Вітчизняне підприємство уклало з іноземною фірмою контракт на переробку сировини. Визначити ефект від толингу за таких умов: виробничі витрати, пов'язані з переробкою сировини:
- електроенергія - 160000 грн.; - енергоносії - 120000 грн.;
- заробітна плата з відрахуваннями - 200000 грн.;
- інші змінні витрати - 120000 грн.;
· постійні витрати - 100000 грн.;
· комерційні витрати - 300000 грн.;
· кількість готового продукту, що залишається як плата за переробку, -1500 т;
· ціна готового продукту - 200 дол. США / т;
· курс валюти - 8 грн. / дол. США;
· витрати, пов'язані з реалізацією готового продукту, - 10000 грн.
Яким буде ефект від операції, якщо валютний курс складатиме 5 грн. / дол. США
Методика розв’язання
Визначити ефект від толингу (Етол) можна за формулою:
Етол. = N ∙ Цр - Вв - Вк - Вр
де N - кількість готового продукту, що залишається у власності переробника (наприклад, у тоннах, штуках і т. ін.);
Ц р- ринкова ціна одиниці продукції;
Вв - виробничі витрати, пов'язані з переробкою сировини;
Вк - комерційні витрати, пов’язані з передачею сировини;
Вр - витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, що перейшла у власність переробника.
Завдання 3. Визначення ефекту від бартерних операцій
Визначити ефект від бартеру за наступними вихідними даними:
| Експортна частина контракту | Імпортна частина контракту |
| 1. Контрактна вартість товару – 38000 дол.США 2.Курс валюти на дату відвантаження – 1,1 дол. США / євро. 3. Витрати на доставку товару до митного кордону – 1000 євро. 4. Ставка експортного мита – 10 %. 5.Ставка ПДВ – 0 % | 1. Контрактна вартість товару – 38000 дол.США 2.Курс валюти на дату відвантаження – 1,2 дол. США / євро. 3. Витрати на доставку товару до митного кордону – 1500 євро. 4. Ставка імпортного мита – 20 %. 5.Ставка ПДВ – 20 % |
Методика розв’язання
Ефект від бартерної угоди визначаємо за формулою:
Ебарт = І –Е, де
І – загальна вартість імпортної частини контракту;
Е - загальна вартість експортної частини контракту.
Навчальні тести
№1
Зовнішньоекономічна операція:
1. сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях;
2.сукупність галузей, підгалузей, об'єднань, підприємств і організацій, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність;
3.комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання і виконання торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру;
4. дослідження і проектування міжнародного бізнес-середовища,забезпечення злагодженої взаємодії усіх підрозділів і посадових осіб організації в інтересах продуктивного досягнення обраних зовнішньоекономічних цілей;
№2
Угода типу "офсет":
1. різновид форм зустрічної торгівлі;означає, що країна експорту погоджується закупити в країни-імпортера товари в залік експортної поставки; угода не потребує юридичного оформлення;
2.передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної торгівлітретій стороні;
3.різновид форм співробітництва на компенсаційній основі (в межах операцій зустрічної торгівлі), що передбачає поставку іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та послуг з наступним його погашенням за рахунок виручки від зустрічної поставки виготовленої на цьому обладнанні продукції;
4.лізингова угода, що базується на комбінації податкових пільг у двох і більше країнах;
№3
Міжнародна комерційна операція це:
1. зовнішньоекономічний договір (контракт);
2. комплекс дій контрагентів, спрямованих на здійснення міжнародного торгівельного обміну;
3.комплекс заходів державних органів управління, спрямованих на розвиток економічних відносин із зарубіжними країнами;
4. сукупність форм, засобів і методів зовнішньоекономічних відносин між країнами;
№4
Угода типу "світч":
1.різновид форм зустрічної торгівлі;означає, що країна експорту погоджується закупити в країни-імпортера товари в залік експортної поставки; угода не потребує юридичного оформлення;
2. передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної торгівлітретій стороні;
3.різновид форм співробітництва на компенсаційній основі (в межах операцій зустрічної торгівлі), що передбачає поставку іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та послуг з наступним його погашенням за рахунок виручки від зустрічної поставки виготовленої на цьому обладнанні продукції;
4.лізингова угода, що базується на комбінації податкових пільг у двох і більше країнах;
№5
До операцій зустрічної торгівлі належать:
1.реекспорт та реімпорт;
2.бартерні і толлінгові поставки;
3.біржові угоди;
4.лізинг;
№6
Причинами поширення зустрічної торгівлі виступають:
1.неконвертованість внутрішніх валют;
2.високий рівень інфляції;
3.стабілізація фінансово-платіжної ситуації у світі;
4.введення кількісних обмежень на імпорт;
№7
Експортні товари - це:
1.товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону країни,
незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок;
2.товари, ввезені з-за кордону з метою використання у виробництві та
перепродажу на внутрішньому ринку;
3.товари, купівля-продаж яких здійснюється із застосуванням іноземної
валюти;
№8
Непрямий експорт — це:
1. реалізація товарів на зовнішньому ринку через посередників;
2. реалізація товарів, придбаних за кордоном, на внутрішньому ринку;
3. вивезення з метою продажу за кордон раніше ввезеного товару;
4. ввезення з-за кордону раніше вивезеного товару;
№9
Угоди "про розподіл продукції" - це:
1.викуп в імпортера застарілої продукції при поставках нових моделей
машин і механізмів;
2.операції з переробки сировини, що передбачають оплату частиною
виготовленої продукції;
3.укладання договорів про будівництво промислових об 'єктів "під ключ ",
коли експортер надає технологію, ліцензії на винаходи і ноу-хау,
обладнання та матеріали, а оплата передбачається поставками виготовленої на даному підприємстві продукції у встановленій заздалегідь пропорції;
4.передача експортером своїх зобов 'язань із зустрічної торгівлі третій
стороні.
№10
Толлінг-це:
1.викуп в імпортера застарілої продукції при поставках нових моделей
машин і механізмів;
2.операції з переробки сировини, що передбачають оплату частиною
виготовленої продукції;
3. поставка набору машин і механізмів для певного технологічного
процесу;
4.передача експортером своїх зобов 'язань із зустрічної торгівлі третій
стороні.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4-5 НА ТЕМУ:
«Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів»
 | |||
 |
Мета заняття:
- сформувати розуміння сутності та значення зовнішньоекономічних договорів;
- закріпити вміння самостійної роботи з міжнародними договорами, національним законодавством України як основними джерелами правового регулювання зовнішньоекономічних контрактів;
- з’ясувати особливості різноманітних видів контрактів та вивчити їх структуру.
Аудиторна робота:
І. Групова дискусія з наступних питань:
1. Сутність та значення зовнішньоекономічних договорів. Типові контракти у міжнародній торгівлі. Використання формулярів, проформ контрактів та бланків.
2.Міжнародні договори, національне законодавство України та торговельні звичаї як основні джерела правового регулювання зовнішньоекономічних контрактів. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу.
3.Структура та зміст контракту купівлі-продажу товару. Умови контракту: обов'язкові та додаткові.
4.Характеристика статей контракту: Преамбула. Предмет контракту. Кількість. Якість. Термін і дата поставки. Базисні умови поставок. Ціна і загальна вартість контракту. Умови платежу. Умови приймання-здавання товару. Пакування і маркірування. Форс-мажорні обставини. Санкції і рекламації. Гарантії. Арбітраж. Інші умови.
ІІ. Командна та індивідуальна робота: вивчення типової форми зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу; дослідження алгоритму проведення міжнародної операції купівлі-продажу; вивчення методики аналізу виконання контрактних зобов’язань.
Література: Основна: 1,9,10,12,20, 23,28. Додаткова: 32,36,44,47,51
Інтернет ресурси: 7, 10,11,12,17.
Теми рефератів
Джерела правового регулювання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу.
Якість товарів та її гарантії у зовнішньоекономічних контрактах.
Практичні завдання
Завдання 1. Ознайомтесь з типовою формою зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу (Додаток А) і дайте відповіді на наступні запитання:
· якими документами регламентуються повноваження представника підприємства щодо укладання зовнішньоекономічного договору?
· чи може бути визнаним недійсним зовнішньоекономічний договір?
· що визначається в преамбулі договору?
· якщо товар потребує більш детальної характеристики, або номенклатура товарів велика, то який документ додається до зовнішньоекономічного договору?
· в чому полягає специфіка формулювання предмету договору в бартерному контракті, або контракті на переробку давальницької сировини?
· в якому розділі контракту визначається вид транспорту та обов¢язки сторін щодо відвантаження, перевезення, митного очищення та страхування вантажів?
· особливості розділу “Ціна та загальна вартість договору” у контракті на переробку давальницької сировини?
· в якій валюті повинна бути виражена вартість товарів у бартерному (товарообмінному) контракті?
· якими нормативно-правовими актами регулюються платіжні умови зовнішньоекономічних договорів? Що відноситься до платіжних умов зовнішньоекономічних договорів?
· за якими документами здійснюється приймання-здавання товару по кількості і якості?
· що відноситься до реквізитів маркування?
· які відомості вказуються в розділі “Форс-мажорні обставини”?
· яка організація засвідчує дію форс-мажорних обставин і підтверджує строк їх дії?
· якими способами закріплюється в контрактах відповідальність сторін за виконанням своїх зобов¢язань?
Завдання 2. Вивчення алгоритму здійснення імпортного контракту
На рисунку 4.1 представлена схема здійснення зовнішньоекономічної угоди щодо імпорту товару з Єгипту на умовах CIF (форма платежу - документарне інкасо). Впорядкуйте наведені в переліку операції, що здійснюються в рамках зовнішньоекономічної угоди, відповідно до представленого на рисунку алгоритму здійснення угоди.
|
Рис. 4.1. Схема імпортної операції [20, с.581].
Перелік операцій:
А) Переведення платежу у ЦБЄ.
Б) Передача документів ЗТФ для перевірки і платежу.
В) Передача комплекту комерційних і фінансових документів у ЦБЄ (Центральний банк Єгипту) при інкасовому дорученні.
Г) Переговори і укладання контракту з одним із постачальників (Ехр 2),визначення умов розрахунків.
Д) Товар відправлено до замовника.
Е) ЗТФ отримує інформацію та складає конкурентного листа.
Є) ЦБЄ надсилає документи банку імпортера (УкрЕксімБанку).
Ж) Одержання транспортних документів.
З) Зарахування коштів на рахунок експортера.
И) Експортер дає доручення транспортній фірмі відвантажити товар в порт Александрія і виконати митні формальності.
І) ЗТФ отримує від них пропозиції.
К) Товар відправлений у порт Одеса.
Л) ЗТФ направляє запити можливим постачальникам(Ехр 1 і Ехр 2).
М) Запит інформації АБД (автоматизованому банку даних) про ринок товару та його фірмову структуру.
Н) Оплата документів.
О) 3амовник (АТ"Затишок") направляє ЗТФ (зовнішньоторговельній фірмі) проект договору-комісії на закупівлю товару, підписавши його в двох примірниках.
П) ЗТФ розглядає договір, підписує його і один примірник повертає замовнику.
Завдання 2. Аналіз виконання контрактних зобов'язань та динаміки експорту [27, с.95- 99].
Проаналізувати експортну діяльність підприємства за два роки. Результати визначення показників представити у формі таблиць 4.2 та 4.3.
Таблиця 4. 1 Вихідні дані
| Назва продукції | базисний рік | звітний рік | ||||||
| Кількість, м3 | Ціна, євро | Вартість, євро | Кількість, м3 | Ціна, євро | Вартість, євро | |||
| Згідно з контрактами | ||||||||
| Палетні заготовки | ||||||||
| Пиловник бука | ||||||||
| Всього | X | X | ||||||
| Фактично | ||||||||
| Палетні заготовки | ||||||||
| Пиловник бука | ||||||||
| Всього | X | X | ||||||
Методика розв’язання
Спочатку необхідно проаналізувати виконання контрактних зобов'язань. Для цього використовуються коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю і за фізичним обсягом (як для окремих товарів, так і для їх сукупності) і коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за ціною.
Коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю для підсумкового показника розраховується за формулою:
де Pif і Qif - фактичні ціни і кількість товару і;
Pif і Qin - планові ціни і кількість товару і;
п - кількість видів товарів.
Коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом для зведеного показника обчислюється за формулою:
де Qif * Pif - вартість експорту товару і у звітному періоді, перерахована за плановими цінами;
Qif * Pif - планова вартість експорту товару і;
п — кількість видів товарів.
Коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за ціною для зведеного показника обчислюється за формулою:
де Qif * Pif - фактична вартість експорту товару і;
Qif * Pif - вартість експорту товару і у звітному періоді, перерахована за плановими цінами;
п — кількість видів товарів.
Таблиця 4.2. Результати визначення показників виконання контрактних зобов'язань підприємства з експорту
| Назва коефіцієнта | базисний рік | звітний рік |
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю, К1 | ||
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за фізичним обсягом, К2 | ||
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за ціною, К3 |
Далі необхідно проаналізувати динаміку експорту підприємства.
Індекс вартості:
де Pi1 і Qі1 - ціна та кількість товару і у звітному періоді;
Рі0 і Qi0 - ціна та кількість товару і у базовому періоді;
п — кількість видів товарів.
Зміна вартості експорту може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу.
Індекс ціни:
Індекс фізичного обсягу:
Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури.
Індекс кількості:
Індекс кількісної структури:
де Рі0 — середня ціна товару і у базовому періоді. Середня ціна товару обчислюється за формулою:
Таблиця 4.3. Результати визначення показників динаміки експорту
| Назва показника | Значення |
| Індекс вартості | |
| Індекс фізичного обсягу | |
| Індекс ціни | |
| Індекс кількісної структури | |
| Індекс кількості | |
| Середня ціна товару |
Навчальні тести
№1
Обставини непереборної сили, які не існували в момент підписання контракту і виникли незалежно від волі експортера і імпортера називаються:
1.форс-мажор;
2. “тель-кель”;
3. арбітраж.
№2
Документом, що підтверджує факт виникнення та термін дії форс-мажорних обставин є:
1. офіційний лист постраждалої сторони;
2.довідка торговельно-промислової палати;
3.документ, що видається міжнародним комерційним арбітражем.
№3
Господарський суд, який розглядає спірні ситуації, що виникають між сторонами називається:
1. акцепт;
2.арбітраж;
3.акредитив.
№4
Документ, який використовується в якості попереднього рахунку і містить в цілому ту ж інформацію, що і кінцевий рахунок, але не є основою для оплати називається:
1.рахунок-проформа;
2. рахунок-фактура;
3. інкасове доручення.
№5
Специфікація:
1.містить перелік та кількість всіх видів і сортів товарів, що входять в партію;
2. свідоцтво, яке підтверджує якість фактично поставленого товару і її відповідність умовам контракту;
3. містить вимогу експортера до імпортера про сплату визначеної в контракті суми за поставлений товар.
№6
Претензія імпортера до експортера у зв¢язку з невідповідністю якості і кількості поставленого товару умовам контракту називається:
1.рефакція;
2.боніфікація;
3.рекламація.
№7
В преамбулі контракту вказуються:
1. базисні умови поставок;
2.повна назва сторін та їх скорочене визначення як контрагентів;
3. назва, кількість та якість товару.
№8
До способів визначення якості товару в контракті відносяться:
1. за змістом окремих речовин в товарі, за технічними умовами, “тель-кель”;
2.за зразком, за стандартом, за натуральною вагою, за виходом готового продукту;
3.всі відповіді правильні.
№9
Чи входять витрати, пов¢язані з транспортуванням, митним очищенням та страхуванням в ціну товару визначає:
1.базис ціни;
2. валюта ціни;
3. спосіб фіксації ціни.
№10
До документів, що дають кількісну характеристику товарів відносяться:
1.специфікація, технічна документація, пакувальний лист;
2.сертифікат якості, гарантійний лист;
3.правильна відповідь відсутня.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 НА ТЕМУ:
«Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства»
| |||
|
Мета заняття:
- вивчити методологію економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- оволодіти навичками прийняття управлінських рішень щодо доцільності укладання зовнішньоекономічних угод з використанням методик визначення ефекту та ефективності зовнішньоекономічних операцій.
