Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування

На етапі даталогічного проектування здійснюється перехід від інфологічної моделі ПО до логічної (даталогічної) моделі, яка підтримується засобами конкретної СКБД. Процес переходу від інфологічної до даталогічної моделі називається відображенням.

Даталогічна модель являє собою базу даних, структуровану на логічному рівні та орієнтовану на конкретну СКБД. Перш ніж виконати даталогічне проектування, необхідно вибрати СКБД. Кожна конкретна система накладає ряд обмежень на побудову логічної моделі даних, тому насамперед необхідно вивчити специфіку та особливості СКБД, виявити всі фактори, які можуть вплинути на логічну модель БД.

Основними факторами, що впливають на даталогічне проектування з боку СКБД, є:

1. Тип логічної моделі, що його підтримує вибрана СКБД. Зараз найпоширенішими на ринку програмних засобів і в практиці автоматизації економічних розрахунків є реляційні СКБД. Крім реляційних моделей, існують єрархічні та мережеві моделі баз даних.

2. Особливості фізичної організації даних у середовищі вибраної СКБД. Наприклад, у СКБД Paradox чи dBASE-системах база даних організована у вигляді набору взаємозв'язаних файлів форматів DT і DBF. Усі інші об'єкти, такі як форми та звіти, також зберігаються в окремих файлах. У середовищі СКБД Microsoft Access усі дані та інструментальні засоби роботи з ними зберігаються в єдиному файлі бази даних. Тому при проектуванні БД потрібно знати не лише правила побудови логічної, а й особливості фізичної організації бази даних.

3. Кількісні обмеження, які накладає СКБД (наприклад, кількість рівнів ієрархії в єрархічних моделях, можлива кількість полів, записів, файлів тощо). Усе ще не знайдено формалізованих методів, які б давали змогу однозначно виконати даталогічне проектування. Тому його результат багато в чому залежить від уміння та рівня кваліфікації спеціалістів, які здійснюють проектні розробки.

У результаті даталогічного проектування можна отримати кілька варіантів побудови логічної моделі даних. Тому важливим моментом є оцінка отриманих моделей і вибір найоптимальнішо-го варіанта.

Отриманий результат передусім потрібно оцінити з позицій відповідності наявним машинним ресурсам. У разі невідповід- ності цим обмеженням потрібно здійснити перепроектування БД. Крім того, на отриманій моделі необхідно перевірити умови виконання всіх запитів користувачів і вимог прикладних програм, тобто умову адекватності логічної моделі інформаційній моделі предметної області.

Критерії вибору СУБД.

Забезпечення дієздатності підприємства, фірми, банку та їх можливості вижити в сучасних умовах багато в чому залежить не тільки від наявних ресурсів та кадрів, а й від рівня забезпеченості сучасними технологічними засобами. Дуже важливою складового сучасних інформаційних технологій є СКБД. Вибір СКБД — це складна задача, яка передує даталогічному проектуванню і при розв'язанні якої потрібно оцінити дуже багато факторів. Насамперед потрібно вміти спрогнозувати перспективи розвитку того підприємства чи фірми, для якого робиться цей вибір з погляду розширення функцій і задач, а також потрібно вивчити ринок програмних засобів. Вибираючи СКБД треба передусім орієнтуватись на серверні СКБД

Охарактеризуємо основні фактори, що впливають на вибір СКБД.

Операційне середовище. Переважна більшість систем має кілька версій, можуть працювати в різному операційному середовищі (UNIX-Solaris, Windows NT Server, Windows 2000 чи Linux). Винятком є лише Microsoft SQL Server, яка працює лише на одній платформі Windows.

Вибираючи СКБД, слід також пам'ятати і враховувати те, що є дві платформи: системи, орієнтовані на використання операційної системи ДОС, і системи, орієнтовані на UNIX. UNIX-системи, виходячи з аналізу динаміки росту ринку і доходів від ліцензування (за матеріалами зарубіжних видань), лідирують на ринку програмних продуктів.

Операційну систему вибирають у тому разі, якщо розробки лише плануються.

1. Загальні характеристики. До цих характеристик належать тип ЕОМ, операційне середовище, тип логічної моделі бази даних, кількісні обмеження СКБД (максимальне число записів у файлі та його максимальний обсяг, максимальне число індексів на один файл БД, максимальна кількість одночасно відкритих таблиць тощо), наявність русифікованої версії, фірма-виробник, обсяг оперативної пам'яті для системи, необхідність використання постійної пам'яті, тип системи (відкрита, закрита), мова системи (власна, СІ, Паскаль та ін.), кількість версій, що свідчить про попит на систему і спроби виробника вдосконалити систему, наявність версії, що підтримує розподілену базу даних.

2. Управління даними. До цих факторів належать:

• можливість підтримувати записи змінної довжини, багатозначні атрибути і двоспрямовані зв'язки;

* наявність засобів автоматизації проектування;

• підтримка та автоматизоване ведення словника даних;

* автоматизоване протоколювання роботи системи (фіксація часу, паролів користувачів і стану системи при вході в БД і виході з неї, статистика роботи системи тощо);

• наявність засобів контролю з боку системи за внесенням змін з погляду збереження посилкової цілісності;

* наявність засобів автоматизованого відновлення й захисту інформації (криптографування, шифрування даних тощо);

* резервне копіювання даних і журналів трансакцій;

* обслуговування реплікацій, тобто гарантоване копіювання змін з одної БД в інші і синхронізація даних. Цей фактор важливий для територіально розгалужених організацій, орієнтованих на децентралізовану обробку даних з використанням декількох серверів;

• забезпечення паралельної обробки даних. Сервери, які підтримують паралельну обробку даних, дозволяють кільком процесорам звертатися до однієї БД, що забезпечує високу швидкість обробки трансакцій.

3. Засоби підтримки прикладного програмного забезпечення. До цих параметрів належать:

• підтримка OLAP-технологій. Деякі фірми виробники сервер-них СКБД пропонують окремі OLAP-сервери (ORACLE, Informix) чи включають їх до складу реляційних баз даних (Microsoft SQL Server 7.0), або ж надають можливість будувати багатовимірні сховища на базі даних інших СКБД (Microsoft SQL Server Extensional, Sybase Adaptive Server IQ). На цей фактор слід звертати увагу в тому випадку, якщо в подальшому планується створення сховища даних і систем підтримки прийняття рішень;

* підтримка розподілених запитів і трансакцій. Цей фактор враховується в тому випадку, якщо планується наявність кількох серверів БД;

• наявність мови запитів на базі SQL чи іншої мови;

• наявність генератора програм і генератора звітів;

* можливість захисту програмного продукту;

• наявність власного редактора;

• можливість підтримувати віконний інтерфейс;

* підтримка власних і чужих засобів розробки.

» Засоби підтримки роботи в мережі. Параметрами, які визначають можливість роботи в мережі, є такі:

• можливість роботи в глобальній мережі;

* можливість роботи в локальній мережі;

* наявність автоматизованих засобів стеження за узгодженістю та цілісністю даних мережі при колективному використанні даних (фотографування стану даних чи інші засоби). Дію цього механізму можна пояснити так. На початку виконання запиту роблять копії («фотографії») всіх файлів, які беруть участь в його реалізації. Таким чином можна виконувати запити будь-якої складності, оскільки всі коректури, внесені іншими користувачами в файли БД протягом виконання запиту, не впливають на його результат;

* наявність механізму встановлення замків чи виконання захоплень при паралельному внесенні змін у файли БД. Замок чи захоплення встановлюється на файл БД на період внесення змін одним користувачем. Замок захищає лише від паралельного внесення змін; файл доступний для проведення всіх інших операцій;

• механізм стеження за часом виконання трансакцій. Цей механізм необхідний для попередження зависання системи при колективному використанні даних. Якщо ліміт допустимого часу для виконання трансакції вичерпано, то її відмінюють, і БД повертається в початковий стан;

«підтримка WEB-технологій.

Вартість системи. Вартість системи залежить від фірми виробника і виду СКБД та кількості її інсталяцій. Вартість повнофункціональної СКБД коливається у межах 500—1000 у.о., вартість сервера — від кількох сот до п'ятисот тисяч у.о.