Розділ 5. Будова слова. Словотвір 6 страница

4. З/верху сонце так і сипле теплим промінням у темну гущавину (Марко Вовчок).

5. Видобувшись на кручу, хлопець на/мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О.Гончар).

 

1809. У котрому реченні виділені слова пишуться разом?

1. Блискавки різали сутінь, гроза вирувала, з/висока спускаючи на землю довгі смуги дощу (М. Олійник).

2. В/низу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар).

3. Ялинка затремтіла від/низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха..(М.Коцюбинський).

4. Сонце вже піднялось геть-то, так дим у/низу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок (П. Куліш).

5.Юність проходить із піснею в/ногу (П.Воронько).

 

1810. У котрому реченні виділені слова пишуться разом?

1. По/дворі росли подекуди урозкидь старі акації (І.Нечуй-Левицький).

2. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на/споді (Нар.тв.).

3. Він завше лаяв інородців, але на/роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В.Самійленко).

4. Олянка на яблуні була в цей час.. На Серьожчин крик.. стала похапливо злазити на/низ (А.Головко).

5. За/мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися

1811. У котрому рядку всі слова треба писати разом?

1. Науково/технічний, вело/трек, лісо/степ, тепло/воз.

2. Пів/коло, теле/грама, генерал/лейтенант, двадцяти/річний.

3. Термо/стат, мікро/скоп, мед/інститут, коно/в’язь.

 

1812. У котрому рядку сполучники написано правильно?

1. Такщо, томущо, тай, черезтещо.

2. Так що, тому що, та й, через те що.

3. Так-що, тому-що, та-й, через-те-що.

 

1813. Котре з написань є правильним і чому?

1.Полумисок. 2.Полу-мисок. 3.Полу мисок.

Варіанти відповіді: 1.Третє, тому що слова з полу- означають половину предметів, використаних у даний час. 2.Друге, тому що слова з полу- завжди пишуться через дефіс. 3.Усі три. 4.Перше, тому що слова з полу- завжди пишуться разом.

 

1814. У котрому рядку всі слова написано правильно?

1. Чотирнадцять, сиваський, обласний, пригнічений, сізіфова праця.

2. Шепіт, балхашський, зап’ясний, пред’явник, конферансьє.

3. Присвячено, парижський, проїздний, не можна.

 

1815. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Десь-не-десь. 2.Будь що будь. 3.Нянчити. 4.Священик. 5.Тоньший. 6.Вміру. 7.Вногу. 8.Вмить. 9.Джігіт. 10.Б’юст. 11.Довподоби. 12.Пражський. 13.Нето. 14.Безупину. 15.Деінде.

 

1816. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Тюрський. 2.Наїзник. 3.Одесчина. 4.Безугаву. 5.Поїзджу. 6.Сам-на-сам. 7.Тоньший. 8.Зформувати. 9.Аби-який. 10.Дарма що. 11.Б’юджет. 12.Різбяр.13.До речі. 14.Чікаго. 15.Статтей.

 

1817. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Статтею. 2.Присв’ята. 3.Все-таки. 4.Кювет. 5.Абикуди. 6.Багатство. 7.Жюрі. 8.Священник. 9.До крихти. 10.Зломаний. 11.Кінчик. 12.Покищо. 13.До пізна. 14.Раз у раз. 15.Вміру.

 

1818. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Б’юджет. 2.Павільон. 3.Б’юро. 4.Ненчин. 5.Дьохтю. 6.Кіхті. 7.Зкинути. 8.Експеримент. 9.Фін.10.Мовно-літературний. 11.Шаленний. 12.Тона. 13.Розброїти. 14.Вячеслав. 15.Ближший.

 

1819. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Б’юро. 2.Компаньон. 3.Мільярд. 4.Голандський. 5.Ньютон. 6.Зпаплюжити. 7.Рибальці. 8.Пражзький. 9.Блищий. 10.Грамм. 11.Руссо. 12.Інєкція. 13.Духм’яний. 14.Мати й мачуха (росл.). 15.Грав’юра.

 

1820. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Гіп’юр. 2.П’юпітр. 3.Начеб. 4.Норд-вест. 5.Терасса. 6.Вужчий. 7.Нищий. 8.Де-не-де. 9.Мариво. 10.Пристрастний. 11.Голандець. 12.Безугаву. 13.Ф’юзеляж. 14.Абихто. 15.Зпідлоба.

1821. Котрі з поданих слів написані правильно?

1.Ясно-окий. 2.Сам-на-сам. 3.Міжярусний. 4.З’економити. 5.Шоссе.

6.З-під. 7.Журі. 8.К’ювет. 9.Кінець-кінцем. 10.Допобачення. 11.Вногу. 12.Казіно. 13.Все ж таки. 14.Різьб’яр. 15.Аби-хто.

 

1822. У котрому рядку всі слова треба писати разом?

1. Казна/що, казна/який, аби/з/ким, хто/небудь, ні/який.

2. Аби/хто, на/тще/серце, де/хто, в/різно/біч, ні/хто.

3. Що/небудь, аби/що, скільки/небудь, будь/хто, ні/з/чим.

 

1823. У котрому рядку всі слова написано правильно?

1. Джемпер, лейпцизький, швидкісний, представляти, авгієві стайні.

2. Смушевий, гаагський, хваснути, прив’ялий, цвях.

3. Вечеря, запоріжський, студенство, розхитувати, ньюанс.

 

1824. У котрому рядку всі іменники з не треба писати окремо?

1. Не/срібло, не/рука, не/хмара, а туман, не/книжка.

2. Не/года, не/вільник, не/віра, не/ласка, не/нависть.

3. Не/напад, не/мовля, не/золото, не/міч, не/обачність.

4. Не/тактовність, не/зграба, не/здара, не/зрілість, не/змірність.

 

1825. Котре з написань є правильним і чому?

1.Півострів. 2.Пів-острів. 3.Пів острів.

Варіанти відповіді: 1.В усіх трьох, бо все залежить від того, в якій частині речення знаходиться дане написання. 2.Перше, тому що пів- з іменниками, які є загальними назвами, пишеться разом. 3. Третє, тому що це слова-винятки і їх правопис треба запам’ятати за словником.

 

1826. У котрому рядку всі слова треба писати разом?

1. Кіно/фільм, космо/дром, три/чотири, гідро/електростанція.

2. Стерео/система, вело/сипед, пів/Європи, верто/літ.

3. Червоно/гарячий, кисло/солодкий, червоно/зелено/синій.

4. Стрім/голов, мимо/хідь, повсяк/час, ліво/руч.

 

1827. У котрому рядку всі слова треба писати разом?

1. Екс/чемпіон, пройди/світ, сіро/зем, двохсот/річчя.

2. Космо/дром, псевдо/нім, великий/превеликий, сто/річчя.

3. Легко/атлет, теле/передача, гідро/електростанція, фото/апарат.

4. Авто/мото/гурток, міні/футбол, свят/вечір, максі/спідниця.

 

1828. У котрому рядку всі слова треба писати через дефіс?

1. Будь/що/будь, віч/на/віч, вряди/годи, по/німецьки, пліч/о/пліч.

2. Ось/ось, давним/давно, на віки/вічні, волею/неволею, всього/на/всього.

3. Слово/в/слово, з/давніх/давен, за/пані/брата, хоч/не/хоч, за/одно.

 

1829. У котрому рядку всі слова треба писати окремо?

1. В/цілому, по/малу, десь/колись, де/інде, десь/інде.

2. До/ранку, до/відома, на/жаль, на/ добраніч, до/вподоби.

3. Як/не/як, вряди/годи, по/троє, від/нині, на/поруки.

 

1830. У котрому реченні виділені слова написано правильно і чому?

1. Зверху цього не видно. 2. З верху гори видно далеко.

Варіанти відповіді: 1.У першому. 2.У другому. 3.Неправильно написані слова в обох реченнях. 4.У першому та другому, тому що в першому реченні виділене слово є прислівником, а в другому – сполученням іменника з прийменником.

 

1831. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/скінченна дорога, не/зазнавши, не/зміг, не/бачена краса, не/читаючи.

2. Не/засвоєне учнем правило, не/присідаючи, не/жалкуючи, не/від нас, не/прийшов.

3. Не/розвішена своєчасно білизна, не/замкнені двері, не/кваплячись, не/добачаючи, не/далека дорога.

 

1832. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Ніким не/промовлене слово, не/стихаючий вітер, не/слухняне дівчисько, не/випробувавши, не/доспівавши.

2. Не/спокійна молодість, ні в чому не/підтверджений факт, не/вітаючись, не/абиякий, не/зробивши.

3. Не/дбаючи, довго не/стихаючий дзвінок, не/привітавшись, не/розуміючи, ще не/засіяні поля.

 

1833. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/втрачаючи надії; йому бракує не/вміння виконати цю роботу, а бажання; не/страшно морозу; не/помітивши товариша; не/відвідує заняття.

2. Не/добре слово, не/торкаючись, не/дбаючи, не/має дощу, не/гайно.

3. Не/продумана відповідь, не/змовчати, не/дійшовши, не/ясний день, не/далека дорога.

 

1834. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/заперечний доказ, не/пам’ятаючи, не/вдовзі, не/очікуючи, не/правда.

2. Не/заперечуючи, не/відомі рослини, не/мандрували, не/впинно, не/відкладні справи.

3. Не/цінуючи дружбу, не/може не/бачити, праця не/закінчена, не/поспішаючи, твір не/ написано.

 

1835. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/дописаний твір, не/долетівши, не/цінуючи, не/байдужий до птахів, не/стерпні умови.

2. Ні до кого не/спрямований виступ, не/тримаючи, не/потребувати пояснень, повністю не/досліджена культура слов’янства, не/зустрівши.

3. Не/повторні простори, не/змовчати, не/сміливе світло осені, не/спостерігати, не/обхідна допомога.

 

1836. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/дійшовши, не/від нас, ніде не/куплене, не/пропускаючи, ще не/усвідомлене.

2. Не/спокійний день, не/долітаючи, не/полохане життя птахів, не/обжитий острів, не/руйнуючи.

3. Не/знаходячи, не/довга розмова, не/обмежуючи часом, не/далека дорога, не/привітавшись.

 

1837. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/знаходячи порятунку, не/ймовірно, не/відпустити, не/зрозуміле хвилювання, не/досяг мети.

2. Не/повторний час, не/дорожив дружбою, не/вдаючись, не/легка розмова, не/помітивши.

3. Не/отруєне нічим повітря, не/підганяючи, не/ризикуючи; не/вигадані, а справжні; нічим не/злякані птахи.

 

1838. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/квапливий політ, не/лякливість, знати не/гірше, не/догадуючись, не/зрівнянна планета.

2. Нічим не/заплямована репутація, не/роздумуючи, не/приховуючи чекання, ніколи не/станеться, не/так далеко.

3. Не/привабливо, не/потураючи, не/квапливо, не/сподіваючись, не/міг повернутися.

 

1839. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/дослухаючись, не/можна сказати, не/такий вигляд, не/раз зачаровувався краєвидом,

зроблено не/своїми руками.

2. Не/привітний, не/приховуючи, не/часто, не/усвідомлюючи, не/стерпно.

3. Не/приємна розмова, не/покоїтись, не/могла осягнути, не/земна краса, не/помітивши.

 

1840. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/сподівані відтінки, не/видно, не/дозволивши, повернутись із не/буття, не/довиконав.

2. Зовсім не/дикі місця, не/подалік, не/долітаючи, не/полохане життя птахів, не/спокійна річка.

3. Не/помічаючи, людина не/має ціни, давно не/бачені вулиці, не/зустрів друга, ще не/стара жінка.

 

1841. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/відразу зрозумів, не/чутна розмова, не/легка доля, не/відбулися збори, не/повторюваний сон.

2. Ніким не/займане каміння, не/переписана вчасно робота, не/дочекавшись, не/звертаючи уваги, не/пригадалося.

3. Не/звідані краї, не/до/вподоби, не/самовитий, не/докритий, не/знайомий супутник.

 

1842. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/голосно розмовляти, не/знаходячи слів, не/квапливо підійти, не/довіряючи, не/спокійно на душі.

2. Не/зазнавши лиха, не/мудра справа, ще не/розвиднілося, не/меркнучі заграви, не/звичайний день.

3. Не/поспішаючи, не/знайомі зовсім люди, ще не/зорана земля, не/тримаючись на воді, ніким не/захищені птахи.

1843. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1. Не/знаходячи слів, не/треба цього робити, не/сьогодні, не/впізнаючи, нікому не/зрозуміла посмішка.

2. Не/мудра справа, не/голосно розмовляти, не/бажаючи зустрітися, не/звичайний день.

3. Не/спокійний погляд, не/года, ще не/смерклося, не/квапливо підійти, не/одмінно приїхати.

 

1844. У котрому рядку всі слова з часткою не треба писати окремо?

1.Як не/сварилася, не/лаялась, не/билася Оришка, а не/зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний).

2. Левові прочулося, що то новий цар уже близько, як не/злякається, та в ноги!.. Дер, дер, далі втомився, став та й озирнувся (І. Франко).

3. Еней од радості не/стямивсь, Що Турн виходить битись з ним

(І. Котляревський).

4. Рябку й не/сниться, не/верзеться.. Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає (П. Гулак-Артемовський).

 

1845. У котрому реченні виділену частку не пишемо окремо?

1 Дивуюсь: і чого про їх така ходить не/слава, що це непевні люди (С.Васильченко).

2. Правда, й Кирило Тур був у Січі не /останній, був козак-душа...(П.Куліш).

3. Чуються не/ впевнені голоси старовірів (О.Довженко).

4. Не /однакову вдачу Мали (брати) (М.Коцюбинський).

 

1846. У котрому реченні виділену частку не пишемо окремо?

1. Попіл вітром рознесло, Билини навіть не /осталось (Т.Шевченко).

2. Розгнівався пан на такий не /вчасний жарт (І.Франко).

3. От простий, не /вчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він мудрує! (М.Коцюбинський).

4. Це були не звичайні збори... Не/ обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О.Гончар).

 

1847. У котрому реченні виділену частку не пишемо окремо?

1. Він лежав не /роздягнений на ліжкові (І. Микитенко).

2. Я мушу взяти всю школу під захист від її не /розумного впливу (О.Довженко).

3. Не /спокійні, сумні ходили брати всі (Марко Вовчок).

4. Вже й Віталій, і Тоня не / зводять з судна очей (О.Гончар).

 

1848. Чому поданий прикметник треба писати через дефіс?

Мовно-літературний (гурток).

Варіанти відповіді: 1.У питанні допущена помилка: це слово треба писати разом. 2.Тому, що ці слова означають поєднання в одному двох значень.3.Тому, що складний прикметник утворений складанням основ незалежних одне від одного слів і між ними можна поставити сполучник і.

 

1849. Чому в поданому реченні частку не треба писати окремо?

Коли життя ти не учасник, а тільки свідок...

Варіанти відповіді: 1.Тому, що правопис цих слів з часткою не треба запам’ятати або перевірити за словником. 2.Тому, що частка не пишеться окремо від іменників, прикметників, прислівників при протиставленні. 3.Тому, що без частки не це слово вживається. 4.Тому, що в реченні є заперечення.

 

1850. Чому в реченні “Красується і сьогодні Дніпро-ріка” Дніпро-ріка написане через дефіс?

Варіанти відповіді: 1.Тому, що прикладкою виступає родова назва. 2. Тому, що прикладкою є власна назва, що стоїть перед підпорядковуючим іменником. 3.Тому, що між цими словами можна поставити дієслово-зв’язку є.

 

1851. Котрі з поданих слів треба писати через дефіс?

1.Козир/дівка. 2.Перекоти/поле. 3.Люби/мене (росл.). 4.Ломи/камінь. 5.Купівля/продаж. 6.Напів/сон.7.Вело/спорт. 8.Мікро/елемент. 9.Супер/мен. 10.Авто/навантажувач. 11.Буркун/зілля. 12.Всюди/хід. 13.Жовто/гарячий.14.Кілька/разовий. 15.Ім’я і по/батькові.

 

1852. У котрому рядку всі слова треба писати окремо?

1.Штаб/квартира, теле/центр, абсолютно/прозорий, в/міру, в/ногу, кіно/зйомка.

2. Сам/на/сам, рік/у/рік, до/побачення, на/добраніч, кінець/кінцем, без/упину.

3. Дарма/що, суспільно/корисний, хімічно/стійкий, діаметрально/протилежний, до/вподоби, на/мить.

 

1853. Котрі з поданих слів треба писати разом?

1.Праце/здатний. 2.Івано/франківець. 3.Синьо/жовтий. 4.Військово/полонений 5.Міні/футбол. 6.Суспільно/корисний. 7.Суспільно/необхідний. 8.Суспільно/політичний. 9.Сам/на/сам. 10.Мікро/світ. 11.В/міру. 12.Томат/паста. 13.Казна/хто. 14.Екс/чемпіон. 15.Сон/трава.

 

1854. Чому в поданому реченні частку не з дієприкметником треба писати окремо?

[Поет] мав талант до віршів не позичений, а власний.

Варіанти відповіді: 1.Правопис подібних слів треба запам’ятати за словником, тому що це слова-винятки. 2. Не з дієприкметником треба писати разом, тому що дієприкметник означає дію, яка ще не виконана. 3.Тому що в реченні є протиставлення, яке передається за допомогою сполучника а.

 

1855. Котре з поданих словосполучень написано правильно і чому? 1. Незакінчена картина. 2. Не закінчена картина.

Варіанти відповіді: 1.Перше, тому що не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметники виступають у ролі одиничних означень і не мають при собі залежних слів та протиставного сполучника.2.Правильно написані обидва словосполучення, тому що не з дієприкметниками пишеться окремо, якщо при ньому є залежне пояснювальне слово. 3.Друге, тому що не з дієприкметниками пишеться окремо, якщо при ньому є залежне пояснювальне слово.

 

1856. Якщо частка таки відокремлена від слова часткою ж або стоїть перед словом, до якого відноситься, то її слід писати.

Варіанти відповіді: 1.Через дефіс. 2.Окремо. 3.Разом. 4.Усе залежить від того, у якому місці в реченні знаходиться частка.

 

1857. У котрому рядку всі слова треба писати разом?

1. Легко/крилий, високо/авторитетний, смугляво/лиций, темно/шкірий, вісімнадцяти/градусний.

2. Біло/сніжний, напів/провідник, сизо/крилий, свіжо/скошений, напів/забутий.

3. Екс/чемпіон, суспільно/політичний, лісо/комбінат, чар/зілля, сан/інструктор.

 

1858. Якщо частки би (б), же (ж), то, що входять до складу сполучників, то вони пишуться...

Варіанти відповіді: 1.Окремо. 2.Разом. 3.Через дефіс. 4.Все залежить від того, де вживаються наведені частки. У залежності від місця вони пишуться окремо, через дефіс або разом.

 

1859. Стверджувальні частки авже(ж), ато(ж), тако(ж), аяк(же) пишуться...

Варіанти відповіді: 1.Окремо. 2.Через дефіс. 3.Разом. 4.Залежно від місця, де вони знаходяться, і тому можуть писатися окремо, разом і через дефіс.

 

1860. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?

1. Будь/що/будь, по/козацькому, куди/небудь, десь/то.

2. Ледве/ледве, що/правда, де/куди, по/господарськи.

3. По/маленьку, по/християнському, хтозна/де, як/не/як.

4. Раз/у/раз, всього/на/всього, рік/у/рік, хоч/не/хоч.

 

1861. Чому з поданими іменниками та прикметниками частку ні треба писати разом?

Нісенітниця, нікчема, ніяковий.

Варіанти відповіді: 1.У питанні допущена помилка, адже частка ні з цими словами завжди пишеться окремо. 2.Тому, що частка утворила нове слово, з новим значенням. 3.Тому, що ці слова без частки ні не вживаються. 4.Тому, що ці слова можна замінити близькими за значенням.

 

1862. Чому в поданому реченні частку не з дієприкметником треба писати окремо?

Жайворонки робили свій перший заспів на ще не зораних плугом нивах.

Варіанти відповіді: 1.У поданих реченнях дієприкметник зораних з не треба писати разом, тому що він показує дію, яка ще не виконана. 2.У поданому реченні дієприкметник зораних має при собі пояснювальні слова: плугом та ще, тому не тут треба писати окремо. 3.У поданому реченні застосовується правило слів-винятків, правопис яких треба запам’ятати за словником.

 

1863. Виберіть правильний варіант пояснення правопису виділених у тексті слів.

– Що ви читаєте зараз?

– Як що? Новий роман Юрія Андруховича “Дванадцять обручів”. Якщо не читали, то раджу й вам прочитати...

Варіанти відповіді: 1.В обох реченнях виділені слова треба писати окремо.2.Сполучник якщо однозвучний із прислівником як та займенником що, де наголос падає завжди на сполучник. 3.В обох реченнях правильно: сполучник якщо однозвучний з прислівником як та займенником що, де наголос завжди падає на прислівник. 4.Сполучник якщо однозвучний із прислівником як та займенником що, де наголос завжди падає на займенник.

 

1864. Чому подані слова з часткою не треба писати разом? Недобачати, недочувати, недолюблювати.

Варіанти відповіді: 1.У питанні допущена помилка: не з подібними словами завжди треба писати окремо. 2.Тому, що всі слова вказують на неповноту дії, її половинчатість, а не входить до складу префікса недо-. 3.Пишуться разом, тому що так передбачено правилами українського правопису. 4.У наведених словах не треба писати через дефіс.

 

1865. У котрому реченні прикметник із часткою не треба писати окремо?

1. Вчителька не/примітна стояла, зливаючись у темряві з не/великим, плетеним з лози тином (С.Скляренко).

2. Поле праці перед нами розстелилось не/озоре (М.Рильський).

3. Дружній череді вовк не/страшний (Нар. тв.).

4. Хто знає не/змірну жагу, той міру словам моїм знає (М.Рильський).

Розділ 7. ПУНКТУАЦІЯ

 

1866. Що таке пунктуація? Доберіть найбільш повну правильну відповідь.

Варіанти відповіді: 1.Історично сформована в даній мові система правил про вживання розділових знаків, яка разом з орфографією становить правопис мови. 2.Те саме, що й розділові знаки. 3.Система правил правопису слів.

 

1867. Про який розділовий знак мовиться?

Розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

1.Двокрапка (:). 2.Крапка (.). 3.Кома (,). 4.Три крапки (...).

 

1868. Про який розділовий знак мовиться?

Функціонально подібний до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.

1.Двокрапка (:). 2.Крапка з комою (;). 3.Кома (,). 4.Три крапки (...).

1869. У котрому реченні правильно поставлено розділовий знак між підметом і присудком?

1. Хтось давно ще сказав, що спів – то мова душі, то голос серця (Панас Мирний).

2. У нас кохати – полюбить сповна і серце з милим вік не розлучати (А.Малишко).

3. Добре ім’я, найкраще багатство (Нар. тв.).

 

1870. У котрому реченні правильно поставлено тире між підметом і присудком?

1. Зворушення – опановує мою душу (І.Франко).

2. Сопілка та думи – були йому приятелі й побратими (М.Коцюбинський).

3. Історія – це святая святих народу (О.Довженко).

 

1871. У котрому реченні правильно поставлено тире між підметом і присудком?

1. А вчитель – це, по суті, інженер людських душ (В.Шевчук).

2. Казка, це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови (І.Цюпа).

3. І.Огієнко – був людиною енциклопедичних знань (М.Тимошик).

 

1872. У котрому реченні помилково поставлено розділовий знак між підметом і присудком?

1. І дійсно, лист ваш – подих моря, солоність вітру й воля хвиль (Є.Маланюк).

2. Руки твої роботящі – ось твоє щастя (О.Підсуха).

3. Пересопницьке Євангеліє, визначна пам’ятка не тільки письма, а й староукраїнської мови (3 підручника).

 

1873. У котрому реченні правильно поставлено тире між підметом і присудком?

1. Здоров’я – є найдорожчий скарб (Нар. тв.).

2. Олесь Гончар – поет людської краси, добрих начал людини (О.Донченко).

3. Сиротою жити сльози – лити (Нар. тв.).

 

1874. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Мабуть, кожна людина сама повинна шукати найкоротшу дорогу до істини (О.Гончар).

2. Здається, вічністю буття маленька мить (Л.Дмитерко).

3. Певно, се країна світла та золотистої блакиті, певно, тут не чули зроду, що бува негода в світі (Леся Українка).

 

1875. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Працював я, треба сказати на совість (Ю.Збанацький).

2. Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гончар).

3. Дунув вітер – і сліду не стало (Т.Шевченко).

 

1876. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Але, певна річ, не всі чинники впливають з однаковою силою по всій території України (О.Воропай).

2. Вони засинали і в їхній уяві пливли неясні спогади пережитого за останні дні (О.Микитенко).

3. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попрохав його сісти (М.Коцюбинський).

 

1877. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Наша з Вами місія, дорогий друже, – пробудити, утвердити, виховати любов до слова (О.Сухомлинський).

2. Зустрівшись тут несподівано, хлопці зніяковіли і, привітавшись, зайшли до хати разом (О.Козаченко).

3. Не помічені юним гвардійцем, ми зупинились поблизу, і стримуючи усмішку, теж стали слухати (О.Гончар).

 

1878. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Сашко кинувся їм назустріч, радий, збуджений (В. Кучер).

2. Переконатися пора, зробиш діло – не жди добра (А.Білоус).

3. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т.Шевченко).

 

1879. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. А я живу і дні приходять, як і раніш, стрічать мене (П.Филипович).

2. Зійде сонце – утру сльози... (Т.Шевченко).

3. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють... (Т.Шевченко).

 

1880. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Погасли вечірні огні: усі спочивають у сні (Леся Українка).

2. Ніхто не може світу пережити (Нар. тв.).

3. Ну біжи! Здається твій трамвай підійшов (3 журн.).

 

1881. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Ще сонячні промені сплять – досвітні огні вже горять (Леся Українка).

2. Цілісінький день у роботі: одно не скінчу вже друге мене дожидає (Марко Вовчок).

3. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М.Коцюбинський).

 

1882. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють (Т.Шевченко).

2. Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є (А.Малишко).

3. Фронт мовчав чи його не чути було за вітряницею (О.Гончар).

 

1883. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є (А.Малишко).

2. Бо пісня то не забава пуста (І.Франко).

3. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л.Костенко).

 

1884. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Мабуть немає кращого подарунка, як квіти від дітей.

2. Запам’ятався виступ Максименка (був опонентом) (О.Дей).

3. Чесність, я думаю, не тільки в тому, щоб хтось комусь правду сказав чи не одурив (В.Кучер).

 

1885. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Навпаки, він тоді трусився від гніву: “Киш, нечиста сило!” (О.Довженко).

2. Здається гори всі кругом гукають: “Зрада, зрада!..” (Леся Українка).

3. Вірите, вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному, ясному небі (О.Довженко).

 

1886. У котрому реченні пропущено розділовий знак?

1. Розпрягайте, хлопці, коні та й лягайте спочивать (Нар. пісня).

2. Хай буде в нас усе казкове: обличчя, одяг і душа (І.Жиленко).

3. Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли (М.Коцюбинський).

 

1887. У котрому реченні пропущено розділовий знак?

1. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками, скаламутивши воду (О.Довженко).

2. Там, за горами, вже давно день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М.Коцюбинський).

3. На світі все знайдеш крім рідної матері (Нар. тв.).

 

1888. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Ставитись до мови творчо, сміливо, але й з безмежною відповідальністю це чудово вміла робити наша класична література (О.Гончар).

2. Де грози падають, там райдуги встають (П.Тичина).

3. Туман так погустішав що, здавалось, ніби й справді була темна ніч (М.Трублаїні).

 

1889. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад... (Леся Українка).

2. Під ногами була безодня та, на щастя, вона [Соломія] вхопилася за кущ очерету і вилізла (М.Коцюбинський).

3. Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок).

 

1890. У котрому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Над зарослими молодим сосняком схилами пагорбів ширяє, розкриливши нерухомі крила птах (В.Дрозд).

2. Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі і глибокі гроти (М.Коцюбинський).