Споживання домогосподарств

Автономне споживання та заощадження — споживання та зао­щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.

Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.

Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною після податкового доходу.

Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо­даткового доходу.

Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання.

Середня схильність до споживанння або заощадження — коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень до після податкового доходу.

Споживання — основний компонент сукупних видатків, який відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів та послуг.

Чинники автономного споживання — чинники, які впливають на споживання залежно від післяподаткового доходу.

 

Приватні інвестиції

Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки.

Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту.

Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.

Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.

Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції.

Чинники автономного інвестування — чинники, які впливають на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізації інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку на прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.

Сукупні витрати і валовий внутрішній продукт

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Заплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін’єкції — приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод «вилучення—ін’єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін’єкціями в економічному кругообігу.

Незаплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зрости з метою збільшення фактичного ВВП до потенційного рівня.

 

Економічна динаміка

Гранична продуктивність капіталу — приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу.

Гранична продуктивність праці — приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці праці.

Залишок Солоу — внесок сукупної продуктивності факторів у зростання продукту, який обчислюється за залишковим принципом.

Золоте правило нагромадження — норма заощаджень, за якої стійкий рівень капіталоозброєності забезпечує максимум споживання.

Капіталоозброєність — вартість капіталу, яка припадає на одного працюючого.

Крива виробничих можливостей — крива, яка відбиває максимально можливий обсяг виробництва продукту за повного й ефективного використання наявних ресурсів.

Критична величина інвестицій — приріст запасу капіталу, який компенсує дію факторів, спрямованих на зниження капіталоозброєності.

Стійкий рівень капіталоозброєності — рівень капіталоозброєності, якому відповідає тотожність капіталу, що інвестується, капіталу, що вибуває.