Костюк Г.С. Психологія. - К.: Радянська школа, 1968. – С.433-435
Засоби діяльності людини. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями і мотивами, а й певними засобами, з допомогою яких вона здійснюється. На перших порах такими засобами були для людини деякі предмети її природного оточення (палки, каміння і т. д.). В ході розвитку своєї трудової діяльності людина створила найрізноманітніші нові знаряддя. Останні є і результатом, і засобами її праці. В процесі розвитку спільної праці людей, їх пізнавальної діяльності сформувались і такі її засоби, як мова, зафіксовані в ній знання і т. д. Все, чого людина досягає в своїй діяльності, чого вона навчається, може ставати і стає засобом для досягнення нових її цілей.
Сказане стосується до всіх видів діяльності людини. В своїй практичній діяльності людина завжди використовує певні матеріальні знаряддя, що є продуктом спільної праці людей. Водночас у цій діяльності завжди використовуються в тій чи іншій мірі розумові, мовні засоби. В розумовій діяльності також використовуються матеріальні засоби (перо, олівець, вимірні інструменти, прилади і т. д.). Проте провідна роль тут належить розумовим засобам. Своїми специфічними засобами характеризуються різні види мистецької діяльності.
Успішне виконання всякої діяльності потребує оволодіння людиною необхідними для неї засобами. Воно потребує вироблення у людини вмінь і навичок користуватися ними для досягнення поставленої мети.
Поняття про вміння. Успіх усякої діяльності залежить від уміння її виконувати. Це стосується кожної виробничої роботи, письма, читання, гри на музичному інструменті, педагогічної, спортивної діяльності тощо.
Уміння інколи зводять до знання якої-небудь справи, розуміння того, як вона робиться, знайомства з порядком її виконання. Однак це ще не є вміння, а тільки одна з його необхідних передумов. Справді, людина може, наприклад, знати правила керування автомашиною, але робить це так недосконало, що їй ніхто не дасть дозволу її водити і ніхто розсудливий не відважиться їхати з нею в цій машині. Школяр може знати, як треба складати план оповідання, але досить буває простежити за процесом виконання ним цього завдання, щоб сказати, що потрібне вміння у нього ще не сформувалось. Так само ми не назвемо вмілою гру якого-небудь музиканта, який щойно розучив певну п'єсу.
Вміння є там, де знання певної справи стає керівництвом до швидкого і успішного її виконання, переборення труднощів, що виникають при різних його умовах. Необхідною ж внутрішньою умовою вміння є також певна вправність у виконанні тих дій, з яких складається дана діяльність. Вміє водити автомашину той, хто, керуючись відомими йому правилами, робить це вправно, чітко і бездоганно, той, хто має навички в.цій справі. Вміє складати план той учень, у якого вироблені певні навички роботи над текстом. Так само і вміння грати на будь-якому інструменті, малювати, виконувати фізкультурні та інші завдання завжди спирається на певні навички. Отже, вміння — це заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну діяльність.
На тісний зв'язок уміння із знаннями, розумінням справи вказує саме значення слова «уміння» (від «ум» — розум). Проте це є тільки одна сторона вміння. Вміє той, хто не тільки знає, а й застосовує ці знання на практиці, ефективно використовує необхідні для даної діяльності засоби, вправно, досконало і продуктивно її виконує. Ці риси ми маємо на увазі, коли говоримо про «вмілі руки» людини, про її вмілість у тій чи іншій галузі діяльності.
Існує стільки вмінь, скільки є різних конкретних видів діяльності людини. В цих уміннях є спільні риси (в кожній роботі потрібне, наприклад, уміння бути уважним, планувати свою роботу, контролювати її хід і т. д.) і відмінні особливості, породжувані змістом тієї чи іншої діяльності.
Діяльність людини часто складається з цілого ряду різних дій. Тому вміння її виконувати також складається з ряду часткових умінь. Так, уміння водити автомашину включає такі складові моменти, як уміння завести мотор, регулювати його роботу, керувати рухом, стежити за ближчим і дальшим його полем, за роботою машини і т. п. Комплекс цих умінь, тісно пов'язаних між собою і в достатній мірі вправлених, і складає те, що називають умінням водити машину. Вміння учня вчитися включає такі моменти, як уміння планувати свою домашню навчальну роботу, братися в певні години за її виконання, раціональними способами заучувати заданий текст, виконувати письмові завдання, контролювати результат їх виконання і т. д.
Поняття про навички. Повторно виконуючи ту чи іншу дію, людина вправляється в її виконанні. Внаслідок цього вдосконалюється виконання нею даної дії. Дія виконується дедалі швидше, легше, вільніше, вимагає менше напруження, зусиль і вольового контролю, кількість помилкових рухів зменшується. Людина усвідомлює мету дії, шлях досягнення цієї мети, техніка ж її досягнення функціонує сама собою, більш чи менш автоматизовано. Вдосконалені шляхом багаторазових вправ компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій, називаються навичками. Так, уміння водити машину включає цілий комплекс навичок. Уміння учня працювати над текстом потребує навичок читати, писати; вміння розв'язувати арифметичні задачі — навичок виконувати арифметичні операції; грати на піаніно — техніки гри на цьому інструменті і т. д. Отже, автоматизуються операції, що входять до складу дії.
Наявність таких навичок дуже полегшує людині виконання її свідомих завдань. За свідомістю лишається можливість починати, регулювати і кінчати дію, рух, самий же рух відбувається без всякого дальшого втручання волі, будучи реальним повторенням того, що робилося вже тисячі раз (Сєченов). <...>
