РОБОЧИЙ ЗОШИТ
ПРАКТИЧНОЇ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Модуля №3
на тему: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СВИНАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
студентам біолого-технологічного факультету
денної та заочної форми навчання
з дисциплін: " СВИНАРСТВО І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА"
"ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА"
(спеціалізація СВИНАРСТВО)
ХЕРСОН – 2006
Пелих Н.Л., Карапуз В.Д., Панкєєв С.П., Назаренко С.О. Методичні рекомендаціїдля виконання практичної роботина тему: " Визначення основних параметрів свинарського підприємства ". - Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ. – 2006. – 26 с.
Розглянуто і рекомендовано до видання методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету протокол № 5 від 2006 року
АВТОРИ: Пелих Н.Л., кандидат с-г наук, доцент
Карапуз В.Д., кандидат с-г наук, доцент
Панкєєв С.П., кандидат с-г наук, асистент
Назаренко С.О., асистент
РЕЦЕНЗЕНТ: Коваленко В.Г., кандидат с-г наук, доцент
ПРАКТИЧНА РОБОТА (6 годин)
Модуля №3
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СВИНАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
Мета заняття – вивчити методику розрахунку основних параметрів свинарського комплексу (поголів'я свиней за статево-віковими групами) згідно з планом (програмою, завданням) реалізації повного обсягу свинини.
Матеріальне забезпечення – норми технологічного проектування, методичні рекомендації та посібники з технологічного проектування процесу виробництва на свинарських підприємствах, міліметровий папір розміром 40х60 см, лінійка, прості олівці.
Місце проведення – навчальна аудиторія.
ЗМІСТ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
ХІД ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Контроль знань за даною темою
2. Ознайомлення з рекомендованою методичною літературою
3. Аналіз запропонованого проектного завдання
4. Розрахунок основних технологічних параметрів свинарського підприємства (Варіант А).
5. Розрахунок циклограми та її відображення на міліметровому папері
6. Розрахунок потреби в приміщеннях для кожної виробничої групи
7. Розрахунок річної потреби в кормах
8. Економічна оцінка технології виробництва свинини
9. Звіт (висновки) про організацію виробництва свинини у господарстві
10. Розрахунок основних технологічних параметрів свинарського підприємства (Варіант Б). Самостійна робота.
Основні питання контролю знань за темою:
1. Поняття "технологія"
2. Виробничий цикл
3. Технологічна схема процесу виробництва
4. Технологічний процес
5. Робоча операція
6. Щоденні робочі операції
7. Циклічні робочі операції
8. Технологічний час
9. Технологічна група тварин
10. Крок ритму. Ритм.
11. Параметри виробництва тваринницької продукції
12. Потоковість виробничого процесу
13. Потокове ритмічне виробництво
14. Виробнича дільниця (цех)
15. Операція
16. Оператор
17. Інженер-технолог
Методика технологічного проектування процесу виробництва свинини для свинарських підприємств передбачає попередній розрахунок поголів'я свиней за статево-віковими групами з наступним складанням циклограми руху поголів'я і використання приміщень.
Завдання. Провести розрахунки основних параметрів свинарського господарства (відповідно виданого завдання).
Проектне завдання
| Вихідні дані | Варіант | ||
| А | Б | ||
| Проектна потужність комплексу, т | - | ||
| Проектна потужність комплексу, голів | - | ||
| Крок ритму, діб | розрах. | ||
| Наявне приміщення | |||
| Період умовної поросності, діб | |||
| Тривалість холостого періоду, діб | |||
| Рівень аварійних опоросів, % | |||
| Багатоплідність технологічних ♀, гол | |||
| Рівень прохолосту ♀, % | |||
| Тривалість підсисного періоду, діб | |||
| Переведення поросят на дільницю дорощування у віці, діб | |||
| Середня жива маса поросят під час переведення на дільницю дорощування, кг | |||
| Санітарний брак поросят за підсисний період, % | |||
| Середньодобовий приріст підсвинків у період дорощування, г | |||
| Санітарний брак підсвинків за період дорощування, % | |||
| Середня жива маса підсвинків, вибракуваних із групи дорощування під час переведення на відгодівлю, кг | |||
| Середня маса підсвинка під час постановки на відгодівлю, кг | |||
| Середньодобовий приріст підсвинків у період відгодівлі, г | |||
| Санітарний брак підсвинків за період відгодівлі, % | |||
| Жива маса вибракуваного молодняка під час відгодівлі, кг | |||
| Середня маса молодняка на час зняття з відгодівлі, кг | |||
| Рівень вибракування технологічного стада ♂ і ♀, % | 30/30 | ||
| Середня жива маса вибракуваних ♀ після відгодівлі, кг | |||
| Середня жива маса вибракуваних ♂ після відгодівлі, кг | |||
| Переведення поросних ♀ у свинарник-маточник – не пізніше 110-ої доби поросності | |||
| Тип годівлі | концентратний | ||
| Порода свиней | ВБ | ||
РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ СВИНАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
Варіант А
1. Розрахунок поголів’я свиней
(У повному об’ємі дана методика викладена у Практикумі із свинарства і технології виробництва свинини / В.І.Герасимов на інші. – К.: Урожай, 1995. – С.104-155).
Проектна потужність підприємства – 2400 т
Середня маса молодняка на час зняття з відгодівлі – 110 кг
1.1 Кількість голів, яку необхідно відгодувати і здати на м'ясо:
1.2 Враховуючи, що в процесі відгодівлі санітарний брак (проектне завдання) складатиме – ........ %, відповідно збереженість .........%
На відгодівлю повинно бути поставлено молодняку:
1.3. Санітарний брак підсвинків за період дорощування (проектне завдання) -............ %, відповідно збереженість ..........%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування:
1.4. Санітарний брак за підсисний період (проектне завдання) – ...... %, відповідно збереженість .........%. За рік буде отримано поросят на час опоросу опоросі:
Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів, необхідних для виконання програми.
1.5. Багатоплідність (проектне завдання) технологічних ♀ (які беруть участь у процесі відтворення без розділення на основних та перевіюваних) - ......голів на опорос, відповідно протягом року необхідно одержати:
1.6. Відтворний цикл (репродуктивний період) ♀ визначається за формулою:
П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , де (3.1)
Тпор. – тривалість періоду поросності, діб;
Тпід. – тривалість підсисного періоду (проектне завдання), діб;
Тхол. – період від відлучення поросят до запліднення ♀ (проектне завдання), діб.
1.7. Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості відтворного циклу і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀:
, де (3.2)
О – потужність свинарського підприємства, гол.;
П – репродуктивний період, діб;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
Д – вихід ділових поросят, гол.;
Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
1.8. Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду).
; де (3.3)
А – кількість опоросів на ♀ за рік;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
П – репродуктивний період, днів;
Визначення кроку ритму виробництва
Крок ритму виробництва:
v є характеристика тривалості формування технологічної групи тварин;
v інтервалу, через який відбувається черговий рух технологічних груп з дільниці на дільницю або реалізація готової продукції.
Він не може бути визначений довільно, а тільки шляхом розрахунку і завжди є похідним від двох величин:
· кількості нормальних опоросів на підприємстві протягом року;
· розміру технологічної групи підсисних ♀.
У практичному свинарстві тривалість кроку ритму коливається від 1 до 16 діб (108....54 тис. голів – 1...2 діб, 24....12 тис. голів – 8...16 діб).
Недоліки:
Ø 1...2 діб – не можливість у реальних умовах провести опорос технологічної групи із-за різного періоду поросності;
Ø 8..10 діб – негативно впливає на збереженість поросят, які народилися в останні дні кроку ритму;
Ø 12...15 діб – веде до великої різниці за віком і живою масою поросят, що негативно впливає на формування групи на дорощуванні.
Розмір технологічної групи підсисних ♀- від 30 до 60 голів, які розміщені в одній секції. Для наших розрахунків візьмемо секцію на ..............станків.
2. 1. Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:
Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:
Дробове значення цього показника недопустиме, і тому тривалість кроку ритму повинна бути скорегована до цілого значення.
Корегування цього показника у бік збільшення при незмінності інших призводить до зменшення обсягу виробництва товарної свинини на проектному підприємстві, корегування в бік зменшення – до збільшення обсягу.
Після визначення розміру технологічної групи підсисних ♀ можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп і заповнити таблицю 1.
2.2. Аварійних опоросів (проектне завдання) – ....... %.
Кількість голів ♀ з аварійними опоросами:
Технологічна група глибокопоросних ♀ під час постановки на опорос:
2.3. Прохолост ♀ (проектне завдання) – ........%.
Кількість голів ♀ з прохолостом:
Технологічна група умовно поросних ♀:
2.4. Технологічна група новонароджених поросят:
Санітарний брак поросят за підсисний період (проектне завдання) – ....... %
Технологічна група поросят в кінці підсисного періоду:
2.5. Санітарний брак поросят на дорощуванні (проектне завдання) – ........%.
Технологічна група на дільниці дорощування в кінці періоду:
2.6. Санітарний брак на відгодівлі (проектне завдання) – ....... %.
Технологічна група на дільниці відгодівлі в кінці періоду:
На підставі проведених розрахунків заповнити таблицю 2.
2. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях
| Статево-вікові групи | Розмір технологічної групи на початок періоду | Санітарний брак | Розмір технологічної групи на кінець періоду | Середній розмір технологічної групи | |
| % | голів | ||||
| Умовно поросні ♀ | |||||
| Поросні ♀ | |||||
| Підсисні ♀ | |||||
| Поросята-сисуни | |||||
| Поросята на дорощуванні | |||||
| Молодняк на відгодівлі |
3. Розробка технологічного процесу на дільниці холостих і поросних свиноматок
Циклограма є графічною моделлю виробництва, що відображає просторово-тимчасову характеристику технологічного процесу.
3.1. Період умовної поросності ♀ (проектне завдання) ......діб. На дільницю підсисних ♀ глибокопоросна ♀ переводитиметься не пізніше ..... доби поросності (проектне завдання).
Із загального періоду поросності період утримання явно поросних свиноматок становить:
3.2. Кількість технологічних груп поросних ♀ які будуть постійно знаходитися на дільниці.
Цикл складається з двох частин:
- періоду зайнятості тваринами (......діб умовної поросності (проектне завдання) + ........діб явної поросності), діб;
- часу на виконання робіт з санації і ремонту приміщення (він підбирається так, щоб кількість технологічних груп була цілим числом).
На міліметровому папері необхідно відобразити зайнятість дільниці холостих і поросних ♀.
3.3. ♀ приходить в охоту протягом 12....15....22 діб після відлучення (тривалість холостого періоду). Проектним завданням передбачено - ............діб.
Кількість ♀, що йтиме на парування за 1 день:
Група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:
3.4. Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок заносимо в таблицю 3.
Сформовано технологічних груп ♀ за рік
Постійне поголів’я умовно поросних ♀
Постійне поголів’я явно поросних ♀
Постійне поголів’я ♀ на дільниці
3. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
| Показники | Кількість | |
| за ритм | за рік | |
| Крок ритму виробництва, діб | ||
| Кількість технологічних груп на дільниці, голів | ||
| Розмір технологічної групи умовно поросних ♀ | ||
| Холостих ♀, % | ||
| Холостих ♀, голів | ||
| Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів | ||
| Сформовано технологічних груп ♀ | ||
| Постійне поголів’я умовно поросних ♀ | ||
| Постійне поголів’я явно поросних ♀ | ||
| Постійне поголів’я холостих ♀ | ||
| Постійне поголів’я ♀ на дільниці | ||
| Типове приміщення місткістю, голів | ||
| Потреба в приміщеннях |
4. Розрахунок поголів’я кнурів
Розрахунок поголів’я кнурівпроводять виходячи з потреби робочих доз сперми для виконання річної програми запліднення свиноматок.
4.1. За розрахунками буде запліднено за рік -. ........технологічна група ♀
по ............голів в групі, всього:
4.2. При двократному заплідненні потрібно робочих доз сперми:
4.3. Використовувати кнурів - плідників можна у режимі від 1 раз взяття сперми у 3 дні до 1 раз взяття в 4, 5, 6, 7 днів. (Режим використання ♂ студент вибирає самостійно).
Рекомендується ...........раз у.............діб.
4.4. Середній об'єм еякуляту – 250 мл. Всього за рік від 1♂ можна взяти сперми:
Якісні показники сперми дозволяють п’ятикратне розрідження. При розмірі робочої дози сперми 150 мл від 1 ♂ за рік можна одержати робочих доз:
4.5. Поголів’я ♂ буде становити:
4.6. Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати до 30....40 % резервних ♂.
4.7. Для нормального функціонування підприємства необхідно мати основних і перевірюваних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто:
4.8. Загальна кількість кнурів:
4. 9. Утримання ♂ -
Приміщення місткістю, голів –
Потреба приміщень -
5. Розрахунок потреби спеціалізованого господарства у ремонтному молодняку
Потреба в ремонтних ♀ для введення в технологічне стадо ♀, а також постійна кількість перевірюваних ♀ у стаді визначається, виходячи з того, що:
· ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними частинами;
· рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракування основних і перевірюваних ♀ (проектне завдання);
· ♀ вважається перевірюваною протягом - 5,3 місяці
(114 діб поросності + 45 діб вирощування поросят) / 30 діб (місяць) = 5,3 місяці
5.1. Загальна кількість ♀ у господарстві ........голів (розраховано п.1.7). Рівень вибракування технологічного стада ♀ (проектне завдання) - ........%. Скільки ♀ буде вибракувано за рік:
5.2. Кількість ремонтних ♀ відібраних на вирощування за рік буде складати:
На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвитку ремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракування ремонтних підсвинків:
v у 4-місячному віці – 50 % (від усієї кількості, що потрібно вибракувати);
v у 6-місячному віці – 30;
v у 8-місячному віці – 20 %.
5.3. Щомісячно зі стада технологічних свиноматок необхідно вибувати:
5.4. Постійне поголів’я перевірюваних ♀ буде:
5.5. Питома їх кількість у стаді:
Розрахунок потреби купленого племінного молодняку аналогічний, але без етапу вирощування.
На циклограмі не відображають дільницю вирощування ремонтного молодняку.
6. Розробка технологічного процесу на дільниці підсисних свиноматок
6.1. Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить:
6.1. Кількість технологічних груп:
Переносимо отримані дані на циклограму.
6.3. Основні параметри дільниці підсисних свиноматок заносимо в таблицю 4.
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:
Постійне поголів’я підсисних ♀:
Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці:
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів:
4. - Основні параметри дільниці підсисних свиноматок
| Показники | Кількість | |
| за ритм | за рік | |
| Крок ритму виробництва, діб | ||
| Кількість технологічних груп на дільниці | ||
| Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів | ||
| Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб | - | |
| Аварійних опоросів, % | ||
| Аварійних опоросів, голів | ||
| Технологічна група підсисних ♀, голів | ||
| Технологічна група поросят на час народження, голів | ||
| Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів | ||
| Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів | ||
| Тривалість підсисного періоду, діб | ||
| Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб | ||
| Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів | ||
| Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів | ||
| Постійне поголів’я підсисних ♀, голів | ||
| Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів | ||
| Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц | ||
| Типове приміщення місткістю, голів | ||
| Потреба в приміщеннях | ||
| Кількість секцій | ||
| Кількість станків у 1 секції |
7. Розробка технологічного процесу на дільниці дорощування молодняку
7.1. Приріст 1 голови молодняку за період дорощування розраховується за даними:
- початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних ♀ (проектне завдання) -. ......... кг;
- кінцева - ............. кг,:
Приріст -
Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці (проектне завдання) - ....... г..
Тривалість періоду утримання молодняку:
7.2. Кількість технологічних груп на дільниці дорощування:
Відображаємо технологічні групи дорощування на циклограмі.
7.3. Розраховані дані заносимо в таблицю 5.
Середній розмір технологічної групи
Постійне поголів’я підсвинків на дільниці
Буде одержаний приріст за рахунок:
- кондиційного молодняку
- некондиційного молодняку
5. Основні параметри дільниці дорощування
| Показники | Кількість | |
| за ритм | за рік | |
| Крок ритму виробництва, діб | ||
| Період зайнятості однією групою, діб | ||
| в т. ч. період зайнятості тваринами, діб | ||
| санітарний розрив, діб | ||
| Кількість технологічних груп на дільниці | ||
| Технологічна група при постановці на дорощування, голів | ||
| Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів | ||
| Середній розмір технологічної групи, голів | ||
| Санітарний брак поросят, % | ||
| Санітарний брак поросят, голів | ||
| Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів | ||
| Буде одержаний приріст за рахунок: | - | |
| - кондиційного молодняку | ||
| - некондиційного молодняку | ||
| Валовий приріст на дільниці дорощування | ||
| Типове приміщення місткістю, голів | ||
| Потреба в приміщеннях | ||
| Кількість секцій | ||
| Кількість станків у 1 секції |
8. Розробка технологічного процесу на дільниці відгодівлі молодняку свиней
Період утримання й кількість груп на дільниці відгодівлі молодняку розраховують з урахуванням таких умов:
· місткість одного свинарника для відгодівлі;
· середня жива маса під час постановки на відгодівлю (проектне завдання) - ......кг;
· середньодобовий приріст молодняка на відгодівлі (проектне завдання) - ........г;
· санітарний брак (вимушений забій) (проектне завдання) - ........%;
· середня жива маса молодняка при знятті з відгодівлі (проектне завдання) ... кг.
8.1. Період утримання молодняка на відгодівлі:
8.2. Кількість технологічних груп на дільниці:
Приміщення 3-х секційні, тому кількість технологічних груп повинно бути кратно 3.
8.3. Розраховані дані заносимо в таблицю 6
Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі
Середній розмір технологічної групи
Постійне поголів’я підсвинків на дільниці
Буде одержаний приріст за рахунок:
- кондиційного молодняку
- некондиційного молодняку
Виконання проектного завдання виробництва свинини (не виконання не допустиме):
6. Основні параметри дільниці відгодівлі свиней
| Показники | Кількість | |
| за ритм | за рік | |
| Крок ритму виробництва, діб | ||
| Період зайнятості однією групою, діб | ||
| в т. ч. період зайнятості тваринами, діб | ||
| санітарний розрив, діб | ||
| Кількість технологічних груп сформованих | ||
| Середня жива маса на початку відгодівлі, кг | ||
| Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг | ||
| Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів | - | |
| Санітарне вибракування молодняку, % | ||
| Санітарне вибракування молодняку, голів | ||
| Жива маса вибракуваного поголів'я, кг | - | |
| Кількість технологічних груп знятих з відгодівлі за рік і реалізованих на м'ясокомбінат | ||
| З відгодівлі буде знято кондиційного поголів’я, голів | ||
| Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, кг | ||
| Середній розмір технологічної групи, голів | - | |
| Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів | ||
| Буде одержаний приріст за рахунок: | ||
| - кондиційного молодняку, ц | ||
| - некондиційного молодняку, ц | ||
| Кількість вибракуваних ♀ на відгодівлі, голів | ||
| Середня жива маса ♀ в кінці відгодівлі, кг | ||
| Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц | ||
| Проектна потужність господарства, т | ||
| Виконання проектного завдання, т | ||
| Рівень перевиконання, % |
Для зручності побудови циклограми рекомендується заповнити Допоміжну таблицю для побудови циклограми (у курсовий проект її можна не подавати).
Допоміжна таблиця для побудови циклограми
| Виробничі дільниці | Тривалість зайнятості приміщення 1 технологічною групою, діб | Тривалість санітарного розриву, діб | Кількість груп на дільниці |
| Дільниця холостих і поросних ♀ | |||
| Дільниця підсисних ♀ | |||
| Дільниця дорощування | |||
| Дільниця відгодівлі |
9. Розрахунок потреби в приміщеннях для кожної виробничої групи
На основі проведених розрахунків необхідно розрахувати потребу в приміщеннях для кожної виробничої групи і заповнити таблицю 7.
10. Розрахунок річної потреби в кормах
У кожному індивідуальному завданні вказаний тип годівлі свиней. У методичних рекомендаціях до виконання курсового проекту наведені рекомендовані структури раціонів для різних типів годівлі. Студент може скористатися даними рекомендаціями, а може і запропонувати свій (розрахований, рекомендований іншими авторами) варіант. Згідно розробленої структури раціону розраховується річна потреба в кормах (таблиця 8).
Загальні витрати на власні та закупні корми розрахованого раціону визначається умовно на підставі, що 1 ц корм.од. коштує 80 грн.
7. - Розрахунок потреби поголів’я в станкомісцях і приміщенні
| Статево-вікові групи | Тривалість зайнятості станків з сан. розрив діб | Число груп | Кількість свиней у групі, гол. | Необхідно станкомісць | Проектна місткість приміщень, гол. | Необхідно приміщень | Норма площі на 1 гол., м2 | Необхідно корисної площі, м2 |
| ♂ основні | ||||||||
| ♂ ремонтні | ||||||||
| Ремонтні ♀ | ||||||||
| ♀ холості | ||||||||
| ♀ поросні | ||||||||
| ♀ підсисні | ||||||||
| Поросята-сисуни | ||||||||
| Відлучені поросята | ||||||||
| Молодняк на відгодівлі | ||||||||
| Дорослі ♀ та ♂ на відгодівлі |
 |
| Статево-вікові групи | Постійне поголів’я на дільниці | Корм. од на 1гол за добу | Період року | Вид корму | Річна потреба т | |||||||||||
| концентровані | соковиті | грубі | тварин. поход. | |||||||||||||
| % | на 1 гол. | на все погол. | % | на 1 гол. | на все погол.я | % | на 1 гол. | на все погол. | % | на 1 гол. | на все погол. | |||||
| ♂ основні | 4,4 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| ♂ ремонтні | 3,8 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| ♀ ремонтні | 2,7 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| ♀холості | 3,2 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| ♀ поросні | 2,9 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| ♀ підсисні | 6,8 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| поросята-сисуни | 0,6 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| відлучені поросята | 1,7 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| молодняк на відгодівлі | 3,3 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| вибракувані ♀ на відгодівлі | 6,2 | зимовий | ||||||||||||||
| літній | ||||||||||||||||
| Всього | - | - | - | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | |||||
| Страхфонд | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||||||||
| Ітого |
8. - Річна потреба в кормах
11. Економічна оцінка технології виробництва свинини
Розробка технологічного проекту завершується економічною оцінкою виробництва свинини. Основна задача даного розділу розрахувати – Собівартість продукції, рентабельність виробництва, точку беззбитковості виробництва, термін окупності інвестицій. Для виконання поставленої задачі необхідно провести економічні розрахунки і заповнити таблиці 9....13.
9. – Постійне поголів'я свиней
| Технологічні групи | Кількість голів |
| Всього ♂ | |
| Всього ♀ | |
| Ремонтного молодняку | |
| Поросята сисуни | |
| Поросята на дорощуванні | |
| Свині на відгодівлі | |
| Всього |
10. - Розрахунок вартості реалізованої продукції
| Технологічні групи | Кількість голів | Середня жива маса, ц | Вироблено всього, ц | Ціна реалізації 1 ц, грн | Загальна сума, грн. |
| Кондиційного молодняку | |||||
| Вибрак. ♀ | |||||
| Вибрак.рем. ♀ | |||||
| Всього |
11. - Розрахунок інших витрат на виробництво свинини
| Вид затрат | Матеріальні витрати в рік на 1 голову | Матеріальні витрати, всього | Ціна витрат, грн. | Всього затрат, грн. |
| Автотранспорт | 15 грн. | |||
| Тракторні роботи | 5 грн. | |||
| Водопостачання | 7 куб. м | 1,25 | ||
| Енергопостачання | 15кВт/г | 0,156 | ||
| Підстилка | 5,5 кг | 0,3 | ||
| Амортизація | 10,6 грн. | |||
| Поточний ремонт | 3 грн. | |||
| Реконструкція | - | - | - | |
| Страхові платежі | 20 грн. | |||
| Інші витрати | 20 грн. | |||
| Загальнофермські витрати | 7 грн. | |||
| Всього витрат | - | - | - |
12. - Розрахунок заробітної плати
| Категорія працівників | Норма обслу-говування, гол | Кількість працівників | Тарифна ставка, грн. | Річний тарифний фонд, грн | Резерв відпусток, грн |
| Оператор по догляду | |||||
| Слюсар | |||||
| Сторож | |||||
| Бригадир | |||||
| Зооінж. сел. | |||||
| Зооінжен. | |||||
| Вет. лікар. | |||||
| Вет. санітар. | |||||
| Тех.штуч.ос. | |||||
| Директор | |||||
| Бухгалтер | |||||
| Інші праців. | |||||
| Всього | - | ||||
| Фонд всього | - | - | - |
13. - Загальні витрати в свинарстві
| Статті витрат | Всього витрат, грн. | У тому числі, грн | На 1 ц продукції, грн | У зальних витратах % | ||
| змінні | постійні | змінні | постійні | |||
| Закупівля свиней | - | - | ||||
| Зарплата | - | - | ||||
| Закупівля БМВД | - | - | ||||
| Власні корми | - | - | ||||
| Автотранспорт | - | - | ||||
| Тракторні роботи | - | - | ||||
| Водопостачання | - | - | ||||
| Енергопостачання | - | - | ||||
| Підстилка | - | - | ||||
| Амортизація | - | - | ||||
| Поточний ремонт | - | - | ||||
| Страхові платежі | - | - | ||||
| Інші витрати | - | - | ||||
| Загально фермські витрати | - | - | ||||
| Реконструкція | - | |||||
| Всього витрат | ||||||
| Всього |
Виходячи з вищенаведених даних можна розрахувати рентабельність виробництва свинини у господарстві в майбутньому (табл. 8....12) за такою методикою:
1. Виручка від реалізації продукції за договірними цінами в плановому році складає (Р) –
2. Загальні витрати– матеріально-грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції становить (С) –
3. Розрахунок валового прибутку, грн:
П = Р – С
4. Рівень розрахункової рентабельності (Рр) виробництва свинини у даному господарстві буде становити:
Рр = П / С*100
Собівартість одиниці продукції визначається як співвідношення виробничих витрат до обсягу виробленої продукції:
Соп = Вв / Ов,
де Соп – собівартість одиниці продукції
Вв – сума виробничих витрат
Ов – обсяг виробництва продукції.
Собівартість виробництва 1 ц продукції – ........ грн.
Одна з головних умов успішного господарювання – досягнення обсягів продажу, які б забезпечували прибуток. Тому кожному товаровиробнику необхідно володіти методом визначення точки беззбитковості виробництва і точки самоокупності. Прогноз повинен дати відповідь: скільки необхідно реалізувати продукції, щоб виручка окупила затрати.
Для розрахунку точки беззбитковості ми всі витрати з реалізації проекту розбили на постійні та змінні (табл. 12). Отримані дані дають можливість розрахувати яку кількість продукції господарство повинно продати, щоб окупити витрати.
Точку беззбитковості визначають за формулою:
Тб = 
де Тб - кількість одиниць продукції, що необхідно продати для досягнення беззбитковості,
Вп - умовно постійні витрати, грн.,
Взм - змінні витрати, грн.,
Ц - ціна одиниці продукції, грн.
Тобто, при умові реалізації продукції за ціною .....грн. за 1 ц живої маси і при витратах на 1 ц свинини ........грн. беззбитковість буде при продажі ......ц або ....... % від загального обсягу продукції. При виконанні .......% реалізації свинини - рентабельність досягне - ....... %.
Кожного підприємця або потенціального інвестора, який може вкладати гроші в даний підприємницький проект, цікавитиме, коли він зможе повернути вкладений капітал. Для цього застосовують показник терміну окупності інвестицій.
Розрахунок терміну окупності інвестицій при реалізації проекту, суми прибутку, який буде однаковий протягом довгого часу, визначається за формулою:
Т = І / Пр,
де Т – термін окупності інвестицій, роки
І – розмір інвестицій, грн.
Пр – прибуток, грн..
12. Звіт (висновки) про організацію виробництва свинини у господарстві
Уданому розділі необхідно зробити загальний висновок з організації виробництва свинини у даному господарстві і конкретизувати по кожній виробничій дільниці, потреби в приміщеннях і кормах, економічній ефективності господарства.
ЗРАЗОК:
Проведені розрахунки виробництва свинини у господарстві дають підставу на обґрунтування висновків:
1.
2.
3.
4........
САМОСТІЙНА РОБОТА
РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ СВИНАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
Варіант Б
Завдання. Розрахувати основні технологічні параметри свинарського підприємства методикою Б (у повному об’ємі дана методика викладена у Практикумі із свинарства і технології виробництва свинини / В.І.Герасимов на інші. – К.: Урожай, 1995. – С.155-167). Вихідні дані викладені на С. 4.
1. Розрахунок загального поголів'я ♀ на комплексі:
де О – потужність свинарського підприємства, гол;
П – репродуктивний період, діб;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
Д – вихід ділових поросят;
Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
2. Кількість опоросів на свиноматку за рік:
де А – кількість опоросів на свиноматку за рік;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
П – репродуктивний період, днів.
3. Загальна кількість опоросів на комплексі:
Оз = М х А
4. Вихід приплоду:
Вп = Оз х Б
де Вп – вихід приплоду, голів;
Б – багатоплідність, голів.
5. Вихід життєздатних (ділових) поросят:
Вжп = Оз х В
де В – кількість поросят на час відлучення, голів.
6. Поголів'я молодняку необхідне для відгодівлі
К відгод.= В х Кд
7. Кількість вибракуваних ♀ на комплексі за рік визначають з урахуванням процента їх вибракування:
8. Замість вибракуваних ♀ необхідно ввести таку ж кількість перевірюваних
9. Кількість кроків ритму на потоці за рік:
К ритм. = 365 / Р
де Р – тривалість кроку ритму, діб.
10. Для визначення розміру крокових груп свиней спочатку розраховують крокову групу ♀, відібраних для осіменіння (із стані охоти). її величина залежить від кроку ритму, загальної кількості ♀ і тривалості їх репродуктивного періоду:
Н = (Р х М) / Вц,
де Н - кількість ♀, відібраних для осіменіння протягом одного кроку ритму,
Р — тривалість кроку ритму, діб;
Вц – відтворний цикл ♀ (репродуктивний період), діб.
11. Умовно поросні ♀ — це ♀, в яких ще не встановлена поросність.
Розмір крокової групи умовно поросних ♀ буде дорівнювати кількості ♀, відібраних для осіменіння.
12. Крокову групу поросних ♀ визначають з урахуванням коефіцієнта заплідненості. Прохолост ♀ - ........%, запліднено ♀ -. .............%.
13. Крокову групу підсисних ♀ визначають з урахуванням кількості маломлідних ♀ (аварійних опоросів -.. ..........%).
14. Крокову групу поросят після відлучення на дорощуванні розраховують множенням кількості поросних ♀ на вихід життєздатних поросят на опорос:
15. Крокову групу молодняка, призначеного для відгодівлі, визначають множенням кількості поросят після відлучення на коефіцієнт їх збереженості:
16. На промислових комплексах ♀ вибраковують і ставлять на відгодівлю не один раз за рік, а систематично, протягом кожного кроку ритму. Тому крокову групу дорослих ♀ на відгодівлі встановлюють діленням кількості вибракуваних ♀ на комплексі за рік на кількість кроків ритму:
17. Крокову групу свиней на відгодівлі розраховують додаванням поголів'я молодняка і дорослих ♀
18. Крокова група перевірюваних ♀, яких вводять в основне стадо, буде дорівнювати числу вибракуваних основних ♀
19. Розмір буферної групи залежить від величини крокової групи ♀, відібраних для осіменіння.
Для того, щоб протягом кожного кроку ритму осіменяти певне поголів'я ♀, потрібно мати достатній резерв (буферну групу), з якого відбирають свиноматок в охоті.
Розмір буферної групи визначають:
Бг = (21 х Н) / Р,
де Бг - розмір буферної групи,
