Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 19. Міжнародна економічна інтеграція




ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ

ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.

 

Міжнародний поділ праці у системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Визначальні фактори міжнародного поділу праці. Науково-технічний прогрес. Спеціалізація, її види. Внутрішньогалузева і міжгалузева спеціалізація.

Інтернаціоналізація виробництва. Транснаціональні компанії та їх розвиток. Міжнародна торгівля. Обмін досягненнями сучасного НТП. Експорт капіталу.

Суть економічної інтеграції. Основні види інтеграційних об'єднань. Зони вільної торгівлі. Митний союз. Загальний ринок. Економічний союз.

Регулювання міжнародних відносин. Суть трансформації міжнародних економічних відносин. Програма нового міжнародного економічного по­рядку (НМЕІЇ). Міжнародна економіка безпеки (МЕБ).

Перспективи розвитку міжнародних економічних відносин.

 

СЕМІНАР 18

1 Міжнародний поділ праці у системі міжнародних економічних зв'язків. Його основні чинники.

2. ТНК і розвиток міжнародних економічних відносин.

3. Регулювання світових господарських зв'язків.

4. Проблеми і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин.

 

ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ

Система міжнародних економічних відносин (МЕВ) формується на ос­нові інтернаціоналізації продуктивних сил, яка у свою чергу виростає із міжнародного поділу праці (МПП).

Суть МПП, як і будь-якого, полягає у єдності двох процесів - розчле­нування й об'єднання виробництва, відособлення й спеціалізації різних ви­дів трудової діяльності, в їх взаємодії, взаємодомовленні. МПП здійснюєть­ся з метою підвищення ефективності виробництва, економії затрат суспіль­ної праці, раціонального розміщення продуктивних сил.

Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці були природні фактори:

а) відмінності між країнами в наявності природних багатств;

б) ґрунтово-кліматичні умови;

в) географічне положення;

г) розміри трудових ресурсів.

Але в другій половині XX ст. в умовах науково-технічної революції головними факторами формування МПП стають:

1) науково-технічний прогрес;

2)рівень розвитку продуктивних сил у різних країнах;

 

3) стан їх науки й техніки.

Зменшення значення природних і географічних факторів для МПП особливо очевидне на прикладі Японії і нових індустріальних країн - Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу. Міжнародна спеціалізація цих країн практично не пов'язана ні з наявністю у них природних ресурсів, та навіть з їх географічним положенням.

Другим напрямом впливу НТР на МПП стало обмеження можливості окремих країн створити надміру багатогалузеві національні промислові комплекси. Сьогодні номенклатура продукції, особливо промислових галузей, настільки велика, що жодна країна не зможе забезпечити економічно вигідне виробництво всієї цієї номенклатури. Тому досвід багатьох країн доказує, що найефективнішою є концентрація зусиль на створенні спеціалізованих галузей виробництва, органічно вписаних у систему міжнародно­го поділу праці.

За спеціалізацією МПП може проявлятися як між- та внутрішньогалу­зева спеціалізація окремих країн.

У міжгалузевій спеціалізації відбиваються взаємовідносини між дер­жавами при обміні продуктів праці різних галузей виробництва у межах загальних та деяких форм часткового поділу праці.

Міжгалузева спеціалізація втілюється, наприклад, в обміні продукції промисловості та сільського господарства (загальний поділ праці) або ма­шинобудування та харчової промисловості тваринництва та рослинництва (частковий поділ праці).

Внутрішньогалузева спеціалізація втілюється в міждержавному обміні продуктами праці в межах однієї галузі виробництва. Водночас вона може розглядатися як прояв одиничних й окремих форм часткового поділу праці:

Класифікація проявів міжнародного поділу праці включає також визначення в його складі:

а) предметної спеціалізації ____________________________________

_____________________________________________________________

_______________________________________________________

б) поде тальної (по вузлової) спеціалізації ________________________

_____________________________________________________________

__________________________________________________________

в) технологічної (постадійної) спеціалізації _______________________

_____________________________________________________________

У процесі розвитку між- та внутрішньогалузевої спеціалізації, а також предметної, подетальної і технологічної зростають кількісні параметри процесу інтернаціоналізації виробництва й обігу, всього господарського життя.

Натомість взаємодія генетичних (відносин кооперації виробництва і праці) і структурних зв'язків, які формують певну міжнародну спільність, характеризує якісні аспекти інтернаціоналізації.

Інтернаціоналізація виробництва стає об'єктивною основою розвитку регіональної інтеграції. Інтенсивний розвиток процесу інтернаціоналізації розпочався у другій половині XX ст. Він зумовлений посиленням впливу діяльності транснаціональних компаній (ТНК) і подальшим науково-технічним прогресом.

ТНК - це найбільші компанії, національні за капіталом і контролем, але міжнародні за сферою своєї діяльності. їхня відмінна особливість - на­явність активів за рубежем, які виникають на базі прямих інвестицій.

Виникнення ТНК відноситься до періоду після другої світової війни, коли вони стали панівною формою міжнародних монополій, прийшовши на зміну міжнародним картелям.

ТНК є величезною рушійною силою науково-технічного прогресу. На початку 80-х років на ТНК припадало близько 80% патентів на нову техніку та технологію.

У наш час світова ринкова економіка має широку мережу ТНК, до
яких належать тисячі найбільших компаній світу. Близько 30% цих компаній - американські. Згідно з даними ООН, річний обсяг прямих іноземних
інвестицій ТНК на кінець 80х років становив 150 млрд. доларів.

__________________________________________________________________

Складовими процесу інтернаціоналізації господарського життя, окрім ТНК, є:

1) зростання міжнародної торгівлі _______________________

2) обмін досягненнями сучасного НТП _________________________

 

Якісно новим етапом інтернаціоналізації господарського життя є еко­номічна інтеграція, яка передбачає зближення і взаємотгереплетіння націо­нальних економік, проведення узгодженої державної економічної політики.

Суть економічної інтеграції проявляється в її найважливіших характе­ристиках:

1) міждержавне регулювання економічних процесів;

2) поступове формування, замість більш або менш незалежних один
від одного національних народно-господарських комплексів, регіонального
господарського комплексу із загальною структурою відтворення;

3) усунення адміністративних і економічних бар'єрів, перешкоджають
вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіо­ну;

4) зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть
участь в інтеграційних об'єднаннях.

Існують такі основні види інтеграційних об'єднань:

- зона вільної торгівлі, коли країни учасниці обмежуються відміною
митних бар'єрів у взаємній торгівлі;

- митний союз, коли вільне переміщення товарів і послуг всередині
угрупування доповнює єдиний митний тариф стосовно до третіх країн;

- загальний ринок, (коли ліквідуються бартери між країнами не тільки
у взаємній торгівлі, а й для переміщення робочої сили й капіталу;

- економічний союз, який передбачає на доповнення до всіх перелічених вище Інтеграційних заходів, проведення державами - учасницями єдиної економічної політики, створення системи міждержавного регулюванні! соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіоні.

__________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

Сьогодні у світі нараховується близько 15 регіональних економічний об'єднань.

Найвідомішими із них є:

1.ЄС(ЄЕС)- __________________________________________________

__________________________________________________________

 

2. АСЕН - ___________________________________________________________

________

3. ЛАІ - _____________________________________________________________

________

Ускладнення економічного життя світу та розвиток його суперечнос­тей закономірно зумовлюють об'єктивну необхідність регулювання світових господарських зв'язків.

У Міжнародними формами регулювання економічної політики щодо го­сподарських зв'язків є:

а) щорічні зустрічі керівників провідних держав розвинутої ринкової
економіки з усе більшим залученням останнім часом і керівників інших
країн;

б) заходи міжнародних економічних організацій;

в) робота "троїстої комісії";

г) використання структур ТНК, тощо.

Мета_міжнародного регулювання — це підвищення ефективності еко­номіки вільного підприємництва, досягнення високих темпів економічного зростання у світовому господарстві.

Сутність проблеми трансформації міжнародних економічних відно­син у світовому господарстві полягає в пошуках форм і методів - економіч­них, політичних, дипломатичних - розв'язання суперечності між сучасним характером цих відносин і обставинами в світі, що змінилися внаслідок прискорення тенденції до глобалізації економіки, переміщення акцентів з [екологічних конструкцій на економічні важелі формування нових моделей людської діяльності, творений більш високої якості життя.

Програма нового міжнародного економічного порядку - НМЕП -1974, VI спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН) передбачає встановлення економічно обґрунтованого співвідношення цін на сировину, продовольчі товари і промислові вироби, упорядкування валютно-фінансових відносин та інші заходи, спрямовані проти панівного становища транснаціональ­но капіталу в системі МЕВ.

У середині 80-х років створюється система міжнародної економічної безпеки (МЕБ), яка стала цільовою функцією МЕВ.

 

ПРАКТИКУМ 19

1. Поясніть, які чинники стали основою для формування світового господарства на межі ХІХ-ХХ ст.?

1) ____________________________________________________2) ___________________________________________________________ _______________________________________________________

3) ___________________________________________________________ _______________________________________________________

2. Як Ви думаєте, в чому схожість, а в чому розбіжності таких кате­горій, як "інтернаціоналізація МЕВ" і "інтеграція"? Обґрунтуйте відповідь.

_____________________________________

3. У чому, на Вашу думку, полягає значення системи "національні інтереси - інтереси світового господарства"?

______________________________________________

4. Які ТНК функціонують в Україні?

________в Росії ____в Європі ____ в США ______________________________________________________ ____

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

1. Опрацюйте самостійно теми:

1) Світова торгівля.

2) Вивіз капіталу і міжнародний кредит.

3) Міграція робочої сили за підручником "Основи економічної теорії.
Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві" (Ю.В.Ніколенко, М.М.Діденко, А.В.Шегда та ін. - К.: Либідь, 194, кн.2 - С.215-224.

________________________________________________

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Світова торгівля: стан, перспективи розвитку.

2. Міжнародна валютна система.

3. Інтеграція міжнародних економічних відносин.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 349 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лучшая месть – огромный успех. © Фрэнк Синатра
==> читать все изречения...

2205 - | 2091 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.