ІІІ. Соціокультурна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу(протягом року) Держава Україна, її столиця. Характерні особливості державних символів України. Рідний край: місце розташування на території України (Закарпаття, Буковина, Крим та ін.), природа, вулиці і майдани, пам’ятні місця. Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін. Історичне минуле України доби Київської Русі. Відомі люди України минулого і сьогодення. 2. Фольклорні твори великої і малої форм(протягом року) Читання й інсценування уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів, головної думки казки. Відгадування, вивчення і складання загадок. Вивчення дитячих пісень, колискових, колядок, щедрівок, посівалок, ознайомлення з особливостями їх уживання. Ознайомлення з народними прикметами. Читання й аналіз доступних народних приказок. 3. Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року) Ознайомлення з українськими формулами мовленнєвого етикету розмовного стилю. Використання українських формул мовленнєвого етикету з урахуванням віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування. Ознайомлення з дотриманням правил етикету в громадських місцях. 4. Соціальні ролі(протягом року) Ставлення до членів сім’ї. Стосунки в школі. Правила етикетної поведінки в громадських місцях (кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі). Правила поведінки на природі. Ставлення до природи

Учень (учениця): знає і розповідає про походження назви держави і її столиці; описує усно прапор і герб України; знає напам’ять державний гімн; розповідає усно прорідний край, його природу; записує власні назви рідного міста чи села (назви вулиць, майдану, річки тощо); записує свою домашню адресу; розповідає про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.); знає і розповідає про Київську Русь, найвідоміших її князів (Ярослава Мудрого, Володимира Великого, княгиню Ольгу та ін.); знає імена окремих найвідоміших українських письменників, поетів, художників тощо. Учень (учениця): виразно читає, розповідає і бере участь в інсценуванні українських народних казок; визначає позитивних і негативних персонажів, головну думку казки; відгадує доступні загадки, знає напам’ять окремі з них; робить спроби самостійно складати найпростіші загадки про конкретні предмети, називаючи їх ознаки; знає напам’ять дитячі пісні, колискові, колядки, щедрівки, посівалки і використовує їх під час дозвілля, ігор, свят; знає і пояснює найпоширеніші народні прикмети; пояснює значення найпрозоріших народних приказок, використовує їх у власному мовленні. Учень (учениця): знає і доцільно вживає українські формули мовленнєвого етикету розмовного стилю; знає, свідомо вживає і правильно записує відповідні українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення, запрошення у спілкуванні з людьми різного віку, статусу, родинних стосунків тощо; знає і дотримується правил етикету в громадських місцях; Учень (учениця): уникає конфліктних ситуацій зі старшими і молодшими членами родини; прагне допомагати своїм рідним; радіє успіхам і співпереживає з невдач однокласників; бере участь у класних і шкільних заходах; ставиться з повагою до вчителів, технічного персоналу школи; дотримується правил етикетної поведінки в кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі; використовує відповідні формули мовленнєвого етикету; цікавиться рослинним ітваринним світом; турбується про природу рідного краю (допомагає птахам узимку тощо); поводиться на природі так, щоб не завдати їй шкоди