Москіти ( рід Phlebotomus )
Належать до родини Метелівкові (Psychodidae). Медичне значення мають тільки москіти роду
Phlebotomus.
Географічне поширення: москіти розповсюджені по обидва боки від екватора, в Україні поширені на півдні і в Криму.
Морфологія. Москіти C дрібні (від 1,3 до 3,5 мм завдовжки) кровосисні комахи. Голова, тіло і крила густо вкриті жовтуватими або коричнево-сірими волосками. Голова невелика, з парою великих круглих очей чорного кольору. Ротовий апарат короткий, колючо-сисного типу.
Життєвий цикл Розвиток відбувається з повним перетворенням: яйце — > чотири зміни личинок —> лялечка —> імаго. Форма яєць видовжено-овальна, з опуклим спинним і дещо увігнутим черевним боками.
Медичне значення. Москіти C настирливі кровососи, їх численні укуси болючі, викликають сильний свербіж, утворення папул на шкірі, іноді пухирців на місцях укусу, печіння. Люди втрачають апетит, сон, у деяких підвищується температура, спостерігається гарячковий стан, загальна розбитість тощо. Але головна небезпека полягає в тому, що москіти - специфічні переносники збудників шкірного і вісцерального лейшманіозів і москітної лихоманки (лихоманка папатачі), бартонельозу.
Мошки (родина Simuliidae)
Географічне поширення: мошки поширені там, де є водойми, серед того в деяких районах України. Особливо розповсюджені в Сибіру і на Далекому Сході.
Морфологія. Мошки - дрібні комахи, завдовжки 2-6 мм. Тіло товсте, коротке, з короткими вусиками і ногами. За загальним виглядом нагадують дрібних мух Голова кругла, підігнута під груди. Складні очі самок розділені лобом, у самців вони стикаються на лобі. Хоботок короткий. Ротовий апарат колючо-сисний.
Життєвий цикл. Розвиток мошок відбувається з повним метаморфозом: яйце —> 6 стадій личинок — > лялечка —> імаго.
Яйця округло-трикутно форми. Свіжовідкладені - білі, при дозріванні ембріона набувають коричневого або чорного кольору.
Медичне значення. Мошки C злісні кровососи. Інтенсивність нападів на людину C до кількох тисяч особин одночасно. При живленні в ранку хазяїна впорскується секрет слинних залоз. Секрет містить речовини, що запобігають згортанню крові, анестезуючі речовини й травні ферменти. Укуси болючі. Людина втрачає кров, слина мошок має
отруйні властивості. Місцевою реакцією на укуси є поява папул, припухлість.
Особистий захист людей складається із застосування захисного одягу та захисних масок (сітка
Павловського).
65. Мухи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення профілактика.
• муха кімнатна (Musca domestica)
• жигалка осіння (Stomoxys calcitrans)
• муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica)
• муха цеце (Glossina palpalis)
Муха кімнатна
(Musca domestica )
Географічне поширення: живе по всій земній кулі.
Морфологія. Досить велика комаха сіро-бурого кольору. На спинній стороні грудей є чотири темні поздовжні смужки. Все тіло й кінцівки густо опушені волосками. Ротовий апаратCлижучоCсисний, нижня губа перетворена на хоботок, має на кінцях дві великі при-
сисні подушечки Cротові лопаті. Кінцівки закінчуються двома кігтиками, що дозволяють чіплятися до нерівностей, і двома подушечками із залозистими волосками. За рахунок цього муха може рухатися по будь-якій поверхні. Черевце складається з 5 члеників, на грудях 2 пари стигм, а на черевці - 5 пар.
Життєвий цикл: розвивається з повним метаморфозом.
Медичне значення. Кімнатні мухи становлять найбільшу небезпеку як розповсюджувачі кишкових інфекцій. Вони здатні поширювати збудників дизен-
терії, поліомієліту, гепатиту А, харчових токсикоінфекцій, черевного тифу тощо.
Жигалка осіння (Stomoxys calcitrans)
Географічне поширення: живе повсюдно.
м орфологія. Тіло жигалки осінньої 5-6 мм завдовжки. За своїм зовнішнім виглядом вона нагадує кімнатну муху. Але, на відміну від останньої, має твердий, довгий хоботок, яким проколює шкіру тварин і людини й живиться кров'ю. Колір її тіла сірий. На спинці є темні смужки в ділянці грудей і темні плями в ділянці черевця. На голівці є чорна або чер-
воноCбура смуга. Ротовий апарат колючоCсисний і складається з довгого тонкого хоботка, всередині якого розміщена колюча щетинка с гіпофаринкс, що прикрита верхньою губою.
Життєвий цикл. Жигалка осіння - облігатний гематофаг. Розвиток відбувається з повним перетворенням.
Мухи нападають переважно на велику рогату худобу і коней у хлівах і конюшнях. Якщо місця їхнього виплоду розташовані поблизу житла людини, тоді мухи залітають у нього й нападають на людину. Жигалка осіння живиться через 1-2 дні й частіше. У холодних хлівах зимують нерухомі личинки та імаго. Максимальна чисельність мух спостерігається восени при підвищенні вологості.
Медичне значення. Осінні мухи-жигалки можуть бути механічними переносниками збудників туляремії, сибірки, стафілокока тощо.
Муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica)
Географічне поширення: зустрічається в середній смузі і на півдні Європи, особливо в місцях розведення худоби.
Морфологія. Муха завдовжки 10-13 мм, світло-сірого кольору. На голові темні смужки. На спинному боці грудей є три поздовжні темні смужки. Черевце яйцеподібної форми, на ньому посередині нерівна темна смуга і по боках від неї чорні плями.
Ноги темніші від тулуба.
Життєвий цикл. Вольфартова муха - живородяща.
Медичне значення. Муха вольфартова є збудником міазу - хвороби, яка викликається проникненням личинок у тканини людей і тварин. Зараження людини личинками мухи вольфартової відбувається головним чином під час сну.
Муха цеце (Glossina palpalis)
Географічне поширення: поширені у країнах з тропічним кліматом. Живуть у заростях кущів по берегах річок і озер, поблизу житла людини.
Морфологія. Розміри мухи від 10 до 13,5 мм. Характерною особливістю є дві великі темні плями на спинній частині грудей.
Життєвий цикл. Мухи цеце - облігатні гематофаги, живляться переважно кров'ю людини, іноді кров'ю свійських і диких тварин. Муха цеце - живородяща.
Медичне значення. Мухи цеце - специфічні переносники трипаносом (Trypanosoma brucei gambiense), які є збудниками африканського трипаносомозу.
Заходи боротьби з мухами. Боротьба з мухами складається з санітарноCгігієнічних заходів у населених пунктах, які не допускають розповсюджен-
ня мух (своєчасний вивіз сміття, правильний устрій ящиків для сміття та ін.), захист приміщень від проникнення мух (сітка на вікнах та вентиляційних отворах, своєчасне прибирання приміщень тощо), дотримання правил зберігання продуктів харчування, знищення личинок, лялечок та дорослих мух.
Дорослих мух знищують механічними засобами або із застосуванням інсектицидів.
