Реалізація бази даних у форматі обраної СУБД

Перелік позначень та скорочень

АС – активна система;

АЭ – активний елемент;

БД – база даннях;

ІС – інформаційна система;

ВФ – виробнича функція;

ТАС – теорія активних систем;

ЭМИ – электро-магнітне випромінювання;

BDE – Borland Database Engine;

COM – Component Objects Model;

DSS – Decision Support System;

MRP II/ERP – Manufacturing Resource Planning /Enterprise Resource Planning;

UML – Unified Modeling Language.

 

Вступ

 

Методичні вказівки для виконання курсової роботи з курсів «Організація баз даних та знань» та «Бази даних» призначені для студентів, що навчаються за напрямом «Обслуговування програмних систем та комплексів» та «Розробка програмного забезпечення». Виконання курсової роботи повинно забезпечити закріплення теоретичних знань і практичних навичок, отриманих при вивченні лекційної та практичної частин дисципліни. У методичних вказівках розглянуті основні питання, пов'язані з виконанням курсової роботи, оформленням записки по курсовій роботі, захистом курсової роботи.

 

МЕТА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Метою виконання курсової роботи є проектування, розробка бази даних та реалізація запитів, тригерів, представлень, хранимих процедур відповідно заданої предметної області. У процесі виконання курсової роботи студент повинен отримати навички, які в подальшому дозволяти йому вирішувати наступні задачі:

- досліджувати предметну область, що була задана;

- розробляти модель даних, придатну для подальшої її реалізації йз застосуванням СУБД реляційного типу;

- застосовувати сучасні CASE-засоби для вирішення завдань моделювання даних;

- документувати розроблену модель даних;

- вміти обирати СУБД та обґрунтовувати цей вибір;

- розробляти на основі моделі даних базу даних з урахуванням вимог обраної СУБД;

- створити необхідні запити, тригери, представлення, хранимі процедури;

- документувати розроблену базу даних

 

Тематика курсових робіт

Загальною темою курсової роботи є „Проектування та розробка бази даних”. Найменування й характеристика предметних областей у всіх студентів різні, що забезпечує різні проекти.

Вибір предметної області можуть здійснювати як самі студенти так і викладач, вимогою є ті, щоб тими не повторювались протягом 3-х років, а область була досить актуальна. Як приклад тема курсової роботи для конкретного студента записується так: «Проектування та розробка бази даних для театрів міста Харків».

Студенти можуть отримати й нестандартні тими, для реальних проектів, творчих робіт. Наприклад: «Розробка інформаційної системи обліку студентів навчального заставі»; «Розробка інформаційної системи обліку кадрів та інші, що забезпечують достатній обсяг, зміст та актуальність.

 

Вихідні дані до курсової роботи

 

Вихідними даними до курсовї роботи є: вихідний опис предметної області в словесній формі або в табличній. Відповідно до предметної області вибираються запити, представлення й тригери, які необхідно реалізувати.

На базових вихідних даних ґрунтуються подалі проектування та розробка.

 

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Аналіз предметної області

У рамках аналізу предметної області виконується збирання та аналіз інформації про ту частину підприємства, робота якої буде підтримуватися за допомогою додатку бази даних, який буде створюватися. (Див. приклад опису ПрО «Навчальний процес на кафедрі» в Дод. 1).

Інформація може бути зібрана наступними способами:

- шляхом опитування окремих співробітників підприємства, особливо спеціалістів у найбільш важливих галузях його діяльності;

- за допомогою спостережень за діяльністю підприємства;

- шляхом вивчення документів, особливо тихнув, які застосовуються для збирання або представлення інформації;

- за допомогою анкет, призначених для збирання інформації в широкого кола користувачів;

- за рахунок використання досвіду проектування інших подібних систем і т.д.

На підставі зібраної інформації визначаються основні вимоги користувачів до системи, що буде створюватися. Зібрана інформація є основою для проектування бази даних. Збір та аналіз інформації є попереднім етапом концептуального проектування бази даних, у ході якого специфікації вимог користувачів аналізуються з метою виявлення усіх необхідних подробиць. Об'єм зібраних даних суттєво залежить від суті проблеми, що потребує автоматизації, та діючих бізнес-правил підприємства.

На цьому етапі необхідно:

1) проаналізувати основні інформаційні об'єкти і процеси обробки даних в досліджуваній ПрО;

2) розробити систему бізнес-правил (business rules), яким повинен відповідати процес обробки інформації в розроблюваної ІС - див. приклад у Дод. 2, п. (а);

3) скласти глосарій проекту (project glossary) - див. приклад у Дод. 2, п. (б).

Результатом цього етапу виконання курсової роботи є:

- перелік основних задач обробки даних, які має реалізувати створювана ІВ, представлений;

- опис системи бізнес-правил для даної Про;

- глосарій проекту.

 

Розробка моделі даних

У рамках цього етапу повинні бути реалізовані основні фази проектування бази даних: концептуальне, логічне та фізичне проектування. На фазі концептуального проектування бази даних винна бути створена концептуальна модель даних предметної області, яка є цілком незалежною від будь-яких деталей реалізації. До таких деталей, зокрема, відносять: обраний тип СУБД; склад програм додатку; мова програмування, яка використовується; конкретна обчислювальна платформа та будь-які інші фізичні особливості реалізації. Таким чином, на фазі концептуального проектування створюється концептуальне уявлення бази даних, яку включає визначення типів найважливіших сутностей та існуючих між ними зв'язків. Для реалізації концептуальної моделі даних у рамках даної курсової роботи можливо застосування моделей даних, що базуються на нотації ER/EER, IDEF1X і т.п.

Важливою особливістю фази концептуального проектування є аналіз складу бізнес-процесів предметної області, що розглядається, структури шкірного бізнес-процесу, використання різної інформації при функціонуванні шкірного бізнес-процесу.

Фаза логічного проектування бази даних полягає в перетворенні концептуальної моделі даних у логічну модель даних предметної області з урахуванням обраного типу СУБД (наприклад, передбачається застосування реляційної СУБД). Логічна модель даних є джерелом інформації для фази фізичного проектування. Вона надає розроблювачу фізичної моделі даних засоби проведення всебічного аналізу різних аспектів роботи з даними, що має дуже важливе значення для вибору дійсно ефективного проектного рішення. Для реалізації логічної моделі даних у рамках даної курсової роботи рекомендується застосування моделей у нотації IDEF1X. При цьому винна бути перевірена відповідність логічної моделі вимогам нормалізації. Фаза фізичного проектування бази даних передбачає прийняття розроблювачем залишкового рішення про способи реалізації бази даних, якові буде створено. Тому фізичне проектування обов'язково виконується з урахуванням усіх особливостей СУБД, яка використовується. Між фазами фізичного й логічного проектування завжди є певний зворотній зв'язок, у зв'язку з чим рішення, що були прийняті на фазі фізичного проектування з метою підвищення продуктивності системи, що розробляється, можуть потребувати деякого перегляду логічної моделі даних. Для реалізації фізичної моделі даних у рамках даної курсової роботи рекомендується застосування моделей у нотації IDEF1X (Додаток 4).

 

Реалізація бази даних у форматі обраної СУБД

 

Реалізація бази даних у форматі обраної СУБД завершує фазу фізичного проектування. База даних у форматі обраної СУБД створюється шляхом або генерації її на основі моделі даних (за допомогою CASE-засобу ERWin або інших подібних засобів), або вручну. Структура створеної бази даних винна повністю відповідати розробленим моделям даних.