1.Депозит (вклад) — це зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.
2. зобов’язання - заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.
3. Вклади (депозити) на вимогу - це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку.
4. Доручення - це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.
5. заява на переказ готівки — від юридичних осіб для зарахування на
власні поточні рахунки; від фізичних осіб — на поточні, вкладні (депозитні)
рахунки, а також від юридичних і фізичних осіб — на рахунки інших юридич-
них або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку,
та переказу без відкриття рахунка;
6. рахунки на сплату платежів — від фізичних осіб на користь юридич-
них осіб;
7. прибутковий касовий ордер — від працівників банку за внутрішньо-
банківськими операціями
8. Финансовый контроль в банках — это совокупность действий и операций по проверке финансовых и связанных с ними вопросов деятельности коммерческого банка либо другой кредитной организации. Формы и методы финансового контроля, общие для организаций любой сферы деятельности, освещены в статье Методы финансового контроля. Настоящая статья посвящена особенностям банковского контроля и специфическим методам, характерным для его организации.
9. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
10. Витрати на операції - податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов'язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів, і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів не здійснювалася.
11. метод ефективного ставки відсотка- метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.
12.
| |
| ЕФЕКТИВНА СТАВКА ВІДСОТКА(effective interest rate) – ставка, на основі якої здійснюється дисконтування очікуваного потоку майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії (існування) фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього фінансового інструменту. |
13. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. П.р. відкривається підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим пiдpоздiлам, а також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.
14.гарантійний депозит - це кошти, які банк-кредитор залучає на депозитний рахунок для захисту від ризику.
15. Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. (Пункт 4 "Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів", затверджених Постановою Правління Національного банку України N 250 від 30 червня 1998 року)
Депозити до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного строку погашення та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.
16.
|
| |
| КАПІТАЛІЗАЦІЯ(capitalization) – 1) збільшення обсягу капіталу банку; 2) сукупна вартість цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку країни, визначена у відсотках до ВВП – рівень капіталізації фондового ринку; 3) сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити компанія; 4) збільшення вартості банку в зв’язку зі зростанням його ринкової вартості; 5) додавання нарахованої суми відсотків до основної суми депозиту та подальше нарахування доходів на більшу суму – депозит з капіталізацією доходу (капіталізація відсотків за депозитом); 6) питома вага цінних паперів певного виду в загальній сумі емісії цінних паперів або капіталі компанії – норма капіталізації; 7) додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу банку; 8) капіталізація прибутку – метод визначення ринкової вартості банку на основі капіталізації за певним нормативом (процентом) доходів, одержаних протягом певного періоду часу; 9) капіталізація процентів – у сучасній фінансовій практиці включення нарахованих і сплачених кредитором відсотків за використані кредити у вартість новостворених активів (будівлі, споруди), а не вирахування цих відсотків із прибутку чи віднесення на собівартість. Метою такої К. є чітке відображення реальної вартості капітальних вкладень у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. |
17.Намінал депозиту - сума коштів, на яку укладено депозитний договір.
