Мета фольклорної практики – зафіксувати, паспортизувати та систематизувати фольклорні тексти Кіровоградської області

Для досягнення мети слід розв‘язати такі завдання:

- ознайомившись з традиційною культурою обстежуваного регіону, виявити характерні особливості побутування фольклору;

- записати фольклорні матеріали за спеціальними питальниками;

- упорядкувати зібраний матеріал відповідно до вимог звіту з фольклорної практики.

- здійснити фото- та відео-зйомку місць проведення фольклорного сеансу, інформантів, видатних та пам‘ятних місць обстежуваного регіону.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований фольклорний матеріал лексичний матеріал може бути використаний при створенні фольклорного атласу України, при укладанні хрестоматій з фольклору, при дослідженні сучасного стану фольклору в Україні, під час вивчення базової дисципліни «Українська усна народна творчість».

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи фольклору. Збір матеріалу проводився за фольклорними питальниками впродовж 2 тижнів – (дата проведення практики) у таких населених пунктах: (вказуються усі населені пункти в яких велися сеанси запису.)

Фольклорний матеріал збирався експедиційним методом, для опрацювання матеріалу використано описовий та метод системного аналізу.

Експедиційна фольклорна практика відбувалася в Кіровоградській області. Було обстежено Гайворонський район, який розташований на Правобережній Україні. Крайня західна точка Кіровоградської області лежить на південний захід від Гайворона. Через район протікає одна з найбільших рік України – Південний Буг.

Район межує на заході з Бершадським районом Вінницької області, на півдні - з Балтським і Савранським районами Одеської області, на півночі - з Уманським районом Черкаської області, на сході - з Ульяновським районом Кіровоградської області.

Площа району становить 695,3 квадратних кілометрів. В населених пунктах проживає 44,5 тисячі чоловік. Середня густота - 64 чоловіки на квадратний кілометр. Гайворонський район є індустріально-аграрний. На його території розташований залізничний вузол, 19 промислових та 22 сільськогосподарських підприємств і акціонерних товариств, 81 фермерських господарств, автопідприємство, вузол поштового і електрозв'язку. Збережено будівельні і шляхові організації. Розвиваються малі підприємства та інші комерційні структури.

У місті Гайворон – 77 вулиць, 80 провулків, 4 площі, споруджено 5260 будинків. На території міської ради розташоване с. Орджонікідзе (раніше називалось Рикова).

Записано від Архипенко Миколи Івановича, жителя міста Гайворона

(Кіровоградської обл.); національність – українець; 1947 р.н., пенсіонер, освіта вища.

Записала Вовк А.Л., 14.08.08.

Походження назви міста Гайворона.
Існують такі версії:

1) Слово Гайворон складається з двох коренів - гай і ворон. Маючи старослов'янське походження, гай означає бережись, а вор - розуміється, як злодій, грабіжник, загарбник, чужинець з поганими намірами. Отже, Гайворон - це бережись непроханих пришельців.
2) Гайворон знаходиться па межі лісостепової і степової природних зон. На Прибужжі багато лісків, які в народі називали гаями. У них гніздиться багато птахів, і зокрема, воронів. Із словосполучення гай і ворон могла виникнути назва населеного пункту.
Можна припустити ще й третьої версії. По всій Україні водяться такі дикі птахи, як граки, або, як їх ще називають, гайворони. Вони мають довжину до 50 см, знищують шкідливих комах і гризунів, а іноді шкодять посіви сільськогосподарських культур. Можливо, й від назви птахів, яких в часи минувшини було багато, і дали назву поселенню. Цей чорний птах, до речі, є на гербі міста.

Місто Гайворон Засновано в XVIII ст. як козацький зимівник.

Записано від Архипенко Миколи Івановича, жителя міста Гайворона

Кіровоградської обл., національність – українець, 1947 р.н., пенсіонер, освіта вища.

Записала Вовк А.Л., 14.08.08.