I. Характеристика господарства

План

Вступ

II. Природні умови господарства

III. Ґрунти

IV. Агровиробничі групи ґрунтів

Табличний матеріал

Вступ

Площа дослідження складає 3653,75 га. Масштаб картування 1:25000. Картографічна основа: Учбова карта У-41-84-Г-в, масштаб 1:25000. Зйомка 1958 р, обновлено в 1977 р, висота закладення горизонталей – 5 м.

Закладено 37 розрізів, 148 напіврозрізів, 185 прикопок, 208 зразки відібрано для аналізу, зроблено 12 аналізів: *

ü Гігроскопічна вода;

ü Гранулометричний аналіз;

ü Гумус за Тюріним у модифікації Симакова;

ü Увібрані основи (Ca та Mg) – у без карбонатних горизонтах;

ü Увібраний водень за Гедройцем;

ü Гідролітична кислотність за Капеном;

ü Ємність поглинання за Бобко-Аскіназі;

ü рН _вод, а в без карбонатних – і рН _KCl;

ü СО₂карбонатів;

Для торфових горизонтів і:

ü Обмінна кислотність;

ü Ботанічний склад і ступінь розкладу торфу за допомогою мікроскопу;

ü Зольність і аналіз золи.

Тривалість польового періоду 5,5 місяців та 9 робочих днів.

I. Характеристика господарства

Селянська спілка “Лужани” розташована в Чернівецькій області Кіцманського району в селі Лужани за 7 км від районного центру та залізничної станції Лужани.

Господарство налічує три бригади. Спеціалізація господарства соняшники. Урожайність за останні 5 років висока.

II. Природні умови господарства

2.1Клімат

Клімат помірно континентальний, м'який, вологий; у горах - зима більш тривала, сніжна, літо вологе, прохолодне. Пересічна температура січня на рівнині -4,8, -5°, в передгір'ї -4,8, -5,5°, у горах -6, -10° (температурний градієнт близько 0,5°), липня відповідно - від +18.8 до +19,5°, від +16,2 до +19°, від +13 до +16°. Період з температурою понад +10° становить від 95-124 днів у горах до 156-162 днів на рівнині. Сума активних т-р 1600-1800° в горах, 2200-2400° - у передгір'ї, 2600-2900° - на рівнині. Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень - липень) близько 46 % опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кін. листопада, сходить у кін. березня (тривалість до 110 днів), у горах - відповідно на поч. листопада й у травні. Висота його, 10 - 20 см на рівнині, 20 - 40 см у передгір'ї, 60 - 80 см у горах. Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи. Рівнинна частина Ч. о. належить до Передкарпатського вологого, теплого агрокліматичного району, гірська - до Карпатського району вертикальної кліматична зональності.

Рельєф

Господарство входить до складу Передкарпаття, що є рівнинно-передгірською провінцією Українських Карпат.

Територія має добре виражені форми рельєфу. Русло р. Андога оточене ярами, р. Голуба протікає по заболоченому зниженні із південного сходу через озеро Чорне, а далі впадає в річку Андога (уріз води 142).

Найвища точка місцевості – г. Маліновская – 159,4 м а.в. (на вершині її розташований репер). На території є два заболочені масиви.

На досліджуваній території виділено 5 основних вододілів. Всі вододіли переважно плоскі, розчленовані ярами й балками тільки по краях, без їх глибокого проникнення в глиб вододілів. Схили за формою випуклі та зустрічаються й увігнуті. Експозиція схилів як західного так і східного напрямків.

Переважають схили крутизною < 1⁰ та 1-3 ⁰. За ступенем горизонтального розчленування територія середньо розчленована.

Середньо розчленована територія і за густотою ерозійного розчленування.

На території досить багато ярів, балок та яро подібних промоїн. Тому тут добре розвинений мезорельєф на якому переважають рівнинні плато та схили.

Такий рельєф сприяє полегшенню об’єднання близьких ґрунтів у агровиробничі групи, забезпечує кращий механізований обробіток що сприяє зменшенню витрат.

2.3 Ґрунтотворні породи

Породи, що складають територію за віком належать до різноманітних геологічних епох – від силуру до сучасних. На території поширені третинні відклади, зокрема – осадові товщі міоцену. Вони представлені головним чином крихкими, здебільшого горизонтально залягаючими породами: пісками, глинами, вапняками і т.п.

У долинах рік головною ґрунтотворною породою є дуже неоднорідний за гранулометричним і хімічним складом алювій. У передгірських областях поряд із широким розповсюдженням елювію, делювію, елювіально-делювіальних відкладів значно розповсюджені й пролювіальні відклади, утворені діяльністю тимчасових потужних водних потоків, як правило, погано відсортовані, неоднорідні за складом.

У складі четвертинних відкладів виділяються чотири горизонти, представлені алювіальними накопиченнями різноманітного за розміром уламкового матеріалу галькою, гравієм, пісками, а також глинами і суглинками.

На таких породах утворюються ґрунти чорноземного типу, дернові та сірі лісові, з досить потужним профілем, як карбонатні так і без карбонатні, різноманітного гранскладу.

2.2 Гідрологія та гідрографія

На території розташовані наступні водоймища: озеро Чорне (уріз води 139,4 м), ставок з дамбою поблизу села Федорівка в саду. По території протікають такі ріки: найбільша – р. Андога, яка тече з південного сходу на північний захід із швидкістю 0,1 м/сек. Форма річкової долини асиметрична, досить яскраво виражені заплави, додаткових русел немає, стариці та озера відсутні але наявні три рукава. Досліджувана річкова долина не заболочена, місцями досить розвинена лугова рослинність.

Також на території господарства протікає річка Голуба, яка тече з півдня на північ і впадає в озеро Чорне. Річкова долина за формою асиметрична без яскраво виражених заплав. Територія заплави заболочена.

2.3 Природна рослинність

Територія переважно розорана та зайнята садами. Основні типи природної рослинності такі: навколо гори Маліновської – ліс змішаний із ялини та берези. Висота дерев – 15 м, товщина – 0,25 м, відстань між деревами – 5м. Частина лісу вирубана та досить багато рідколісь, залісненість території загалом невисока. У заплавах рік ростуть берест, вільха, верба. Сади в промислових масштабах не вирощуються. На території боліт панує ковильно- типчакова та лугова рослинність.

На території ріллі панують такі бур’яни як пирій повзучий, березка польова, грицики звичайні, повитиця польова, грицики звичайні та ін.

Ґрунти

Територія господарства знаходиться в зоні суббореального лісостепу і є рівнинно-передгірською провінцією Українських Карпат.

Для господарства зроблено номенклатурний список ґрунтів:

Умовні позначення	Назва ґрунтів	Гранулометричний склад	Материнська порода	Площа, га
Дернові ґрунти
1ek ≡	Дерново-карбонатний типовий глинисто-мергельний звичайний багатогумусний	Важкосуглинковий	Елювій марганець
2 ek≡	Той же слабозмитий	- " -	- " -
3 ek≡	Той же середньозмитий	- " -	- " -
Сірі лісові ґрунти
6L=	Темно-сірий лісовий звичайний високозакипаючий потужний	Середньосуглин-ковий	Лесовидний суглинок
7L=	Той же слабозмитий	- " -	- " -
8L=	Той же середньозмитий	- " -	- " -
9L=	Той же слабонамитий	- " -	- " -
10L–	Сірий лісовий звичайний глибоко закипаючий потужний	Легкосуглинковий	- " -	143,75
11L–	Той же слабозмитий	- " -	- " -	61,25
12L–	Той же середньозмитий	- " -	- " -	7,5
13L–	Той же сильнозмитий	- " -	- " -
14L–	Той же слабо намитий грунтово-глеюватий	- " -	- " -	1,5

Алювіальні ґрунти
19al	Алювіальний луговий типовий кислий нормальний	Супіщаний	Сучасний алювій
Болотні ґрунти
20al	Торф’яно-надглибокий залізистий середньо розкладений середньо зольний	Суглинковий	Алювіальний суглинок	89,875
	Виходи порід			11,5

На території господарства розповсюджені дернові ґрунти, сірі лісові, чорноземи та інтразональні алювіальні та болотні ґрунти.

Дерново-карбонатний типовий ґрунт (1ek ≡) знаходиться на рівнинних плато 1 та 5 вододілів. Закладено типові розрізи та напіврозрізи (№ 7,5,44,60, 8,31,25,21). Профіль типового розрізу має вигляд:

Нд – дернина потужністю 3-5 см, світло бурого кольору

Нк – гумусовий, карбонатний, потужністю 30 см, бурувато-темно-сірий, грудкувато-зерниста структура, пухкий, важкосуглинковий, багато коренів рослин, копроліти, дендрити, перехід поступовий

НРк – перехідний, світліший за попередній, дрібно-грудкувато-зерниста структура, щільніший за попередній, важкосуглинковий, карбонати у вигляді кірочок

Рк – материнська порода вапнякова.

Таблиця 1. Фізико-хімічні властивості дерново-карбонатного грунту

Горизонт	Глибина, см	Гумус,%	РHKCl	Щільність г/см³	Мг-екв/100 г гр.	<0,01%
Са2⁺	Mg2⁺	Гк	P₂O₅	K₂O
Нд	0-2	-	4,5	1,21		7,3	35,1	0,15	1,38
Нк	2-30	4,7	5,1	1,30		1,1	5,5	-	-
НРк	30-70	2,3	6,6	1,41	7,9	2,2	2,1	-	-
Рк	70-100	-	7,7	1,51	14,1	8,8	0,5	-	-

Даний грунт характеризується наступними фізико-хімічними показни-ками: середній вміст гумусу в гумусово-акумулятивному горизонті, має кислу реакцію, рН вниз по профілю збільшується. У складі обмінних катіонів переважає кальцій, його найменший вміст в горизонті Нк. З рухомих форм фосфору і калію переважає калій. Гідролітична кислотність зменшується вниз по профілю.

Темно-сірий лісовий звичайний грунт (6L =) знаходиться на території 2 та 6 вододілів. Закладено типові розрізи та напіврозрізи (38, 59, 39, 40, 11,12).

Профіль типового розрізу № 52:

Нл – лісова підстилка, малопотужна, темно-бура.

Не – гумусово-елювіальний, бурувато-сірий, пухкий, горіхувато-грудкуватий, присипка SiО2;

НІ – ілювійований, перехідний, багато присипки SiО2, горіхуватий;

Рі ⁄к – перехідний до материнськой породи, ілювійований, темно-бурий, дуже щільний, призмоподібний, органо-мінеральне лакування, вмита

присипка SiО2, в нижній частині скипає;

Рк – материнська порода, лесоподібний суглинок, бурно кипить, безформенно-грудкувата, пухка, трубочки СаСО3.