| ||||
Лекція 8. Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
Державний моніторинг навколишнього природного середовища України в межах своїх повноважень здійснюють Мінприроди (Міністерство охорони навколишнього природного середовища), НКАУ (Національне космічне агентство України), МОЗ (Міністерство охорони здоров’я), Мінагропром (Міністерство аграрної політики та продовольства), Держлісагентство (державне агентство лісового господарства), Держкомгідромет (Державний комітет України по гідрометерології), Держводагентство (Державне агентство водного господарства), Держслужба геології та надр, Держземагентство (Державне агентство земельних ресурсів), Держекоінвестагенство (державне агентство екологічних інвестицій), Держкомітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики та їхні органи на місцях.
Органи державної виконавчої влади, які здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов’язані збирати, обробляти і безстроково зберігати з допомогою сучасних комп’ютерних технологій, первинні дані про стан навколишнього природного середовища, зокрема:
Мінприроди – дані про:
- концентрацію забруднювальних речовин у скидах у водні об’кти, в тому числі на об’єктах, які мають радіаційно небезпечні технології;
- залишкову кількість пестицидів і важких металів на сільсько-господарських угіддях;
- стан поверхневих вод суші;
- стан наземних і морських екосистем.
НКАУ – дані про:
- вміст озону в атмосфері;
- забрудненість атмосфери;
- забрудненість річкових, озерних та морських вод;
- забрудненість грунтів, у тому числі сільськогосподарських угідь;
- стан сільськогосподарських посівів (рівень забруднення сільсько-господарських культур промисловими токсикантами, пестицидами тощо);
- стан поверхневих вод суші;
- стан лісів;
- танення снігового покриву;
- радіаційний стан.
МОЗ – вибіркові дані про:
- рівень забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
- стан забруднення поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;
- стан морських вод у рекреаційних зонах;
- хімічне та біологічне забруднення грунтів на території населених пунктів і господарсько-побутові відходи;
- інтенсивність фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо.);
- стан здоров’я населення;
- вплив забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я.
Мінагропром (та продовольства) – дані:
- радіологічного, агрохімічного й токсикологічного спостереження за грунтами сільськогосподарського використання;
- токсикологічного і радіологічного спостереження за сільського-сподарськими рослинами та продуктами з них;
- зоотехнічного, токсикологічного і радіологічного спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них.
Держлісагентство – дані про:
- стан лісів;
- ступінь пошкодження насаджень (токсичними викидами, рекре-ацією, зміною гідрологічного режиму, ентомошкідниками та фітозахво-рюваннями);
- концентрацію радіонуклідів, токсичних речовин у грунті та в різних ярусах лісових насаджень;
- стан мисливської фауни у лісах.
Держкомгідромет – дані:
- гідрологічних, метеорологічних і агрометеорологічних вимірів;
- про стан озонового шару у верхній частині атмосфери;
- про концентрацію шкідливих речовин (у тому числі радіоактив-них) в атмосферному повітрі, водних об’єктах і в грунті;
- про залишкову кількість пестицидів і важких металів у грунтах.
Держагентство водних ресурсів – дані про:
- концентрацію радіоактивних речовин у річках, водосховищах, каналах, зрошувальних системах і водоймах у зонах атомних електро-станцій;
- концентрацію забруднювальних речовин у поверхневих водах у місцях їх інтенсивного використання для народногосподарських потреб;
- використання води підприємствами, установами й організаціями;
- меліоративний стан зрошуваних та осушуваних земель (глибину залягання та мінералізацію грунтових вод, ступінь засоленості та солонцю-ватості грунтів, обсяги заходів щодо поліпшення меліоративного стану);
- підтоплення сільських населених пунктів;
- переформування берегів і гідрогеологічний стан (підтоплення території) в прибережних зонах водосховищ.
Держслужба геології та надр:
- спостереження за підземними водами з оцінюванням їх ресурсів;
- спостереження за ендогенними та екзогенними процесами;
- державне еколого-геологічне картування території України, оцінювання стану геологічного середовища та його змін під впливом гос-подарської діяльності.
Держекоінвестагентство– дані:
- про стан підземних вод;
- спостережень за ендогенними та екзогенними процесами;
- про геофізичні поля;
- про геохімічний стан ландшафтів.
Держземагентство – дані про:
- структуру землекористування в регіоні за видами угідь та їх гос-подарське використання;
- трансформацію земель цільового призначення;
- стан і якість грунтів (рівні забруднення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів) та стан рослинного покриву земель;
- стан поверхневих і підземних вод (вибірково);
- стан берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток, гідротехнічних споруд;
- рекультивацію порушених земель;
- стан зрошуваних, осушених земель, а також земель, що мають ознаки вторинного підтоплення і засолення;
- стан і рівні забруднення земель викидами і скидами промислових підприємств та об’єктами сільськогосподарського виробництва.
Держкомітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – дані про:
- концентрацію забруднювальних речовин у питній воді центра-лізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
- концентрацію забруднювальних речовин у стічних водах підпри-ємств, які скидаються до міської каналізаційної мережі;
- концентрацію забруднювальних речовин у стічних водах після очисних споруд міст і селищ міського типу;
- ступінь пошкодження насаджень у містах і селищах міського типу (ентомошкідниками, фітозахворюваннями тощо);
- підтоплення міст і селищ міського типу.
Підприємства, установи й організації, які ведуть спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов’язані збирати і безстроково зберігати первинні дані про стан навколишнього природного середовища, обробляти, узагальнювати та безплатно надавати додатково до форм статистичної звітності дані спостережень або іншу інформацію на запит органів державної виконавчої влади.
Аналіз і узагальнення інформації про стан навколишнього при-родного середовища здійснюються органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, які провадять моніторинг навколишнього природного середовища, відповідно до відомчих норма-тивних актів та методик, а також з допомогою розподіленого міжвідомчого банку даних.
Аналіз екологічної інформації та прогнозування стану навколишнього природного середовища проводиться з використанням сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях (локальному, регіональному, національному) системи державного моніторингу навколишнього природ-ного середовища.
Узагальнення інформації про стан навколишнього природного середовища повинно здійснюватися з використанням сучасних комп’ютерних технологій.
Узагальнена інформація надходить до регіональних і національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, органів
Мінприроди на місцях, інших органів державної виконавчої влади з метою розроблення обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків. Узагальнена інформація є доступною також для служб спостережень, локальних центрів моніторингу.
Обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища між органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють державний моніторинг навколишнього природного середовища, проводиться безплатно, з використанням сучасних засобів зв’язку.
Прогнозування змін стану навколишнього природного середовища або окремих його складових здійснюють органи державної виконавчої влади, які провадять державний моніторинг навколишнього природного середовища як самостійно, так і з залученням науково-дослідних установ та творчих колективів.
Мінприроди разом з іншими органами державної виконавчої влади забезпечує вдосконалення мереж спостережень за станом навколишнього природного середовища, раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостережень, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, удосконалення бази приладів і систем контролю, створення міжвідомчого розподіленого банку даних про стан навколишнього природного середовища, створення локальних, регіональних та національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, а також координує роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, в яких використовуються результати моніторингу.