Національні та глобальні економічні інтереси

 

Фундаментальною закономірністю розвитку сучасного світового господарства є розгортання процесів глобалізації.

Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходять своє відображення в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знань в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні й домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових, універсальних, ліберально-демократичних цінностей тощо.

Домінуючою складовою глобалізації є глобалізація економіки як закономірна тенденція інтеграції світового господарства в єдиний економічний простір.

Причинами глобалізацій цих процесів є: процес інтернаціоналізації, який призводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності; науково-технічний прогрес, пов'язаний із появою інформаційних технологій, які докорінно змінюють усю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв'язки, що знижують витрати на трансакції; загострення проблем, що є загальними для всіх людей та важливими з погляду збереження та розвитку людської цивілізації.

Найбільш характерними ознаками глобалізації є: 1) взаємозалежність та взаємопроникнення національних економік, формування міжнародних виробничих комплексів поза межами країни; 2) фінансова глобалізація, тобто єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу; 3) збільшення масштабів та інтенсивності руху товарів, капіталу, робочої сили; 4) зменшення можливостей національних держав формувати незалежну економічну політику; 5) створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем; 6) тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розгортається на різних рівнях:

- на рівні галузі - визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузей у даній країні взаємопов'язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології, виробничого процесу фабричної марки;

- на рівні окремої країни - визначається ступенем відкритості економіки, її взаємозв'язку із світовою економікою в цілому. Показниками ступеня інтегрованості економік окремих країн у глобальну економіку є співвідношення зовнішньоторговельного обороту і валового внутрішнього продукту, прямі іноземні інвестиції та портфельні інвестиції тощо;

- на світовому рівні - визначається економічними взаємозв'язками між країнами, посиленням їх взаємозалежності, переплетінням їх народногосподарських комплексів.

Оскільки глобалізація у сучасному світі справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої країни, необхідно визначити, які наслідки несе в собі цей процес і які його позитивні та негативні сторони.

До позитивних наслідків глобалізації належать: можливість економічного зростання на основі використання економічного, наукового, культурного потенціалу країн світового співтовариства; удосконалення механізму розподілу ресурсів і подолання обмеженості національної ресурсної бази; поширення передових технологій; підвищення якості життя, добробуту населення; внаслідок посилення координованих дій країн світу; захист громадянських прав та свобод людини.

Разом з тим глобалізація несе з собою і небачені раніше загрози та ризики. До негативних наслідків глобалізації слід віднести: посилення глобальної нерівності, асинхронності та диспропорційності світової економіки; нееквівалентність перерозподілу світового господарства; консервація технологічної та соціальної відсталості окремих країн; зростання безробіття внаслідок відмирання неконкурентоспроможних виробництв та структурної перебудови; загострення міжнародних та локальних конфліктів; загроза втрати національної ідентичності; транс націоналізація економічних, технологічних, екологічних та інших проблем.

Результатом суперечливого поєднання всіх цих наслідків є поляризація сучасної світової економіки. На одному полюсі концентруються країни - глобальні лідери з домінуванням США, а на іншому - більшість країн, для яких економічна глобалізація проявляється в якісно нових умовах розвитку, на які практично неможливо впливати, але які обов'язково треба виконувати.

У сучасних умовах, коли взаємозалежність між країнами посилена інтернаціоналізацією господарських зв'язків, науково-технічною революцією, принципово новим впливом засобів інформації та комунікації, ефективне функціонування економіки в умовах автаркії (національної економічної самозабезпеченості) неможливе. Економічна діяльність, спрямована на самоізоляцію, на національну або групову автаркію, якими б благородними політичними й соціальними гаслами не прикривалася, перспективи не має. Прагнення уникнути суперечностей розвитку світового господарства спричиняє виникнення державного й міждержавного регулювання міжнародних економічних відносин, посилення інтернаціоналізації господарського життя, його інтеграцію, розвиток різних форм і методів міжнародних економічних відносин.

 

РЕЗЮМЕ

 

1. Потреба - це необхідність у певних речах (благах), що людини усвідомлює як необхідне для себе. Вона виявляється у формі різних економічних благ: товарів, послуг, інформацій, тощо.

2. Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язана з функціонуванням суспільного виробництва. Вони надзвичайно різноманітні, утворюють певну систему, яка має відповідну ієрархію.

3. Прагнення людей задовольнити потреби викликає економічні інтереси - спонукальні мотиви їх поведінки. Вони мають складну структуру, до якої належать: особисті, колективні, суспільні, національні та глобальні.

4. Економічні інтереси - це усвідомлені потреби різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересів полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації. Економічні інтереси - це причини та умови взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів.

5. Споживча поведінка - це процес формування попиту на ринку товарів і послуг з урахуванням доходу, цін, особистих смаків і уподобань споживача.

6. Споживач відповідно до своїх смаків та уподобань оцінює економічне блага з точки зору їх корисності. Зі збільшенням споживання певного набору благ загальна корисність зростає, а гранична зменшується. Відповідно до закону спадної граничної корисності, кожна наступна одиниця блага, що споживається має меншу граничну корисність.

7. Закон спадної продуктивності показує, що після певного моменту, із збільшенням застосування одного із факторів виробництва, обсяг приросту виробництва буде зменшуватись.

 

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Потреба Блага

Економічні потреби Економічні блага

Економічні інтереси Корисність

Ієрархія потреб Загальна і гранична

корисність

Мотиви Економічна

поведінка

Стимули Поведінка споживача

Національні та

глобальні економічні

інтереси

Закон зростання потреб

Закон спадної граничної корисності

Закон спадної продуктивності