Національні геоекономічні ареали в глобальних умовах

Геоекономічні горизонти можна визначити як національну місію

країни, що проектується на геоекономічний атлас світу.

Геоекономічний атлас світу включає: 1) проекцію ареалів національних економік і ареалів транснаціональних економічних анклавів, що взаємодіють у світовому економічному просторі; 2) інтерпретацію глобального простору у формі, що є зручною для стратегічного оперування, прийняття стратегічних рішень; 3) розподіл глобального простору на окремі сегмен-

ти (зрізи, рівні); 4) поля (простори) для отримання світового доходу.

Національний економічний атлас є вираженням геоекономічного атласу світу на локальному рівні, що формується конкретною країною, з нанесенням на нього національних стратегічних орієнтирів, зон впливу, геоекономічних плацдармів, опорних військових зон (комунікаційні мережі, військові бази тощо).

Доцільність використання геоекономічної форми відображення гетерогенного світу визначається, за думкою Е.Г.Кочетова, тим фактом, що національні системи зможуть зберегти власну ідентичність тільки шляхом концентрації інтелектуальних зусиль на освоєнні світового геоекономічного простору, високих геоекономічних і геофінансових технологій з метою прориву до світового доходу. Таким чином національні

інтереси отримують можливість реального (матеріального) втілення. На кордонах ІВЯ, що блукають, національні інтереси народжуються, закріплюються і захищаються військовою компонентою. Саме тут позиціонуються точки росту національних економічних систем, національні економіки підживлюють власні бюджети шляхом перерозподілу світового доходу, утворюються союзи, зони впливу тощо, але і тут розташовується ареал геоекономічних війн.

Ю.В. Яковець, схвалюючи ідею започаткування такого атласу, пропонує назвати його гео-

цивілізаційним, поклавши в його основу цивілізаційний розріз – десять цивілізацій четвертого покоління. Проте, з нашої точки зору, така вузькоспрямована назва атласу не виключає використання багатоаспектного підходу до розкриття проблематики глобалізації, що знаходить відображення у багатоярусній інтерпретації його змісту. Атрибутика і понятійний апарат, що використовується під час інтерпретації світового простору, залучається з геоекономіки, яка розглядається в якості фундаментальної бази функціонування глобальної економічної системи. При цьому з загальної кількості геоекономічних атрибутів відбираються найбільш і стотні, а саме: новий тип міжанклавного суспільного розподілу праці, “пульсуючі” економічні кордони, що не співпадають з національними (державними), “блукаючі” ІВЯ, які посередковуються транскордонними фінансовими потоками, світовий дохід, високі геоекономічні і геофінансові технології, геоекономічний простір в нових – неоекономічних – координатах власного розвитку, етноекономічна транснаціоналізація і етоекономічні системи тощо.

Геоекономічний атлас виступає одним з найефективніших засобів геоекономічного підходу до вивчення світового простору як багаторівневої високорухливої міжанклавної і міждержавної системи. Діяльність в даній системі є ефективною, якщо суб’єкт глобальних відносин володіє, по-перше, здатністю швидко адаптуватися до її вимог і змінам і на цьому базисі інтегруватися до її складу, а, по-друге, передовими інтелектуальними, інформаційними і комунікаційними можливостями. Освоєння цієї системи дозволяє вести стратегічне оперування у геоекономічному просторі.Найбільш прийнятною й реалістичною формою геополітичного атласу може бути його багаторівнева

інтерпретація, що представляється набором (пакетом) розташованих одна за іншою карт.

Політична карта карта світу є тим “історичним полем”, де проглядаються реальні та гіпотетичні осі, центри впливу, полюси і т.і., розігруються геополітичні ситуації з вплітанням військової компоненти, геополітичні експансіоністські устремління, що провокують конфлікти не тільки регіонального, але і глобального масштабу. На геополітичній карті світу позначаються ареали ведення локальних війн, вектори (устремління) панування на життєвих просторах інших національних утворень. Тим самим на геополітичній карті світу закріплюються не тільки національні інтереси, але і інтереси наднаціональних структур.

Організаційно-економічна карта є простором для нанесень кордонів взаємодії наднаціональних структур: ІВЯ “країн-систем” – економічні кордони, які не співпадають з державними і носять рухомий характер. Периметр економічних кордонів співвідноситься з контуром силової компоненти, що вибудовується для захисту національних інтересів. У геоекономічному просторі склалася чітка ієрархія транснаціональних структур. Не-

стримний процес концентрації промислового і фінансового капіталу, ряд злить та поглинань найкрупніших ТНК вносять істотні корективи у фінансово-економічний і стратегічний баланс між державами і наднаціональними структурами. За мірою реалізації тих чи інших товарів-програм у різних частинах світу відбувається перебудова світових інтернаціоналізованих циклів, ланками яких виступають ТНК та їх філії. На

геоекономічному атласі світу спостерігаються нові маршрути гігантських світових відтворювальних конвеєрів. До цих світових виробничо-технологічних ланок приєднуються виробничо-територіальні комплекси, що створюються на базі співробітництва певних держав. Вони також наносяться на геоекономічний атлас,

формуючи геоекономічні полюси центрів геоекономічного впливу.