Мета – з'ясувати поняття, види міжнародних перевезень (залізничним транспортом, автомобільних, морських, річкових та повітряних перевезень).
форма заняття – семінарське;
Час – 2 год.
1.Поняття та види міжнародних перевезень.
2.Загальна характеристика міжнародних перевезень залізничним транспортом.
3.Загальна характеристика міжнародних автомобільних перевезень.
4.Загальна характеристика міжнародних морських та річкових перевезень.
5.Загальна характеристика міжнародних повітряних перевезень.
У першому питанні теми необхідно розкрити поняття та види міжнародних перевезень. Студент повинен знати критерії класифікації перевезень.
Друге питання передбачає характеристику міжнародних перевезень залізничним транспортом. Студент повинен знати документи, що містять уніфіковані правила у сфері залізничних перевезень.
У третьому питанні теми потрібно зосередити свою увагу на характеристиці міжнародних автомобільних перевезень. Доповідачу необхідно знати: конвенції, що регулюють дорожній рух, дорожні знаки та сигнали; конвенції, які уніфікують вимоги до міжнародних документів, що стосуються інфраструктури автомобільного транспорту; конвенції з митних питань міжнародних автомобільних перевезень; конвенції з правових питань у сфері автомобільного транспорту; конвенції, що регулюють перевезення небезпечних вантажів; конвенції, що регулюють перевезення швидкопсувних харчових продуктів; конвенції, що регулюють відносини перевезення пасажирів та багажу.
Четверте питання передбачає з'ясування правової природи міжнародних перевезень морським та річковим транспортом. Студент повинен охарактеризувати міжнародне морське перевезення вантажу, міжнародне морське перевезення пасажирів та їх багажу, міжнародне перевезення внутрішніми водними шляхами.
Доповідач у п’ятому питанні повинен визначити правову природу міжнародних повітряних перевезень; проаналізувати Монреальську конвенцію про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.
Методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття складається із робочої програми з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право», курсу лекцій з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право», програми навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право», цих методичних рекомендацій, розміщених на веб-сайті електронної бібліотеки Львівського державного університету внутрішніх справ, а також навчальних посібників, підручників та науково-практичних коментарів, які знаходяться у книжковому фонді бібліотеки Львівського державного університету внутрішніх справ.
Теми рефератів
1. Основні міжнародні договори в сфері міжнародних залізничних перевезень.
4. Правовий статус міжнародних залізничних перевезень у Європі.
5. Організація міжнародних залізничних перевезень в межах СНД.
6. Особливість правової ситуації з міжнародними залізничними перевезеннями в Україні.
7. Уніфіковані норми, що встановлюють правила дорожнього руху, знаки та сигнали дляводіїв.
8. Міжнародні морські перевезення пасажирів та багажу.
9. Чартерні перевезення: поняття та основні види чартерів.
10. Відповідальність за шкоду, що мала місце внаслідок морського перевезення.
Законодавство:
1. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу, 13 грудня 1974 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
2. Бернська конвенція про міжнародні залізничні перевезення КОТІФ, 9 травня 1980 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
3. Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил стосовно міжнародних повітряних перевезень, 1929 рік. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
4. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР, № 18-22, ст.144.
5. Женевська конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), 19 травня 1956 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
6. Женевська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом, 1 лютого 1990 р.// Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.
7. Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року // ВВР. 1996. №40. Ст.183.
8. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. 1994. №51. Ст. 446.
9. Закон України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право” // Відомості Верховної Ради України.-2005, N 32, ст.422
10. Закон України від 5 квітня 2001 року “Про автомобільний транспорт” (в редакції 2006 року) // Відомості Верховної Ради України, 2001, №22, ст.105.
11. Кодекс торгового мореплавства України // ВВР. 1995. №47-52. Ст.349.
12. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів, 24 травня 1980 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.
13. Конвенція про договори міжнародного дорожнього перевезення вантажів автомобільним транспортом (Женева, 1956р.) // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
14. Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та їх багажу, 9 жовтня 1997 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.
15. Міжнародна конвенція ООН про морське перевезення вантажів, 31 березня 1978 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.
16. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент, 25 серпня 1924 р. (Гаага). // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.
17. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.2011. № 48-49 ст.536.
18. Порядок і умови перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом // Затв. наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року; //Офіційний вісник України. 1998. №17.
19. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні // Затв. наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року; Офіційний вісник України. 1998. №8.
20. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.2006 N 1196 «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України // Офіційний вісник України., 2007 р., №26, стор51, стаття 1065.
21. Статут залізниць України // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року; Офіційний вісник України. 1998. №14.
22. Указ Президента “Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб’єктів у сфері природних монополій” від 17 листопада 1998 року // Урядовий кур’єр. 1998, 19 листопада.
23. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР. 2003. № 40-44. ст.356.
24. Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію, 7 грудня 1944 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.
Спеціальна література:
1. Гуреев С.А., Копылов М.Н. Международное транспортное право. М., 1987.
2. Демиденко В.В. и др. Морское право Украины. – Одесса.: АО БАХВА, 1996.
3. Демиденко В.В. Міжнародно-правова основа національного морського права України (теоретичні аспекти). – Одеса.: АТ БАХВА, 1995.
4. Садиков О.Н. Правовоерегулированиемеждународных перевозок. М.,1981.
5. Столярський О.В. Правове регулювання міжнародних перевезень: Навч. посіб. / О. В. Столярський. — К.: Знання, 2012. — 318 с.
6. Фединяк Л. Уніфікація норм міжнароднихдоговорів про міжнародніавтомобільніперевезення // Право України.-2000.-№10.-С.113-116.
7. Холопов К.В. Комментарий к Конвенции о договоре международной дорожной перевозки груза.М.,2000.
8. Холопов К.В. Международное частное транспортное право.- М.: Статут, 2010.-702с.
9. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України // за ред. проф. Коссака В.М., Київ, 2004.
10. Міжнародне приватне право: підручник / за ред. А. С. Довгерта і В. І. Кисіля. – 2-ге видання. – К.: Алерта, 2014. – 656 с.
