Технологія проведеня поточного ремонту свердловин

Всі роботи, які виконуються при ПРС, об'єднуються в такі групи: технологічно не­обхідні; технологічні перерви; роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини; простої.

До технологічно необхідних робіт належать: глушіння свердловини, переїзд підйомника і перевезення бригадного господарства, підготовчі роботи перед ремо-нтом свердловини, спу-ско-підіймальні операції, обпресування обладнання, лови-льні роботи в насосно-компресор­них трубах, промивка вибою свердловини, заміна обладнання гирла свердловини, канатні роботи, заключні роботи після ремонту свердловини і допоміжні роботи. Допоміжні роботи включають: заправку підйом-ного агрегата паливом, передачу змін, виклик подачі, випробу­вання насоса і т.п.

Технологічні перерви — це час простою бригади, зумовлений фізико-хімічними і ме­ханічними процесами, що відбуваються в свердловині чи в пласті, які викликані певними технологічно необхідними роботами і які відбуваються без втручання людини. До техно­логічних перерв відносяться очікування розчинення солей, реагування кислоти, простежу­вання рівня, розраджування свердловини і т.д.

Роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини, - це ліквідація аварій і браку в роботі, до­пущеного бригадою ПРС; ремонт закріпленого за бригадою обладнання; ремонт підйомника і інші роботи.

Простої бригади ПРС можуть відбуватися в зв'язку з відсутністю електроенергії, спец-техніки і транспорту, труб, штанг, насосів і т.п., поганими метеоумовами, бездоріжжям тощо.

Наведемо основні види робіт, які виконуються при ПРС.

Початком ремонту наступної свердловини є момент початку переїзду брига-ди. При пе­реїзді потрібно перебазувати підйомний агрегат, культбудку, інструмен-тальний візок, прий­омний поміст, робочий майданчик, місткості для рідин.

Перед переїздом бригади ПРС на свердловину, що підлягає ремонту, якщо є потреба, вирівнюють територію навколо свердловини і встановлюють якорі. Після переїзду бригада демонтує майданчики, які використовують для обслуговування свердловини, монтує підйомний агрегат, розташовує обладнання, встановлює робочий майданчик і прийомний поміст. Проводиться центрування вежі, влаштовується заземлення, обладнання підключається до електромережі. Після демонтажу фонтанної арматури (гирлової обв'язки при експлуатації свердловини ШСН) і підготовки аварійної планшайби свердловина готова до проведення спуско-підіймальних операцій.

Спуско-підіймальні операції зв'язані з підйомом і спуском труб, а при гли-биннонасосній експлуатації — також штанг. Вони трудомісткі і залежно від характеру поточного ремонту займають від 50 до 80% всього часу, затрачуваного на ремонт.

Процес спуску колони складається із операцій, які неодноразово повторюються і вико­нання яких необхідне для спуску однієї труби: підйом труби з помосту; очищення різьби та встановлення її нижнього кінця в муфту спущеної до цього труби; встановлення трубного ключа, згвинчування різьбового з'єднання і зняття ключа; спуск труби в свердловину; фіксація колони труб.

Підйом колони труб складається з таких операцій: підйом колони НКТ зі свердловини на довжину труби; фіксування колони труб; встановлення трубних ключів; розгвинчування різьбового з'єднання і зняття ключів; опускання труби і укладання її на поміст.

Згвинчування і розгвинчування насосно-компресорних труб під час спуско-підіймальних операцій виконується з допомогою автоматів АПР-2ВБ з приводом від елект­родвигуна, АПР-ГП з гідроприводом, механічних ключів КМУ-32 і КМУ-50 ванта-

жопідйомністю 32 і 50 т, КМУ-ПГ з гідроприводом. Ключі КМУ широко застосовуються при ремонті свердловин з заглибними відцентровими електронасосами.

Для згвинчування і розгвинчування насосних штанг застосовуються штангові ключі АШК-Г і АШК-Т. У процесі ПРС проводяться ловильні роботи тільки в насосно-компресор­них трубах. При цьому ловлять обірвані або відкручені штанги, обірваний дріт, на якому в свердловину спускаються прилади, а також обірвані шкребки та ін. Ці роботи проводяться тільки в тому випадку, коли їх тривалість набагато менша від часу підйому насосно-компре­сорних труб, разом з якими можна підняти на поверхню обірвані предмети.

Також при ПРС проводиться обпресовування труб, фонтанної арматури, фланцевих з"єднань фонтанної арматури, колонної головки, сальників колонної головки, експлуа­таційної колони, зварного шва обсадних колон, пакера, газліфтної установки з НКТ, сальникових ущільнень кабельного вводу. Насосно-компресорні труби обпресовують як на помості, так і в свердловині. В свердловині може проводитись обпресовування всієї ко­лони труб або поінтервальне. Останнє проводиться в процесі спуску колони НКТ в сверд­ловину.

Для обпресовування обладнання використовують насосні агрегати типу УН1-630х700А (4АН-700), УНБ2-630, а для транспортування рідини, якщо це необхідно, — автоцистерни.

Очищають обладнання від парафіну, мінеральних солей і продуктів корозії тепловим, механічним або хімічним способом без підйому обладнання на поверхню. Проте є випадки, коли перелічені вище методи малоефективні або неефективні. В таких випадках проводять ПР. Підняті зі свердловини труби і штанги очищають від парафіну тепловим методом за до­помогою нари. Для цього використовують пересувну установку типу ППУА-1200/100, ППУ-ЗМ. Штанги можуть бути очищені від парафіну також механічним способом з допо­могою спеціальних шкребків.

При видобутку обводненої нафти на підземному обладнанні можуть відкладатися мінеральні солі (гіпс, ангідрит, карбонат кальцію, сульфат барію). Основними методами бо­ротьби з відкладанням мінеральних солей є хімічні, які застосовуються як для запобігання відкладанню солей, так і для їх розчинення.

З метою запобігання відкладанню солей у привибійну зону пласта закачують інгібітор відкладання солей, який адсорбується на поверхні породи. В процесі відбирання рідини зі свердловини відбувається його поступова десорбція і винесення потоком рідини, що за­побігає відкладенню солей. Періодичність закачування інгібітора в привибійну зону зале­жить від його властивостей, закачаного об"єму і швидкості виносу з пласта на поверхню.

Якщо солі все ж відклалися на підземному обладнанні, то їх видаляють шляхом закачу­вання в свердловину розчинника. При неможливості розчинити солі підземне обладнання піднімають на поверхню і очищають його від солей хімічним або механічним способом. У випадку, якщо ні один з цих способів не ефективний, в свердловину спускають нове облад­нання.

Промивання вибою свердловини проводять з метою очистки стінок привибійної зони пласта і з метою ліквідації піщаних пробок. Перший вид належить до поточних ремонтів, а другий - до капітальних.

Процес промивання вибою свердловини з метою очищення від забруднення стінок і пер­фораційних отворів полягає у використанні струменя рідини, яку закачують у свердловину, для відриву посторонніх частинок від стінок свердловини і виносу їх на поверхню. Для про­мивання використовують таку саму рідину, що і для глушіння. При інтенсивному погли­нанні застосовують нафту, аеровані рідини і піни. Перед початком промивання уточнюють схему обв'язки гирла свердловини. До початку промивання заміряють вибій свердловини. Насосно-компресорні труби, які спускають у свердловину для промивання вибою, заміряють, уважно перевіряють стан гирла свердловини, справність наземних споруд, підіймального і промивального агрегатів, автоцистерн, а також підбирають

відповідний інструмент, пристосування і матеріали.

Промивання буває пряме, зворотне і комбіноване. При прямому промиванні рідину нагнітають в насосно-компресорні труби, при зворотному - в затрубний простір, а при комбінованому напрям руху рідини періодично змінюють.

Рідину в свердловину нагнітають з допомогою промивальних агрегатів, які являють со­бою насос, змонтований на тракторі або автомобілі. Для промивання свердловин застосову­ють промивальні агрегати Азінмаш-32М, Азінмаш-35А і установку промивальну УН1Т-100x200.

Замінюють обладнання гирла свердловини побіжно з виконанням інших робіт, які є ос­новними при поточному ремонті (заміна насоса, заміна НКТ і т.п.), і спеціально, коли заміна обладнання гирла є метою ПРС. В обох випадках обладнання готують, комплекту­ють і перевіряють на герметичність в умовах майстерні та завозять на свердловину в зібраному вигляді.

На свердловинах, які експлуатуються механізованим способом (ЕВН, ШСН), заміну гирлової обв'язки чи фонтанної арматури проводять тільки при поточному ремонті. На фон­танних і газліфтових свердловинах необхідність в ремонті з метою заміни фонтанної арма­тури з використанням ПРС виникає тоді, коли негермётична центральна засувка. Після ос­новних робіт випробовують функціонування насосів (ЕВН, ШСН) і виконують завершальні роботи. Проводять їх у зворотному порядку до підготовчих робіт. Все те, що під час підготовчих робіт монтувалося, при кінцевих демонтується, і навпаки. Кінцеві роботи завер­шуються прибиранням і вирівнюванням території навколо свердловини.