Фін.право - це сукупність пр.норм,що регулюють відносини в галузі мобілізаії,розподілу і використання централіз.та децентраліз.фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.
Предметом ФП є відносини,що виникли в процесі фін.діяльності Д.
Класифікація змісту фін.права:за фін.-прав.інститутами відн.,що складають предмет ФП:
-бюджетні відносини;
-з приводу фінансів держ.п-ств;
-податкові;
-з кошторисно-бюджетного фінансування;
-бюджетних кредитів;
-з держ.страхування;
-з грош.обігу і розрахунків;
-з валютного регулювання;
Метод ФП - це сукупність засобів впливу на учасників фін.правовідносин,що х-ся юр.фактами,пр.статусом їх S-ів,видами санкцій за порушення приписів Д-ви та порядку їх застосування.
Метод владних приписів є осн.методом ФП(б.-я.питання фін.діяльн.вирішується волею однієї сторони).Цей метод має такі ознаки:-в фін.пр.регулюв.переважвють позитивні зобовязання,а не дозволи,бо заборони;-може бути охарактеризований як імперативний.ДО не користуються свободою волі,як і ін.S-ти ФП.;-конформіський х-ер(S-ти не можуть вступати за своїм бажанням у фін.правовідн.,крім податкових відносин.);-нерівність S-ів ФП-частина S-ів ФП має держ.владні повноваження до відн.до ін.
Метод рекомендацій -при взаємовідн.представ-х органів різних рівнів;
Метод узгодження - між ДО одного рівня.
2.Правове положення Мінфіна Укр.
Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.Міністерство забезпечує реалізацію державної фінансової політики і здійснює загальне керівництво у сфері державних фінансів.Мінфін у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Міністерство узагальнює практику застосування актів законодавства з питань, що входить до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями Мінфіну є:
1)розробка основних напрямів державної фінансової політики;
2)складання і забезпечення виконання державного бюджету;
3)концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки, фінансове забезпечення державних гарантій щодо соціального захисту населення та створення державних фінансових резервів;
4)розробка нових і вдосконалення діючих форм фінансових взаємовідносин:
- держави з іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями;
- держави з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності на основі економічних методів управління, проведення гнучкої податкової політики, спрямованої на створення належних умов для розширення виробництва, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового ринку;
5)удосконалення фінансового механізму, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом широкого використання довготермінових фінансових норм і нормативів.
Мінфін має право:
1) одержувати від центральних органів державної виконавчої влади, Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій матеріали для складання проекту державного бюджету, розробки бюджетних нормативів і здійснення контролю за виконанням державного бюджету;
2) обмежувати, а в необхідних випадках припиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій при наявності фактів незаконного витрачання ними коштів, а також при неподанні звітів про витрачання раніше відпущених коштів та іншої встановленої звітності, з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств, і в межах своєї компетенції застосовувати інші санкції, встановлені чинним законодавством;
3) надавати з державного бюджету в разі виникнення тимчасових касових розривів при виконанні бюджетів Республіки Крим, обласних, мм. Києва та Севастополя позички, які повинні бути погашені в установлені терміни у межах поточного бюджетного року;
4) забороняти або припиняти випуск цінних паперів у разі, коли він здійснюється з порушенням установленого порядку.
Мінфін проряд з правами, зазначеними в цьому пункті, має також інші права, надані Міністерству чинним законодавством.
5) проводити у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях, в установах банків та інших фінансово-кредитних установах незалежно від форм власності, перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів, пов"язаних із зарахуванням, перерахуванням і використанням бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірок;
6) одержувати від установ банків відомості щодо стану поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;
7) накладати на установи банків, зв"язку, інші установи фінансові санкції в разі встановленого Національним банком за погодженням з Мінфіном порушення порядку проходження і виконання платіжних доручень у доходах і видатках у розмірі 2 відсотків від суми затриманого платежу або перерахування бюджетних коштів за кожний день прострочення.
Мінфін при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Мінфін у межах своїх повноважень видає на основі і на виконання чинного законодавства накази, організує і контролює їх виконання.
Міністерство у разі необхідності видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади спільні акти.
Рішення Мінфіну, видані у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємствами, організаціями, установами та громадянами.
Мінфін очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.
Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками Міністра провадиться Міністром.
Міністр фінансів України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінфіну, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.
Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністра.
Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінфіну затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
Мінфін є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку з зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.
Складові частини бюджету.
Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Загальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.
Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.
Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.
Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.
4. Органи контролю?????????? спеціальної компетенції????????????? за дотриманням бюджетного законодавства. Їх повноваження.=98.
4.Органи контролю cпеціальної компетенції за дотриманням спеціального законодавства. Їх повноваження.
1. До повноважень Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;
2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;
3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;
4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.
Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.
Державне казначейство України: 1) здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;
2) встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;
3) здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.
Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:
1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;
3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету
України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Державна контрольно-ревізійна служба України щомісячно надає Верховній Раді України та Міністерству фінансів України узагальнені результати звітів про проведені перевірки.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють:
1) контроль за виконанням рішення відповідної ради про бюджет; 2) інші повноваження, передбачені цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.
Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:
1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим - стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;
2) обласними державними адміністраціями - стосовно районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;
3) міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі - стосовно районних у цих містах бюджетів;
4) районними державними адміністраціями - стосовно міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об'єднань бюджетів;
5) виконавчими органами міських рад - стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.
