Секретар методичної ради В.В. Кузьменкова
Методичні рекомендації з предмету “Металорізальні верстати та автоматичні лінії ” для студентів денного та заочного відділень спеціальності “Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях” оформлено згідно вимогам стандартами коледжу.
Фахівець зі стандартизації В.О.Білий
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів денного та заочного відділень з вивчення дисципліни “Металорізальні верстати та автоматичні лінії ” з напряму підготовки 6.050503 „ Машинобудування спеціальності 5.05050302 „Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях ”/ Укл. О.Ю.Назаров. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011.- с.88
Укладач: О.Ю. Назаров, викладач
ЗМІСТ
| Вступ | |
| 1 Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі | |
| 1.1 Мета вивчення дисципліни | |
| 1.2 Завдання вивчення дисципліни | |
| 1.3 Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідно для вивчення дисципліни | |
| 2 Робоча програма дисципліни | |
| 2.1 Назва та зміст тем дисципліни, методичні вказівки до їх вивчення | |
| 2.2 Перелік практичних занять та їх тривалість | |
| 2.3 Контрольні питання | |
| 2.3.1 Запитання до обов’язкової контрольної роботи та варіанти відповідей | |
| 2.3.2 Екзаменаційні питання | |
| 3 Контрольні заходи з перевірки якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни | |
| Рекомендована література |
ВСТУП
Дисципліна “Металорізальні верстати і автоматичні лінії ” є однією із вузлових дисциплін спеціальності „Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях ”, що забезпечує якісну підготовку фахівця.
Термін, що передбачений робочим планом на аудиторні заняття з дисципліни, не дає можливості у необхідному обсязі викласти передбачений навчальний матеріал. Тому частина робочої навчальної програми дисципліни може не викладатися на аудиторних заняттях, що передбачає її самостійне вивчення. До того ж, і той матеріал, що викладається в аудиторії, теж повинен бути закріпленим шляхом самостійної роботи студента.
Згідно діючих навчальних планів викладання дисципліни здійснюється у V та VI семестрах для студентів денного відділення загальною кількістю годин 189, в тому числі лекції – 115 годин, практичні заняття – 10 годин, лабораторні заняття – 28годин, індивідуальна самостійна робота студента – 36 години. По закінченню VI семестру передбачений іспит.
Мета цих методичних рекомендацій полягає в наступному:
- ознайомити студента з повним обсягом навчального матеріалу з дисципліни, який він повинен засвоїти, в тому числі і з тою частиною, яка повністю виноситься на самостійне вивчення;
- навести необхідну навчальну літературу по кожній тематиці дисципліни;
- надати методичні вказівки та контрольні питання для самоперевірки знань;
- ознайомити студентів з заходами контролю засвоєння навчального матеріалу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
1 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1 Мета викладання дисципліни
Метою викладання предмета є одержання теоретичних знань з конструкції верстатів, їх роботи та технологічних можливостей, придбання практичних навичок з налагодження верстатів, використання оснащення та ріжучого інструменту, що використовуються при обробці. За цією програмою вивчаються чотири блоки: загальні відомості про металорізальні верстати; загальні відомості про верстати з числовим програмним керуванням; будова металорізальних верстатів з числовим програмним керуванням; металорізальні верстати, будова, кінематика, налагодження.
1.2 Завдання вивчення дисципліни
Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен оволодіти в умовах виробничої діяльності:
- основними відомостями про металорізальні верстати, рухи у верстатах;
- знаннями про основні типи верстатів для механічної обробки деталей, будову, принцип роботи та методику налагодження верстатів;
- основними відомостями про верстати з числовим програмним керуванням та системи числового програмного керування верстатами;
- визначати особливості конструкції, роботи та налагодження верстатів з числовим програмним керуванням;
- знати технологічні можливості кожного виду обладнання та методику їх реалізації;
- основними відомостями про автоматичні лінії, їх обладнання, призначення та область використання;
- знати заходи з охорони праці і техніки безпеки при роботі на металорізальних верстатах;
- вмінням обирати металообробне обладнання для забезпечення виконання технології одержання деталі;
- вміти визначити режими різання, які б забезпечували високу якість продукції та максимальне використання обладнання;
- виконувати розрахунки настроювання обладнання;
- встановлювати відхилення в роботі обладнання, які можуть привести до зниження якості продукції чи до виникнення небезпеки в роботі персоналу;
- виконувати технологічне налагодження основних типів обладнання.
1.3 Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідно для вивчення дисципліни
Для глибокого та всебічного розуміння охорона праці необхідно вивчення та знання таких дисциплін:
- Теоретичні основи електротехніки;
- Технологія конструкційних матеріалів;
- Технологія машинобудування;
- Фізика;
- Математика;
- Основи нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки;
- Технічна механіка;
- Взаємозамінність, стандартизація та керування якістю;
- Основи обробки матеріалів та інструмент
- Безпека життєдіяльності;
- Основи екології.
2 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
По кожній тематиці вказані години на лекційні заняття.
2.1 Назва та зміст тем дисципліни, методичні вказівки до їх вивчення
2.1.1 Вступ –2 години
Мета завдання предмету “Металорізальні верстати та автоматичні лінії ”, його роль в діяльності техніка-технолога. Загальні відомості про металорізальні верстати. Класифікація металорізальних верстатів за різними ознаками. Позначення моделей верстатів відповідно до класифікації. Рухи у металорізальних верстатах Величини, що характеризують основні рухи.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, за якими ознаками класифікують верстати, на основні, допоміжні та взаємозалежні рухи у верстатах, Якими величинами характеризуються основні рухи та їх визначення.
[1, с.2…6; 3, 4].
Питання для самоперевірки
1 Надати класифікацію верстатів за різними ознаками.
2 Надати визначення універсальних, спеціалізованих та спеціальних верстатів.
3 Як прийнято позначати верстати, що випускаються серійно?
4 В чому відмінність у позначенні верстатів з програмним керуванням від позначення звичайних верстатів?
5 Зазначити, на які групи поділяються рухи верстатів.
6 Зазначити призначення основних, допоміжних і взаємозалежних рухів.
7 Зазначити, в яких верстатах головні рухи є обертальними і прямолінійно-поступальними.
8 Чим характеризуються головні рухи і рухи подач у верстатів з обертальним і прямолінійно-поступальним рухом. Записати розрахункові формули.
2.1.2 Передачі, застосовувані у приводах верстатів, їх умовне позначення. Поняття про кінематичні ланки, пари, ланцюги і схеми. Поняття про кінематичні ланки, ланцюги і схеми. Розрахунок передаточного відношення в різних видах передач. Рівняння кінематичного балансу кінематичних ланцюгів. - 2 години.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, що приводи можуть передавати виконавчим механізмам обертальні, прямолінійні рухи та рухи, що періодично повторюються. Регулювання швидкості можна забезпечувати ступінчасте або безступінчасте. У більшості верстатів між джерелом руху і виконавчим механізмом передбачений передавальний механізм у вигляді коробки швидкостей, подач та ін., конструктивне виконання якого здійснюється за допомогою кінематичних ланок і пар, з’єднаних у визначеній послідовності.
[1,с.6…12; 3;4;]
Питання для самоперевірки
1 Надати визначення «Привід верстата».
2 Надати класифікацію приводів: «за призначенням», по виду і характеру регулювання швидкості.
3 Надати поняття проводам із ступінчастим і безступінчастим регулюванням швидкості, та якими пристроями це досягається.
4 Назвати передачі, що застосовують у приводах.
5 Сформулювати у загальному вигляді передаточне відношення передач і вказати, як передаточне відношення впливає на кількість рухів.
6 Сформулювати передаточне відношення для пасової, ланцюгової, зубчастої та черв’ячної передач.
7 Чим характеризується гвинтова та рейкова передачі, і в яких випадках їх застосовують.
8 Сформулювати визначення: кінематична ланка, пара, ланцюг та схема.
9 Як поділяються кінематичні ланцюги за призначенням і у які кольори їх прийнято фарбувати.
10 Сформулювати визначення «Рівняння кінематичного балансу», і для чого його складають.
11 Як записати в загальному вигляді рівняння кінематичного балансу для ланцюгів головного руху і подач (на прикладі верстата 2Н135).
12 За схемою верстата 2Н135 записати в розгорнутому вигляді рівняння кінематичних ланцюгів головного руху для Nmax і подачі шпинделя для Smax.
13 Назвати стандартизовані знаменники геометричного ряду.
14Як визначається максимальна відносна втрата швидкості?
2.1.3 Ряди частот обертання шпинделів, подвійних ходів та подач у верстатах Геометричний ряд частот обертання шпинделя, подвійних ходів та подач, його переваги перед іншими рядами. Стандартні значення знаменника геометричного ряду - 2 години.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, що у приводах із ступінчастим регулюванням швидкості, частота обертання і подачі розташовуються в межах встановленого діапазону (від nmin до nmax) не довільно, а по визначеній закономірності. Використання у верстатобудуванні обмеженої кількості знаменників геометричних рядів дозволяє різноманітність конструкцій коробок швидкостей і подач верстатів, що знижує собівартість їх виготовлення.
[1, с.11…12; 3, 4].
Питання для самоперевірки
1 По якій закономірності прийнято розташовувати частоти обертання шпинделя і подач (супорту, столу, тощо) у межах встановленого діапазону?
2 У чому сутність геометричного ряду та переваги перед іншими рядами?
3 Як послідовно визначити ступені частот обертання шпинделя від nmin до nmax ?
4 Назвати стандартизовані знаменники геометричного ряду?
5 Як визначається максимальна відносна втрата швидкості (вивести формулу)?
2.1.4 Приводи верстатів. Призначення та типи приводів металорізальних верстатів. Методи регулювання швидкості головного руху та подачі. Призначення, типи, компоновки коробок швидкостей та подач верстатів - 2 години.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, що як визначаються передаточні відношення у приводах верстатів, їх види, розрахунки.
[1, с.7…9; 3; 4].
Питання для самоперевірки
1 Назвати передачі, які застосовують у приводах верстатів.
2 Сформулювати у загальному вигляді передаточне відношення передач і вказати, як передаточне відношення впливає на кількість рухів.
3 Сформулювати передаточне відношення для пасової, ланцюгової, зубчастої та черв’ячної передач.
4 Чим характеризується гвинтова та рейкова передачі, і в яких випадках їх застосовують?
