Обґрунтування прийнятої системи внутрішнього водопроводу холодної води

 

Для подачі води на господарсько–питні потреби будинку приймається система господарсько–питного водопостачання В1, що подає воду у сантехнічні прилади і складається з наступних елементів: ввід, водомірний вузол, насосна установка, водопровідна мережа, запірна арматура. Так як будинок має 4 поверхи, то влаштовуємо об’єднаний господарсько-питний і протипожежний водопровід. Крім того, відповідно до п. 10.7 СНиП 2.04.01–85 передбачено встановлення поливальних кранів по одному на 60–70 м периметру будинку, для поливу зелених насаджень і тротуарів. Поливальні крани проектуються в нішах зовнішніх стін і підключаємо до магістральних ліній внутрішнього холодного водопроводу.

Внутрішня водопровідна мережа прийнята тупиковою, з нижньою розводкою. Магістраль прокладається приховано під стелею підвалу (вздовж капітальних стін) з ухилом 0,003 у бік вводу. До неї приєднуються стояки і поливальні крани. Водопровідні стояки розміщуються у санвузлах за унітазами. Підводки до приладів розміщені відкрито над підлогою.

Водопровідна мережа будинку монтується зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб. Стояки з пожежними кранами зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб Æ50 по ГОСТ 3262-75. Стояки холодного водопостачання прокладаються в ізоляції. Трубопроводи в місцях можливого охолодження теж ізолюються.

Для водо розбору передбачено змішувачі, оскільки в будинку запроектована система гарячого водопостачання. Для управління потоком води на мережі водопроводу проектуємо встановлення запірно-регулюючих вентилів: у водомірних вузлах, на відгалуженнях від магістралі до стояків, до поливальних кранів, на вводах у приміщення, перед зливними бачками.

Проектується один ввід. Для обліку витрат води передбачаються лічильники.

Визначення розрахункових витрат.

Ймовірність дії сантехнічних приладів Р:

q _{hr. u} × u

P= –––––––––––––,

q ₀ × N × 3600

де q _{hr. u} – норма витрат води, л, споживачем у годину найбільшого споживання;

u – кількість споживачів;

q ₀ – витрата води, л/с, сантехнічним приладом;

N – кількість сантехнічних приладів.

Так як споживачі у будинку однакові, то P визначаємо один раз і приймаємо постійною для усього будинку.

Максимальна секундна витрата води на розрахунковій ділянці визначається за формулою:

q =5 ×q ₀ × α,

де α – коефіцієнт, що визначається за додатком 4 БНіП 2.04.01-85 і залежить від кількості сантехнічних приладів на ділянці та ймовірність їх дії P.

1) Секундні витрати води:

u =250люд

N ^c=295шт

q₀= 0.2 л/с (додатком 3 БНіП 2.04.01-85)

q ^c _hr.u= q ^tot _hr.u – q ^h _hr.u=4,5-2,5=2 л/с (додатком 3 БНіП 2.04.01-85)

q ^с _{hr. u} × u 2 ×250

P^c= ––––––––––––––– = –––––––––––––––– = 0.00245

q ^с ₀ × N^c × 3600 0.2 × 295 × 3600

P N = 0,00245 × 295 = 0,72 α = 0,815 л/с

2) Максимальні секундні витрати холодної води на вводі у будинок:

q = 5 × q₀ × α = 5 × 0.2 × 0,815 = 0,815 л/с

3) Максимальні годинні витрати води у будинку:

q_0,hr.=80

3600×Р×q₀ 3600×0,00245×0,2

P _hr = ––––––––––––– = –––––––––––––––– = 0.022

q_0,hr 80

P _hr N = 0,022 × 295 = 6,5 α _hr = 3,053 л/с

4) Максимальні годинні витрати води:

q _hr = 0,005 × q_{0, hr} × α _hr = 0,005 × 80 × 3,053 = 1,221 л/с

3) Середні годинні витрати води у будинку:

q_u × U 50 ×250

q _г.п. = ––––––––­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ = –––––––––– = 12,5 м³/год

1000 1000

90 × 295

q _пол. = ––––––––­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ = 26,55 м³/год

q _заг. = q _г.п + q _пол. = 12,5 + 26,55 = 39,05 м³/год

q_u × U 50 × 250

q ₀ = –––––––––– = ––––––––––– = 0,32 м³/год

1000 × q _заг. 1000 × 39,05

 

Підбір водолічильника

В сучасних умовах найчастіше для врахування кількості води, яку витрачають у житловому будинку, окремих цехах і невеликих підприємствах, застосовують крильчасті водо лічильники з робочим колесом у вигляді крильчатки з вертикальною віссю (мал.3.8).

Мал.1. Схема крильчастого водоміру: 1-корпус; 2-циферблат; 3-лічильний механізм; 4-крильчатка.

 

З кожного боку водолічильника розміщено прямі ділянки трубопроводів довжиною не менше 8і 3 діаметрів труби відповідно до і після водоміра, а також засувки або вентилі. Між водолічильником і другим за рухом води вентилемабо засувкою встановлюють спускний кран.

На вхідному патрубку водолічильника після запірної арматури потрібно встановлювати фільтр, який затримує тверді частинки, що містяться уводі. Зазвичай частіше використовуються магнітні муфтові фільтри ФММ діаметром у 20,25,32 і 40 мм.

Обвідна лінія водоміра обов'язкова при наявності одного вводу в бу­динок, а також якщо водоміри не розраховані на пропуск води при по­жежі. Звичайно засувка на обвідній лінії закрита і опломбована.

Водоміри встановлюють у будинках поблизу зовнішньої стіни в нежитловому приміщені, яке має бути теплим і сухим. Найчастіше водо­міри розміщують у підвалах. Висота від встановлення водоміра становить 0,3-1,0м від рівня чистої підлоги, температура повітря в приміщенні - не нижче +5⁰С. В окремих випадках дозволяється встановлювати водоміри зовні будинку в спеціальних колодязях. Деякі з можливих варіантів роз­міщення водомірник вузлів наведені на мал. 2.

Мал.2. Схеми влаштування вводів у будинок і монтажу водомірних вузлів: а - прокладка трубоповоду через фундамент; б-прокладка труби вводу під фундаментом. Монтаж водомірного вузла: І- на першому поверсі; II - у монтажному колодязі; ІІІ- у підвалі: 1-ввід водопроводу; 2-запірна арматура; 3-водомір; 4-монтажні фланці; 5-згін; 6-спускний кран; 7-підпора; 8-обвідна лінія; 9-опломбована заслінка.

 

Як правило, крильчасті водолічильники встановлюють у горизонтальному положенні, але окремі типи дозволяється встановлювати як на го­ризонтальних, так і на вертикальних ділянках трубопроводу (мал.3).

 

 

Мал.3.Можливі варіанти встановлення водолічильників.

 

Напрям руху води повинен збігатися з напрямом стрілки водолічильника. В квартирах водолічильники встановлюють після запірного вентиля на відгалуженні від стояка.

Діаметр умовного проходу водолічильника обирають, виходячи із середньо годинних витрат води за період водоспоживання (добу, зміну), ці витрати які не повинні перевищувати експлуатаційні. Обраний водолічильник належить перевірити на:

а) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на господарсько-питні, виробничі та інші потреби; при цьому втрати напору в крильчастих водолічильниках не повинні перевищувати 2,5 м, в тур­бінних-1 м;

б) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на внутрішнє пожежогасіння, при якому втрати напору у водолічильнику не повинні перевищувати 10м.

Витрати напору в водомірі визначають за номограмами або за формулою:

(3.1)

де - гідравлічна характеристика водоміра.

Якщо втрати напору в крильчастому або турбінному водомірі вияв­ляються меншими за 25 % допустимих значень, необхідно перевірити можливість встановлення водоміра меншого калібру, щоб були враховані малі витрати води. При середніх витратах води в будинку менше за 0,1 м³/год во­доміри дозволяється не встановлювати.

Для обліку витрат води на вводі у будинок біля зовнішньої стіни встановлюється водолічильник.

Відповідно до п.11.2 БНіП 2.04.01-85 лічильник підбирається за середньогодинною витратою, яка не повинна перевищувати експлуатаційну з табл.4 БНіП 2.04.01-85.

 

q_о= 0,815 м³/год

q_hr = 1,221 м³/год

 

Ми вибираємо крильчастий водолічильник з d_ум. = 32мм.

Характеристика цього приладу S₀ = 1,3

h_ліч.= S × q², h_ліч. =1,3 ×0,815² = 1,99< 2,5

де S – гідравлічний опір лічильника, табл.4 БНіП 2.04.01-85

Приймаємо водолічильник ВСКМ-32