Зібраних комах вміщують в морилку — невелику скляну банку об'ємом в 100—250 мл з щільно пригнаною| пробкою і складеними гармошкою стрічками фільтрувального| або газетного паперу (рис. 10), які у міру намокання потрібно замінювати на нові.
Рис. 10. Ентомологічна морилка
На нижню частину кришки прикріплюють (або вміщують на дно морилки) шматочок марлі, поролону або вати, змочений в ефірі| (його недолік — висока летючість і легка займистість), бензині (після нього комахи стають ламкими|), дихлоретані (повільно діє на членистоногих), хлороформі| (деякі комахи в ньому можуть обезбарвлюватися) або етилацетаті (краще за все). Слід пам'ятати про отруйність цих хімічних сполук. По мірі висихання вати (особливо швидко це відбувається в разі прикріплення її до кришки, яку доводиться часто відкривати) просочення повторюють. Вміщення ватяного тампона на дно морилки має свої недоліки|: стікаючий хлороформ (або етилацетат і інші реактиви|) вбирається фільтрувальним папером і змішується з виділеннями комах. Це створює підвищену зволоженість|; комахи намокають, забруднюються і набувають неестетичного вигляду; у ряді випадків деякі ознаки втрачають діагностичну цінність (відвалюються або обезбарвлюються лусочки, злипаються волоски і т.і.). Для запобігання швидкого випаровування хлороформу інколи рекомендують заливати дно морилки гіпсом і капати присипляючу рідину на нього або використовувати вимочені в хлороформі протягом| декількох годин шматочки гумки (при цьому слід пам'ятати, що вони збільшуються в об'ємі в 3 — 4 рази). Під час відлову зручно мати під рукою декілька морилок для комах різних розмірів і екологічних груп. Якщо в одну морилку| потрапляють крупні жуки і комахи з ніжними крилами|, існує можливість пошкодження останніх. Для нічних метеликів краще всього використовувати окрему морилку|. Денних метеликів зі складеними крилами перед переміщенням в окрему морилку вкладають до паперових пакетиків (рис. 11).
Рис. 11. Схема виготовлення індивідуальних пакетиків для метеликів
Після заморювання комахи розміщуються на ватяні матрацики, що мають товщину 5—7 мм, закриваються зверху паперовим листком з етикетками. Збори з різних місць або зроблені в різні дні розділяються на матрацику| ниткою, а на папері наноситься лінія олівцем (рис. 12).
Рис. 12. Схема виготовлення і заповнення ватного матрацика
Матрацики відповідно до їх розмірів складають в щільні коробки. Доцільно заздалегідь підготувати матрацики| під розмір коробки. У такому вигляді їх можна зберігати і транспортувати до лабораторії або на стаціонар, де комахи будуть піддані обробці. Для того, щоб матеріал| не запліснявів (що в польових умовах цілком можливо|, наприклад, при багатоденних дощах), на ватяні матрацики| рекомендується насипати товчений стрептоцид.
На стаціонарі комах з ватяних матрациків розмочують в ексикаторі або в будь-якій мисці з водою, куди вміщують ентомологічний матеріал так, щоб він знаходився над рівнем води|, щільно закривають кришкою і встановлюють ближче до джерела тепла|. При цьому необхідно періодично обережно перевіряти міру розм'якшення покривів, рухливості вусиків або кінцівок, які після зміни їх положення при повному розмочуванні не повинні повертатися до початкового стану. Для запобігання виникнення плісняви на матеріалі при підвищеній вологості в ексикаторі, до нього вкладають декілька кристалів тимолу або карболової кислоти (фенола|). Час розмочування в ексикаторі встановлюється залежно від розміру комах (в середньому 20—25 годин). Дрібних жуків можна на декілька хвилин поміщати в гарячу воду (але не в окріп). Після цього комах наколюють на ентомологічні булавки. При достатньому навику деяких крупних комах можна наколювати і без попереднього розмочування|, але існує небезпека поламати сухі виступаючі частини тіла (кінцівки, вуса, яйцеклади і ін.). При наколюванні комах слід звертати увагу на те, що від голівки булавки до комахи повинно залишатися не менше 1 см. Наколювання необхідно проводити перпендикулярно площині тіла комахи (рис. 13).
При розпрямленні крупних жуків кінцівки слід підігнути під тіло, довгі вуса направити назад уздовж тіла. Метеликам крила розпрямляють на дерев'яних розправилках (рис. 14). При їх відсутності можна самостійно виготовити розправилки з пробки (рис. 15) або пінопласту, але вони можуть виявитися менш міцними при транспортуванні і незручними для комах з ніжними крилами (хоча сповна підходять для прямокрилих, бабок|, крупних волохокрильців і ос).
Рис. 13. Правильне (а) і неправильне (б) наколювання комах на ентомологічні булавки
Рис. 14. Схема розправилки для комах
Рис. 15. Саморобна пробкова розправилка з жолобком
Прямокрилим комахам, на відміну від метеликів, розпрямляють лише праві крила і надкрила|. Як накладні стрічки на розправилку зручно використовувати прозорі смужки, вирізані з кальки або целофану, але не з поліетиленових пакетів (рис. 16). Крила мух, жуків, клопів, багатьох перетинчастокрилих і деяких інших комах не розправляють|.
Рис. 16. Правила розправляння метеликів на ентомологічній розправилці
1 – стрічки паперу або целофану, 2 – вата.
Дрібних комах зазвичай не наколюють, а приклеюють до спеціальних пластинок, які вирізують у вигляді гострокутних трикутників або прямокутників і наколюють на ентомологічні булавки. Пластинки виготовляють з щільного паперу або тонкого прозорого пластику. Проте, останній може деформуватися при нагріванні або використанні деяких типів клею. Комах бажано приклеювати нижнім| боком, обережно наносячи маленьку краплю клею на кінчик пластинки, але так, щоб при розгляді знизу були видні їх кінцівки, голова і останні сегменти тіла (рис. 17).
Висушування комах відбувається протягом тижня (метеликів середньої величини — 15—20 днів) в сухому, добре прогріваємому і захищеному від сонячних променів місці. На кожну булавку наколюється географічна етикетка, на якій повинно бути вказано|: місце відлову (держава, область, найближчий населений пункт, який можна знайти на карті|, відстань і напрям до нього), умови відлову (на світло, косінням і т. д.), прізвище і ініціали складальника і дата відлову (з повним написанням року).
Дату пишуть уздовж лівого, вужчого боку етикетки. Розміри етикеток можуть бути різні: найчастіше – 8x18 мм, 5x12 мм. Роблять етикетки з щільного ватманського паперу і заповнюють їх чорною тушшю або, в крайньому випадку, простим олівцем. Щоб уникнути поломок дрібних комах при переколюванні булавок етикетку слід наколювати так, щоб вона по можливості закривала виступаючі частини тіла.
Рис. 17. Варіанти приклеювання дрібних комах до пластинок та варіанти ентомологічних пластинок і трикутників
Якщо екологічна характеристика місця упіймання невелика за обсягом, її можна включити до географічної етикетки|. Якщо це зробити важко (а бажано вказати і біотоп|, і субстрат упіймання), то допускається наколювання другої (екологічної) етикетки на ту ж булавку. На третій етикетці пишеться латинське найменування об'єкту| з автора першого опису виду|, прізвище того, хто цей матеріал ідентифікував і рік його визначення.
