ВСТУП
Термін «public relations» (в перекладі з англійської мови – «зв'язки з громадськістю») вперше ввів у обіг президент США Т. Джефферсон в 1807 році, замінивши їм вираз «стан думки» у сьомому зверненні до Конгресу. І подібна заміна вельми характерна оскільки наочно свідчить про те широкому аспекті явищ, які характеризуються поняттям паблік риленшнз або зв'язки з громадськістю.
Дійсно, сьогодні під паблік рилейшнз розуміють найважливішу функцію управління в бізнесі, політиці, державному управлінні та ряді інших сфер життєдіяльності суспільства, мета якої – сприяти встановленню та підтримці взаємовигідних зв'язків між організацією і громадськістю, від якої залежать успіхи або невдачі цієї організації. Таким чином, у сферу паблік рілейшнз входить регулювання величезного комплексу взаємовідносин, що виникають у суспільстві між різними організаціями, компаніями, фірмами, підприємствами і групами громадськості, тобто практично всім населенням.
Саме паблік рілейшнз у демократичному суспільстві і є сукупністю методів і технологій, які дозволяють впливати на формування, зокрема, громадської думки в ньому. Тому PR нерідко називають наукою управління громадською думкою (на відміну від соціології як науки вивчення, дослідження громадської думки). Якщо тепер уявити паблік рілейшнз як сукупність методів і технологій, що дозволяють здійснювати вплив на громадськість і громадська думка, то стає цілком зрозумілою, по-перше, роль PR у регулюванні відносин організації і громадськості (тобто застосування різних методів і технологій, що дозволяють оптимізувати ці відносини). По-друге, інтерес широкої громадськості до методів і технологій паблік рілейшнз. Адже вони мають безпосередній вихід на практику, зокрема, в ході проведення виборчих кампаній.
Таким чином, тема творчо-пошукової роботи є актуальною, так як саме зараз зростає конкуренція між закладами ресторанного господарства.
Об’єктом дослідження є процес організації надання ресторанних послуг кафе-баром «Джеронімо» (м. Кривий Ріг).
Предметом дослідження є використання PR-технологій послуг в контексті підвищення їх впливу на імідж закладу рестранного гсподарства.
Мета дослідження – розробити методи PR-технологій для модифікації та корекції іміджу кафе-бару «Джеронімо».
Для забезпечення виконання мети було виконано наступні завдання:
| · розглянуто сучасний стан PR у світі та в Україні; |
| · визначено сутність іміджу та його різновиди; |
| · визначено методи паблік рілейшнз; |
| · проаналізовано основні проблеми та технології конструювання іміджу; |
| · визначено задачі PR в процесі корекції, модифікації іміджу; |
· надано характеристику кафе-бару «Джеронімо»;
· проаналізовано PR діяльність кафе-бару «Джеронімо»;
· визначено методи паблік рілейшнз для підвищення іміджу кафе-бару «Джеронімо».
Інформаційною базою для написання творчо-пошукової роботи були законодавчі акти України, статистична та інша звітність ресторанного підприємства, навчальні посібники, статті з періодичних видань та електронні ресурси Інтернету.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Сучасний стан PR-технологій у світі та в Україні
Слідом за активним розвитком PR в США (а за різними оцінками, в країні працює понад 5000 агентств з числом фахівців понад 160000), паблік рілейшнз з 30-х років минулого століття почав активно розвиватися в західноєвропейських країнах, зокрема, Англії, Франції, Німеччини, Голландії, Австрії, Греції, Іспанії, а також у Канаді.
У зв'язку з необхідністю координації діяльності в області паблік рілейшнз, відпрацювання та закріплення її основних принципів у 1955 році у Лондоні була заснована МАПР (Міжнародна асоціація паблік рілейшнз), яка в даний час є досить впливовою організацією. У 1961 р. на Генеральній асамблеї МАПР у Венеції був прийнятий Кодекс професійної поведінки МАПР, а в 1965 році «Афінський кодекс», який вважається своєрідною моральною хартією PR. Також створена Європейська конфедерація PR.
МАПР проводить постійні конференції, видає літературу з паблік рілейшнз, журнал «International Public Relations Review», який є офіційним органом МАПР. У цілому розвиток паблік рілейшнз в демократичних державах Європи та інших континентів здійснюється ефективно і з прискореними темпами.
По-іншому складалася справа з розвитком паблік рілейшнз у колишніх республіках Радянського Союзу, нині незалежних державах. По-перше, як вже зазначалося, були відсутні соціальні основи розвитку PR, оскільки органи управління в тій чи іншій ситуації постійно і ретельно контролювали людину, суспільство в цілому і не було ніякої необхідності використовувати піарівські технології. По-друге, на відміну від інших галузей знань (наприклад, маркетингових досліджень, куди після перебудови прийшли соціологи і психологи), виявилося, що кадри для піарівською роботи відсутні. Цікаво, що і сьогодні в Україні відсутня підготовка кадрів за спеціальністю «паблік рілейшнз», лише кілька вузів випускають молодих людей з відповідною спеціалізацією (при основній спеціальності «Міжнародні відносини», «Референт-перекладач», «Менеджер персоналу» та деяких інших).
По-третє, в Україні, навіть порівняно з Росією, відсутні економічні, матеріальні основи розвитку PR. Зазвичай, особливо коли мова йде про країни з нерозвиненою ринковою економікою, першим «поштовхом» до широкого розвитку паблік рилейшнз стає його активне використання в політиці, в організації виборчих кампаній – в першу чергу. Тому, зокрема, в Росії, де до недавнього часу вибори в суб'єктах федерації проводилися практично безперервно, пройшли становлення і перший етап розвитку десятки серйозних піарівських служб, серед яких, зокрема, такі, що отримали визнання і, часто працюють в Україні, як «Фонд ефективної політики» (Р. Павловський), «ІМІДЖ-контакт» (А.Ситніков), «Нікколо-М» (В. Мінтусов) та інші. Поступово, заклавши серйозну кадрову і матеріальну базу, подібні служби переходять до виконання замовлень в області бізнес-піару, кризового піару і т. д.
В Україні ж до сьогоднішнього дня подібні об'єктивні передумови для розвитку піару, на жаль, відсутні. Виборчі кампанії проводяться рідко і практично в один і той же час (в результаті створені піар-служби «простоювати» протягом декількох років). Що ж стосується замовлень на організацію PR в бізнесі, то вони виникають надзвичайно рідко, з одного боку, тому що подібні роботи дуже дороги, з іншого – український бізнес ще слабо розрізняє рекламу і піар і тому частіше використовують більш дешеві і «приземлені» рекламні кампанії.
Тому сьогодні можна говорити лише про невеликому числі країн PR-структур в Україні (при тому, що в Інтернеті з'явилися десятки фірм і компаній, в назвах яких міститься слова «імідж» та «піар», але насправді в кращому випадку вони займаються рекламною діяльністю). Це в першу чергу служба «Publicity Creating», створена в 1997 р.; «Бюро маркетингових технологій»; Харківське PR-агентство «Ім'я», Дніпропетровська PR-служба «Третій сектор» і деякі інші. Більш детальну інформацію по даній проблемі можна отримати з публікацій почав виходити в Україні журналу «PR-менеджер». В Україні також створені і функціонують дві організації, що об'єднують фахівців, що працюють в галузі паблік рилейшнз: Українська асоціація зі зв'язків з громадськістю (УАСО) і Українська ліга зі зв'язків із громадськістю (PR-ліга).
