Тоталітарний режим і масові репресії

Однак історична ціна радянської модернізації України була надзвичайно високою, Вона коштувала їй мільйонів людських життів. Подібну ціну за створення сучасної економіки у світі не платив ніхто, крім народів, що опинилися в складі СРСР.

З відмовою від непу настав кінець спробам націонал-комуністів прокласти свій, український, шлях до соціалізму. Поєднання комунізму з потребами національного розвитку України виявилося неможливим. Довоєнні п'ятирічки супроводжувалися посиленням засад централізму, внаслідок чого вся промисловість України перейшла у розпорядження московських відомств. Централізованому розподілу підлягала й продукція колгоспно-радгоспного сектора економіки.

Сталінський тоталітарний режим безжально винищував усіх, хто чинив опір або був потенційним противником його політики в Україні. Жертвами голодомору 1932-1933 pp., розправ у роки примусової колективізації і терору 30-х років стало безліч жителів України. Найтяжчих втрат зазнали українське селянство і національна інтелігенція. Це було наслідком цілеспрямованої політики, яка мала на меті ліквідацію проявів українізації, позбавлення українців історичної пам'яті, нейтралізацію їхніх устремлінь до самостійного національно-державного і культурного життя.

У своїх віковічних прагненнях до незалежного політичного життя і справедливого суспільного ладу український народ було відкинуто назад.

Історичні перспективи України

Наприкінці 30-х років здавалося, що Україна приречена невизначено довго перебувати у складі Радянського Союзу, що всі сили, які виступали за її суверенний розвиток, знищені і перспектив їхнього відродження немає. Однак модернізація покликала до життя процеси, яких її ініціатори, сталінське керівництво СРСР, не могли передбачити. Сотні тисяч українців дістали освіту, стали кваліфікованими робітниками, техніками, вчителями, директорами заводів, військовими, чиновниками, керівниками закладів освіти, вченими. Міське населення внаслідок індустріалізації змінилося. Його поповнили мільйони українських селян. Жорна русифікації не встигали «переробляти» такі маси людей. Ці люди продовжували відчувати себе українцями і правлячий режим не мав сили зашкодити їм у цьому. Сталінська модернізація України означала також модернізацію, осучаснення її населення, а це означає, що з часом вони неминуче повинні поставити питання про відродження своєї держави. Модернізація, навіть у її сталінському варіанті, наближала, а не віддаляла цю перспективу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.Визнач основні заходи, які свідчать про згортання непу наприкінці 20-х - у 30-х роках.

 

2. Як і на якому підґрунті формувався новий господарський механізм? Доведи свою думку.

3. Підготуй коротеньке повідомлення про інспірований судовий процес 20-х років над «шкідницькою організацією» в середовищі технічної інтелігенції. Яка це була справа?

4. Якої шкоди було завдано сільському господарству в процесі впровадження суцільної колективізації? Якою була подальша доля колгоспів і колгоспників України в системі командної економіки?

5. Підготуй доповідь на тему: «Голод 1932-1933 pp. - злочин проти людства».

6. У чому суть політики українізації? Які її наслідки в Україні?

7. Нова Конституція УРСР декларувала права й свободи громадян. Чи було забезпечено практичне втілення їх у життя? Обґрунтуй відповідь.

8. Підготуй доповідь про порушення законності й масові репресії в Україні в 30-х роках.

9. У чому, на твою думку, полягали труднощі та суперечності культурного розвитку України в 20-30-ті роки?

10. Використовуючи знання з інших предметів, поясни термін «розстріляне відродження». Підготуй повідомлення про одного з представників українського мистецтва, його життя та творчість у 30-х роках.

11. Характеризуючи результати розвитку культури в 20-30-ті роки, сучасний український історик Ю. Шаповал зазначає: «Можна сказати, що за радянських часів інтелект і освіченість підвищилися в ширину за рахунок глибини». Чи згоден ти з такою оцінкою? Відповідь обгрунтуй.

12. Які перспективи для України відкривала модернізація?

ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦІ ДАТИ

1927-1928 pp. - хлібозаготівельна криза Початок 1928 р. - «Шахтинська справа»

1928-1932 pp. - п'ятирічний план розвитку народного господарства України

20 січня 1929 p. - у газеті «Правда» опублікована стаття В. Леніна «Як організувати змагання?»

Травень 1929 p. - XI Всеукраїнський з'їзд рад і затвердження плану першої п'ятирічки

Листопад 1929 р. - пленум ЦК ВКП(б) і розгром групи Бухаріна Кінець 1929 - початок 1930 р. - ліквідація Української автокефальної православної церкви(УАПЦ) Кінець 1929 р. - перехід до форсованої індустріалізації 5 січня 1930 р. - постанова ЦК ВКП(б) про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву Січень 1930 р. - постанова ЦК ВКП(б) про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації

24 лютого 1930 р. - лист-директива С. Косіора місцевим парт-організаціям про форсування колективізації

14 березня 1930 p. - постанова ЦК КП(б)У про боротьбу з викривленням партлінії у колгоспному будівництві Березень 1930 р. - процес СВУ

25 липня 1930 р. - постанова ЦК ВКП(б) про загальне обов'язкове навчання

1 жовтня 1931 р. - введення в дію Харківського тракторного заводу

Квітень 1932 р. - постанова ЦК ВКП(б) про перебудову літературно-художніх організацій

7 серпня 1932 р. - закон про охорону соціалістичної власності («закон про п'ять колосків»)

8 листопада 1932 р. - таємна постанова ЦК ВКП(б) про припинення відвантаження товарів для сільської місцевості України 10 листопада 1932 р. - урочисте введення в дію Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі

6 грудня 1932 р. - прийняття постанови РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які «злісно саботують хлібозаготівлі»

1932-1933 pp. - голодомор в Україні

 

Січень 1933 р. - постанова партійно-державного керівництва СРСР про організацію політвідділів при МТС і радгоспах; постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами й одноосібними господарствами»

1933 р. - відновлення університетів в Україні

1933-1937 pp. - друга п'ятирічка

21 січня 1934 р. - постанова ВУЦВК про перенесення столиці з Харкова в Київ

1934 р. - створення Спілки радянських письменників України

1 грудня 1934 р. - вбивство С. Кірова; розгортання нової хвилі репресій

Грудень 1934 р. - арешт українських кобзарів і лірників і розправа над ними

31 серпня 1935 р. - почин О. Стаханова

Січень 1937 р. - надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд рад; затвердження нової Конституції УРСР

20 квітня 1938 р. - постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов'язкове вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання

Грудень 1938 р. - постанова ЦК ВКП(б), РНК СРСР, ВЦРПС про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьбу зі зловживаннями

1939 р. - ліквідація національних районів, національних сільських і містечкових рад

Червень 1940 р. - Указ Президії Верховної Ради СРСР про перехід на 8-годинний робочий день, на семиденний робочий тиждень, заборону самовільного залишення робітниками й службовцями підприємств і установ