Розділ 5. Будова слова. Словотвір 7 страница

3. Розкрив я очі: на небі вже зорі блідли (О.Маковей).

 

1891. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Сова ніяк заснуть не може: цикада співами тривожить (М.Годованець).

2. Гляне – холодною водою зіллє (Марко Вовчок).

3. Коли вже розповів братові аж тоді трохи полегшало (В.Козаченко).

 

1892. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Цілий день було холодно, а надвечір сонце золотом залило верхівки київських гір (С.Скляренко).

2. Тихо в селі навіть вітерець не насмілиться погасити перші дві зірки на небі (М.Стельмах).

3. Машина не заводилась: бачок був порожнім (Ю.Яновський).

 

1893. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. А дівчина була як сонце! (Марко Вовчок).

2. Тихо було в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне (М.Коцюбинський).

3. Хто хоче дійсно працювати найде всюди нагоду (М.Коцюбинський).

 

1894. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Приємно, коли яблуко про яке думали, що воно кисле, виявляється солодким (О.Довженко).

2. Осінь стояла така гарна, що жаль було засмічувати її пустим словом (М.Стельмах).

3. Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

 

1895. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. – Ну, нам не доведеться тікати, засміявся Аркадій Петрович (М.Коцюбинський).

2. – Не сумуй, я швидко повернуся – сказала Соломія і зникла в комишах (М.Коцюбинський).

3. Життя без книг – це хата без вікна (Д.Павличко).

 

1896. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. На узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка).

2. З узбічних схилів та круч сюди збігають талими та дощовими водами всі рівчаки, наносять мул і тому трава гарно росте, яро зеленіє навіть у літню спеку (О.Гончар).

3. Молодий Горпищенко-льотчик запитує батька: “Хто цей тату колодязь викопав?” (О.Гончар).

 

1897. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. А він старий сидів як за штурвалом, – в руках крутив манюньке коліща (Л.Костенко).

2. Приємно, коли весною вода заливає хату і всі бродять по воді (О.Довженко).

3. Раби це нація, котра не має Слова (О.Пахльовська).

 

1898. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Хто любить свій народ, хто бажає йому добра, той, певно, знатиме, за що узятись і як узятись, аби найбільше принести йому того добра (Панас Мирний).

2. Вранці вийшло ясне сонечко на погідне небо оглянути, що зробила ніч з землею (М.Коцюбинський).

3. Все важче знаходити квіти мед яких обіцяє бути цілющим (Л.Костенко).

 

1899. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. І, здається, з лісу вийшов на узлісся Лісовик, став, заслухався, задивився, стрепенувсь і знову зник (Олександр Олесь).

2. Видно, шляхи полтавськії і славну Полтаву (І.Котляревський).

3. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І.Нечуй-Левицький).

 

1900. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Я готовий був довіку Працювати задля краю Тільки ж бачу, що я зовсім

Мови рідної не знаю (В.Самійленко).

2. Той хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати

поваги до себе (О.Гончар).

3. “Навіщо нам ворогувати?” – казали до Овець Вовки (Б.Грінченко).

 

1901. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Рік у юності – ціла вічність, яка, здається, ніколи не кінчиться (В.Врублевська).

2. Ви певне і сонце взяли б у оренду (М.Стельмах).

3. Уже, мабуть, молебень відслужили, бо затужили дзвони, затужили (Л.Костенко).

 

1902. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. І може, тільки ця бурхлива маршова ніч здатна була викликати Брянського на одвертість (О.Гончар).

2. Що може душу сколихнуть рабу? (Л.Костенко).

3. Може в дальню дорогу послать солов’я (А.Малишко).

 

1903. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Вийшовши з церкви Кайдаш пішов до пана за грішми (І.Нечуй-Левицький).

2. Все, за що б Маланка не бралася, робила поважно (М.Коцюбинський).

3. Та, прокинувши на полу ряднину, мати лягла й сама хоч задрімати (Панас Мирний).

 

1904. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. “Треба ж іти” – схаменулась Меланія, рушаючи до хати (О.Гончар).

2. І знову не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (М.Рильський).

3. Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом (М.Коцюбинський).

 

1905. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. От може вам колись (часами це буває) розглянути старі шпаргалі прийде хіть (Леся Українка).

2. Як на дерево – шашіль, на метал – корозія, на пшеницю – кукіль, може, так насупроти майстра мусить бути і свій браконьєр? (О.Гончар).

3. І кожна мить то може буть кінцем, То може буть початком перемоги; І кожен фініш це по суті старт (Л.Костенко).

 

1906. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Летять хмарки, летять дороги, зібравши куряву під ноги (І.Драч).

2. Мотря дивлячись на сина та згадавши давнє, тихо плакала (І.Нечуй-Левицький).

3. “Скиньте мого чемодана”, – сказав скульптор, не обертаючись до тачанки (О.Гончар)

 

1907. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Ранком у поле з піснями і веселим гомоном та жартами вирушали дівчата (О.Чорногуз).

2. Світ який – ні краю ні кінця (В.Симоненко).

3. Світало. Голубі, сині, рожеві, пасма снували над горами (І.Цюпа).

 

1908. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Парубок стояв, як зачарований (В.Шевчук).

2. Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок (Леся Українка).

3. Я, як бач, знайшов собі захист і роботу (Панас Мирний).

 

1909. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Мріє, неначе сніг здалека, ночі літньої блакить (Д.Павличко).

2. І думка така, поет повинен бути людиною (В.Стус).

3. Нова школа буде неначе палац (В.Шевчук).

 

1910. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Правда, може, я сам-таки в цьому винен (О.Гончар).

2. Життя, кажуть, прожити – не поле перейти (Панас Мирний).

3. Того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

 

1911. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел (І.Франко).

2. Місяць ген-ген перейшов на другу половину неба коли ми приїхали додому (М.Стельмах).

3. Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушує собою потужні громи олімпійські (Леся Українка).

 

1912. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Офіцери зніяковіли, зворушені цією пишною зустріччю, до якої вони не звикли, і якої зовсім не ждали (О.Гончар).

2. Сумління людське, виявляється, схоже на вулик: його теж можна розтривожити (В.Скуратівський).

3. Мила моя, люба моя, Світе ясен-цвіт Я несу в очах до тебе Весь блакитний світ (В. Івасюк).

 

1913. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Як нема в голові, то й на базарі не купиш (Нар.тв.).

2. Але на жаль таких боліт у наших краях мало залишилося... (М.Хвильовий).

3. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М.Коцюбинський).

 

1914. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Усе: і небо, і перемелене на труху сіно, і тривожний крик птиці сповіщало, що літо здає ключі сумовитій осені (В.Смілянський).

2. 1 в полі, і в лісі, і в селі все затихло (О.Гончар).

3. Праця – це все: і вивчення азбуки, і написаний переказ, і прочитана книга...(Ю.Збанацький).

 

1915. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Ой чого ти дубе на яр похилився? Ой чого козаче не спиш, зажурився?

(С. Черкасенко).

2. І ми, в дитинстві до казок охочі, сміялися і плакали не раз (Л.Дмитерко).

3. Низько, над самою землею, висить велика голуба вранішня зоря (С.Скляренко).

 

1916. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Неба тут було так багато, що очі танули в нім, як в морі, та шукали за що б зачепитися (М.Коцюбинський).

2. За скелею реве море суворе, непривітне та, ревучи, хвилюючись кидає на берег журбу-тугу (О.Кониський).

3. Той ліс, що я дитиною садив, гуде й шумить на кам’янім узгір’ї (Д.Павличко).

 

1917. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Рано-вранці схопилось сонце, виграючи та висвічуючи червоним світлом (Панас Мирний).

2. Зачудуваний і вражений дядьковим словом я не знаю, що відповісти, і за мене відповідає тато (М.Стельмах).

3. Офіцер спинився, мимоволі піддавшись владному тону (О.Довженко).

 

1918. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Між зелено-синіми полями, звиваючись, висвічує водами на сонці тиха ріка (О.Гончар).

2. Офіцер спинився, мимоволі піддавшись владному тону (О.Довженко).

3. Мешканці виставивши голови з віконечок, ведуть розмови (В.Винниченко).

 

1919. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Через світлицю слався вузенький килим, витканий з чорних і білих ниток (І Нечуй-Левицький).

2. Рано-вранці схопилось сонце, виграючи та висвічуючи червоним світлом (Панас Мирний).

3. А літа пливуть за нами, пливуть собі стиха забирають за собою і добро, і лихо (Т.Шевченко).

 

1920. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко).

2. І все те – і штормуюче море і голубіюче небо і далекі, ледь окреслені хмари – пройняте легеньким серпанком рухливого туману (Ю.Збанацький).

3. Дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів (О.Гончар).

 

1921. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Защебетав соловейко: пішла луна гаєм (Т.Шевченко).

2. Старий Горицвіт має багато щасливішу вдачу: думав про землю – розмовляв з землею, бачив зорі – говорив з ними (М.Стельмах).

3. З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка (Ю.Таран).

 

1922. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Здобудеш освіту побачиш більше світу (Нар. тв.).

2. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т.Шевченко).

3. Ранок такий-то тихий та ясний придався; ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок).

 

1923. У котрому реченні правильно відокремлено обставину, виражену дієприслівниковим зворотом?

1. Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу не могли залітати дуже далеко і високо (Г.Тютюнник).

2. Дідусь та рибалки, перехилившись через борт баркаса, почали вибирати з моря сітку (Ю.Збанацький).

3. Чайки-реготухи, великі, білі, бентежно в’ючись поблизу раз у раз то сміялись, то плакали зовсім по-людськи (О.Гончар).

 

1924. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (В.Симоненко).

2. Для кактуса досить двох крапель води щоб існувати місяцями під спопеляючим сонцем (П.Загребельний).

3. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю.Яновський).

 

1925. У котрому реченні відокремлено вставні слова?

1. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М.Трублаїні).

2. Вишні цвіли так рясно, неначе вкрив їх пухнастий сніг (Ю.Яновський).

3. Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні (І.Франко).

 

1926. У котрому реченні відокремлено вставні слова?

1. Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх (О.Гончар).

2. На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці й примусила розсудливо зазирнути дійсності у вічі (С.Черкасенко).

3. У вагоні сидить Уляна тихо в кутку, зайнята виключно собою і своїми думками (І.Вільде).

 

1927. У котрому реченні відокремлено вставні слова?

1. Незважаючи на маленький вітерець, парило й робилося душно (Г.Тютюнник).

2. Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (Панас Мирний).

3. Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав... (О.Гончар).

 

1928. У котрому реченні правильно поставлено тире між підметом і присудком?

1. Душа – єдина на землі держава, де є свобода чиста, як озон (Л.Костенко).

2. У величезному мовному потоці вибрати потрібне слово – то велике вміння (В.Сухомлинський).

3. Бджола жалить жалом, а людина – словом (Нар. тв.).

 

1929. У котрому реченні правильно поставлено тире між підметом і присудком?

1. Махнула осінь в ліси – вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І.Франко).

2. Сивоок тепер знав, що червона фарба означає кохання й милосердя, небесна – вірність, біла – невинність... (П.Загребельний).

3. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний).

 

1930. У котрому реченні тире вжито на місці пропущеного члена речення?

1. Читати – то не ціпом махати (Нар. тв.).

2. Сидить голуб на дубочку, а голубка – на вишні, Ой скажи-признайся, молодий козаче, а що в тебе на мислі? (Нар. тв.).

3. Я кидаю камінець у воду – він відскакує на воді й тоне (Ю.Яновський).

 

1931. У котрому реченні є відокремлений додаток?

1. Гарно та мило в такому напівсвітлі, примостившись ближче до печі, вести любу розмову (М.Коцюбинський).

2. Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав... (О.Гончар).

3. Згори мені було видно все село – велике, незграбно розкидане поміж яругами (Г.Тютюнник).

 

1932. У котрому реченні є відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом?

1. Через подвір’я промчав Антоша, покритий пилом, на мокрім коні (М.Коцюбинський).

2. Видно, було вже пізно, бо ніде не світилося по хатах (Панас Мирний).

3. Незважаючи на маленький вітерець, парило й робилося душно (Г.Тютюнник).

 

1933. У котрому реченні є відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом?

1. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибивалося з своєї неволі, сідаючи за гору (Панас Мирний).

2. Поле, залите таємним молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В.Винниченко).

3. Облиті полум’ям хмари рвано, кошлато звисали над смугою потемнілих плавневих лісів, навіваючи якусь неясну тривогу (О.Гончар).

 

1934. У котрому реченні є відокремлене означення?

1. На краю спустошеного села, сплюндрованого і безлюдного, стоїть мініатюрна церковця без хреста і дзвонів (С.Васильченко).

2. Від вечірнього сонця, теплої росинки, запашного привілля мені стало так весело, що я співав (Г.Тютюнник).

3. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М.Вінграновський).

 

1935. У котрому реченні відокремлено означення, виражене дієприкметниковим зворотом?

1. Бачу утому свою у солодкім зерні, Бо, перелитий батьками у пісню дзвінку, Світиться колосом труд мій у житнім вінку (М. Ткач).

2. А саме село розлягалось на узвишшях, довкола річки, озер та лугів (Є.Гуцало).

3. Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану (М.Коцюбинський).

 

1936. У котрому реченні є відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом?

1. А чабан Горпищенко тільки радується в душі, дивлячись, як люди смакують його водою (О.Гончар).

2. На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці й примусила розсудливо зазирнути дійсності у вічі (С.Черкасенко).

3. Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворухливі язички свічок там, над Ісусом (І.Багряний).

 

1937. У котрому реченні є відокремлене звертання?

1. І, дійсно, лист Ваш – подих моря (Є.Маланюк).

2. З перемогою вас, всемогутні мої хлібороби, мої земляки (О. Олесь).

3. Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану (М.Коцюбинський).

 

1938. У котрому реченні є відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом?

1. Згори мені було видно все село – велике, незграбно розкидане поміж яругами та спадистими косогорами (Г.Тютюнник).

2. Качаючи воду, я не переставав оглядати палубу, нотуючи всі дрібниці, мов хотів їх вивчити напам’ять (Ю.Яновський).

3. Живем кротячим життям, пострілюєм, позатягавши ремінці на останню дірочку (О.Гончар).

 

1939. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, _ проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства. (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складнопідрядного речення. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома між частинами складносурядного речення.

 

1940. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Із-за обрію стали накочуватися хмари, _ що громадилися все більше і більше, з білих робилися попелястими; потім ставали бузиновими, нарешті завирували (Г.Тютюнник).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складносурядного речення. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома між частинами складнопідрядного речення.

 

1941. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Життя, _ перестаючи бути для нього рожевою загадкою юності, відкривалося перед ним простою своєю величністю (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при вставному слові.

 

1942. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними – _ квітник (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1. Тире між групою підмета і присудка. 2. Кома між частинами складного безсполучникового речення. 3. Тире на місці пропущеного члена речення.

 

1943. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Згадую село, в якому тоді ми жили, _ і в моїй уяві постають літні вечори, і душу мою повиває елегія смеркання (Є.Гуцало).

Варіанти відповіді: 1.Коми при вставленому реченні. 2.Кома між частинами складносурядного речення. 3.Кома між частинами складного речення, після підрядного речення.

 

1944. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Але найбільш люблю таємний вечір я, _ Коли вже день згасає І тіні мрійнії лягають на поля (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складносурядного речення. 2.Кома між однорідними членами речення. 3.Кома між частинами складнопідрядного речення.

 

1945. Поясніть підкреслений розділовий знак.

За все виставляють тобі оцінки: _ за перший крик, за плач і сміх, за слухняність і бадьорість(П.Загребельний).

Варіанти відповіді: 1.Двокрапка після слів автора. 2.Двокрапка у складному безсполучниковому реченні. 3.Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.

 

1946. Поясніть підкреслений розділовий знак.

На старості літ Джеря любив довгими зимовими вечорами розказувати дочці й унукам, _ де він був, що він бачив (І.Нечуй-Левицький).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складносурядного речення. 2.Кома між частинами складнопідрядного речення. 3.Кома між однорідними членами речення.

 

1947. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Гетьман, _ швидкими кроками пружно ступаючи по снігу і знявши шапку, наближався до саней (Н.Рибак).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставному слові.2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1948. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Меншає гора кавунів на березі, _ росте гора кавунів на баржі (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Кома між однорідними членами речення. 2.Кома між частинами складносурядного речення. 3.Кома між частинами складного безсполучникового речення.

 

1949. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Кажуть, _біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари (Остап Вишня).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1950. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Але в тому диво-царстві, зневажаючи закон, _ жив у мандрах і митарстві добрий дядько Лоскотон (В.Симоненко).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставному слові. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1951. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Розкрив я очі: _ на небі вже зорі блідли (О.Маковей).

Варіанти відповіді: 1.Двокрапка після слів автора. 2.Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. 3.Двокрапка у складному безсполучниковому реченні.

 

1952. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Чим більше темніло, тим вітер,_ здавалось, дужчав, принаймні очерет шумів так, що заглушував навіть думки (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при вставному слові.

 

1953. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Чорні дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками, і,_ наче мертві, не ворушилися од вітру (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Кома при порівняльному звороті. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом.

 

1954. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Історія народів учить, що та держава велична, _ в якій велична мала людина (О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Кома між однорідними членами речення. 2.Кома між частинами складнопідрядного речення. 3.Кома між частинами складносурядного речення.

 

1955. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Того, _ можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома при порівняльному звороті.

 

1956. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Спираюсь на мур і годинами стежу, _ як безшелесне бродять тіні з місця на місце (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Кома при порівняльному звороті. 2.Кома між частинами складнопідрядного речення. 3.Кома між однорідними членами речення.

 

1957. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Темна ніч, напоєна степовими пахощами, _ пропливала над Асканією (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Кома при порівняльному звороті. 2.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом. 3.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом.

 

1958. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Зоре моя вечірняя, _ зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою (Т.Шевченко).

Варіанти відповіді: 1.Кома при порівняльному звороті. 2.Кома при поширеному звертанні. 3.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом.

 

1959. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Перед очима розгортався типовий для Угорщини ландшафт: _ вибалки, пагорби, рівнини (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Двокрапка після слів автора. 2.Двокрапка у складному безсполучниковому реченні. 3.Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.

 

1960. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Вже листопад підкрався з-за дубів, _ і гай знімає Золоту перуку (Л.Костенко).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складнопідрядного речення. 2.Кома при вставному слові. 3.Кома між частинами складносурядного речення.

 

1961. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Тут, _ у товаристві однолітків-пастушків, заводив він безконечні ігрища (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1. Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 2. Кома при уточнюючих членах речення. 3. Кома при відокремлених обставинах.

 

1962. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Тільки де-не-де діди вигрівались на сонці, сидячи на призьбі, та молодиці квапливо бігли

по воду, _ вимахуючи побіленими кухлями (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом.3.Кома при вставному слові.

 

1963. Поясніть підкреслений розділовий знак.

О цій порі, аж чорні від розлуки, ридають наші матері, _ заламуючи руки (В.Стус).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставному слові. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1964. Поясніть підкреслений розділовий знак.

По білих снах рожевії гадки легенькі гаптували мережки, _ і мрії ткались золотоблакитні, спокійні, тихі, не такі, як літні (Леся Українка).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставному слові. 2.Кома між частинами складносурядного речення. 3. Кома між частинами складнопідрядного речення.

 

1965. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Гуцул, _ ступивши наперед і з довірою дивлячись на Шелюженка, став викладати суть скарги (О.Гончар).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставному слові. 2.Кома при відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1966. Поясніть підкреслений розділовий знак.

На ослонах, на столі та припічку – скрізь понаставлено немитого начиння: _ горшків, мисок, ложок (М.Коцюбинський).

Варіанти відповіді: 1.Двокрапка у складному безсполучниковому реченні. 2.Двокрапка після слів автора. 3.Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.

 

1967. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Стару скрипку, _ подругу давнього юнацтва, єдиний скарб і останню втіху сірих, одноманітних днів учителя географії, три дні тому продано на базарі (Б.А.-Давидович).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставленому реченні. 2.Кома при відокремленій прикладці. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1968. Поясніть підкреслені розділові знаки.

Всі ненавидять війну, _ всі бояться і не хочуть смерті, _ у всіх спільне бажання повернутися додому (П.Загребельний).

Варіанти відповіді: 1.Кома при відокремленій прикладці. 2.Кома між однорідними членами речення. 3.Кома між частинами складного безсполучникового речення

 

1969. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Звали нашого діда, _ як я вже потім довідався, Семеном (О.Довженко).

Варіанти відповіді: 1.Кома між частинами складного безсполучникового речення 2.Кома при вставленому реченні. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.

 

1970. Поясніть підкреслений розділовий знак.

Миколка, _ Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (А.Тесленко).

Варіанти відповіді: 1.Кома при вставленому реченні. 2.Кома при відокремленій прикладці. 3.Кома при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом.