Документознавча концепція М. С. Слободяника

Професор М. С. Слободяник заслуговує велику увагу на концепцію документознавства в Україні. Він вважав, що документознавство є комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, що формують документу інфраструктуру суспільства.

Професор виділяє інтегруючу наукову дисципліну документологію, яку ділить на такі частини як: теорія документознавства, документ і документная інфраструктура суспільства, історія документа і документознавства.

М. С. Слободяник визначав об’єктом документології «Документ-Користувач», який передбачає дослідження документа в широкому значенні, як основного змістовного елемента документної інфраструктури суспільства. Предметом виділив закономірності функціонування документів і документоутворень як каналів соціальних комунікацій, що орієнтовані на задоволення потреб суспільства та користувачів у поточній і ретроспективній документній інформації.

Науковець визначив документологію, як теоретичну частину комплексу наукових дисциплін про документ, що досліджує проблеми класифікації документів, їх типи та види. Професор виділяв документологію, як наукову дисципліну про документ, що досліджує проблеми класифікації документів, їх види та типи.

«Інші документознавчі дисципліни М. С. Слободяник називає спеціальними: теорія документальних комунікацій, теорія документних потоків, документне фондознавство, електронне документознавство, управлінське документознавство, теорія та історія діловодства. Одна частина цих дисциплін сформована ним відповідно до проблем, що вивчаються; друга частина - за видами документів» [4].

Вчений зазначає, що важливою ознакою, за якою може формуватись самостійна документознавча наукова дисципліна є її функціональна орієнтація на задоволення специфічних потреб суспільства й особливості у відокремлених групах документів, що потребують дослідження.

М. С. Слободяник обгрунтував, що суттєвими якостями, що можуть забезпечити документознавству високий рівень її автономності й можливість того, що відбудеться вихід з кризи є можливість формувати власний предмет і встановити зв’язки з науками, що не входять в структуру документознавства.

М. С. Слободяник визнає фундаментальну щодо документознавства науку це інформаціологію. Професор «характеризує документологію як наукову та навчальну дисципліну, яка суттєво відрізняється від традиційного документознавства. Професор вважає її інтегрованою науковою дисципліною, що має відчутний характер та відмічає збагачення об’єкта науки за рахунок документної інфраструктури суспільства, що дозволяє вивчати особливості документної діяльності у різних соціальних сферах та інституціях» [2].

Також, М. С. Слободяник вважав основним результатом документознавчих розвідок те, що вони повинні стати новим знанням з історії та теорії документа та документознавства. Це допоможе досягти можливості віднесення загальної теорії документа як до історичних, так і до інформаційних або соціально-комунікаційних наук.

ВИСНОВКИ

Досліджуючи тему «Життєвий та творчий шлях Слободяника Михайла Семеновича» було вирішено поставлені завдання, а саме:

1) Досліджено життєвий шлях професора М. С. Слободяника.

2) Охарактеризовано внесок професора М. С. Слободяника у сучасне бібліотекознавство.

3) Досліджено внесок професора М. С. Слободяника в сучасне документознавство.

4) З’ясовано вплив професора М. С. Слободяника в сучасне бібліотекознавство та документознавство в Україні.

Професор Слободяник Михайло Семенович – доктор історичних наук (1995), професор (1997), директор Інституту державного управління та інформаційної діяльності Національної академії керівних кадрів і мистецтва. М. С. Слободяник зробив дуже великий внесок в розвиток бібліотекознавства та документознавства в Україні.

В сфері бібліотекознавства, вчений дуже плідно досліджував наукову бібліотеку, яка описується в його праці «Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій в період освоєння інформаційних технологій». В ній М. С. Слободяник звернув увагу на систему, структуру, функції та модель наукової бібліотеки. Також вивчав стратегічні напрями прориву в бібліотекознавстві, які описані в його роботі «Бібліотечна справа України: стратегічні напрями прориву». В ній фахівець дослідив та запропонував рекомендації для реалізації стратегічних напрямів розвитку в українському бібліотекознавстві. Вивчаючи проблему електронної бібліотеки М. С. Слободяник писав свої міркування в праці «Формування електронної бібліотеки як бібліотекознавча проблема», де зазначив визначення, класифікації, стан організації роботи та проблематику електронної бібліотеки в Україні. В праці «Базова модель бібліотеки як соціально-комунікаційної інституції» професор дослідив та представив власну модель бібліотеки, в якій виділив та описав чотири елементи - інформаційний потенціал, інформаційна діяльність, комунікаційний процес та управління.

В сфері документознавства М. С. Слободяник вивчав проблеми документологічних досліджень, які описав в своїй роботі «Проблемне поле документологічних досліджень». В ній професор досліджував перш за всього проблеми у вивченні документної інфраструктури суспільства, науки про документ та безпосередньо документа. Вивчаючи різні напрями українського документознавства М. С. Слободяник описав свої дослідження в праці «Основні напрями розвитку документознавства в сучасній Україні». Також варто зазначити його роботу «Структура сучасного документознавства в Україні», де фахівець запропонував власну структуру, визначив об’єкт, предмет та дослідив теорію документних потоків та комунікацій, документне фондознавство, електронне документознавство та управлінське документознавство. Також, на розвиток документознавства вплинула концепція М. С. Слободяника, де фахівець досліджує документологію, визначає об’єкт та предмет документології, визнає фундаментальну щодо документознавства науку це інформологію тощо.

За ініціативою М. С. Слободяника організовані та результативно працюють аспірантура і спеціалізована рада із захисту кандидатських дисертацій із спеціальності «Документознавство, архівознавство». Під науковим керівництвом М. С. Слободяника захистили кандидатські дисертації чимало фахівців.

Вибрані праці яскраво відображають плідний шлях становлення та формування вченого, його ґрунтовний внесок у розвиток бібліотекознавства, документознавства та теорію соціальних комунікацій.