Проблемне поле документологічних досліджень

Професор М. С. Слободяник плідно досліджував проблеми документологічних досліджень. В сучасному документознавстві обговорюється багатьма фахівцями про перейменування науки про документ в и широкому контексті в документологію та про зберігання за наукою про управлінську документацію назвою – документознавство. Професор розглядав документологію як теоретичну частину цілісної науки про документ – документознавства, яка вивчає документ як основний елемент документної інфраструктури суспільства в широкому контексті. Відповідно до розробки Михайла Семеновича інформаційним підходом науки про документ має складний об’єкт – Документ – Споживач. Її предметом є закономірне функціонування документів та документостворення, як каналів документальних комунікацій, орієнтованих на задоволення потреб суспільства в цілому і конкретного користувача в поточній і ретроспективній документній інформації. Запропонований об'єкт і предмет підкреслюють визначальну роль змістовної інформаційної складової документа, що дає підстави вважати інформологію фундаментальною наукою для документознавства.

Професор Михайло Семенови ділить документологію (теорію документознавства) на дві складові – загальну та галузеву, які відрізняються одна від одної змістовною частиною документів, документним потоком та документостворенням (мікропотоків, масивів, ресурсів, фондів), орієнтованих на задоволення універсальних та галузевих інформаційних потреб користувачів.

Крім цього науковець загальну та галузеву документологію ділить на фундаментальну та прикладну складові, які в свою чергу складаються з теоретичної та історичної частини.

Перш за всього в проблемному полі документологічних досліджень виділяється вивчення документної інфраструктури суспільства, науки про документ та безпосередньо документа. Першочерговим є розвиток категоріально-понятійного апарату науки. В цій проблематиці пріоритетне значення має обґрунтування базового, найбільш широкого поняття документа і визначення на цій теоретичній базі основних видів документів, які відносяться до архівної, діловодної, інформаційної та іншим видам діяльності.

«Фундаментальними проблемами документології є обґрунтування структури та функцій науки про документ і визначення її місця в системі наук; розробка теоретико-методологічного інструментарія; визначення та обґрунтування законів і закономірностей нашої науки; формування цілісної системи знань про документ, його функції, структуру, ознак та властивостей; класифікація і типологія документів і документостворення та проведення документологічного та інформаційного аналізу виділених груп» [20].

М. С. Слободяник досліджував чимало загальних теоретичних проблем в документології. Серед них такі як: обґрунтування суті, властивостей, структури і функцій документних потоків, їх класифікація і комплексний аналіз виділених груп, визначення та обґрунтування загальних закономірностей і особливостей функціонування документних потоків; системне дослідження світового, національного, галузевих потоків і проблемно-тематичних мікропотоків документів; проведення моніторингу документних потоків; обгрунтування специфіки потоків і масивів управлінських документів і розробка теоретико-методичного інструментарію їх багатоаспектного аналізу; розробка і реалізація моделей документних потоків і масивів.

Також варто зазначити, що Михайло Семенович виділяв, що документологія займається вивченням інформаційних ресурсів як частини документної інфраструктури суспільства; формування інформаційного суспільства, яке актуалізує комплекс досліджень електронних документів в широкому значенні (електронні публікації та електронна документація); дослідженням проблем традиційного (управлінського) документознавства; вивченням історії науки про документ та багато інших проблем.

М. С. Слободяник зазначав, що проблемне поле прикладних досліджень, які впливають на практику мають такі проблеми як: розробку науково-обґрунтованого інструментарія управлінської документації, стандартизація та уніфікація процесів діловодства та їх технології в традиційному та електронному форматах.

Також, Михайло Семенович обґрунтував, що основними прикладними проблемами дослідження електронних документів є: організація електронного документообігу; стандартизація, уніфікація і регламентація процесів створення, реєстрації, поширення і збереження електронної документації; теоретичного та організаційно-технологічні основи формування електронних архівів та бібліотек.

Серед прикладних проблем традиційного документознавства, які повинні отримувати подальший розвиток, професор виділив такі проблеми: розвиток державної політики у сфері діловодства та управління документацією та її законодавче та методичне забезпечення; розвиток державною класифікацією документації та розробка типологічної схеми службової документації; подальша уніфікація діловодних процесів і форм службової документації; розвиток науково-методичних основ розробки номенклатури справ і проведення експертизи цінності службової документації; теоретико-методичне забезпечення розвитку систем електронного діловодства.

«Інфраструктурний характер діловодства обумовлює його практичне значення для різних галузей, що є об'єктивною передумовою розвитку галузевої документології. Важливими умовами розвитку цього перспективного напряму виступають також особливості галузевих потоків і масивів документів та структура і зміст інформаційних потреб користувачів» [20].

М. С. Слободяник дійшов до висновку, що його дослідження буде сприяти уточненню та розширенню проблемного поля документологічних досліджень та зберіганню цілісності науки про документ.