Б) недоступність струмоведучих частин для випадкового дотику

Забезпечується огородженням і розміщенням струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці.

в) блокування запобігають доступу людини під напругу в результаті помилкових дій. Блокування бувають механічні, електричні, електромагнітні.

г) малі напруги – це номінальна напруга не більше 42 В (36В). 36В для живлення електроінструменту в особливо небезпечних приміщеннях;

12В для живлення ручних світильників в особливо небезпечних приміщеннях.

д) засоби орієнтації – маркування частин обладнання (цифрове, з допомогою символів, буквенно – змістове):

- попереджувальні сигнали, написи і таблички про увімкнення або вимкнення, наявність напруги;

- попереджувальний знак електричної напруги (на корпуси, двері, електрощитки);

- колір струмоведучих частин, забарвлення ізоляції і органів управління;

- світлова сигналізація («Увімкнено» або «Вимкнено»).

Технічні заходи електробезпеки включають також захисне розділення електричних мереж з допомогою розділяючих трансформаторів, компенсацію ємкісних струмів на землю з допомогою компенсаційних котушок (реакторів), вирівнювання потенціалів.

Заходи безпеки в аварійному режимі:

а) захисне заземлення – це навмисне електричне з'єднання із заземлюючим пристроєм металевих неструмовідних частин електроустановки, які можуть виявитись під напругою внаслідок переходу на них напруги із струмовідних частин. Заземлюючий пристрій складається із заземлювача (металеві труби, кутники, стержні) і заземлюючих провідників.

Опір заземлюючих пристроїв не повинен перевищувати 4 Ом для електроустановок напругою до 1000 В і 10 Ом – при сумарній потужності генераторів до 100 кВА. Його захисна дія полягає в тому, що завдяки власному невеликому опору через тіло людини буде проходити струм безпечної величини, бо людина при доторканні до корпусу обладнання включається паралельно в коло струму.

б) занулення - з'єднання частин електроустановки із глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим вводом джерела однофазного струму, з глухо заземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

в) захисне відключення – це автоматичне швидкодіюче відключення електроустановки при замиканні на корпус або зниженні рівня ізоляції нижче установленого значення (з допомогою реле струму або реле напруги).

Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.

Система електрозахисних засобів:

Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби - це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолюючі, огороджуючі та допоміжні.

Ізолюючі електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; гумові килимки; підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини.

Ізолюючі електрозахисні засоби поділяються на основні та допоміжні. Основними називають такі ізолюючі електрозахисні засоби, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електроустановки і за допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Додатковим називають такі ізолюючі електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку до персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним заходом до основних ізолюючих засобів. Основні і додаткові електрозахисні засоби вибираються в залежності від величини напруги електроустановки (до 1000В, понад 1000В).

Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках до 1000В: ізолюючі штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, слюсарно – монтажний інструмент з ізолюючим покриттям.

Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках до 1000В: діелектричне взуття, килимкм, переносні заземлення, ізолюючі підставки, огороджувальні пристрої, плакати та знаки безпеки, сигналізатори напруги, інші засоби захисту.

При використанні основних захисних засобів достатньо користуватися одним додатковим, за винятком випадків визволення потерпілого від струму в електроустановках, коли для захисту від крокової напруги необхідно надягати діелектричні боти або калоші.

Огороджуючі електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження, ширми, бар’єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.

Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).

Персонал, який обслуговує електроустановки, забезпечують необхідними засобами захисту. Всі електрозахисні засоби, що знаходяться в експлуатації, і монтерські пояси, крім діелектричних килимків, підставок, плакатів та знаків безпеки, нумерують. В електроцехах необхідно вести журнал обліку захисних засобів, де вказувати назву, інвентарний номер, місце знаходження, дату періодичних випробувань та оглядів.

У процесі експлуатації засоби захисту підлягають періодичним і позачерговим випробуванням. При всіх видах випробувань перевіряють їх електричні й механічні характеристики.

Правила користування захисними засобами:

- вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень;

- повинні зберігатись в закритих приміщеннях, на стелажах, в ящиках;

- вироби із гуми повинні зберігатись окремо від інструментів, захищені від дії масла, бензину, від прямої дії сонячних променів і тепла;

- вони повинні бути пронумеровані;

- бути перевірені по нормах експлуатаційних випробувань;

- на захисні засоби ставлять штамп «Придатний до... КВ до... 20..р.»;

- їх потрібно використовувати по прямому призначенню;

- повинні застосовуватись тільки в суху погоду;

- перед використанням персонал зобов’язаний перевірити справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, витерти від пилу, перевірити по штампу термін придатності;

- діелектричні рукавиці рекомендується перевіряти на відсутність проколів шляхом завертання їх в бік пальців;

- використання захисних засобів із закінченнями термінами придатності забороняється.

Перелік електрозахисних засобів, порядок їх застосування, вимоги до них наведено в ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

Система організаційно – технічних заходів і засобів щодо попередження електротравм регламентується ДНАОП 0.00 – 1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», за яким відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

Власник повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок;

- створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

- розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;

- створити такі умови, щоб працівники своєчасно здійснювали огляд електроустановок;

- забезпечувати своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки, проводяться кожні 12 місяців.

Працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати відповідну професійну підготовку, групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням встановленої форми (1-5), не мати медичних протипоказань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в електроустановках.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поділяються на три категорії:

- зі зняттям напруги;

- без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них;

- без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин.

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх безпечного виконання поділяються на такі, що виконуються:

- за нарядом - допуском;

- за розпорядженням;

- в порядку поточної експлуатації.