Методичні вказівки
Слід звернути увагу на те, що документ який містить кінематичні, динамічні і конструктивні відомості – називають паспортом верстата.
Мащення верстатів необхідно для зменшення зносу поверхонь та втрати потужності на тертя, підвищення ККД тощо.
Кожний верстат після його виготовлення або ремонту має задовольняти певним технічним умовам. У відповідності з технічними умовами при прийомці верстатів після їх виготовлення або ремонту проводять випробування з тим, щоб виявити окремі дефекти у верстаті.
[3; 4; 8]
Питання для самоперевірки
1 Назвати змазки, які застосовують для мащення металорізального обладнання.
2 Назвати основні вимоги до масла, що використовують для мащення підшипників кочення.
3 Що відноситься до системи безперервного мащення?
4 Назвати способи и прилади для мащення деталей машин.
2.1.57 Охорона праці та безпека життєдіяльності Основні положення. Техніка безпеки на території підприємства. Техніка безпеки в цехах підприємства. Засоби безпеки на робочому місці. Електробезпека. Пожежна безпека – 2 години.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, як організована охорона праці на підприємствах, які їх функції; яким чином здійснюється навчання з питань охорони праці. Зміст інструктажів в залежності від характеру та часом проведення.
Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електроустаткування набуває особливого значення. Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Поте слід зауважити що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураження електричного струму. Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, які виділяють технічні, організаційно-технічні, організаційні і організаційно-соціальні їх причини.
Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків, пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання.
Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі.
Боротьба з шумом в джерелі його виникнення це найдієвіший спосіб боротьби з шумом. Створюються малошумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових вузлах, вентиляторах. Зниження шуму звукопоглинанням звукоізоляцією та звукоізоляцією, зниження шуму акустичною обробкою приміщення.
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найнебезпечніша. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об'єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів. Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.
для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (оксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.). Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж.
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежно-вибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні.
Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важко горючі та горючі.
Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожеже-небезпечних приміщеннях. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа) і пожеже-небезпечні (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) зони.
[3; 7]
Питання для самоперевірки
1 Для чого створюється служба охорони праці?
2 Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?
3 При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служба охорони праці?
4 Які основні функції виконує служба охорони праці?
5 Які завдання вирішує служба охорони праці?
6 Що Ви знаєте про вступний інструктаж? Яка його мета, правила проведення та оформлення?
7 Первинний та повторний інструктажі на робочому місці. Мета та зміст інструктажу, його оформлення.
8 Позаплановий інструктаж. У яких випадках і з ким проводиться? Зміст
9 Що таке електробезпека, електротравма, електротравматизм та електроустановка?
10 Скільки відсотків серед загального виробничого травматизму і смертельного складають електротравми?
11 Які особливості характерні для електротравматизму?
12 Як діє електричний струм на організм людини?
13 Назвіть можливі види електротравм та дайте їх загальну характеристику.
14 Які чинники електричного та неелектричного характеру впливають на тяжкість електротравм?
15 Які порогові значення струму виділяються?
16 Який вплив шуму та вібрації на людину?
17 Які колективні засоби захисту проти шуму та вібрації?
18 Які індивідуальні засоби захисту проти шуму та вібрації?
19 Що таке пожежа та пожежна безпека?
20 Небезпечні та шкідливі чинники пожеж.
21 Які основні причини пожеж в Україні?
22 Що таке горіння та види горіння за швидкістю його розповсюдження?
23 Які класи пожеж виділяють чинні нормативи?
24 Якими основними показниками оцінюється пожеже-вибухонебезпека речовин різного агрегатного стану?
25 Класифікація матеріалів та речовин за схильністю до загоряння.
26 Як класифікуються пило повітряні сумі за вибуховою і пожежною небезпекою?
27 Види само загоряння речовин і матеріалів, їх природа, необхідні умови для само загоряння та профілактика само загорянь.
28 Які категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою виділяють чинні нормативи?
29 Як визначається категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?
30 Які категорії пожежної безпеки залежать від категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?
31 Класи пожеже-небезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
32 Класи вибухонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
33 Які основні засоби і заходи щодо попередження утворення вибухо- пожеже-небезпечного середовища?
34 Які основні заходи щодо попередження виникнення в горючому середовищі або внесення в це середовище джерела запалювання?
35 Якими технічними заходами обмежується поширення пожеж?
36 Яким вимогам повинні відповідати протипожежні евакуаційні виходи?
37 Які основні способи гасіння пожеж?
38 На яких принципах створюються і діють системи пожежогасіння?
39 Первинні засоби пожежогасіння, їх види принципи дії, правила застосування.
40 Які основні вимоги до утримання стаціонарних і первинних засобів пожежогасіння?
2.2 Перелік практичних і лабораторних занять та їх тривалість
2.2.1 Практична робота №1. Складання рівнянь для кінематичних ланцюгів та розрахунок кінематичного балансу кінематичних ланцюгів– 2,0 години.
2.2.2 Практична робота №2. Підбір змінних коліс гітари – 2,0 години.
2.2.3 Практична робота №3. Розрахунок настроювання токарно-гвинторізного верстата 16К20 на нарізання різьб і точіння конусів – 2,0 години.
2.2.4 Практична робота №4. Розрахунок настроювання універсальної ділильної головки – 2,0 години.
2.2.5 Практична робота №5. Розрахунок настроювання зубодовбального верстата 514 – 2,0 години.
2.2.6 Лабораторна робота №1. Налагодження токарно-револьверного верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.7 Лабораторна робота №2. Налагодження токарно-револьверного автомата на обробку деталі – 4 години.
2.2.8 Лабораторна робота №3. Знайомство з будовою і роботою токарного верстата з ЧПК. Налагодження верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.9 Лабораторна робота №4. Налагодження універсального консольно-фрезерного верстата і УДГ на фрезерування косозубих коліс – 4 години.
2.2.10 Лабораторна робота №5. Знайомство з будовою і роботою фрезерного верстата з ЧПК. Налагодження верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.11 Лабораторна робота №6. Налагодження круглошліфувального верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.12 Лабораторна робота №7. Налагодження зубофрезерного верстата на обробку косозубого колеса – 4 години.
Методичні вказівки
При підготовці до проведення практичних і лабораторних робіт слід користуватись навчальними посібниками [1, 2, 3, 4, 5], а також звернутись до відповідних розділів робочої програми.
2.3 Контрольні питання
При підготовці до поточного та остаточного контролю знань – іспиту з дисципліни студент може перевірити свою готовність, відповідаючи на нижченаведені питання, які охоплюють вузлові положення дисципліни „Металорізальні верстати і автоматичні лінії ”:
2.3.1 Запитання для обов’язкової контрольної роботи та варіанти відповідей.
| У відповідності до класифікації токарні верстати відносяться до: 1) 1 групи 2) 2 групи 3) 6 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації свердлильні та розточувальні верстати відносяться до: 1) 1 групи 2) 2 групи 3) 6 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації фрезерні верстати відносяться до: 1) 2 групи 2) 5 групи 3) 6 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації свердлильні та розточувальні верстати відносяться до: 1) 2 групи 2) 3 групи 3) 7 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації шліфувальні верстати відносяться до: 1) 1 групи 2) 3 групи 3) 6 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації стругальні, довбальні та протяжні верстати відносяться до: 1 групи; 2) 5 групи; 3) 7 групи | ||||||
| У відповідності до класифікації зубо- та різьбообробні верстати відносяться до: 1) 1 групи 2) 4 групи 3) 5 групи | ||||||
| Верстати на яких можливо виконувати різноманітні операції над різноманітними заготовками відносяться до: 1) універсальних 2) спеціалізованих 3) спеціальних | ||||||
| Верстати, призначені для виконання обмеженої кількості операцій над типовими заготовками відносяться до: 1) універсальних 2) спеціалізованих 3) спеціальних | ||||||
| Верстати, призначені для виконання однієї або де-кількох операцій над однією заготовкою відносяться до: 1) універсальних 2) спеціалізованих 3) спеціальних | ||||||
| У позначенні моделей серійно випускаємих верстатів нормальна ступінь точності верстата позначається буквою: 1) “Н” 2) “П” 3) не зазначається | ||||||
| У позначенні моделей серійно випускаємих верстатів підвищена ступінь точності верстата позначається буквою: 1) “Н” 2) “П” 3) не зазначається | ||||||
| У позначенні моделей серійно випускаємих верстатів висока ступінь точності верстата позначається буквою: 1) “П” 2) “В” 3) не зазначається | ||||||
| У відповідності до класифікації за масою легкими є верстати: 1) масою до 1 тони 2) масою від 1 до 10 тон 3) масою від 10 до 30 тон | ||||||
| У відповідності до класифікації за масою середніми є верстати: 1) масою до 1 тони 2) масою від 1 до 10 тон 3) масою від 10 до 30 тон | ||||||
| У позначенні моделі верстата 1А592 буква “А” вказує на модернізацію; 2) модифікацію; 3) ступінь точності | ||||||
| У позначенні моделі верстата 16Т02А цифра “6” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2Р53 буква “Р” вказує на 1) модернізацію 2) модифікацію 3) ступінь точності | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2М57 цифра “5” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 3М151 буква “М” вказує на 1) модернізацію 2) модифікацію 3) ступінь точності | ||||||
| У позначенні моделі верстата 5К301П цифра “3” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2Р135Ф2 буква ”Ф” вказує на 1) модифікацію 2) ступінь точності 3) наявність числового програмного керування | ||||||
| У позначенні моделі верстата 5122В буква “В” вказує на 1) модифікацію 2) ступінь точності 3) наявність числового програмного керування | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2Р53 цифра “3” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2М57 цифра “7” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 3М151 цифра “3” вказує на 1) групу 2) тип (підгрупу) 3) умовний розмір | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2Н106П буква “П” вказує на 1) модифікацію 2) ступінь точності 3) наявність числового програмного керування | ||||||
| У позначенні моделі верстата 1512Ф3 буква”Ф” вказує на 1) модифікацію 2) ступінь точності 3) наявність числового програмного керування | ||||||
| У позначенні моделі верстата 6Р13РФ3 буква”Р” вказує на 1) модифікацію 2) ступінь точності 3) наявність числового програмного керування | ||||||
| Рух у верстаті, що забезпечує відокремлення стружки від заготовки називається 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| Обертання шпинделя із заготовкою у токарному верстаті є рухом 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| Обертання шпинделя з інструментом у фрезерному верстаті є рухом 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| Обертання заготовки у круглошліфувальному верстаті є рухом 1) головним 2) кругової подачі 3) допоміжним | ||||||
| Поступальне переміщення столу у поздовжньо-стругальному верстаті є рухом 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| У горизонтально-протяжних верстатах рухом подачі є 1) поступальне переміщення заготовки 2) поступальне переміщення протяжки 3) рух подачі відсутній | ||||||
| Поступальне переміщення довбяка у довбальному верстаті є рухом 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| Поступальне переміщення столу у плоскошліфувальному верстаті є рухом 1) головним 2) подачі 3) допоміжним | ||||||
| Узгоджене обертання черв'ячної модульної фрези і заготовки у зубофрезерному верстаті є рухом головним; 2)подачі; 3) допоміжним; 4) взаємозалежним | ||||||
| Безступінчасте регулювання швидкості руху виконавчого механізма у верстатах може досягатись 1) зубчастими передачами 2) багатошвидкісними асинхронними електродвигунами 3) перемінного струму 4) гідродвигунами | ||||||
| Безступінчасте регулювання швидкості руху виконавчого механізму у верстатах може досягатись 1) багатоступінчастими шківами 2) багатошвидкісними асинхронними електродвигунами перемінного струму 3) електродвигунами постійного струму з регульованою частотою обертання | ||||||
| Ступінчасте регулювання швидкості руху виконавчого механізма у верстатах може досягатись 1) зубчастими передачами 2) механічними варіаторами 3) електродвигунами постійного струму з регульованою частотою обертання | ||||||
| Якщо передаточне відношення зубчастої передачі менше одиниці, частота обертання веденого вала по відношенню до частоти обертання ведучого вала 1) збільшиться 2) зменшиться 3) залишиться незмінною | ||||||
| Якщо передаточне відношення зубчастої передачі дорівнює одиниці, частота обертання веденого вала по відношенню до частоти обертання ведучого вала 1) збільшиться 2) зменшиться 3) залишиться незмінною | ||||||
| Якщо частота обертання веденого вала збільшується по відношенню до частоти обертання ведучого вала, передаточне відношення зубчастої передачі 1) менше одиниці 2) дорівнює одиниці 3) більше одиниці | ||||||
| Два зубчастих колеса, які знаходяться у зачепленні і мають обмежені відносні рухи називаються 1) кінематичною ланкою 2) кінематичною парою 3) кінематичним ланцюгом | ||||||
| На кінематичних схемах ланцюги головного руху фарбують 1) у синій колір 2) у коричневий колір 3) у червоний колір у зелений колір | ||||||
| На кінематичних схемах ланцюги подач фарбують 1) у синій колір 2) у коричневий колір 3) у червоний колір 4) у зелений колір | ||||||
| Загальне передаточне відношення привода визначається 1) як добуток передаточних відношень передач, що беруть участь у передачі руху 2) як сума передаточних відношень передач, що беруть участь у передачі руху 3) як середнє арифметичне передаточних відношень передач, що беруть участь у передачі руху | ||||||
| При відомих мінімальній частоті обертання шпинделя “n min” та знаменнику геометричного ряду “φ”, z-та частота обертання шпинделя визначається за формулою 1) nz=n min· φz-1 2) nz=n min· φ1-z 3) nz=n min / φz-1 | ||||||
При відомих діапазоні частот обертання шпинделя “D” та кількості ступенів частот обертання шпинделя “z”, знаменник геометричного ряду“φ” визначається за формулою
1) φ= 
2) φ= 
3) φ=Dz-1
| ||||||
| Знаменник геометричного ряду φ=1,06 застосовується у приводах верстатів 1) де потрібне точне настроєння 2) у спрощених конструкціях, де точне настроєння не потрібне 3) тільки у гітарах змінних коліс 4) у реальних приводах не застосовується і називається “основним знаменником” | ||||||
| Знаменник геометричного ряду φ=1,12 застосовується у приводах верстатів 1) де потрібне точне настроєння 2) у спрощених конструкціях, де точне настроєння не потрібне 3) тільки у гітарах змінних коліс | ||||||
| Знаменник геометричного ряду φ=2 застосовується у приводах верстатів 1) де потрібне точне настроєння 2) у спрощених конструкціях, де точне настроєння не потрібне 3) тільки у гітарах змінних коліс 4) у реальних приводах не застосовується і називається “основним знаменником ” | ||||||
| Число ступенів частот обертання шпинделя у приводі з послідовно включеними груповими передачами визначається 1) як добуток числа передач у кожній групі 2) як сума числа передач у кожній групі 3) як середнє арифметичне числа передач у кожній групі | ||||||
| Кінематичне налагодження верстата пов'язане 1) зі встановленням на верстаті пристроїв та ріжучого інструмента, обмежувачів ходу робочих органів і т.п. 2) з розмірним налагодженням ріжучих інструментів 3) з отриманням необхідних режимів обробки (частот обертання шпинделя та подач) | ||||||
| Технологічне налагодження верстата пов'язане 1) зі встановленням на верстаті пристроїв та ріжучого інструмента, обмежувачів ходу робочих органів і т.п. 2) з налагодженням ланцюгів взаємозалежних рухів зубо-, різьбообробних, токарно-затилувальних та інших верстатів 3) з отриманням необхідних режимів обробки (частот обертання шпинделя та подач) | ||||||
| Якщо числа, що входять до передаточного відношення гітари змінних коліс, не розкладаються на співмножники, застосовується спосіб підбору гітари 1) розкладанням на прості співмножники 2) заміни часто зустрічающихся величин наближеними дробами 3) за таблицями інженера В.А. Шишкова | ||||||
| Якщо передаточне відношення гітари змінних коліс містить величини “π” або “дюйм”, застосовується спосіб підбору гітари 1) розкладанням на прості співмножники 2) заміни часто зустрічающихся величин наближеними дробами 3) за таблицями інженера В.А. Шишкова | ||||||
| Однією з основних переваг верстатів з програмним керуванням перед універсальними верстатами з ручним керуванням є 1) висока технологічна гнучкість 2) простота в обслуговуванні 3) відносно невисока вартість верстата | ||||||
| Верстати з числовим програмним керуванням найдоцільніше застосовувати 1) в дрібносерійному та серійному виробництві при виготовленні складних та точних деталей 2) в одиничному та дрібносерійному виробництві при виготовленні простих деталей 3) у масовому виробництві при виготовленні деталей будь-якої складності | ||||||
| Автоматичне переміщення робочого органа верстата по де-кільком координатам одночасно забезпечує система числового програмного керування 1) позиційна; 2) прямокутна; 3) контурна | ||||||
| Координатна вісь у верстатах з числовим програмним керуванням, яка збігається з віссю шпинделя, або паралельна їй позначається 1) “Z” 2) “X” 3) “A” | ||||||
| Додатнім напрямком переміщення робочого органа у верстатах з числовим програмним керуванням вважається такий при якому 1) інструмент та заготовка віддаляються один від одного 2) інструмент та заготовка наближаються один до одного 3) додатній напрямок задається довільно | ||||||
| Адаптивні системи числового програмного керування характеризуються 1) 1 потоком інформації 2) 2 потоками інформації 3) 3 потоками інформації | ||||||
| Найбільшу точність та якість обробки на верстаті забезпечують системи числового програмного керування 1) замкнені 2) незамкнені 3) адаптивні | ||||||
| Найбільш розповсюдженим матеріалом для виготовлення станин металорізальних верстатів є 1) ливарні чавуни 2) вуглецеві конструкційні сталі 3) леговані конструкційні сталі | ||||||
| Одною з основних переваг напрямних кочення перед напрямними ковзання є 1) простота у виготовленні та обслуговуванні 2) низька чутливість до забруднень 3) забезпечення високої рівномірності руху при повільних переміщеннях робочого органу верстата | ||||||
| Одним з основних недоліків напрямних ковзання перед напрямними кочення є 1) складність у виготовленні та обслуговуванні 2) висока чутливість до забруднень 3) неможливість забезпечення високої рівномірності руху при повільних переміщеннях робочого органу верстата | ||||||
| Одною з основних переваг охоплюваних напрямних ковзання перед охоплюючими є 1) простота у виготовленні 2) висока здатність утримувати мастило 3) підвищена зносостійкість | ||||||
| Одною з основних переваг застосування коробок швидкостей з розділеним приводом є 1) концентрація органів керування 2) компактність конструкції 3) зменшення вібрацій та теплових впливів на шпиндельні вузли | ||||||
| Застосування пересувних зубчастих блоків у коробках швидкостей надає можливість 1) змінювати частоти обертання шпинделя на ходу 2) застосовувати в блоках косозубі зубчасті колеса 3) передавати великі крутні моменти | ||||||
| До зчеплюваних муфт відносяться 1) втулкові 2) фланцеві 3) зубчасті | ||||||
| До постійних муфт відносяться 1) фрикційні 2) фланцеві 3) зубчасті | ||||||
| Застосування фрикційних багатодискових муфт у коробках швидкостей верстатів надає можливість 1) змінювати частоти обертання шпинделя на ходу 2) виводити із зачеплення зубчасті колеса, які не приймають участі у передачі руху 3) передавати великі крутні моменти | ||||||
| Застосування електромагнітних фрикційних багатодискових муфт у коробках швидкостей верстатів надає можливість 1) автоматизувати процес перемикання швидкостей 2) виводити із зачеплення зубчасті колеса, які не приймають участі у передачі руху 3) передавати великі крутні моменти | ||||||
| Для підсумовування двох рухів, які передаються від двох незалежних джерел на одну ведену ланку використовують механізми 1) диференціальні 2) реверсивні 3) мальтійські | ||||||
| Для зміни напрямку обертання валів у приводах верстатів використовують механізми 1) диференціальні 2) реверсивні 3) мальтійські | ||||||
| Для здійснення періодичних поворотів виконавчих органів у верстатах використовують механізми 1) диференціальні 2) реверсивні 3) мальтійські | ||||||
| Для перетворення поступального руху в обертальний і навпаки у приводах верстатів використовують передачі 1) черв'ячні 2) зубчасті 3) рейкові | ||||||
| Для перетворення поступального руху в обертальний у приводах верстатів використовують передачі 1) черв'ячні 2) ланцюгові 3) гвинтові | ||||||
| Одною з основних переваг гвинтових передач кочення перед гвинтовими передачами ковзання є 1) простота у виготовленні та обслуговуванні 2) низька вартість 3) забезпечення високої рівномірності і точності переміщень робочого органу верстата | ||||||
| Кулачкові механізми у приводах верстатів застосовують для 1) перетворення обертового руху кулачка у поступальний рух виконавчого механізма 2) перетворення поступального руху кулачка в обертовий рух виконавчого механізма 3) гальмування шпинделів верстатів | ||||||
| Одним з недоліків передачі зубчасте колесо-рейка є 1) неможливість забезпечення високих тягових зусиль 2) відсутність самогальмування при вертикальних переміщеннях 3) низька експлуатаційна надійність | ||||||
| Централізовані системи мащення застосовуються у верстатах коли 1) для складальних одиниць вузла застосовується різний мастильний матеріал 2) мащення окремих вузлів здійснюється пластичним мастилом 3) змащувані вузли не змінюють відносного положення | ||||||
| Коефіцієнт корисної дії (ККД) приводу верстата визначається 1) як добуток ККД кінематичних пар, що беруть участь у передачі руху 2) як сума ККД кінематичних пар, що беруть участь у передачі руху 3) як середнє арифметичне ККД кінематичних пар, що беруть участь у передачі руху | ||||||
| Гідроприводи є найбільш розповсюдженими у приводах подач верстатів 1) шліфувальних 2) протяжних 3) розточувальних | ||||||
| Гідроприводи є найбільш розповсюдженими у приводах головного руху верстатів 1) зубообробних 2) протяжних 3) розточувальних | ||||||
| Одним з недоліків гідропривода є 1) неможливість забезпечення безступінчастого регулювання швидкості руху виконавчого органу верстата 2) складність керування 3) низький коефіцієнт корисної дії при малих навантаженнях | ||||||
| Перевагою гідропривода є 1) низька чутливість робочої рідини до змін температури 2) високий коефіцієнт корисної дії при малих навантаженнях 3) можливість забезпечення безступінчастого регулювання швидкості руху виконавчого органу верстата | ||||||
| Гідравлічні втрати у гідроприводі виникають 1) в результаті витікання масла крізь ущільнення та зазори 2) при терті рухомих деталей 3) при терті часток рідини всередині потоку, та тертя рідини о стінки трубопроводів | ||||||
| Об'ємні втрати у гідроприводі виникають 1) в результаті витікання масла крізь ущільнення та зазори 2) при терті рухомих деталей 3) при терті часток рідини всередині потоку, та тертя рідини о стінки трубопроводів | ||||||
| Індекс в'язкості масла вказує 1) зміну в'язкості масла в залежності від його температури 2) зміну об'єму масла в залежності від його температури 3) зміну в'язкості масла в залежності від його тиску у гідросистемі | ||||||
| До гідронасосів з нерегульованою продуктивністю відносяться 1) шестеренні 2) аксіально-поршневі 3) радіально-поршневі | ||||||
| До гідронасосів з регульованою продуктивністю відносяться 1) шестеренні 2) пластинчасті 3) радіально-поршневі та аксіально-поршневі | ||||||
| Гідромотори у гідроприводах металорізальних верстатів забезпечують 1) поступальний рух виконавчого механізму 2) обертовий рух виконавчого механізму 3) комбінований рух виконавчого механізму | ||||||
| У гідроциліндрах односторонньої дії зворотній рух поршня зі штоком забезпечується 1) пружиною 2) вручну 3) подачею рідини у протилежну порожнину гідроциліндра | ||||||
| У гідроциліндрах двосторонньої дії зворотній рух поршня зі штоком забезпечується 1) пружиною 2) вручну 3) подачею рідини у протилежну порожнину гідроциліндра | ||||||
| Для зміни напрямку потоку рідини по магістралям гідропривода застосовується апаратура 1) розподільна 2) регулююча апаратура для регулювання швидкості руху виконавчого механізма | ||||||
| У гідроприводах з об'ємним регулюванням швидкості руху виконавчих механізмів регулювання швидкості досягається 1) гідронасосами з регульованою продуктивністю 2) гідродроселями гідророзподілювачами | ||||||
| Найбільш розповсюдженими токарно-гвинторізні верстати є в таких типах виробництва 1) у дрібносерійному та одиничному 2) у дрібносерійному та серійному 3) у багатосерійному та масовому | ||||||
| Ходовий гвинт у токарно-гвинторізних верстатах використовується 1) тільки при нарізанні різьби різцем 2) тільки при точінні або розточуванні гладких поверхонь 3) при виконанні будь-яких робіт | ||||||
| Для токарно-гвинторізних верстатів є характерними 1) висока технологічна гнучкість та низька продуктивність 2) висока технологічна гнучкість та висока продуктивність 3) низька технологічна гнучкість та висока продуктивність | ||||||
| При нарізуванні різьб з точним або нестандартним кроком різцем на токарно-гвинторізному верстаті настроєння гвинторізного ланцюга здійснюють 1) коробкою подач 2) гітарою змінних коліс 3) за допомогою ланки збільшення кроку різьби | ||||||
| Максимальна кількість ріжучих інструментів, яку можна встановити на токарно-гвинторізний верстат (наприклад моделі 16К20) складає 1) 4 2) 5 3) 8 | ||||||
| Найбільша точність обробки конусів на токарно-гвинторізному верстаті досягається способом 1) зміщення корпусу задньої бабки 2) поворотом верхніх полозок супорта 3) обробки за допомогою конусної лінійки | ||||||
| Однією з переваг токарно-карусельних верстатів перед токарно-лобовими є 1) більший рівень автоматизації 2) можливість оброблювати заготовки більшої довжини (висоти) 3) більша зручність встановлення заготовок | ||||||
| Найбільш розповсюдженими токарно-карусельні верстати є в таких типах виробництва 1) у дрібносерійному та одиничному 2) у серійному та багатосерійному у масовому | ||||||
| Для токарно-карусельних верстатів характерною є обробка 1) деталей типу тіл обертання великих діаметрів та малої довжини (висоти) 2) деталей типу важких довгих валів дрібних деталей типу тіл обертання | ||||||
| На універсальних токарно-затилувальних верстатах можна виконувати роботи 1) тільки затилування дискових фрез 2) всі види затилувальних робіт 3) всі види затилувальних та токарних робіт | ||||||
| Найбільш розповсюдженими токарно-затилувальні верстати є 1) в інструментальному виробництві 2) в ремонтному виробництві 3) в основному виробництві машинобудівних підприємств | ||||||
| На токарно-револьверних верстатах неможливо виконувати такі роботи без застосування спеціальних пристроїв 1) точіння коротких зовнішніх фасонних поверхонь 2) нарізування різьб мітчиками і плашками 3) нарізування різьб різцями | ||||||
| Основна область застосування токарно-револьверних верстатів 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне виробництво 3) багатосерійне та масове виробництво | ||||||
| Одним із засобів підвищення продуктивності токарно-револьверних верстатів є 1) автоматична зміна позицій револьверної головки 2) автоматична зміна штучних заготовок 3) автоматична зміна режимів обробки під час зміни позиції револьверної головки | ||||||
| Однією з конструктивних відмінностей токарно-револьверних верстатів від токарно-гвинторізних є 1) відсутність коробки швидкостей 2) відсутність ходового вала 3) відсутність ходового гвинта | ||||||
| Однією з конструктивних відмінностей токарно-револьверних верстатів від токарно-гвинторізних є 1) відсутність коробки швидкостей 2) відсутність ходового вала 3) відсутність задньої бабки | ||||||
| Однією з конструктивних відмінностей токарно-револьверних верстатів від токарно-гвинторізних є 1) наявність коробки швидкостей 2) наявність ходового вала 3) наявність револьверної головки | ||||||
| Одним із засобів підвищення продуктивності токарно-револьверних верстатів є 1) автоматична зміна позицій револьверної головки 2) попереднє налагодження інструментів на розміри обробки 3) автоматична зміна штучних заготовок | ||||||
| Токарні копіювальні напівавтомати призначені для обробки деталей 1) типа довгих валів в центрах 2) типа дисків в патроні 3) будь-яких із перелічених вище | ||||||
| На токарних копіювальних напівавтоматах можна виконувати 1) обробку центральних отворів в заготовках осьовим інструментом 2) розточування циліндричних центральних отворів 3) нарізування зовнішньої різьби плашками 4) точіння зовнішніх довгих фасонних поверхонь | ||||||
| Основна область застосування токарно-револьверних автоматів 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне та багатосерійне виробництво 3) багатосерійне та масове виробництво | ||||||
| В конструкціях токарно-револьверних автоматів передбачені супорти 1) один револьверний, один вертикальний 2) два револьверних, два – чотири поперечних 3) тільки револьверний супорт 4) один револьверний, три – чотири поперечних | ||||||
| Супорти у токарно-револьверних автоматах можуть здійснювати рухи подач 1) револьверний супорт – поздовжню та поперечну подачі, поперечні супорти – поперечну подачу 2) револьверний супорт – поздовжню подачу, поперечні супорти – поздовжню та поперечну подачі 3) револьверний супорт – поздовжню подачу, поперечні супорти – поперечну подачу | ||||||
| Подача супортів у токарно-револьверних автоматах здійснюється 1) від ходових валів 2) від ходових гвинтів 3) від кулачків, встановлених на розподільних валах | ||||||
| Технологічними можливостями токарно-револьверних автоматів не передбачене виконання роботи 1) нарізування різьб мітчиками і плашками 2) нарізування різьб різцями 3) обробка отворів осьовими інструментами | ||||||
| За час циклу обробки однієї деталі розподільчі вали токарно-револьверного автомата здійснюють 1) один повний оберт 2) два повні оберти 3) кількість обертів розподільчих валів залежить від складності оброблюваної деталі | ||||||
| На багатошпиндельних токарних автоматах та напівавтоматах паралельно-послідовної дії одночасно оброблюється 1) одна деталь 2) кількість одночасно оброблюваних деталей дорівнює кількості позицій 3) кількість одночасно оброблюваних деталей кратне кількості позицій | ||||||
| У шестишпиндельному токарному автоматі 1Б265 – 6К кількість поперечних супортів становить 1) 1 2) 5 3) 6 | ||||||
| У шестишпиндельному токарному автоматі 1Б265 – 6К кількість поздовжніх супортів становить 1) 1 2) 5 3) 6 | ||||||
| Подача супортів у багатошпиндельних токарних автоматах та напівавтоматах здійснюється 1) від ходових валів 2) від ходових гвинтів 3) від кулачків, встановлених на розподільних валах | ||||||
| Поперечні супорти токарних багатошпиндельних автоматів та напівавтоматів працюють 1) тільки одночасно з однаковими подачами 2) незалежно один від одного але з однаковими подачами 3) одночасно але з незалежними один від одного подачами 4) незалежно один від одного з незалежними подачами | ||||||
| За час циклу обробки однієї деталі розподільчі вали токарного багатошпиндельного автомата здійснюють 1) один повний оберт 2) два повні оберти 3) кількість обертів розподільчих валів залежить від складності оброблюваної деталі | ||||||
| Технологічними можливостями токарних багатошпиндельних автоматів не передбачене виконання роботи 1) нарізування різьб мітчиками і плашками 2) нарізування різьб різцями 3) обробка отворів осьовими інструментами | ||||||
| Технологічними можливостями токарних фасонно-відрізних автоматів не передбачено виконання роботи 1) точіння зовнішніх коротких фасонних поверхонь 2) підрізання торців та точіння канавок 3) точіння довгих зовнішніх циліндричних поверхонь | ||||||
| У токарних автоматах фасонно-поздовжнього точіння поздовжню подачу здійснює 1) оброблюваний пруток 2) ріжучий інструмент 3) оброблюваний пруток або ріжучий інструмент в залежності від умов обробки | ||||||
| Область застосування токарного вертикального восьмишпиндельного напівавтомата 1К282 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне виробництво 3) багатосерійне та масове виробництво | ||||||
| Токарний вертикальний восьмишпиндельний напівавтомат 1К282 призначений для обробки деталей 1) типа дисків відносно великих розмірів у патроні 2) типа довгих валів у центрах 3) будь-яких з перелічених вище | ||||||
| На токарному вертикальному восьмишпиндельному напівавтоматі 1К282 наявні супорти 1) тільки вертикальні 2) тільки горизонтальні 3) вертикальні та горизонтальні | ||||||
| Частоти обертання шпинделів та подачі вертикальних супортів на токарному вертикальному восьмишпиндельному напівавтоматі 1К282 1) однакові на всіх робочих позиціях 2) незалежні одна від одної на всіх робочих позиціях 3) однакові на всіх робочих позиціях, окрім ІІІ та IV | ||||||
| Вісь “Z” у токарних верстатах з числовим програмним керуванням 1) співпадає з віссю шпинделя 2) перпендикулярна осі шпинделя 3) задається довільно в залежності від компановки верстата | ||||||
| У токарних верстатах з ЧПК використовуються системи ЧПК 1) позиційні 2) контурні 3) контурно-позиційні | ||||||
| У токарних верстатах з ЧПК не використовуються системи ЧПК 1) позиційні 2) контурні 3) прямокутні | ||||||
| Найширші технологічні можливості мають токарні верстати з ЧПК 1) патронні 2) патронно-центрові 3) карусельні | ||||||
| У токарному патронно-центровому верстаті з числовим програмним керуванням 16К20Ф3С5 кількість керованих координат складає 1) 1 2) 2 3) 3 | ||||||
| У токарному патронно-центровому верстаті з числовим програмним керуванням 16К20Ф3С5 кількість одночасно керованих координат складає 1) 1 2) 2 3) 3 | ||||||
| У токарному патронно-центровому верстаті з числовим програмним керуванням (ЧПК)16К20Ф3С5 застосовується система ЧПК 1) контурна 2) позиційна 3) контурно-позиційна | ||||||
| На токарному патронно-центровому верстаті з числовим програмним керуванням (ЧПК)16К20Ф3С5 нарізувати різьбу різцем 1) можливо 2) неможливо 3) можливо тільки при застосуванні спеціальних наладок | ||||||
| У вертикально-свердлильних верстатах рухом подачі є 1) поступальне вертикальне переміщення шпинделя з інструментом 2) поступальне вертикальне переміщення столу із заготовкою 3) поступальне вертикальне переміщення свердлильної головки | ||||||
| Радіально-свердлильні верстати переважно використовуються для обробки отворів 1) в крупногабаритних заготовках 2) у дрібних заготовках 3) тільки для свердлення глибоких отворів у заготовках типа тіл обертання | ||||||
| Рухом подачі у радіально-свердлильних верстатах є 1) осьове вертикальне переміщення шпинделя з інструментом 2) вертикальне переміщення траверси по колоні 3) поворот траверси навколо колони | ||||||
| Основна область застосування радіально-свердлильних верстатів 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне та багатосерійне виробництво 3) багатосерійне та масове виробництво | ||||||
| Суміщення осей ріжучого інструмента та оброблюваного отвору при обробці де кількох отворів в одній площині у радіально-свердлильних верстатах досягається 1) переміщенням заготовки по основі, приставному столу або у верстатному пристрої 2) переміщенням свердлильної головки по траверсі та поворотом траверси навколо колони 3) здійснювати обробку більш ніж одного отвору в заготовці за один установ на цих верстатах неможливо | ||||||
| Вертикальне переміщення траверси по колоні у радіально-свердлильних верстатах є 1) рухом подачі 2) допоміжним рухом 3) траверса не має вертикального переміщення в цих верстатах | ||||||
| У позначенні моделі верстата 2Н135 дві останні цифри позначають 1) максимальний умовний діаметр свердлення по сталі 2) максимальну відстань від торця шпинделя до поверхні столу в сантиметрах 3) довжину столу в сантиметрах | ||||||
| Поступальне вертикальне переміщення свердлильної головки у вертикально-свердлильному верстаті 2Н135 є 1) рухом подачі 2) допоміжним рухом 3) свердлильна головка не має вертикального переміщення в цьому верстаті | ||||||
| Основна область застосування вертикально-свердлильного верстата 2Н135 1) одиничне-серійне виробництво 2) серійне, багатосерійне виробництво 3) масове виробництво | ||||||
| Вертикально-свердлильний верстат 2Н135 відноситься до 1) автоматів 2) напівавтоматів 3) верстатів з ручним керуванням | ||||||
| Суміщення осей ріжучого інструмента та оброблюваного отвору при обробці де кількох отворів в одній площині у вертикально-свердлильному верстаті 2Н135 досягається 1) переміщенням заготовки по поверхні столу або у верстатному пристрої 2) переміщенням столу у горизонтальній площині 3) здійснювати обробку більш ніж одного отвору в заготовці за один установ на цьому верстаті неможливо | ||||||
| Область застосування агрегатних багатошпиндельних свердлильних верстатів 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне та багатосерійне виробництво 3) масове виробництво | ||||||
| На горизонтально-розточувальних верстатах переважно оброблюють деталі 1) крупні корпусні 2) типа тіл обертання 3) тільки центрові валики | ||||||
| Область застосування горизонтально-розточувальних верстатів 1) дрібносерійне та одиничне виробництво 2) серійне та багатосерійне виробництво 3) багатосерійне та масове виробництво | ||||||
| На горизонтально-розточувальних верстатах можна нарізувати різьбу в отворах 1) тільки мітчиками 2) тільки різцями 3) будь-яким з перелічених вище способів | ||||||
| Алмазно-розточувальні верстати переважно використовуються у типах виробництва 1) дрібносерійному та одиничному 2) серійному та багатосерійному 3) багатосерійному та масовому | ||||||
| Алмазно-розточувальні верстати призначені для виконання 1) тонкого розточування отворів з високою точністю 2) обробки отворів осьовим інструментом, чорнового та чистового розточування 3) будь-яких з перелічених вище робіт | ||||||
| Алмазно-розточувальні верстати можуть мати компоновки 1) горизонтальну 2) вертикальну 3) горизонтальну або вертикальну | ||||||
| Основна область застосування координатно-розточувальних верстатів 1) одиничне, дрібносерійне виробництво 2) серійне, багатосерійне виробництво 3) багатосерійне, масове виробництво | ||||||
| На координатно-розточувальних верстатах можна виконувати роботи 1) обробку отворів осьовими інструментами 2) розточування отворів з високою точністю діаметральних розмірів та міжосьових відстаней 3) легке фрезерування площин 4) будь-які з перелічених вище робіт | ||||||
| Технологічними можливостями свердлильного верстата з числовим програмним керуванням 2Р135Ф2 не передбачено виконання роботи 1) фрезерування площин з малими припусками 2) розточування отворів 3) фрезерування складних просторових контурів | ||||||
| Свердлильний верстат з числовим програмним керуванням 2Р135Ф2 переважно використовується у типах виробництва 1) дрібносерійному та серійному 2) багатосерійному та масовому 3) у будь-яких типах виробництва | ||||||
| При обробці отворів на свердлильних верстатах з числовим програмним керуванням застосування розмітки або кондукторів 1) обов'язкове 2) необхідність застосування визначає технолог 3) розмітка та кондуктори не застосовуються | ||||||
| В універсальних консольно-фрезерних верстатах на консолі розміщується 1) стіл верстата 2) кронштейн для підтримки довгих інструментальних оправок 3) гідрообладнання верстата | ||||||
| В універсальних консольно-фрезерних верстатах рухи подач здійснюють 1) поздовжню та поперечну - стіл, вертикальну – шпиндель з інструментом 2) поздовжню - стіл, вертикальну та поперечну – шпиндель з інструментом 3) всі рухи подач здійснює стіл | ||||||
| Універсальні консольно-фрезерні верстати переважно використовуються у типах виробництва 1) одиничному - серійному 2) багатосерійному та масовому 3) у будь-яких типах виробництва | ||||||
| Універсальні консольно-фрезерні верстати відрізняються від горизонтальних консольно-фрезерних загального призначення 1) можливістю повороту столу у горизонтальній площині на кут до ±45° 2) можливістю встановлення шпинделя під будь-яким кутом до заготовки 3) наявністю додаткового вертикального шпинделя | ||||||
| Технологічними можливостями універсальних консольно-фрезерних верстатів не передбачене виконання робіт 1) фрезерування площин, скосів, уступів 2) фрезерування зубців циліндричних прямозубих та косозубих коліс методом копіювання 3) фрезерування зубців циліндричних прямозубих та косозубих коліс методом обкатки | ||||||
| Технологічними можливостями універсальних консольно-фрезерних верстатів не передбачене виконання робіт 1) фрезерування зубців циліндричних прямозубих коліс методом копіювання 2) фрезерування зубців циліндричних косозубих коліс методом копіювання 3) фрезерування зубців конічних коліс з криволінійним зубом методом копіювання | ||||||
| У вертикально-фрезерних безконсольних верстатах рух вертикальної подачі здійснює 1) стіл 2) фрезерна бабка 3) вертикальна подача відсутня | ||||||
| Технологічні можливості вертикально-фрезерних безконсольних верстатів у порівнянні з консольними універсально-фрезерними верстатами 1) розширені 2) обмежені 3) однакові | ||||||
| У поздовжньо-фрезерних верстатах поздовжню подачу здійснює 1) стіл 2) фрезерна бабка (фрезерні бабки) 3) стійка (стійки) | ||||||
| У поздовжньо-фрезерних верстатах стіл здійснює 1) головний рух 2) поздовжню подачу 3) поперечну подачу 4) поздовжню та поперечну подачу | ||||||
| Поздовжньо-фрезерні верстати переважно призначені для обробки 1) важких та крупногабаритних заготовок 2) легких та малих за розмірами заготовок 3) виключно для фрезерування довгих шліц на валах | ||||||
| Шпонково-фрезерні верстати призначені для 1) фрезерування пазів для призматичних шпонок 2) фрезерування пазів для сегментних шпонок 3) виконання будь- яких з перелічених вище робіт | ||||||
| У шпонково-фрезерних верстатах стіл із заготовкою здійснює подачу 1) поздовжню 2) вертикальну в кінці кожного робочого ходу інструмента 3) не має переміщень в процесі обробки | ||||||
| Шпонково-фрезерні верстати переважно застосовуються 1) в одиничному та дрібносерійному виробництві 2) в дрібносерійному та серійному виробництві 3) в серійному – масовому виробництві | ||||||
| Шпонково-фрезерні верстати відносяться до 1) спеціалізованих 2) універсальних 3) спеціальних | ||||||
| Шпонково-фрезерні верстати відносяться до 1) автоматів 2) напівавтоматів 3) верстатів з ручним керуванням | ||||||
| Карусельно-фрезерні верстати використовуються у типах виробництва 1) одиничному та дрібносерійному 2) серійному та багатосерійному 3) багатосерійному та масовому | ||||||
| Карусельно-фрезерні верстати призначені для виконання робіт 1) фрезерування зубців зубчастих коліс та шліц методом копіювання 2) фрезерування складних просторових контурів у заготовках 3) фрезерування площин у заготовках | ||||||
| Вісь столу у карусельно-фрезерних верстатах 1) горизонтальна 2) вертикальна 3) горизонтальна або вертикальна, в залежності від моделі верстата | ||||||
| Найпростішими по конструкції є ділильні головки 1) безпосереднього ділення 2) універсальні 3) оптичні | ||||||
| Найбільшу точність ділення забезпечують ділильні головки 1) безпосереднього ділення 2) універсальні 3) оптичні | ||||||
| Число, зворотне передаточному відношенню черв ячної передачі в лімбових універсально-ділильних головках (УДГ) називається 1) характеристикою УДГ 2) параметром УДГ 3) показником УДГ | ||||||
| У позначенні лімбової універсально-ділильної головки “УДГ – 135” цифра вказує 1) висоту центрів УДГ у міліметрах 2) характеристику УДГ 3) максимальну кількість частин, на яку можна виконувати ділення заготовок на зазначеній УДГ | ||||||
| Універсальні ділильні головки не застосовують 1) при свердленні радіальних та торцевих отворів у деталя типа тіл обертання (фланцях, дисках і т.п.) 2) при фрезеруванні гвинтових канавок осьових ріжучих інструментів 3) при фрезеруванні зубців прямозубих та косозубих циліндричних коліс методом копіювання 4) при фрезеруванні зубців прямозубих та косозубих циліндричних коліс методом обкатки | ||||||
| Універсальні ділильні головки не застосовують 1) при фрезеруванні гвинтових канавок осьових ріжучих інструментів 2) при фрезеруванні зубців прямозубих та косозубих циліндричних коліс 3) при фрезеруванні зубців прямозубих конічних коліс при фрезеруванні зубців конічних коліс з криволінійним зубом | ||||||
| При фрезеруванні гвинтових канавок за допомогою універсальної ділильної головки на консольному універсально-фрезерному верстаті, стіл верстата необхідно повернути 1) на кут 45° 2) на кут нахилу гвинтової канавки заготовки 3) повертати стіл не потрібно | ||||||
| При фрезеруванні гвинтових канавок за допомогою універсальної ділильної головки на консольному універсально-фрезерному верстаті, стіл верстата необхідно узгодити 1) поступальне переміщення столу верстата з обертанням шпинделя ділильної головки 2) поступальне переміщення столу верстата з обертанням шпинделя верстата 3) обертання шпинделя ділильної головки з обертанням шпинделя верстата | ||||||
| На лімбовій універсальній ділильній головці ділення заготовки на 120 частин найдоцільніше здійснювати 1) безпосереднім діленням 2) простим діленням 3) диференціальним діленням | ||||||
| На лімбовій універсальній ділильній головці ділення заготовки на 113 частин найдоцільніше здійснювати 1) безпосереднім діленням 2) простим діленням 3) диференціальним діленням | ||||||
| На лімбовій універсальній ділильній головці ділення заготовки на 70 частин найдоцільніше здійснювати 1) безпосереднім діленням 2) простим діленням 3) диференціальним діленням | ||||||
| На лімбовій універсальній ділильній головці ділення заготовки на 79 частин найдоцільніше здійснювати 1) безпосереднім діленням 2) простим діленням 3) диференціальним діленням | ||||||
| На фрезерних верстатах з ЧПК не застосовують 1) позиційні системи ЧПК 2) контурні системи ЧПК 3) контурно-позиційні системи ЧПК | ||||||
| Обробку заготовки з різних боків за один установ можна забезпечити на фрезерних верстатах з ЧПК 1) з горизонтальним шпинделем 2) з вертикальним шпинделем 3) на будь-якому з вище перелічених верстатів | ||||||
| Обробку середніх за розмірами та масою заготовок з високою точністю найдоцільніше здійснювати на фрезерних верстатах з ЧПК 1) консольної компановки 2) безконсольних з хрестовим столом 3) поздовжньо-фрезерних | ||||||
| На фрезерних верстатах з ЧПК не виконують 1) обробку отворів осьовим інструментом 2) розточування отворів різцями 3) фрезерування зубців коліс методом обкатки | ||||||
| На фрезерному верстаті з ЧПК 6Р13РФ3 кількість керованих координат складає 1) 2 2) 3 3) 5 | ||||||
| Найбільшу ефективність від застосування багатоопераційних (багатоцільових) верстатів можна отримати при обробці деталей 1) складних з високою точністю 2) простих з невисокою точністю 3) простих з високою точністю | ||||||
| Токарні багатоопераційні (багатоцільові) верстати призначені 1) для повної токарної обробки деталей типа тіл обертання 2) для обробки лисок, пазів, багатогранників, радіальних та торцевих отворів в деталях типа тіл обертання 3) для виконання будь-яких з перелічених вище робіт | ||||||
| На токарних багатоопераційних (багатоцільових) верстатах виконання робіт, пов'язаних з діленням заготовки (фрезерування багатогранників, свердлення двох і більше радіальних або торцевих отворів і т.д.) досягається 1) позиціюванням шпинделя із заготовкою відносно ріжучого інструмента 2) позиціюванням ріжучих інструментів відносно заготовки 3) виконання таких робіт на токарних багатоопераційних верстатах неможливе | ||||||
| Багатоопераційні (багатоцільові) верстати для обробки корпусних деталей можуть мати компоновки 1) з горизонтальним розташуванням шпинделя 2) з вертикальним розташуванням шпинделя 3) як з горизонтальним так і з вертикальним розташуванням шпинделя | ||||||
| Обробку заготовки з різних боків за один установ можна забезпечити на багатоопераційних (багатоцільових) верстатах з ЧПК 1) з горизонтальним шпинделем 2) з вертикальним шпинделем 3) на будь-яких з вище перелічених верстатів | ||||||
| Регулювання подач у переважної більшості багатоопераційних (багатоцільових) верстатів 1) ступінчасте 2) безступінчасте 3) подача не регулюється | ||||||
| У багатоопераційних (багатоцільових) верстатах до механізмів автоматичної зміни інструмента зі зміною всього шпиндельного вузла відносяться 1) револьверні головки 2) інструментальні магазини 3) різцетримачі | ||||||
| При використанні у багатоопераційних (багатоцільових) верстатах у якості накопичувачів інструментів револьверних головок зміна інструмента здійснюється 1) автооператорами 2) поворотом револьверної головки 3) вручну | ||||||
| При використанні у багатоопераційних (багатоцільових) верстатах у якості накопичувачів інструментів ланцюгових або стелажних інструментальних магазинів зміна інструмента здійснюється 1) автооператорами 2) промисловими роботами 3) вручну | ||||||
| Найбільшу кількість ріжучих інструментів у багатоопераційних (багатоцільових) верстатах можуть вміщувати накопичувачі інструментів 1) револьверні головки 2) дискові інструментальні магазини 3) ланцюгові та стелажні інструментальні магазини | ||||||
| У багатоопераційних (багатоцільових) верстатах автооператори використовують 1) для транспортування інструментів від магазина у шпиндель і навпаки 2) для автоматичної зміни заготовок 3) для керування переміщеннями робочих органів у верстаті | ||||||
| Багатоопераційний (багатоцільовий) верстат 243ВМФ2 призначений 1) для обробки отворів та фрезерування різноманітних поверхонь у корпусних деталях 2) для комплексної токарної обробки, а також виконання свердлильних і фрезерних робіт над деталями типа тіл обертання 3) для виконання будь-яких із вище зазначених робіт | ||||||
| Ступінь точності багатоопераційного (багатоцільового) верстата 243ВМФ2 1) висока 2) підвищена 3) нормальна | ||||||
| Система числового програмного керування багатоопераційного (багатоцільового) верстата 243ВМФ2 1) контурна 2) позиційна 3) прямокутно-позиційна | ||||||
| Стругальні та довбальні верстати використовуються у типах виробництва 1) одиничному та дрібносерійному 2) серійному та багатосерійному 3) багатосерійному та масовому | ||||||
| Поздовжнє зворотно-поступальне переміщення столу є головним рухом у верстатах 1) поздовжньо-стругальних 2) поперечно-стругальних 3) довбальних | ||||||
| У поздовжньо-стругальних верстатах в процесі обробки стіл здійснює 1) поздовжнє та поперечне поступальне переміщення 2) тільки поперечне поступальне переміщення 3) тільки поздовжнє поступальне переміщення | ||||||
| Багатогранники та шпонкові пази в отворах деталей можна отр | <
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 625 | Нарушение авторских прав
Поиск на сайте:
Лучшие изречения:
| 2294 - 
Ген: 0.012 с.