Поняття і стадіїї бюджетного процесу

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України;

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

 

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг тощо.Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлення нормативів по яких є недоцільним.

Ст.95.Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від: 1) кількості населення та споживачів соціальних послуг; 2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Субвенції.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

Субвенція — це бюджетна дотація, що носить цільовий ха­рактер. Вона застосовується як метод бюджетного регулюван­ня для збалансування нижчестоячих бюджетів. Субвенція ви­дається нижчестоячому бюджету з чітко визначеним призна­ченням як часткове державна фінансова допомога на програми і заходи, спрямовані на підтримку гарантованого законодав­ством мінімуму соціальної забезпеченості населення регіонів, де такий мінімум не забезпечується власними бюджетними до­ходами з незалежних від них причин економічного розвитку. Субвенції можуть спрямовуватись на розвиток соціально-куль­турної, побутової сфери, вирішення проблем зайнятості та ін. В разі порушення умов їх використання субвенції підлягають поверненню до вищестоячого бюджету. Не використані протя­гом року субвенції повертаються до вищестоячого бюджету вод­ночас з поданням звіту за встановленою формою про витрачені суми. Право місцевих бюджетів та субвенції закріплено в За­коні України «Про бюджетну систему України».

Склад фін правовідносин.

Фін правовідносини – це юр форма виразу і закріплення фін відносин.

Вони виконують з важливі ф-ції:

-вказують на коло осіб на яких розповсюджується дія фін-правової норми;

-закріплюють конкретну поведінку громадян і юр осіб в галузі мобілізації, розподілу і викор фондів коштів;

-є умовою для можливості приведення в дію юр засобів забезпечення субєктивних прав і правових обовязків учасників фін правовідносин. Фін відносини існують тільки в формі правовідносин.

Матеріальним змістом фін правовідносин є поведінка субєктів, а юр. – субєктивні права і обовязки субєктів, що встан фін-правовими нормами.

Субєктами фін правовідносин є юр особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фін правовідносин.

Обєкт фін правовідносин – це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації субєктивних прав фінансово-кредитних органів і юр. Обовязків другої сторони фін правовідносин. Обєкт фін правовідносин повязаний з інтересом держави, яку представляє управомочений орган.

Для виникнення фін правовідношення видання закону або підзаконного акту явно недостатньо, оскільки в них установлюють лише типові ознаки для виникнення фін правовідносин. Для виникнення фін правовідносин потрібне настання юр. факти, що поділяються на дії і події. Юр факти – дії у фін правовідносинах под на правомірні і неправомірні.

Правомірні дії як вольова поведінка, яка передбачена фін-правовою нормою поділ. на індивідуальні акти, юр вчинки, правомірні дії, які скеровані на підтримку фін інтересів держави.