Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 6. Облік операцій з кредитування




1. ризик — це невід'ємна складова банківської діяльності. Для підвищення дохідності кредитних операцій банки повинні вести продуману та гнучку кредитну політику, котра залежить від якісної облікової інформації.

2. Овердрафт (кредитування рахунка) — форма надання коштів, які позича-

льник отримує понад залишок на його поточному рахунку в банку (кошти на

вимогу) в межах заздалегідь обумовленої суми через допущення дебетового

сальдо на рахунку клієнта

3. кредитна операція — це продаж на певний час грошових коштів

за певну винагороду

4. метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовують

фактичну кількість днів у місяці та році;

5. • метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовують

фактичну кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

6. метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовують умо-

вну кількість днів у році — 360, у місяці — 30.

7.Кредит – це кошти, що надаються банком у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

8. Облік операцій репо - Це кредит, наданий під заставу цінних паперів. Дана операція

поширюється на клієнтів та інші банки.

9. Факторинг – різновид торгово-фінансових операцій, пов’язаних з

кредитуванням оборотного капіталу клієнта (постачальника),

придбанням банками права вимоги щодо виплат за фінансовими

зобов’язаннями, скупленими в різних суб’єктів господарювання.

Комерційний кредит -кредит, наданий у товарній формі продавцем покупцю як відстрочки платежу за продані товари. Надається в вексельної формі або з відкритого рахунку. Як позичальниками, і кредиторами при даної формі кредитування виступають діючі підприємці, бізнесмени.Разновидностями комерційного кредиту є лізинг, факторинг,форфейтинг.

 

Державний кредит -у вузькому значенні - кредит, отримуваний державою від юридичних і фізичних осіб, у країни й там як державної. Основний ознака цієї форми кредиту — неодмінна участь держави у особі органівисполнительной влади різноманітнихуровней.

 

Міжнародний кредит– кредит, наданий державами, банками, фірмами, іншими юридичними чи фізичними особами одних країн уряду, банкам, фірмам інших країнах. Міжнародний кредит виконує самі функції, що інші форми кредиту, лише у міжнародний аспект.

 

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

13. покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким заздалегідь

бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-

емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків (далі — аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами»);

14. непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово коштів на

рахунку платника немає) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Фінансовий стан позичальника визнається за п'ятьма класами: А, Б, В, Г, Д. В:

15.Клас А визнається за умови, що фінансова діяльність позичальника при-

буткова, рівень рентабельності вищий за середньогалузевий, наявні резерви

дають змогу позичальнику вести прибуткову діяльність і в майбутньому, що

свідчить про реальну можливість своєчасних розрахунків за кредитом; усі економічні показники діяльності відповідають або перевищують нормативні значення; забезпечення кредитної операції першокласне; керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію, а кредитна історія позичальника — бездоганна.

16. Клас Б за основними характеристиками відповідає класу А, проте окремі

економічні показники погіршені або мінімально відхиляються від бажаних

значень, що свідчить про низьку ймовірність підтримування фінансової діяльності на високому рівні протягом тривалого часу; забезпечення кредитної операції відповідає умовам кредитної угоди. Фінансовий стан позичальника «добрий».

17.Клас В — діяльність прибуткова, але рівень прибутковості знижується.

Показники прибутковості нижчі, ніж у інших підприємств. На складі товари середньоліквідні. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчить про реальну загрозу несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі. Існують окремі проблеми щодо стану забезпечення застави, її ліквідності, але в цілому фінансовий стан «задовільний».

18.Клас Г — фінансова діяльність незадовільна. Прибутки змінюються на

збитки. Активність руху коштів за поточним рахунком низька. Усі економічні показники нижчі від нормативних значень і спостерігається їх нестабільність протягом року. Застава, прийнята банком, неліквідна. В окремі періоди допускаються збитки. Імовірність погашення кредитної заборгованості і процентів дуже низька. Тож фінансовий стан класифікується як «незадовільний».

19.Клас Д — фінансова діяльність збиткова, кредити не можуть бути забез-

печені ліквідною заставою. Банк не має сумніву, що кредит не буде погашено.

Тема 7. Облік депозитних операцій банку (4)

1.Вклад (депозит) — це грошові кошти в готівковій або безготівковій фор-

мі у валюті України чи в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

2. вкладна (депозитна) операція — це операція банку з залучення

грошових коштів або банківських металів від вкладників на їхні рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами.

3. Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські мета-

ли, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунка.

4. Вклади (депозити) строкові — це грошові кошти або банківські метали,

розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначаються між банком та вкладником на договірних засадах.

5. Вклади на вимогу — це грошові кошти, які перебувають на поточних або подібних до них рахунках і які можуть поповнюватися та використовуватися власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових документів

6. Депозит (від латинського — річ, віддана на збереження) — це економічні

відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку.

7. Активні депозити — це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні — це залучення банками коштів від своїх клієнтів. 8. контокорентний рахунок — активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і

кредитні рахунки.

9. Поточний рахунок з овердрафтом — рахунок, на якому на підставі угоди між банком і клієнтом допускається в певному розмірі перевищення суми

списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання

кредиту.

10. Депозити на визначений строк — це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який

визначається при відкритті.

11. Строкові депозити — це також кошти на рахунках, що залучені банком на певний строк. 12. Депозитна політика комерційного банку — це стратегія і тактика банку

щодо залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів і

визначення найефективнішої комбінації їх джерел.

13. Оптимізація депозитної політики банку — не просте завдання, при його вирішенні необхідно врахувати інтереси економіки країни в цілому, комерційного банку як суб'єкта економіки, клієнта і персоналу банку.

14. Заборгованість – це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, яка включає як поточні так і довгострокові зобов’язання. Це розрахунки підприємства з постачальниками, підрядниками, працівниками, банком...

15. Кредиторська заборгованість – це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, яка включає як поточні так і довгострокові зобов’язання. Це розрахунки підприємства з постачальниками, підрядниками, працівниками, банком, страховими компаніями.

16. Об'єкт споживчого кредиту - товари довгострокового користування, послуги при продажу товарів в кредит або грошові кошти. Виступає в товарній та грошовій формі.

17. Споживчий кредит надається фізичним особам - резидентам України тільки в національній грошовій одиниці України для придбання товарів тривалого користування і послуг. Споживчий кредит погашається в розстрочку, якщо інше не передбачене договором.

18. Згідно МСБО зобов'язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

19. овгостроковий позиковий капітал – довгострокові кредити банків, довгострокові позикові кошти;

20. короткостроковий позиковий капітал – короткострокові кредити банків, короткострокові позикові кошти, кредиторська заборгованість, інші короткострокові зобов'язання.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 351 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Самообман может довести до саморазрушения. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2487 - | 2329 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.