Завдання №1
Чисельність служби охорони праці підприємства.
Чисельність працівників служб охорони праці на підприємствах із кількістю працівників понад 500 осіб розраховується за формулою:
= 
= 4,2 => 5 людей
де М 1 — чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;
Р ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства;
Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці, що дорівнює 1820 год, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;
Kв — коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва:
= 
=1,225
де Р в — чисельність працівників із шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;
Р а — чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).
Коефіцієнти частоти травматизму до та після вжиття заходів з охорони праці.
До вжиття заходів 
= 
= 25
Після вжиття заходів 
= 
= 21, 25
де N — кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;
Ч — середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.
Коефіцієнти тяжкості травматизму до та після вжиття заходів з охорони праці
Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.
До вжиття заходів 
= 
= 8,5
Після вжиття заходів 
= 8,8
де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;
N — загальна кількість нещасних випадків.
Показники непрацездатності (виробничих витрат) внаслідок травматизму до та після вжиття заходів.
До вжиття заходів 
.
=25*8,5= 212,5
Після вжиття заходів 
=21,25*8,8= 187,5
Коефіцієнти частоти та середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів.
Показник частоти випадків захворюваності (І ч.в) визначається на 100 працівників:
До вжиття заходів 
,
= 
= 2
Після вжиття заходів 
= 
= 1,75
де Б — кількість випадків захворювань;
Д — число днів захворювань за звітний період;
Ч — середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.
Показник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з) (показник тяжкості захворюваності) обчислюється за формулою:
До вжиття заходів 
,
Пд.з = 
= 12,5
Після вжиття заходів
Пд.з = 
= 11,43
де Д — кількість днів тимчасової непрацездатності;
Б — кількість випадків профзахворювань.
Показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів.
Показник днів непрацездатності (І г.д) визначається на 100 працівників:
До вжиття заходів 
І г.д = 
= 25
де Б — кількість випадків захворювань;
Д — число днів захворювань за звітний період;
Ч — середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.
Після вжиття заходів 
І г.д = 
= 20
Обчисліть зростання продуктивності праці та річну економію заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворюваності та травматизму.
Зростання продуктивності праці ΔW розраховується за формулою:
= 
= 0,024
де Зв — вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
Рп — вартість річної товарної продукції підприємства.
Річна економія зарплати Ез за рахунок зменшенні рівня захворюваності і травматизму обчислюється за формулою:
= 
= 7872
де Чср — середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
Зр — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування
Завдання №2
| Елементи умов праці | Фактична оцінка | Оцінка |
| Промисловий шум, дБ | 84 при нормі 75 | |
| Промисловий пил, мг/м3 (діє120 хв. протягом зміни) | 4*0,25=1 | |
| Температура повітря, | ||
| Робоче місце і робоча поза | Робоче місце стаціонарне, робоча поза вільна, вага деталей 5 кг |
Х- величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінкку, найбільше балів.
- арифметична сума величини рфвнів усіх елементів, за винятком х
n- загальна кількість факторів
= 
*10 = 50
| Категорія важкості праці | І | ІІ | ІІІ | IV | V | VI |
| Інтегральна бальна оцінка | до 18 | від 19 до 33 | від 34 до 45 | від 46 до 53 | від 54 до 58 | від 59 до 69 |
| Доплати за умови праці | — | — | 4—8 % | 12—16 % | 20 % | 24 % |
Отже, категорія важкості праці IV, рівень доплат 12-16%
