Оцінка економічної ефективності впровадження програмного забезпечення

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

 

 

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра облік і аудит

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ВИКОНАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗДІЛУ

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ СТУДЕНТІВ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ “Комп’ютерні системи”

 

НГУ

 

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

 

 

 

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра облік і аудит

 

Методичні вказівки з виконання економічного розділу

в дипломних проектах студентів спеціальності

“Комп’ютерні системи”

 

Рекомендовано до видання науково-методичною радою університету

 

НГУ

Методичні вказівки з виконання економічного розділу в дипломних проектах студентів спеціальності “Комп’ютерні системи ” / Уклад. О.Г. Вагонова,– Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. – 2012. – 11 с.

 

Укладачі:

О.Г.Вагонова, доктор економ. наук, професор,

Відповідальний за випуск завідувач кафедри облік і аудит

Агонова О.Г., д-Р еконм. наук, проф.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У пояснювальній записці дипломного проекту передбачений окремий економічний розділ. Завдання з цього розділу видається консультантом кафедри прикладної економіки і передбачає розробку конкретних питань.

При видачі завдання студенту-дипломнику рекомендується технічна література і нормативні матеріали, необхідні для виконання розділу.

Економічний розділ є обов'язковим у дипломному проекті і повинний містити описову і розрахункову частини. В описовій частині здійснюється маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного забезпечення. Розрахункова частина супроводжується розрахунком вартості програмного забезпечення та визначення економічної ефективності, від впровадження програмного забезпечення.

Економічній розділ повинний мати обсяг 7 - 10 сторінок.

Використані при написанні розділу літературні джерела та нормативні документи включаються до загального переліку літератури, а в тексті на них робиться посилання у встановленому порядку.

Методичні вказівки визначають коло питань, що розглядаються у дипломному проекті загального характеру. У дипломних проектах науково-дослідного характеру зміст економічного розділу і рівень розробки питань узгоджується з керівником дипломного проекту.

СТРУКТУРА РОЗДІЛУ

 

Економічний розділ повинний містити в загальному випадку три підрозділи:

1) розрахунок вартості програмного забезпечення;

2) маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного продукту;

3) оцінка економічної ефективності, від впровадження програмного продукту.

 

2.1. Визначення трудомісткості розробки програмного забезпечення

 

Нормування праці в процесі створення ПЗ істотно ускладнено в силу творчого характеру праці програміста. Тому трудомісткість розробки ПЗ може бути розрахована на основі системи моделей з різною точністю оцінки.

Трудомісткість розробки ПЗ можна розрахувати за формулою:

, людино-годин,

де t_o - витрати праці на підготовку й опис поставленої задачі (приймається 50);

t_и - витрати праці на дослідження алгоритму рішення задачі;

t_а - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму;

t_п - витрати праці на програмування по готовій блок-схемі;

t_отл - витрати праці на налагодження програми на ЕОМ;

t_д - витрати праці на підготовку документації.

Складові витрати праці визначаються через умовне число операторів у ПЗ, яке розробляється.

Умовне число операторів (підпрограм):

,

де q - передбачуване число операторів;

c - коефіцієнт складності програми;

p - коефіцієнт кореляції програми в ході її розробки.

Витрати праці на вивчення опису задачі t_и визначається з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

 

, людино-годин,

 

де B - коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису задачі;

k - коефіцієнт кваліфікації програміста, обумовлений від стажу роботи з даної спеціальності.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

 

, людино-годин.

 

Витрати на складання програми по готовій блок-схемі:

, людино-годин.

 

Витрати праці на налагодження програми на ЕОМ:

- за умови автономного налагодження одного завдання:

 

, людино-годин.

 

- за умови комплексного налагодження завдання:

 

, людино-годин.

 

Витрати праці на підготовку документації:

 

, людино-годин,

 

де t_др - трудомісткість підготовки матеріалів і рукопису.

, людино-годин.

t_до - трудомісткість редагування, печатки й оформлення документації

 

, людино-годин.

 

2.2. Витрати на створення програмного забезпечення

 

Витрати на створення ПЗ Кпо включають витрати на заробітну плату виконавця програми Зз/п і витрат машинного часу, необхідного на налагодження програми на ЕОМ

 

, грн.

 

Заробітна плата виконавців визначається за формулою:

, грн,

де: t - загальна трудомісткість, людино-годин;

С_пр - середня годинна заробітна плата програміста, грн/година

Вартість машинного часу, необхідного для налагодження програми на ЕОМ:

, грн,

де t_отл - трудомісткість налагодження програми на ЕОМ, год.

С_мч - вартість машино-години ЕОМ, грн/год.

Визначені в такий спосіб витрати на створення програмного забезпечення є частиною одноразових капітальних витрат на створення АСУП.

Очікуваний період створення ПЗ:

 

, міс,

де B_k - число виконавців;

F_p - місячний фонд робочого часу (при 40 годинному робочому тижні F_p =176 годин).

 

2.3. Маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного продукту

У даному підрозділі студент повинен провести маркетингові дослідження розробленого програмного забезпечення, вивчити ринки збуту, потенційних покупців розробленого продукту, з метою його реалізації не тільки підприємству-замовникові. Визначити, якщо необхідно, додаткові витрати на доробку й налагодження програмного продукту.

Задовольнити запити споживачів - непроста задача. Насамперед, потрібно добре вивчити споживача, тобто відповісти на питання: хто купує, яку кількість, за якою ціною, з якою метою, для задоволення яких потреб, де купує. Забезпечити, якщо це необхідно, сервіс. Зважаючи на те, що ринок програмного забезпечення досить широкий, необхідно максимально наблизити розроблений програмний продукт до вимог замовника.

Основними покупцями ПЗ є промислові підприємства різних галузей промисловості, торгові підприємства, банки, організації, установи, фірми, навчальні заклади тощо. Так, наприклад, промисловим підприємствам необхідно вести облік та стежити за станом і параметрами виробничого обладнання, робочих агрегатів тощо. З метою зменшення грошових витрат, підприємства широко використовують вітчизняні програмні продукти в зв'язку з їх дешевиною, адаптованістю до місцевих умов господарювання і простотою сервісного обслуговування. Програмні продукти, що розробляються, як правило призначаються для роботи з платами контролю вітчизняних виробників (наприклад заводу «ГРЕМПИС», м. Вінниця), що використовують протоколи передачі даних MODBUS і інтерфейс RS-232/485. Використання конкретних протоколів передачі даних обумовлено простою логікою і незалежністю від типу інтерфейсу. Вітчизняні плати, що працюють з цим протоколом, дешевше своїх закордонних аналогів.

При проведенні маркетингових досліджень необхідно враховувати наявні канали розподілу товару, які приймають на себе і допомагають передати кому-небудь іншому право власності на конкретний програмний продукт на шляху від виробника до споживача. Канал розподілу можна трактувати як один із шляхів (маршрутів) пересування ПЗ від розробника до споживача. Такий шлях доцільно використовувати при розробці нескладного ПЗ за ініціативою виробника, тобто без попереднього замовлення.

При розробці складної програмної продукції, яка потребує спеціального налагодження та обслуговування доцільно використовувати прямий маркетинг між виробником і споживачем. Конкретне ПЗ в такому випадку розробляється за замовленням споживача. У цьому випадку споживач знаходиться у більш вигідній ситуації, оскільки відпадає необхідність у послугах посередника, а також є можливість у разі потреби доробки й обслуговування ПЗ.

 

Оцінка економічної ефективності впровадження програмного забезпечення

У цьому підрозділі провадиться розрахунок економічного ефекту від впровадження на підприємстві розробленого програмного забезпечення.

Впровадження програмного забезпечення може дозволити підприємству:

скоротити кількість працівників (економія по заробітній платі);

скоротити час пересування до об'єкта призначення (швидка допомога, міліція, пожежна охорона тощо);

запобігти виникнення нещасного випадку на підприємстві;

підвищити продуктивність праці.

Поліпшити якість графічного відображення даних та ін.

При необхідності реальних інвестицій (придбання плат і т.д.) і одержанні економії коштів при впровадженні розробленого програмного продукту потрібно зробити розрахунок чистих грошових надходжень.

Якщо провадиться розрахунок тільки при впровадженні програмного продукту, то строк окупності повинен бути від 2-3 місяців до 1року.

Економічна оцінка ефективності пропонованого впровадження оцінена за системою показників, які використовуються у міжнародній і вітчизняній практиці

При оцінці економічної ефективності використані наступні показники:

· чиста поточна вартість (NPU);

· строк окупності капітальних вкладень;

· індекс прибутковості;

· коефіцієнт ефективності інвестицій.

При ухваленні рішення стосовно доцільності впровадження проекту необхідно враховувати значення всіх показників, тому що кожен показник несе свій обсяг інформації, і тільки всі вони в сукупності можуть дати повне уявлення про реальну ефективність.

Числовий приклад розрахунку показаний у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Розрахунок чистих грошових надходжень від розробки ПЗ.

Показники, грн	За роками	Усього за 5 років	Середнє за 5 років
1. Інвестиції на ПЗ		-	-	-	-	-
2. Витрати до впровадження ПЗ,	-
- на придбання дифманометра	-		-	-		-
- на щорічну перевірку на погрішність	-
- на оплату праці бригади КВП	-
- на щорічну перевірку держстандарту	-
- на електроенергію	-
3. Витрати після впровадження ПО	-
- на придбання комплексу UA112	-		-	-	-	-
- на щорічну перевірку	-
- на оплату праці оператора	-
- на електроенергію	-
4. Економія	-	-4540
5. Амортизація	-			-	-	-
6. Чисті грошові надходження	-	-2560
7. Коефіцієнт дисконтування	-	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	-	-
Дисконтові грошові надходження	-	-2327