціні акції в момент випуску. Наприклад, номінал облігації 1000 дол., конверсійний коефіцієнт дорівнює 20, ціна акції або конверсійна ціна дорівнює 50 дол. (1000: 20 — 50). Конверсійна ціна не дорівнює рин­ковій на момент розміщення.

Конверсійною премією називається процентне перевищення кон­версійної ціни акції над ринковою в момент розміщення.

Умовами випуску можуть уводитися різні спеціальні умови, на­приклад, право емітента повідомляти про примусову конвертацію у випадку активного зростання ціни акції, але частіше в цьому випадку емітенти застосовують дострокове відкликання облігації.

Оцінюючи позитивні моменти фінансування за допомогою емісії конвертованих облігацій, слід враховувати також і ризики, які несе емітент. По-перше, існує небезпека зміни фінансового стану й фінан­сового оточення у бік погіршення, внаслідок чого постане проблема обслуговування боргу (цей ризик властивий будь-якій позиці). По-друге, випуск конвертованих облігацій веде до появи складностей з планування подальшої діяльності підприємства, тому що заздалегідь важко прогнозувати обсяг розташовуваних шляхом конвертації додаткових акцій і відповідно грошових потоків (якщо інвестор сам вирішує погасити облігацію або скористатися правом на конвертацію).

Випуск конвертованих облігацій можна представити у вигляді такої схеми:

Залежно від своїх цілей і прогнозів на майбутній розвиток ринку емітент може, з одного боку, залучити інвесторів сприятливими умо­вами випуску й конвертації, а з іншого, - у певних рамках спрямувати події у вигідному для себе руслі. Конвертовані облігації значно склад­ніший і «обоюдогострий» інструмент, ніж прості облігації, їх випуск вимагає гарного володіння аналітичним і прогнозним апаратом.

Іпотечні облігації

Іпотечними облігаціями є облігації, за якими виконання зобов’язань емітента забезпечене іпотечним покриттям (іпотечним активом із забезпеченим іпотекою грошовими зобов’язаннями боржників). Іпотеч­на облігація свідчить про внесення коштів її власником і підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації номінальну вартість цієї облігації й грошового доходу в порядку, встановленому Законом «Про іпотечні облігації» і проспектом емісії. У випадку якщо емітент не виконує зобов’язань по іпотечній облігації, її власник одер­жує право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного покриття (іпотечних активів).

Іпотечні облігації є іменними цінними паперами в бездокументарній формі, вони можуть бути такими:

1) звичайні іпотечні зобов’язання, емітентом яких може бути іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов’язань по цих облігаціях іпотечним покриттям і всім іншим своїм майном, на яке можуть бути звернені вимоги;

2) структуровані іпотечні зобов’язання, емітентом яких може бути спеціалізована іпотечна організація, що несе відповідальність по таких облігаціях тільки іпотечним покриттям.

Іпотечним кредитором може бути фінансова організація (крім спе­ціалізованої іпотечної організації), яка, відповідно до законодавства, має право видавати кредити, виконання зобов’язань по яких забез­печено іпотекою (наприклад, комерційний банк). Також іпотечним кредитором може бути фінансова організація, що придбала права ви­моги по забезпеченим іпотекою кредитам від інших осіб (наприклад, від банку, що видав такі забезпечені кредити).

За іпотечними облігаціями звичайно забезпечується більш низь­кий рівень ризику у зв’язку з тим, що існує реальне забезпечення у вигляді нерухомості, що має реальну вартість при низькому ступені амортизації, надійно застрахованої.

Відсоток по іпотечних облігаціях може бути фіксованим або пла­ваючим. У випадку плаваючого відсотка в проспекті емісії мають ви­значатися критерії або формула для його розрахунку. Емітент може за власною ініціативою виконати дострокове погашення іпотечних облі­гацій винятково у випадку, якщо це передбачено в проспекті емісії.

Обіг іпотечних облігацій, облік і перехід прав власності на них здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством. Де слід розуміти так, що по цих облігаціях у цьому випадку діють норми, встановлені для облігацій підприємств.

На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій іпотечне покриття формується винятково з іпотечних активів. При цьому іпотечні активи, які включаються до складу іпотечного покриття, повинні належати емі­тенту на правах власності, й має допускатися можливість їх відчуження у випадку невиконання зобов’язань за іпотечними зобов’язаннями. Основна сума боргу за забезпеченими іпотекою звичайними облігаціями не повинна перевищувати 75 % оцінної вартості предмета іпотеки, визна­ченої суб’єктом оцінної діяльності, а у випадку випуску структурованих іпотечних облігацій - відсотка, зазначеного в проспекті емісії.

Іпотечні й інші активи, що включені до складу іпотечного по­криття, вважаються переданими в заставу, що забезпечує виконання зобов’язань емітента-заставника перед власниками іпотечних обліга­цій. Функції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття (прийняття платежів від боржників, контроль за станом предметів іпотеки тощо) можуть передаватися одній або кільком об­слуговуючим фірмам або виконуватися емітентом.

Для кожного випуску звичайних іпотечних облігацій формується окреме іпотечне покриття. При цьому протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій сукупний розмір іпотечних активів, забезпечених іпотекою житлових будинків або квартир, має становити не менше 85% від сукупного розміру всіх іпотечних активів, включених до складу іпотечного покриття. Протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій характеристики іпотечного покриття щодо строків, прибут­ковості й порядку погашення мають бути збалансовані з відповідними характеристиками звичайних іпотечних облігацій.

Управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій покладається на керуючого, що має діяти в інтересах власників іпотеч­них облігацій. Керуючим може бути банк або небанківська фінансова організація, що одержала ліцензію на управління іпотечним покриттям, видану ДКЦПФР.

Спеціалізована іпотечна організація, що може бути емітентом (структурованих іпотечних облігацій, це фінансова організація, винятковим видом діяльності якої є придбання іпотечних активів і випуск таких облігацій.

Спеціалізована іпотечна організація може формувати єдине іпотечне покриття для виконання кількох випусків структурованих іпотечних облігацій з різними умовами випуску. Загальний розмір зобов’язань по всіх випусках структурованих іпотечних зобов’язань, виконання зобов’язань за якими забезпечено єдиним іпотечним по­криттям, не має перевищувати розмір такого покриття.

Питання №3 Позитивні якості і недоліки різних видів облігацій