Порушення справи міжнародним комерційним арбітражним судом як початок вирішення господарського спору????

МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД - при Торгово-промисловій палаті України (МКАС) — самостійна постійно діюча арбітражна установа (третейський суд) для розгляду спорів у сфері міжнар. торгівлі. Утв. 1992 при Торгово-промисловій палаті України. Здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994). На вирішення МКАС відповідно до угоди сторін {арбітражного застереження) можуть передаватися: а) спори з договірних та ін. цив.-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та ін. видів міжнар. екон. зв'язків, якщо комерц. підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном; б) спори підприємств з іноз. інвестиціями та міжнар. об'єднань і організацій, утворених на тер. України, між собою, спори між їх учасниками, а також їх спори з ін. суб'єктами права України. МКАС приймає до свого розгляду і спори, віднесені до його юрисдикції на підставі міжнар. договорів України. Зокрема, МКАС вирішує спори, що виникають з відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами і/або послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торг, представництва і посередництва, оренди (лізингу), н.-т. обміну, обміну ін. результатами творчої діяльності, спорудження промислових та ін. об'єктів, ліценз. операцій, інвестицій, кред.-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва, ін. форм пром. та підприєм. діяльності. Україна як член ООН підписала й ратифікувала Нью-Йоркську конвенцію про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958, а також Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж 1961. Торгово-промислова палата України затвердила Регламент МКАС, Положення про арбітражні збори і витрати, Рекомендаційний список арбітрів. Серед арбітрів — кваліфіковані фахівці — вчені і практики з України, Австрії, Німеччини, Італії, Росії та ін: європейських країн.

До сторін повинно бути рівне ставлення, і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладу своєї позиції. За умови дотримання положень цього Закону сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом. В разі відсутності такої угоди третейський суд може з дотриманням положень цього Закону вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, третейський суд може, якщо сторони не домовились про інше, зібратись в будь-якому місці, яке він вважає належним для проведення консультацій між його членами, заслуховування свідків, експертів чи сторін або для огляду товарів, іншого майна чи документів. Якщо сторони не домовились про інше, арбітражний розгляд щодо конкретного спору починається у день, коли прохання про передачу цього спору до арбітражу одержано відповідачем.
Сторони можуть на свій розсуд домовитись про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді. В разі відсутності такої домовленості третейський суд визначає мову або мови, які повинні використовуватися під час розгляду. Така домовленість або визначення, якщо в них не обумовлено інше, стосуються будь-якої письмової заяви сторони, будь-якого слухання справи та будь-якого арбітражного рішення, постанови чи іншого повідомлення третейського суду. Третейський суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом на мову або мови, про які домовились сторони або які визначені третейським судом.