Всі роботи, які виконуються при ПРС, об'єднуються в такі групи: технологічно необхідні; технологічні перерви; роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини; простої.
До технологічно необхідних робіт належать: глушіння свердловини, переїзд підйомника і перевезення бригадного господарства, підготовчі роботи перед ремо-нтом свердловини, спу-ско-підіймальні операції, обпресування обладнання, лови-льні роботи в насосно-компресорних трубах, промивка вибою свердловини, заміна обладнання гирла свердловини, канатні роботи, заключні роботи після ремонту свердловини і допоміжні роботи. Допоміжні роботи включають: заправку підйом-ного агрегата паливом, передачу змін, виклик подачі, випробування насоса і т.п.
Технологічні перерви — це час простою бригади, зумовлений фізико-хімічними і механічними процесами, що відбуваються в свердловині чи в пласті, які викликані певними технологічно необхідними роботами і які відбуваються без втручання людини. До технологічних перерв відносяться очікування розчинення солей, реагування кислоти, простежування рівня, розраджування свердловини і т.д.
Роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини, - це ліквідація аварій і браку в роботі, допущеного бригадою ПРС; ремонт закріпленого за бригадою обладнання; ремонт підйомника і інші роботи.
Простої бригади ПРС можуть відбуватися в зв'язку з відсутністю електроенергії, спец-техніки і транспорту, труб, штанг, насосів і т.п., поганими метеоумовами, бездоріжжям тощо.
Наведемо основні види робіт, які виконуються при ПРС.
Початком ремонту наступної свердловини є момент початку переїзду брига-ди. При переїзді потрібно перебазувати підйомний агрегат, культбудку, інструмен-тальний візок, прийомний поміст, робочий майданчик, місткості для рідин.
Перед переїздом бригади ПРС на свердловину, що підлягає ремонту, якщо є потреба, вирівнюють територію навколо свердловини і встановлюють якорі. Після переїзду бригада демонтує майданчики, які використовують для обслуговування свердловини, монтує підйомний агрегат, розташовує обладнання, встановлює робочий майданчик і прийомний поміст. Проводиться центрування вежі, влаштовується заземлення, обладнання підключається до електромережі. Після демонтажу фонтанної арматури (гирлової обв'язки при експлуатації свердловини ШСН) і підготовки аварійної планшайби свердловина готова до проведення спуско-підіймальних операцій.
Спуско-підіймальні операції зв'язані з підйомом і спуском труб, а при гли-биннонасосній експлуатації — також штанг. Вони трудомісткі і залежно від характеру поточного ремонту займають від 50 до 80% всього часу, затрачуваного на ремонт.
Процес спуску колони складається із операцій, які неодноразово повторюються і виконання яких необхідне для спуску однієї труби: підйом труби з помосту; очищення різьби та встановлення її нижнього кінця в муфту спущеної до цього труби; встановлення трубного ключа, згвинчування різьбового з'єднання і зняття ключа; спуск труби в свердловину; фіксація колони труб.
Підйом колони труб складається з таких операцій: підйом колони НКТ зі свердловини на довжину труби; фіксування колони труб; встановлення трубних ключів; розгвинчування різьбового з'єднання і зняття ключів; опускання труби і укладання її на поміст.
Згвинчування і розгвинчування насосно-компресорних труб під час спуско-підіймальних операцій виконується з допомогою автоматів АПР-2ВБ з приводом від електродвигуна, АПР-ГП з гідроприводом, механічних ключів КМУ-32 і КМУ-50 ванта-
жопідйомністю 32 і 50 т, КМУ-ПГ з гідроприводом. Ключі КМУ широко застосовуються при ремонті свердловин з заглибними відцентровими електронасосами.
Для згвинчування і розгвинчування насосних штанг застосовуються штангові ключі АШК-Г і АШК-Т. У процесі ПРС проводяться ловильні роботи тільки в насосно-компресорних трубах. При цьому ловлять обірвані або відкручені штанги, обірваний дріт, на якому в свердловину спускаються прилади, а також обірвані шкребки та ін. Ці роботи проводяться тільки в тому випадку, коли їх тривалість набагато менша від часу підйому насосно-компресорних труб, разом з якими можна підняти на поверхню обірвані предмети.
Також при ПРС проводиться обпресовування труб, фонтанної арматури, фланцевих з"єднань фонтанної арматури, колонної головки, сальників колонної головки, експлуатаційної колони, зварного шва обсадних колон, пакера, газліфтної установки з НКТ, сальникових ущільнень кабельного вводу. Насосно-компресорні труби обпресовують як на помості, так і в свердловині. В свердловині може проводитись обпресовування всієї колони труб або поінтервальне. Останнє проводиться в процесі спуску колони НКТ в свердловину.
Для обпресовування обладнання використовують насосні агрегати типу УН1-630х700А (4АН-700), УНБ2-630, а для транспортування рідини, якщо це необхідно, — автоцистерни.
Очищають обладнання від парафіну, мінеральних солей і продуктів корозії тепловим, механічним або хімічним способом без підйому обладнання на поверхню. Проте є випадки, коли перелічені вище методи малоефективні або неефективні. В таких випадках проводять ПР. Підняті зі свердловини труби і штанги очищають від парафіну тепловим методом за допомогою нари. Для цього використовують пересувну установку типу ППУА-1200/100, ППУ-ЗМ. Штанги можуть бути очищені від парафіну також механічним способом з допомогою спеціальних шкребків.
При видобутку обводненої нафти на підземному обладнанні можуть відкладатися мінеральні солі (гіпс, ангідрит, карбонат кальцію, сульфат барію). Основними методами боротьби з відкладанням мінеральних солей є хімічні, які застосовуються як для запобігання відкладанню солей, так і для їх розчинення.
З метою запобігання відкладанню солей у привибійну зону пласта закачують інгібітор відкладання солей, який адсорбується на поверхні породи. В процесі відбирання рідини зі свердловини відбувається його поступова десорбція і винесення потоком рідини, що запобігає відкладенню солей. Періодичність закачування інгібітора в привибійну зону залежить від його властивостей, закачаного об"єму і швидкості виносу з пласта на поверхню.
Якщо солі все ж відклалися на підземному обладнанні, то їх видаляють шляхом закачування в свердловину розчинника. При неможливості розчинити солі підземне обладнання піднімають на поверхню і очищають його від солей хімічним або механічним способом. У випадку, якщо ні один з цих способів не ефективний, в свердловину спускають нове обладнання.
Промивання вибою свердловини проводять з метою очистки стінок привибійної зони пласта і з метою ліквідації піщаних пробок. Перший вид належить до поточних ремонтів, а другий - до капітальних.
Процес промивання вибою свердловини з метою очищення від забруднення стінок і перфораційних отворів полягає у використанні струменя рідини, яку закачують у свердловину, для відриву посторонніх частинок від стінок свердловини і виносу їх на поверхню. Для промивання використовують таку саму рідину, що і для глушіння. При інтенсивному поглинанні застосовують нафту, аеровані рідини і піни. Перед початком промивання уточнюють схему обв'язки гирла свердловини. До початку промивання заміряють вибій свердловини. Насосно-компресорні труби, які спускають у свердловину для промивання вибою, заміряють, уважно перевіряють стан гирла свердловини, справність наземних споруд, підіймального і промивального агрегатів, автоцистерн, а також підбирають
відповідний інструмент, пристосування і матеріали.
Промивання буває пряме, зворотне і комбіноване. При прямому промиванні рідину нагнітають в насосно-компресорні труби, при зворотному - в затрубний простір, а при комбінованому напрям руху рідини періодично змінюють.
Рідину в свердловину нагнітають з допомогою промивальних агрегатів, які являють собою насос, змонтований на тракторі або автомобілі. Для промивання свердловин застосовують промивальні агрегати Азінмаш-32М, Азінмаш-35А і установку промивальну УН1Т-100x200.
Замінюють обладнання гирла свердловини побіжно з виконанням інших робіт, які є основними при поточному ремонті (заміна насоса, заміна НКТ і т.п.), і спеціально, коли заміна обладнання гирла є метою ПРС. В обох випадках обладнання готують, комплектують і перевіряють на герметичність в умовах майстерні та завозять на свердловину в зібраному вигляді.
На свердловинах, які експлуатуються механізованим способом (ЕВН, ШСН), заміну гирлової обв'язки чи фонтанної арматури проводять тільки при поточному ремонті. На фонтанних і газліфтових свердловинах необхідність в ремонті з метою заміни фонтанної арматури з використанням ПРС виникає тоді, коли негермётична центральна засувка. Після основних робіт випробовують функціонування насосів (ЕВН, ШСН) і виконують завершальні роботи. Проводять їх у зворотному порядку до підготовчих робіт. Все те, що під час підготовчих робіт монтувалося, при кінцевих демонтується, і навпаки. Кінцеві роботи завершуються прибиранням і вирівнюванням території навколо свердловини.
