Розділ 4. Методи збору комах при проведенні екологічних досліджень

Першим етапом будь-яких біологічних робіт є правильна ідентифікація того об'єкту, який вивчає еколог. Проте, визначити живий організм часто буває складно у зв'язку з тим, що доводиться аналізувати| дрібні мінливі структури (кількість члеників і щетинок, особливості будови геніталій, форму лусочок і розташування жилок на крилах і т. д.). Тому в процес­і| проведення зборів тварин усипляють або убивають. В більшості випадків ця процедура стала необхідною умовою виконання таких досліджень. Більш того, для визначення виду важливим є проведення серійних зборів (по декількох екземплярах кожного таксона і статі) у зв'язку з тим, що навіть основні діагностичні ознаки істотно мінливі. Серійні збори необхідні також і при виконанні цілого ряду специфічних екологічних робіт: вивчення чисельності і щільності населення комах, впливи різних чинників середовища проживання на морфологічні особливості будови осо­бин|, оцінка біотопічного або субстратного| різноманіття видів і ін.

При зборі комах дуже важливо не знищувати тварин без потреби, не виносити живі організми за межі їх місць проживання і залишати ділянку вилову непорушеною (повертати на місце перевернуті камені, колоди, дош­ки|, дерен і т. і.).

Бездумно зібрані, неправильно оформлені колекції не мають наукової цінності.

Існують універсальні методи збору, в результаті яких одночасно відловлюються різноманітні групи комах, і спеціальні, такі, що враховують особливості біології представників конкретних сімейств і рядів.

А. Універсальні способи відлову.

I. Способи збору ґрунтових комах і комах лісової підстилки.

1. Ручний розбір дрібних комах і личинок. При цьому зразки ґрунту, лісову підстилку або інший субстрат вміщують на край підноса і методично невеликими порціями| перебирають їх, виявляючи комах. Перероблені суб­страт|и відсовують убік на інший край підноса, а знай­дені| організми поміщають в банки або пробірки.

2. Просіювання ентомологічним ситом, яке являє собою систему кілець, що надіваються одне на одного, з дном з| металевої сітки. Діаметр отворів сітки в кожного кільця менший, ніж у попереднього. Опале листя, мох,слань лишайників, труху, ґрунт, розламані на дрібні фрагменти трутовики, будівельний матеріал мурашника і тому подібне поміщають на верхні грати сита і енергійно трясуть його. При цьому дрібне сміття разом з комахами просіюється в наступний ярус і так далі Потім сито розбирають і досліджують окремо матеріал кожного кільця, вибираючи комах з частинок субстрату.

У 1922 р. Морісом був описаний метод розбору проб промиванням ґрунтових зразків за системою сит з різними вічками|. У експедиційних умовах цей спосіб випробовувала Т.Г. Григорьева в 1938 р., поміщаючи уздовж берега водойми вставлені один в одного відра з дном у вигляді сит різного калібру.

3. Флотація призначена для збору дрібних ґрунтових комах на різних стадіях розвитку: яйця, личин­ки|, лялечки і дорослої комахи (імаго|). Грудку ґрунту при| цьому вміщають в судину з насиченим розчином хлориду натрію. Після збовтування судини воді дають відстоятися|. Внаслідок цього ґрунтові частинки осідають на дно а живі організми спливають. Їх збирають з поверхні води і досліджують. Вперше цей метод був запропонований Ле-Деллем в 1936 р. і набув широкого поширення.

4. Установка ловчих циліндрів для збору всіляких повзаючих комах. Скляні або консервні банки, пластмасові стаканчики, бляшані циліндри з глибоким дном заривають так, щоб їх верхній край знаходився на рівні землі. Необхідно забезпечити захист цих пасток від дощу (накривати їх тріскою, каменем, шматком шиферу і т. д., але так, щоб між ними і поверхнею землі залишалась щілина для вільного проникнення комах). Іноді на дно пасток кладуть приманку. Вперше це було запропоновано Барбером в 1931 р. Пастки перевіряють і чистять щодня, а якщо в них налитий 2%| формалін, то — раз на 7—10 днів. Розставляють їх лінійною трансектою (як правило, що пересікає різні біотопи); стрічковою трансектою (утвореною двома лінійними трансектами з відстанню один від одного в 0,5 або 1 м, причому циліндри можуть розташовуватися як на одному рівні в обох трансектах, так і в шаховому порядку); квадратом.

Трансектний спосіб установки пасток і прокладання траншей, на дні яких також можуть бути закопані лов­чі| банки (при цьому ширина траншеї повинна дорівнювати ши­рині| горла пастки), зручний при вивченні зміни тваринного населення по лінії, що проходить через різні біотопи. Для мікростаціальних| досліджень, де важливим є обстеження локальної ділянки території, бажано використовувати хрестоподібні канавки (траншеї), на пересіченні яких закопана пастка (банка, стакан). Нераціонально викопувати такі канавки завдовжки більш ніж 3-4м|.

II. Способи збору комах трав'янисто-чагарничкового ярусу.

5. Косіння повітряним сачком. Як сітку повітряного сачка застосовують капронову матерію або марлю, але її міцність нижча. Обруч сачка кріпиться до жорсткої (дерев'яної|, бамбукової) рукоятки дротом, товщина якого має бути 4—5 мм (рис. 1 – 3). Для відлову метеликів, бабок і інших швидко і (або) високо літаючих комах, використовують рукоятку завдовжки не менше одного метра і марлевий мішок, для інших (що сидять на рослинності) — зручніше мати ручку сачка не більш за 50 см в довжину, діаметром близько 3 см і капроновий мішок.

Рис. 1. Викрійка повітряного сачка

 

Рис. 2. Способи кріплення Рис. 3. Правильна і неправильна

сачка до рукоятки форми ловчого мішка

 

Інколи застосовують телескопічну ру­коятку|, яку при необхідності можна подовжувати або вкорочувати|. Таким сачком різко здійснюють вісім помахів (у випадку кількісних обліків — 50 або 100 разів) по траві і молодим пагонам чагарників і дерев. При цьому обруч сачка повинен слідувати по вісімкоподібній траєкторії. Після серії помахів його розташовують вертикаль­но| з невеликим ухилом або отвором мішка донизу так, щоб він повисав на обручі і не дозволяв виповзати і вилітати комахам (рис. 4), що потрапили туди, тобто перевертають обруч сачка на 180°|.

Рис. 4. Послідовні етапи відлову повітряним сачком

 

Косіння доцільніше проводити після висихання крапель роси або дощу, рухаючись проти сонця і вітру, оскільки тінь може сполохати комах, а вітер — вивернути мішок. Витягання дрібних комах з сачка зручно виробляти ексгаустером. Денним метеликам і іншим крупним комахам, що літають, спочатку складають крила|, обережно утримуючи за грудний відділ тіла через тканину сачка, а потім, перехопивши їх вільною рукою, поміщають в спеціальний паперовий пакетик перед укладанням його до мо­рилки|. Рукоятку сачка при цих маніпуляціях найзручніше розташовувати під пахвою.

6. Відлов ексгаустером (усмоктувачем) виробляється для збору дрібних комах і інших безхребетних тварин з піддонів, полотна матерії, рослин або з сачка (рис. 5).

ІІІ. Способи збору комах деревного ярусу і підліска.

7. Струшування комах на полотно. Під деревом або кущем розкладають біле простирадло або прикріплюють його до каркасу (типа парасольки) під гілкою і трясуть гілку рукою або б'ють по ній палицею (рис. 6). Комах, що впали, збирають з тканини за допомогою ексгаустера, пінцета або руками. Таким методом не продуктивно користуватися в спекотний час доби, оскільки в цей період комахи дуже активні і потривоженими частіше відлітають, а не пада­ють| на полотно.

 

 

Рис. 5. Схема будови і принцип роботи ексгаустера

1 – скляна або поліетиленова трубка, 2 – пробка, 3 – ізолююче кільце, що прикріплює пробку до циліндра, 4 – ковпачок з марлі або газу, 5 – скляний або поліетиленовий циліндр (пробірка), резинова або поліетиленова трубка. Стрілки вказують напрями повітря, що усмоктується.

 

8. Обстеження підкоровою зони дерев. Після виявлення мертвого дерева або пенька обережно відділяють ділянки кори, оглядаючи внутрішню її поверхню і стовбур. Знайдених комах збирають ексгаустером або пінцетом в заздалегідь приготовані пробірки.

 

Рис. 6. Струшування комах з гілок (Koch, 1991)

IV. Способи збору комах, що літають.

9. Відлов сачком в повітрі. Для цього способу збору застосовують такий же повітряний сачок, як і для косіння (рис. 1 – 3), але як матеріал зручніше використовувати муслин або марлю. Техніка лову багато в чому дублює маніпуляції сачком при косінні.

10. Віконна пастка придатна для збору літаючих комах як ґрунтового, так і трав'яно-чагарничкового ярусу і підліска. Вона є коритцем з фіксуючою рідиною (1—2%| розчином формаліну) і закріпленою у вертикальній площині скляною шибкою. Пролітаючи, комаха ударяється в скляну перешкоду і падає донизу. Якщо скло торкається дна коритця (рис. 7) і розташоване так, що одна його сторона звернута до одного біотопу|, а інша — до іншого, то можна порівнювати видовий склад комах двох біотопів.

11. Ловчі чашки Меріке призначені для збору двокрилих і перетинчастокрилих комах — запилювачів лугових| квіткових рослин, а також попелиць. Для цього використовують звичайні миски або тарілки, дно яких фарбують в жовтий колір, що залучає комах, наливають до них воду і виставляють на лузі на рівні суцвіть|, використовуючи для цього дерев'яні або металеві підставки. У воду інколи додають формалін або пральний порошок (на 1 л води — 20 мл концентрованого розчину прального порошку або приблизно 65 мл 40%| формаліну).

 

Рис. 7. Схема будови віконної пастки

1 – віконне скло, 2 – дерев'яне кріплення, 3 – коритце, 4 – рівень фіксуючої рідини.

12. Клейкі пастки є листами товстого поліетилену або інших матеріалів (тканина, папір і т. д.), змоченими в гарячому розчині цукру з патокою і прикріплені до дерева, вертикально розташованої дошки або стіни будинку на різних висотах. Як приманку можна застосовувати| джем, пиво тощо.

13. Світлова пастка призначена для збору нічних комах (метеликів, волохокрильців і ін.), хоча часто на світло лампи летять і денні види. Як джерело світла зручно використовувати ртутні лампи вуличних ліхтарів на 125, 250, 400, 500 або 1000 Вт. або інші потужні джерела світла. Їх можна вмикати в побутову мережу лише через дросель і при цьому бажано працювати в затемнених окулярах або прагнути уникати довгих поглядів на джерело світла. Категорично забороняється використання гасових, бензинових та інших джерел з відкритим і закритим полум'ям.

Розташовувати лампи слід на висоті 1—1,5 м від поверхні ґрунту, поміщаючи за ними вертикальний екран з білої тканини площею 1—1,5 м²|. Доцільно покласти на землю ще 1—2 білих полотна-відбивача. Правильне розташування ламп і екранів показане на рис. 8. Успішний відлов на світло залежить від багатьох чинників, одним з яких є погодні умови (найбільш вдалою вважається тепла і хмарна ніч). Вплив інших включених джерел світла|, розташованих поблизу від пастки, також може несприятливо позначитися на ефективності відлову. Зона дії світлової пастки має бути направлена убік, протилежний вечірній зорі (тобто на схід).

Рис. 8. Розташування екранів і відбивачів при відлові комах світловою пасткою (Koch, 1991).

Для кількісних обліків і вивчення динаміки льоту зручно збирати всіх комах, що прилетіли на екран, протягом кожних півгодини і, заморивши їх, складати в банку або коробку. Переклавши цей збір зверху папером і ватою, верхнім шаром на нього поміщають вилови наступної півгодини і так далі (рис. 9).

Рис. 9. Пошарове розташування комах при вивченні динаміки льоту

1 – вата, 2 – паперовий фільтр, 3 – комахи.